25 грудня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 758/3965/25
номер провадження: 22-ц/82/13954/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича на рішення Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року у складі судді Гребенюка В.В., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 01 квітня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2285543.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, а саме, вимоги у розмірі 20 160 грн 00 коп., з яких: 11 200 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 360 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 5 600 грн 00 коп. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
Вказувало, що 24 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101103857.
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, а саме, вимоги у розмірі 26 560 грн 00 коп., з яких: 18 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 560 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками; 2 000 грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
Зазначало, що ОСОБА_1 уклала з акціонерним товариством «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк») договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/12242770-8Р від 25 жовтня 2021 року, підписанням якого акцептувала публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку: www.tascombank.com.ua та беззастережно приєдналася до умов договору.
28 лютого 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/16-Ф від 28 лютого 2024 року, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а саме вимоги у розмірі 6 110 грн 95 коп., з яких: 3 392 грн 77 коп. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 2 718 грн 18 коп. - загальна заборгованість по відсотках.
Позивач вказував, що відповідачка належним чином не виконувала вищевказані договори.
З урахуванням наведеного, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти у розмірі 52 830 грн 95 коп., з яких: 32 592 грн 77 коп. - тіло позик, 2 000 грн 00 коп. - комісії та 18 238 грн 18 коп. - проценти.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 32 592 грн 77 коп. - заборгованості за позикою, 2 000 грн 00 коп. - комісії, 18 238 грн 18 коп. - заборгованості за процентами та судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Підодвірний Т.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем направлено до суду роздруківку документа невідомого походження, яку останній намагається видати за нібито укладений кредитний договір від 01 квітня 2024 року № 2285543, від 25 жовтня 2021 року №002/12242770-SP. В той же час у матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору.
Вважає, що матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, щодо нібито укладення договору від 01 квітня 2024 року №2285543, від 25 листопада 2021 року №002/12242770-БР відбувалось в порядку, визначеному чинним законодавством.
Вказує, що суд першої інстанції безпідставно поклав обов'язок доведення обставин не укладання договору в електронному виді на відповідача, оскільки саме ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» мало надати суду відповідні докази, як особа, в розпорядження якої мають перебувати такі докази, та особа, яка мала вчинити активні дії щодо проведення ідентифікації особи відповідача та перерахування на його рахунок коштів. В той же час матеріали судової справи не містять жодного доказу, який би свідчив, що первісними кредиторами проводилась будь-яка ідентифікація та, що саме відповідачка зверталась за отриманням кредитних коштів.
Зазначає, що лише банківські виписки з рахунків позичальника, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій, можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, результатом перевірки електронного підпису.
Вказує, що позивач, як доказ перерахування кредитних коштів за договором від 01 квітня 2024 року №2285543, надав суду платіжне доручення №38664195 від 24 січня 2022 року. Однак з наданого позивачем платіжного доручення вбачається, що відмітки про дату отримання та виконання банком платіжного доручення ТОВ «Мілоан» відсутні. Таким чином, платіжне доручення не можна вважати належним доказом надання грошових коштів ТОВ «Мілоан». Крім того вказує, що у такому платіжному дорученні зазначено код банку - VISA, проте жоден банк України не містить такого коду.
Також зазначає, що позивач просить стягнути заборгованість за договором від 01 квітня 2024 року №2285543, і саме такий договір було направлено до суду. В той же час, як вбачається із платіжного доручення, останнє «датовано» 24 січня 2022 року, а у призначенні платежу зазначається: кошти згідно договору 101103857. Тому у справі відсутні будь-які докази перерахування відповідачці кредитних коштів на підставі договору від 01 квітня 2024 року №2285543.
Представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Дергунова А.В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що для укладення договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті первісного кредитора позичальником власноруч. Таким чином, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. Доказів протилежного апеляційна скарга не містить.
Зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню». З чого слідує, що не спростування відповідачем презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Також вказує, що товариство не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними з первісним кредитором договорами, щодо яких виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. У відповідності до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні кредитного договору. Звертає увагу на те, що ідентифікація позичальника здійснюється через банк емітента, яким видано картку. Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та відповідач - ОСОБА_1 . Ні первісні кредитори, ні ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не мало та не має доступу до даної інформації, так як дана інформація є банківською таємницею.
Вказує, що реєстрами боржників до договорів факторингу, за якими передані (відступлені) права вимоги до відповідача підтверджено настання строку виконання зобов'язання за ними, що спростовує доводи відповідача про недоведеність факту переходу прав вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан» та АТ «Таскомбанк» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки в даній справі ціна позову становить 52 830 грн 95 коп., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №2285543, за змістом якого позикодавець зобов'язується надати грошові кошти (позику) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти.
Позику надано позичальнику на наступних умовах: сума позики 11 200 грн 00 коп.; строк користування 30 днів; процентна ставка 1% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% в день.
Згідно з розрахунком заборгованості, борг відповідачки перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» становить у розмірі 20 160 грн 00 коп., який складається з: 11 200 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 3 360 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 5 600 грн 00 коп. - заборгованість за процентами.
Також судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №101103857, за змістом якого ТОВ «Мілоан» зобов'язується надати грошові кошти (позику) позичальникові ОСОБА_1 у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти.
Позику надано позичальнику на наступних умовах: сума позики 18 000 грн 00 коп.; строк користування 27 днів; процентна ставка 5,00% за кожен день; комісія за надання кредиту 2 000 грн 00 коп.
Суд першої інстанції вважав встановленим той факт, що згідно платіжного доручення №38664195 від 24 січня 2022 року ТОВ «Мілоан» надало відповідачці позику у сумі 20 000 грн 00 коп.
Згідно з розрахунком заборгованості, борг відповідачки перед ТОВ «Мілоан» становить 26 560 грн 00 коп., який складається із: 18 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 6 560 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 2 000 грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 25 жовтня 2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank №002/12242770-SP, відповідно до умов якого за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пункту 2 заяви-анкети, відповідачка підтвердила, що перед підписанням цієї заяви-анкети вона ознайомилась з публічною пропозицією разом з додатками, в тому числі, але не виключно, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті Банку https://tascombank.ua/ та Лендинговій сторінці https://sportbank.com.ua/ посилання на примірник якої, разом з додатками він отримав в Мобільному додатку sportbank, і з якою він був повністю згоден, зміст розумів, положення якої зобов'язався неухильно дотримуватися. В цьому випадку датою відправлення публічної пропозиції вважається дата, з якої в Мобільному додатку стає доступним текст публічної пропозиції (посилання на її примірники). Проект цієї заяви-анкети та публічна пропозиція пропозиції були надані їй банком, та підписані нею заява та публічна пропозиція відповідали наданим проектам.
Відповідно до п.8.1.1 публічної пропозиції (оферти), АТ «Таскомбанк», клієнт підписанням заяви-анкети або заяви про приєднання до частини 2 публічної пропозиції приймає в повному обсязі умови публічної пропозиції (разом з усіма додатками), в тому числі умови щодо кредитування рахунку та приймає (підписує) паспорт споживчого кредиту. При цьому, сторони погоджуються, що умови договору в частині кредитування рахунку, які приймає клієнт містять всі істотні умови договору про надання споживчого кредиту, обов'язковість яких визначена законодавством України, в тому числі загальний ліміт кредитування рахунку, в межах якого відповідно до умов договору банком для клієнта встановлюється ліміт кредитування рахунку.
Згідно з пунктом 8.10.1 публічної пропозиції, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти. Тип процентної ставки фіксована.
Розмір процентної ставки, вказується в заяві-анкеті клієнта (або заяві про приєднання до частини 2 публічної пропозиції)/тарифах та залежить від виду операцій, які здійснює клієнт за рахунок кредиту та терміну фактичного користування кредитом.
Пунктами 7.1.3.1., 7.1.3.2., 7.1.3.3. тарифів визначені відсоткові ставки за користування кредитом, які нараховуються щоденно на фактичну суму заборгованості, зокрема:
- на операції оплата придбаних товарів (робіт, послуг) в торговельній мережі та мережі Інтернет, мобільному додатку sportbank, та на операції з рефінансування кредитної заборгованості, що виникла в АТ «ОКСІ БАНК» в межах проекту «Sportbank», за торговими операціями клієнта, який здійснив процес міграції з АТ «ОКСІ БАНК»: 0,00001% річних пільгова процентна ставка при виконанні умов пільгового періоду; 0,16% в день при невиконанні умов пільгового періоду та після нього; 0,26% в день підвищена процентна ставка на строкову заборгованість у разі наявності простроченої заборгованості;
- на операції з видачі готівки та перекази на іншу картку, операції з безготівкових переказів з рахунку, та на операції з рефінансування кредитної заборгованості, що виникла в АТ «ОКСІ БАНК» в межах проекту «Sportbank» за операціями з видачі готівки та переказів на іншу картку, операціями з безготівкових переказів з рахунку, іншими операціями, які не вважаються торговими операціями клієнта, який здійснив процес міграції з АТ «ОКСІ БАНК»: 0,22% в день - на строкову заборгованість за кредитом; 0,32% в день - підвищена процентна ставка на строкову заборгованість у разі наявності простроченої заборгованості;
- плата за прострочення виконання грошового зобов'язання на суму простроченої заборгованості за тілом кредиту: 0,32% в день.
Відповідно до п.8.2 публічної пропозиції, клієнт розуміє, що наведені в паспорті споживчого кредиту обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту здійснені виходячи з суми загального ліміту кредитування рахунку, що складає 100 000 гривень та є для клієнта репрезентативними та базуються на обраних Клієнтом умовах кредитування виходячи з суми кредиту у розмірі 100 000 гривень і на двох варіантах припущення:
1) клієнт здійснить операції, які відповідають умовам пільгового періоду, поверне кредит протягом 12 місяців: а) сплатить щомісячні платежі та буде повертати суму кредиту відповідно до умов Пільгового періоду, тому процентна ставка не зміниться, донарахування процентів не здійснюється; б) сплатить лише щомісячні платежі, та не виконає умови пільгового періоду, тому відбудеться донарахування та подальше нарахування процентів, згідно тарифів;
2) клієнт здійснить операції, які не відповідають умовам пільгового періоду, поверне кредит протягом 12 місяців та сплатить звичайну процентну ставку (без пільг).
Згідно з п.8.21 публічної пропозиції, у випадку порушення умов договору та/або погіршення кредитоспроможності та/або платоспроможності клієнта, а також право- та дієздатності клієнта, таких як ув'язнення або утримання під арештом та/або у разі затримання сплати Кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць, банк має право вимагати дострокового повернення заборгованості. В даному випадку клієнт повинен здійснити дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня пред'явлення банком повідомлення про таку вимогу.
Згідно з розрахунком заборгованості, борг відповідачки перед АТ «Таскомбанк» становить 6 110 грн 95 коп., який складається із: 3 392 грн 77 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 2 718 грн 18 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, згідно з яким клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №16072024, згідно з яким клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.
28 лютого 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №НІ/11/16-Ф, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.
Згідно з умовами договорів факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у додатку до цього договору.
Згідно з реєстром боржників від 19 серпня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 20 160 грн 00 коп., яка складається із: 11 200 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 3 360 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 5 600 грн 00 коп. - заборгованість за процентами.
Згідно з реєстром боржників від 16 липня 2024 року до договору факторингу №16072024 від 16 липня 2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 26 560 грн 00 коп., яка складається із: 18 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 6 560 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 2 000 грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
Згідно з реєстром боржників від 28 лютого 2024 року до договору факторингу №НІ/11/16-Ф від 28 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 6 110 грн 95 коп., яка складається із: 3 392 грн 77 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 2 718 грн 18 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що станом на дату ухвалення рішення обов'язок по поверненню позики та процентів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за позикою в розмірі 52 830 грн 95 коп. перед позикодавцем належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Положеннями ст.512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В порядку, визначеному ч.1 ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст.519 ЦК України).
Положеннями ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину:
а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором);
б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги);
в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника;
г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату;
д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляд різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо;
е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.ст.76, 77 ЦПК України).
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхиленні або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягара доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зазначало про те, що 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №14/06/21, 16 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу №16072024, 28 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «Таскомбанк» укладено договір факторингу №НІ/11/16-Ф. У відповідності до умов вказаних договорів первісні кредитори передають (відступають) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні їм права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні первісним кредиторам права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників, які формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Належним чином оформлених реєстрів боржників, право вимоги до яких передаються позивачу за вказаними договорами факторингу, матеріали справи не містять.
Витяги з реєстру боржників до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, договору факторингу №16072024 від 16 липня 2024 року та договору факторингу №НІ/11/16-Ф від 28 лютого 2024 року, не підписані представниками первісних кредиторів та не завірені їх печаткою.
При цьому, долучені до матеріалів справи договір факторингу 14/06/21 від 14 червня 2021 року містить лише 1, 2, 4, 7 та 8 сторінки, договір факторингу №16072024 від 16 липня 2024 року містить лише 1, 2, 3 та 9 сторінки, та договір факторингу №НІ/11/16-Ф від 28 лютого 2024 року містить лише 1, 2, 3 та 11 сторінки.
Тобто вказані вище договори факторингу не містять всіх сторінок договору, що позбавляє суд можливості дослідити їх зміст у повному обсязі та встановити умови вказаних договорів, за якими, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за договорами позики №2285543 від 01 квітня 2024 року, №101103857 від 24 січня 2022 року, №002/12242770-SP від 25 жовтня 2021 року, укладеними між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан», АТ «Таскомбанк».
Крім того, оригінал реєстру боржників, є документом, що підписується всіма учасниками правочину, витяг з нього, як його частина, що стосується конкретного боржника, також має бути підписаний як фактором, так і клієнтом.
Відсутність підпису фактора на витягу з реєстру боржників не дає суду підстав вважати доведеним факт передачі права вимоги таким фактором клієнту, тільки тому, що останній стверджує про таку передачу.
Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів передачі права вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договорами позики №2285543 від 01 квітня 2024 року, №101103857 від 24 січня 2022 року, №002/12242770-SP від 25 жовтня 2021 року, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав до задоволення позову про стягнення з відповідачки заборгованості за вказаними договорами на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до відповідача за договорами позики №2285543 від 01 квітня 2024 року, №101103857 від 24 січня 2022 року, №002/12242770-SP від 25 жовтня 2021 року.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Проте матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів на банківські рахунки відповідача за договорами позики №2285543 від 01 квітня 2024 року, №101103857 від 24 січня 2022 року, №002/12242770-SP від 25 жовтня 2021 року.
Розрахунки заборгованості за вказаними договорами позики, на які посилалось ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у позові, не є первинними документами, які б підтверджували отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а тому не є належним доказом наявності заборгованості.
Зазначені розрахунки із зазначенням конкретного розміру заборгованості є документом, що складений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких розрахунки були складені, не може бути доказом наявності заборгованості за договорами, на якій наполягає позивач.
Також колегія суддів вважає, що надане позивачем платіжне доручення №38664195 від 24 січня 2022 року як доказ зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №101103857 від 24 січня 2022 року, не є належним доказом, оскільки воно не містить відмітки про дату отримання та виконання банком такого платіжного доручення. Крім того у ньому, зазначено код банку «VISA», що є платіжною системою, і її код (або МФО) не є кодом банку відправника чи отримувача.
Проте суд першої інстанції при вирішенні спору, у порушення вимог ст.ст.263, 264 ЦПК України, наведених вище вимог закону, правових висновків Верховного Суду та фактичних обставин справи, належним чином не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про доведеність позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вказаними вище кредитними договорами та договором позики.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором, з наведених вище підстав.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір розмірі 4 542 грн 00 коп. (а.с.100).
Оскільки апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову у позові, то сплачений ОСОБА_1 розмір судового збору за подання апеляційної скарги підлягає стягненню із позивача на її користь у розмірі 4 542 грн 00 коп.
Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича задовольнити.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: