Справа № 759/9285/22 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5907/2025 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2
22 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
суддів: ОСОБА_2 (головуючої), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченої - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
представниці потерпілого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 42021102080000037 від 24.05.2021 року за апеляційною скаргою прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року,
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року клопотання захисника ОСОБА_8 задоволено та обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021102080000037 від 24.05.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України -повернуто прокурору.
Вказане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні підписаний слідчим ОСОБА_10 , який не був включений до складу групи слідчих, а отже не має повноважень, що свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України, у зв'язку з чим обвинувальний акт на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України має бути повернутий прокурору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій указав про незаконність оскаржуваної ухвали у зв'язку з тим, що положення ч. 3 ст. 291 КПК України, які передбачають вимогу щодо підписання обвинувального акта слідчим та прокурором, який його затвердив, дотримані, адже обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні підписаний слідчим та прокурором. Крім того, прокурор вважає, що під час розгляду клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору суд вийшов за межі судового розгляду у підготовчому провадженні та фактично вдався до дослідження обставин кримінального провадження, оцінка яким надається під час розгляду справи по суті. Додатково зауважив, що поза увагою суду залишилось посилання прокурора на практику ВС, відповідно до якої складення обвинувального акта щодо ОСОБА_7 керівником органу досудового розслідування - начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_11 , за відсутності його у постанові про визначення групи слідчих, яка ним же і підписана, не є порушенням процесуального закону, оскільки його повноваження як слідчого у нього виникають на підставі п. 6 ч. 2 ст. 39 КПК України, тобто згідно з займаною посадою. Вважає, що висновок суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України є передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогам закону. Просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити; пояснення обвинуваченої та їх захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, просили ухвалу суду залишити без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд указав на невідповідність його вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України.
Однак, з вказаним висновком суду колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити прізвище, ім'я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора.
Згідно з ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Так, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, містить всі необхідні відомості, передбачені кримінальним процесуальним законом, зокрема і прізвище, ім'я, по батькові та займану посаду слідчого, який його склав, та прокурора, який його затвердив, а також їхні підписи.
За таких обставин органом досудового розслідування при складанні обвинувального акта порушень вимог кримінального процесуального закону допущено не було і обвинувальний акт містить всі передбачені законом відомості.
Посилання суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні підписаний слідчим ОСОБА_10 , який не був включений до складу групи слідчих, а отже не має повноважень, що свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, адже на стадії підготовчого провадження суд повинен вирішувати питання виключно щодо невідповідності обвинувального акта вимогам, які передбачені для обвинувального акта відповідними положеннями КПК України, тоді як інші питання, зокрема щодо наявності чи відсутності у слідчого/прокурора повноважень, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підстав невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України та мають вирішуватися в ході судового розгляду шляхом дослідження відповідних доказів.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що невідповідність обвинувального акта вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України може мати місце у тому випадку, коли у обвинувальному акту взагалі відсутні підписи слідчого та/або прокурора.
Таким чином, під час апеляційного розгляду колегією суддів не було встановлено порушень, допущених при складанні обвинувального акта щодо ОСОБА_7 , які б перешкоджали суду першої інстанції призначити кримінальне провадження до судового розгляду, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість повернення обвинувального акта є слушними, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а ухвала суду - скасуванню з поверненням матеріалів провадження до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314-317 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року про повернення обвинувального акта прокурорускасувати.
Матеріали кримінального провадження повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314 - 317 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4