Справа № 363/1473/25
№ апеляційного провадження: 33/824/4200/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Дьоміна О.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
23 грудня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Александрова Дмитра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погоджуючись із вказаною постановою, захисник Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Зазначає, що 14 березня 2025 року сталася ДТП за участі ОСОБА_1 , який не залишав місце події, відкрито спілкувався з іншим учасником ДТП, і переконавшись, що ситуація вичерпана, почав вживати алкогольні напої, тобто вже після події, що сталася, але до виклику працівників поліції. Вказує, що працівниками поліції, не було зафіксовано ознак сп'яніння ОСОБА_1 одразу після ДТП, такі ознаки були зафіксовані працівниками поліції лише після їх прибуття на місце події. При цьому самі працівники поліції, які були допитані в суді першої інстанції, визнали, що не можуть достеменно встановити, коли саме ОСОБА_1 вживав алкоголь: до чи після ДТП. Натомість, працівники поліції посилалися на пояснення іншого учасника ДТП, який був прямо зацікавлений у перекладанні відповідальності, оскільки саме щодо нього був складений протокол за ст. 124 КУпАП. Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і наявні юридичні передумови для кваліфікації події за ч. 4 ст. 130 КУпАП. Складання ж протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП є юридичною помилкою, що призвело до необґрунтованого притягнення особи до відповідальності за більш сувору норму, яка не відповідає фактичним обставинам справи. Також зазначає, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не може визнаватись свідомим ухиленням останнього від проходження огляду, оскільки стала результатом помилкової інтерпретації ситуації, спричиненої неналежним роз'ясненням поліцейськими наслідків такої відмови. Працівник поліції не сформулював свою вимогу в категоричній формі, що є обов'язковим елементом правомірного оголошення про проведення огляду відповідно до ст. 266 КУпАП. Наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме під час керування транспортним засобом ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Встановлення факту вживання алкоголю після ДТП, за відсутності беззаперечних доказів керування у стані сп'яніння, виключає можливість кваліфікації дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 прокурор не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., а саме у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271629 від 14 березня 2025 року, в якому зазначено, що 14 березня 2025 року о 20 год. 28 хв. в м. Вишгород, просп. Шевченка - вул. Поповича, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився, що зафіксовано на бодікамеру №852771, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
До протоколу було долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271610 від 14 березня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_2 , за ст. 124 КУпАП, копії схеми місця ДТП, письмових пояснень ОСОБА_2 , розписки ОСОБА_3 про зобов'язання доставити автомобіль до місця стоянки і не передавати його ОСОБА_1 та та DVD диск із відеозаписами (а.с. 2, 3, 4, 5, 7, 11).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з м етою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 була пред'явлена вимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі та забезпечена можливість для виконання водієм вказаного вище обов'язку, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. Як наслідок, обов'язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав (а.с. 11).
ОСОБА_1 не спростовував факт відмови ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Жодних пояснень про те, що він не керував транспортним засобом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив.
За таких обставин, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а почав вживати алкогольні напої вже після дорожньо-транспортної пригоди за його участю не підтверджені належними та допустимим доказами. З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 лише заперечував факт перебування його у стані алкогольного сп'яніння та у зв'язку з цим відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння. Жодних пояснень про те, що вживав алкогольні напої вже після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 працівникам поліції не надавав, як і не зазначив про це в протоколі про адміністративне правопорушення. Натомість, як вбачається з копії письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих 14 березня 2025 року в зв'язку з ДТП за його участю та участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 одразу після ДТП вийшов з машини у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника Ульшина М.Є. про те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 процедуру огляду на стан сп'яніння та наслідки відмови від проходження такого огляду також повністю спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 права та обов'язки, а також роз'яснили можливість відмови від проходження огляду і наслідки такої відмови, та після однозначної відмови ОСОБА_1 склали протокол відповідно до вимог чинного законодавства, а тому посилання захисника Ульшина М.Є. на те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння не може визнаватись свідомим ухиленням останнього від проходження огляду, оскільки стала результатом помилкової інтерпретації ситуації, спричиненої неналежним роз'ясненням поліцейськими наслідків такої відмови, є безпідставними.
Апеляційний суд також вважає безпідставними посилання захисника Ульшина М.Є. на те, що працівниками поліції було помилково складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як вживання алкоголю після ДТП, за відсутності беззаперечних доказів керування у стані сп'яніння, виключає можливість кваліфікації дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вживання ОСОБА_1 алкоголю після ДТП та не перебування його в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом не підтверджено належними та допустимими доказами, та не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, який зафіксований на відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника Александрова Д.О., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вишгородського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Александрова Дмитра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Крижанівська