25 грудня2025 року м. Київ
Справа № 753/15941/25
Провадження: № 22-ц/824/16523/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Рябка Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Коренюк А. М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту спільного проживання, визначення права власності на 1/3 частину квартири у порядку спадкування за заповітом,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири за АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
25.08.2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків з позовною заявою в новій редакції.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Рябко С. О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу № 753/15941/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, унаслідок якого було порушене право заявника на судовий захист. Зауважив, що позовна заява з додатками відправлялась листом з описом вкладення лише відповідачу ОСОБА_3 , оскільки вона не мала електронного кабінету. Для третіх осіб квитанція про надіслання документів була додана до електронного кабінету. Суд зазначив, що відповідно до акту канцелярії та секретаря судового засідання від 28.08.2025 року, при роздрукуванні додатків до заяви про усунення недоліків встановлено відсутність документів, проте всі додатки до заяви надійшли до суду та підписані КЕП адвоката Рябка С. О., що підтверджується реєстраційною карткою вхідного документу. Позивач не зобов'язаний нести негативні наслідки за неможливість канцелярії суду роздрукувати додатки та/або їх відображення у системі. У системі «Електронний суд» при відкритті файлів відображається повідомлення: «У випадку проблем з відображенням потрібно завантажити додаток та відкрити браузером чи іншою програмою». Це вказує на можливість технічних труднощів при перегляді документів, але такі труднощі не можуть бути законною підставою для повернення позовної заяви.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що станом на час постановлення ухвали недоліки усунені не у цілому, не дотримані вимоги п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме: не надані докази про надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи (відповідачу, третім особам) копій поданих до суду документів (позовна заява, додані до позовної заяви документи).
Перевіривши такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За змістом ст.ст. 13 та 175 ЦПК України, позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Положення ст. 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху.
За змістом вище наведених норм процесуального закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як убачається із матеріалів справи, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на 1/3 частину квартири у порядку спадкування за заповітом без руху згідно ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення вимог ст.ст. 175, 177, п. 2 ч. 8 ст. 43 ЦПК України позивачем не зазначені всі особи, на права та обов'язки яких впливають спірні спадкові правовідносини (нотаріус за територіальністю, відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії/спадкування за заповітом, інші співвласники майна тощо), відповідно не виконані вимоги ст. 177 ЦПК України - не надані копії позовної заяви та додані до неї документи для вказаних осіб, не надано платіжного документа про належну сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру згідно ціни позову - 4 525,60 грн, а також за окрему вимогу немайнового характеру - 968,96 грн.
25.08.2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків з позовною заявою в новій редакції, зі змісту якої убачається, що позивачем пред'явлено вимоги до ОСОБА_3 , треті особи: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на 1/3 частину квартири у порядку спадкування за заповітом. Позивач зазначив, що звернувся до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за заповітом на 1/3 частини квартири та відповідну постанову буде додатково долучено до матеріалів справи після її отримання. Також долучено квитанцію ID: 9876-5093-7237-3733 від 25.08.2025 року у розмірі 8 грн, оскільки платіжна інструкція 0.0.4468088827.1 від 20.07.2025 року у розмірі 4 517,60 грн та платіжна інструкція 0.0.4468082257.1 від 20.07.2025 року у розмірі 968,96 грн були додані разом з позовом і містились в одному файлі.
Матеріали справи містять акт секретаря судового засідання вих. № 57675/25-Вих від 01.09.2025 року, який складений про наступне: до канцелярії Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків у справі № 753/15941/25 від представника заявника Рябко С. О. Під час перевірки встановлено, що до заяви не додані вказані в переліку додатків документи, що вказані нижче: додаток 3 - докази надсилання позову з додатками відповідачу, додаток 5 - квитанція про надсилання стороні Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, додаток 6 - квитанція про надсилання стороні Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ). Таким чином заява про усунення недоліків подана без необхідних додатків (а.с. 90).
Також, зі змісту акту відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян № 65605, вбачається, що даним актом підтверджується відсутність технічної можливості друку документів, що надійшли до суду в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд», а саме додатки до листа № 1-7 (а.с. 98).
Тобто, зміст даного акту № 65605 вказує про неможливість друку додатків до листа, направлених через підсистему «Електронний суд», яка спричинена саме відсутністю технічної можливості їх друку у суду, та не свідчить про недотримання позивачем вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при поданні позовної заяви (нова редакція) до суду.
Відповідно позиції ЄСПЛ щодо забезпечення права на доступ при зверненні до суду з використанням інформаційних технологій, відмова судів через брак обладнання у прийнятті позовних заяв в електронній формі порушує право на доступ до суду (Lawyer Partners A. S. V. Slovakia. no. 54252/07, 3274/08, 3377/08/3505/08, 3526/08, 3741/08, 3786/08, 3807/08, 3824/08, 15055/08, 29548/08, 29551/08, 29552/08, 29555/08 and 29557/08, 16 June 2009). Будь-які перебої в роботі електронної системи документообігу, внаслідок чого заяви та додані до них додатки не змогли надійти до суду, повинні тлумачитися на користь особи, яка зробила все, що від неї залежало, для належного виконання своїх обов'язків (Tence v. Slovenia, no. 37242/14, 31 May 2016).
Як убачається з матеріалів справи, на виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року адвокатом Рябком С. О. в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» було направлено заяву про усунення недоліків, до якої були додані докази направлення відповідачу та третім особам позову з додатками, які були додані до позовної заяви у «Електронному кабінеті» під час подання позову через підсистему «Електронний суд», про що свідчить перелік додатків, який формується ЕСІТС автоматично на підставі завантажених файлів до позову.
З огляду на вищевикладене, у суду були відсутні підстави вважати, що позивач, отримавши копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, ухилився від виконання зазначених в ній вимог.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 147/127/17, в якій зроблено висновок, що «законодавець не покладає на суд обов'язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків апеляційної скарги частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють суд права в разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Подавши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, ОСОБА_4 не виконала всі вимоги ухвали апеляційного суду та не надала суду належним чином оформленої апеляційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи, про відновлення якої вона подала заяву, а тому апеляційний суд із урахуванням часткового усунення недоліків мав продовжити ОСОБА_4 відповідний строк, а повернення апеляційної скарги здійснене судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права».
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 757/27298/20-ц, «суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не вирішив питання продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, ураховуючи часткове виконання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху; не врахував, що встановлення обґрунтованості та доведеності позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Враховуючи викладене, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, унаслідок якого було порушено право ОСОБА_1 на судовий захист.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»).
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Отже, ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а відтак апеляційна скарга адвоката Рябка С. О. в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Рябка Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура