25 грудня 2025 року м. Київ
Справа № 754/8929/25
Апеляційне провадження №22-ц/824/20352/2025
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Зотько Т.А. 03 листопада 2025 року у м. Києві, у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Не погодилася із рішенням суду відповідач ОСОБА_1 , 08 грудня 2025 року ним на адресу Київського апеляційного суду поштою надіслано апеляційну скаргу.
Матеріали справи № 754/8929/25 надійшли до Київського апеляційного суду 23 грудня 2025 року.
До апеляційної скарги відповідачем долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування клопотання відповідач вказує, що оскаржуване рішення від 03 листопада 2025 року було ним отримане лише 17 листопада 2025 року, у зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.
У зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази про отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення до 17 листопада 2025 року, виходячи з принципу доступу до правосуддя та положень ч.1 ст. 127, ч. 2 ст. 354 ЦПК України, суддя вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження/
Також до апеляційної скарги відповідачем долучено клопотання про звільнення його від сплати судового збору. В обгрунтування клопотання відповідач вказує, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, є тимчасово безробітнім, не має постійного офіційного місця роботи та не отримує заробітної плати. Вказує, що розмір судового збору 4542, 00 грн перевищує 5% його річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження свого скрутного матеріального стану надає довідку з Пенсійного фонду України про те, що він не перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та не отримує жодних пенсійних та соціальних виплат та Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 2000 року по 2017 рік. На підставі викладеного, просить звільнити його від сплати судового збору.
Проте, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу, суддя вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а з підстав, визначених частиною 1 цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обгрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2018 року у справі 910/17455/17 дійшов висновку, що єдиною підставою для вчинення судом дій, що передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування судом майнового стану сторін. При цьому, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійснення оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену особу.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідачем було долучено довідку з Пенсійного фонду України про те, що він не перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та не отримує жодних пенсійних та соціальних виплат та Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 2000 року по 2017 рік.
Разом з тим, вказаних документів недостатньо для суду апеляційної інстанції щодо встановлення реального майнового стану відповідача, зокрема: довідок з органу соціального захисту, про склад сім'ї, про доходи чи про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів або депозитів, документи про відсутність придбання рухомого чи нерухомого майна тощо, що перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Крім того, Витяг з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 2000 року по 2017 рік суд не бере до уваги, оскільки ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік ,проте відповідачем не було надано довідку про його доходи за 2024 рік.
Апеляційний суд вважає, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження його скрутного матеріального стану і неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
За таких обставин клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, у зв'язку з цим апеляційне провадження у справі не може бути відкрито, так як апеляційна скарга не сплачена судовим збором.
Пунктом 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до п. 6) ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні вказаної позовної заяви до суду першої інстанції, становив 3028 грн. Таким чином, відповідачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі - 4542,00 грн (3028, 00 *150%) на розрахунковий рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати до Київського апеляційного суду.
Крім того, із апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
В додатках до апеляційної скарги зазначається про долучення копії апеляційної скарги для позивача Однак, із Акту №1790/01-06/25, складеного Відділом Управління забезпечення автоматизованого документообігу Київського апеляційного суду 11 грудня 2025 року, вбачається, що при розкритті та опрацюванні вмісту листа - апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року по справі виявлено відсутність додатку, а саме: копія апеляційної скарги.
Таким чином, відповідачу необхідно надати суду квитанцію про сплату судового збору та копію апеляційної скарги з додатками для позивача.
Згідно з п. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст. 185, 354, 357 ЦПК України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року - залишити без руху.
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.