Справа 755/1642/23 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/570/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
25 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12022105040002484 від 05 грудня 2022 року за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2023 року,-
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2023 року,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз:
-02 жовтня 2019 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу 850 грн, на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва вирок переглянуто та змінено покарання до 50 годин громадських робіт;
засудженого за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) місяців арешту;
вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, ОСОБА_9 , 05 грудня 2022 року, близько 11 години, перебуваючи біля будинку за адресою: м. Київ, вул. Микитенка, 11, шляхом знахідки придбав для особистого вживання без мети збуту, особливо небезпечну психотропну речовину - «PVP», масою 0,357 г, яка знаходилась у поліетиленовому згортку, і продовжив при собі незаконно зберігати. Того ж дня, близько 11 години 40 хвилин, ОСОБА_9 перебуваючи у тому ж місці, був викритий працівниками поліції, яким видав вказану психотропну речовину.
В апеляційній скарзі прокурора вказано на незаконність вироку у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вказав, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_9 покарання не застосував ст. 71 КК України. Просив вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) місяців арешту. На підставі ст. 70, 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити остаточне покарання у виді 50 годин громадських робіт, призначених вироком Дніпровського районного суду міста Києва ВІД 02.10.2019 з урахуванням змін, внесених ухвалою від 23.01.2020, та 2 (два) місяці арешту, виконувати самостійно.
У поданих змінах до апеляційної скарги прокурор указав на незаконність вироку у зв'язку з неправильним застосуванням вимог закону України про кримінальну відповідальність. Вважав, що інший вид реального покарання, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, зокрема штраф, буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_9 нових кримінальних правопорушень. Просив вирок змінити в частині призначеного покарання та постановити ухвалу, якою ОСОБА_9 вважати засудженим до покарання у виді штрафу розміром 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який апеляційну скаргу прокурора зі змінами підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;
захисника, який не заперечував щодо задоволення зміненої апеляційної скарги прокурора;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга зі змінами прокурора підлягає до задоволення з огляду на таке.
Розгляд обвинувального акта у суді першої інстанції розглядався у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за правилами ст. ст. 302, 381 КПК України, у зв'язку із чим встановлені досудовим розслідуванням обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, судом апеляційної інстанції не перевірялися. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 404 КПК України колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів зміненої апеляційної скарги про необхідність пом'якшити ОСОБА_9 призначене покарання, то вони, на думку колегії суддів є обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 і ч.2 ст. 65 КК України суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3)враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Цих вимог закону при призначенні обвинуваченому покарання судом першої інстанції у повній мірі дотримано не було.
Відповідно до вироку, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 покарання суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому кримінальному проступку, активно сприяв органам досудового розслідування, раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.
У якості обставини, яка з огляду на положення ст. 66 КК України пом'якшувала покарання обвинуваченого, суд визнав - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а обставин, що обтяжували покарання - не встановлено. Врахувавши викладене, суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.
З урахуванням сукупності обставин, які були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, колегія суддів погоджується з рішенням суду у цілому. Водночас, при вирішенні питання про визначення виду покарання для обвинуваченого ОСОБА_9 ,колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив помилку. Сукупність встановлених обставин щодо особи обвинуваченого, які позитивно характеризують його, а також дані, що пом'якшують покарання, у контексті тяжкості та фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення (яке полягало у знаходженні психотропної речовини), дають підстави для висновку, що покарання у вигляді арешту є занадто суворим і не відповідає тяжкості правопорушення та особі обвинуваченого.
Наведене у своїй сукупності приводить колегію суддів до переконання, що суд першої інстанції при визначенні виду покарання, а також при встановленні даних, які характеризують особу обвинуваченого допустився помилки. Ці обставини дають підстави для пом'якшення призначеного ОСОБА_9 покарання.
Із урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2023 року щодо ОСОБА_9 змінити в частині покарання, пом'якшити призначене ОСОБА_9 покарання до покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. Колегія суддів вважає, що таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, за своїм видом та розміром відповідає як особі обвинуваченого, так і тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу зі змінами прокурора задовольнити.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2023 рокущодо ОСОБА_9 змінити в частині призначеного покарання.
Пом'якшити призначене ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
У решті вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2023 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_9 протягом того ж часу із моменту вручення йому копії даної ухвали.
____________________ _________________________ _______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4