Справа № 387/1879/25
Номер провадження по справі 2-а/387/38/25
22 грудня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 01.12.2025 звернувся позивач з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6191343 від 20.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.127-3 КУпАП .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6191343 від 20.11.2025, складеною старшим інспектором батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області капітаном поліції Білокінь Едуардом Олександровичем, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 127-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн у зв'язку з тим, що нібито 08.11.2025 року о 10:00 м. Кременчук, проїзд Захисників Азовсталі, 3, 08.11.2025 року о 10:00 м. Кременчук по вулиці Велика набережна, буд. 15 громадянин ОСОБА_1 , будучи посадовою особою закладу з підготовки (перепідготовки) водіїв, а саме директором ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023», використовуючи навчальний автомобіль Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював підготовку водіїв транспортних засобів особою ОСОБА_2 03.07.1992 року, яка не мала чинного документу (атестату спеціаліста) з підготовки водіїв транспортних засобів, чим порушив п. 24.5 ПДР України, п.5. Постанови КМУ від 20.05.2009 р. ст.15 Закону України «Про дорожній рух» чим порушив КМУ № 487.
Позивач вважає, що зазначена постанова незаконна, необґрунтована та підлягає скасуванню , посилаючись на таке. Одразу виникає питання щодо місця вчинення (начеб то) адміністративного правопорушення. Постанова містить одразу дві адреси, відтак не зрозуміло де саме було допущено протиправну поведінку. ОСОБА_3 дійсно навчалась у ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023» у період з 01.10.2025 року до 04.11.2025 року. Зазначений факт підтверджується Свідоцтвом про закінчення практичної підготовки. ОСОБА_2 , надала стороні захисту письмові пояснення та копії документів, про те, що вона з власної ініціативи взяла автомобіль в оренду у ФОП ОСОБА_4 (що підтверджено договором оренди від 31.10.2025 року), та у приватному порядку проводила заняття як інструктор з водіння. 08.11.2025 року вона у приватному порядку виїхала з ОСОБА_3 , підготувати її до складання іспиту, оскільки остання зазначала, що їй спокійніше з інструктором жінкою. Тобто, ОСОБА_2 зазначає, що автомобіль був взятий нею в оренду для власного використання, та вона у приватному порядку надавала допомогу з підготовки до екзаменів з водіння авто. Жодного відношення, у якості інструктора як працівника до ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023» 08.11.2025 вона не мала. Тобто, ОСОБА_3 повністю пройшла курс практичної підготовки у ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023», а її подальші дії були спрямовані на взяття приватного уроку у ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_2 не виконувала обов'язки інструктора як працівника ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023». Відтак у співробітників поліції не було жодних підстав складати постанову саме на Княгніцького В.В. як директора ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 справу ЄУН 387/1879/25 за вказаним позовом передано на розгляд судді Солоненко Т.В..
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін. Зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України в термін до 22.12.2025 подати до суду належним чином завірену копію матеріалів про адміністративне правопорушення складених відносно ОСОБА_1 за ст. 127-3 КУпАП.
15.12.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача Вареник Ю.В., в якому представник заперечує проти позову, просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Суть заперечень зводиться до наступного. 20.11.2025 старшим інспектором батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області капітаном поліції Білокінь Едуардом Олександровичем ухвалено постанову серії ЕНА № 6191343 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 127-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн , за те що ОСОБА_1 цього дня близько 11 години 35 хвилин по вулиці Велика Набережна, 15, будучи посадовою особою закладу з підготовки (перепідготовки) водіїв, а саме директором ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023» допустив підготовку водіїв транспортних засобів особою ОСОБА_2 використовуючи навчальний транспорт Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 , яка не мала чинного документу (атестату спеціаліста) з підготовки водіїв транспортних засобів, чим порушив п. 24.5 ПДР України, п.5. Постанови КМУ від 20.05.2009 р. ст.15 Закону України «Про дорожній рух» чим порушив КМУ № 487. Пункт 24.5 ПДР України визначає, що навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається. Так, відповідальність за ст. 127-3 КпАП України настає за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог ПДР, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами. Представник позивача в адміністративному позові не заперечує, що ОСОБА_2 є працівником ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023», де викладає теоретичний курс підготовки водії категорії «В» та ОСОБА_3 дійсно проходила навчання у вказаному навчальному закладі. Та під час зупинки працівниками поліції 07.11.2025 ОСОБА_2 , проводила підготовку водія на навчальному транспортному засобі Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного атестата спеціаліста з підготовки водії транспортних засобів. Також не заперечує, що ОСОБА_1 є посадовою особою закладу ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023», відповідальною за дотриманням порядку підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водії транспортних засобів. Тому твердження представника позивача викладені в адміністративному позові не є підставою для скасування постанови та не звільняє позивача від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.127-3КУпАП. Представник позивача звертає увагу на нібито незрозумілість адреси місця вчинення правопорушення. Дійсно, в електронній постанові внаслідок системної технічної помилки до пункту 5 внесено дві адреси, місце розгляду справи та місце вчинення правопорушення. Однак зазначений технічний збій не впливає на встановлені обставини. Таким чином, старшим інспектором поліції правомірно було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП. З урахуванням вимог ст.ст.257-263 КАС України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 127-3 КУпАП визначено, що порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами-підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами,-тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
П. 1.3 Правил дорожнього руху України закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пункт 24.5 ПДР України визначає, що навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.
Пункт 18 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів затвердженого постановою КМУ 487 від 20.05.2009 передбачає, що для теоретичної та практичної підготовки залучаються атестовані в установленому законодавством порядку спеціалісти. Особи, що залучені до підготовки водіїв, зобов'язані мати особову медичну книжку.
Відповідно до вимог п. 5 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №487, для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв заклади повинні мати спеціалістів, атестованих у встановленому порядку, приміщення (кабінети, класи), обладнані відповідними технічними засобами, навчальними матеріалами та наочним приладдям (у разі потреби), споруди та/або земельні ділянки (майданчики для навчання з початкового керування), транспортні засоби, що відповідають вимогам, встановленим МВС за погодженням із МОН, Мінінфраструктури і Мінекономіки.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що підготовку, перепідготовку водіїв транспортних засобів здійснює особа, яка має чинний документ спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів.
При цьому, суб'єктами відповідальності заст. 127-3 КУпАП виступають виключно посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів або фізичні особи-підприємці, що проводять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.
Посадовими (службовими) особами вважаються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Посадова особа наділена певним обсягом повноважень і в їх межах має право вчиняти дії, що породжують, змінюють або припиняють конкретні правовідносини.
З контексту відповідних положень КУпАП випливає, що суб'єктом відповідних проступків може бути не будь-яка посадова особа взагалі, а посадова особа суб'єкта (органу, підприємства), який спеціалізується на транспортній діяльності.
Так, за змістом оскаржуваної постанови 08.11.2025 року о 10:00 м. Кременчук, проїзд Захисників Азовсталі, 3, 08.11.2025 року о 10:00 м. Кременчук по вулиці Велика набережна, буд. 15 громадянин ОСОБА_1 будучи посадовою особою закладу з підготовки (перепідготовки) водіїв, а саме директором ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023» використовуючи навчальний автомобіль Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював підготовку водіїв транспортних засобів особою ОСОБА_2 03.07.1992 року, яка не мала чинного документу (атестату спеціаліста) з підготовки водіїв транспортних засобів, чим порушив п. 24.5 ПДР України, п.5. Постанови КМУ від 20.05.2009 р. ст.15 Закону України «Про дорожній рух» чим порушив КМУ № 487 (а.с.9).
З наданої позивачем виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 26.09.2023 встановлено, що керівником ТОВ «Авто Зевс 2023» є ОСОБА_1 . Види економічної діяльності, серед іншого зазначено 85.53 діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів (основний) (а.с.4).
Відповідно до договору 04/02/01 оренди транспортних засобів укладеного 31.10.2025 між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар), орендодавець надає орендарю транспортний засіб для практичних занять з водіння автотранспортних засобів категорії «В» ; автомобіль марки Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 . Орендар зобов'язаний використовувати транспортний засіб виключно по призначенню, вказаному у п.1.1 договору. Договір укладено строком з 31.10.2025 по 31.10.2026 і може бути продовжено за взаємною згодою сторін (а.с.6)
Згідно копії акту приймання-передачі транспортних засобів укладеного 31.10.2025 між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) здійснено приймання-передачу транспортного засобу категорії В: автомобіль марки Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.7).
До матеріалів справи позивачем додано письмові пояснення ОСОБА_2 , за змістом яких вона була за кермом транспортного засобу Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 , який взяла в оренду в ФОП ОСОБА_4 та проводила заняття з водіння без відповідних документів, а саме атестату спеціаліста з практичного керування транспортних засобів категорії «В», оскільки ОСОБА_3 попросила її підготувати до практичного іспиту. Саме з нею 07.11.2025 о 11годині 45 хвилин її зупинили працівники поліції. Заняття вона проводила в індивідуальному порядку, а не як інструктор ТОВ «Авто Зевс 2023» (а.с.10).
З копії свідоцтва про закінчення практичної підготовки серії РРТ №01484189-25 виданого ТОВ «Авто Зевс 2023» встановлено, що ОСОБА_3 у період з 01.10.2025 до 04.11.2025 пройшла 40,5 годинну практичну підготовку для отримання права на керування транспортним засобом категорії В і на іспиті відповідно до протоколу від 10.11.2025 №41/1 одержала оцінку добре. Свідоцтво дійсне до 10.11.2027 (а.с.11).
На підтвердження вчинення правопорушення відповідачем надано диск DVD-R з фіксацією події правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
З огляду на зазначене, суд вважає, що наданий відповідачем відеозапис, є належним допустимим доказом на підтвердження факту адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, який в силу наведених вище норм закону не може не оцінюватись судом, та не братись до уваги при вирішенні даного спору.
Висновок про те, що відеоматеріали з місця події є доказами в адміністративній справі, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, неодноразово був висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17, від 29 травня 2018 року у справі № 727/6565/17 та від 11 липня 2019 року у справі №686/15730/16-а.
В свою чергу позивач в позовній заяві зазначає, що ОСОБА_3 дійсно навчалась у ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023» у період з 01.10.2025 до 04.11.2025. Зазначений факт підтверджується Свідоцтвом про закінчення практичної підготовки. Однак ОСОБА_2 з власної ініціативи взяла автомобіль в оренду у ФОП ОСОБА_4 , та у приватному порядку проводила заняття як інструктор з водіння. Жодного відношення, у якості інструктора як працівника до ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023» 08.11.2025, вона не мала. Відтак у співробітників поліції не було жодних підстав складати постанову саме на ОСОБА_1 як директора ТОВ «АВТО ЗЕВС 2023».
В той же час, відповідачем надано суду копію листа Регіонального сервісного центру ГСМ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях №31/32/08-23681-2025 від 17.11.2025, за змістом якого згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі МВС станом на 17.11.2025: - ОСОБА_2 атестований спеціаліст з Основ законодавства у сфері безпеки дорожнього руху, етика (психологічні основи) водія транспортного засобу, будова і технічне обслуговування транспортного засобу, основ керування транспортним засобом і вимог до безпеки дорожнього руху, термін дії атестатів до 27.01.2023. Зазначений спеціаліст викладає теоретичний курс підготовки водіїв категорії «В» у навчальному закладі ТОВ «Авто Зевс 2023». У спеціаліста ОСОБА_2 відсутній атестат з практичної підготовки водіїв та вона не допущена до проведення занять з практичної підготовки водіїв транспортних засобів; - транспортний засіб Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_1 , спеціалізований учбовий та значиться в матеріально-технічній базі навчального закладу ТОВ Авто Зевс 2023». Також інформує, що зазначений транспортний засіб використовується у навчальній групі №42 з практичної підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В» навчального закладу ТОВ «Авт Зевс 2023», термін навчання з 17.10.2025 по 20.11.2025, але 07.11.2025 заняття в зазначеній групі не проводилися; громадянка ОСОБА_3 , 18.09.2025 склала теоретичний іспит у ТС №5342. На практичну підготовку водіїв транспортних засобів категорії «В» зазначена громадянка була зареєстрована у навчальній групі №41 ТО «Авто Зевс 2023» термін навчання з 01.10.025 по 04.11.2025, отримала свідоцтво про закінчення практичної підготовки. Навчання проходила на транспортному засобі Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2 .
Крім того, як обґрунтовано звернуто увагу відповідачем, на момент зупинки т.з. Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 підтвердила відсутність у неї відповідного атестату спеціаліста та зазначила, що документи нібито направленні на переоформлення. Також ОСОБА_2 повідомила, що працює викладачем теоретичного курсу підготовки водіїв у навчальному закладі «Антарес», а вказівку щодо проведення занять з практичної підготовки водіїв вона отримала від адміністратора закладу. Зазначені пояснення категорично суперечать письмовим поясненням ОСОБА_2 які позивач долучив до позовної заяви.
Щодо посилання позивача на те, що транспортний засіб Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 орендований ОСОБА_2 у приватному порядку у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та використовувався відповідно до договору № 04/02/01 оренди транспортних засобів від 31.10.2025 у власних цілях, то суд вважає таке необґрунтованим, оскільки зважаючи на те, що такий договір оренди не потребує обов'язкової реєстрації та нотаріального посвідчення, то міг бути складений у будь-який час, зважаючи на дані обставини.
Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, у разі надання посадовою особою суб'єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.
Суд вважає, що позивачем не надано жодного доказу на спростування доводів відповідача. В свою чергу, відповідачем доведено правомірність винесення постанови, про що надано відповідні докази.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З урахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку,що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6191343 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..127-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн є законною, тобто винесена уповноваженою особою, в межах наданих їй повноважень у відповідності до вимог закону.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати суд залишає за позивачем, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.72-77, 79, 241-246, 250, 255, 286, 295 КАС України,суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору у справі ЄУН 387/1879/25 залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції ( 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста,3, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО