Справа № 755/9329/25
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/18477/2025
22 грудня2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу Міністерства оборони України, подану як представником ОСОБА_1 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення (належності правовстановлюючого документа особі та родинних відносин між фізичними особами),
встановив:
рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року заяву задоволено. Повний текст рішення складено 22 вересня 2025 року.
На вказане рішення суду 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , як представник Міністерства оборони України, надіслав засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, яка отримана судом 28 жовтня 2025 року.
31 жовтня 2025 року матеріали справи витребуванні з Дніпровського районного суду міста Києва.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 17 грудня 2025 року.
Однак, апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 у підтвердження повноважень на представництво інтересів Міністерства оборони України долучив документ, який має назву Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого ОСОБА_1 має повноваження діяти в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення документів щодо повноважень.
Разом з цим, наданий документ не є випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не містить підпису особи, який його видав або сформував.
Частина 3 статті 58 ЦПК України передбачає, що юридична особа незалежно порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 91016580/23, зазначено, що «у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є)».
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно надати апеляційному суду належним чином посвідчену виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у підтвердження своїх повноваження на представлення інтересів Міністерства оборони України.
Крім цього, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, до апеляційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору не додані.
У поданій апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі, посилаючись на те, що Міністерство оборони України є бюджетною установою, оплата судового збору здійснюється структурним підрозділом - Департаментом фінансів Міністерства оборони України, через органи державного казначейства України, що призведе до пропущення строків подання апеляційної скарги, а тому на момент подання апеляційної скарги надати суду платіжне доручення з відміткою органу Державної казначейської служби України в якості доказу сплати судового збору немає можливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов:
1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Міністерство оборони України не є позивачем у даній справі, а відтак підстави для відстрочки сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги відповідно до вищезазначених норм відсутні.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 0940/2276/18.
Крім того, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, є вичерпним.
Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК, як загальної норми, що регулює питання відстрочення сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК та вирішенні питання про відстрочення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року (справа № 0940/2276/18).
Предметом даної заяви не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому правові підстави для відстрочення Міністерству оборони України сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Згідно підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання юридичною особою апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні до суду заявницею сплачений судовий збір у розмірі 605грн 60 коп., томусудовий збір за подання даної апеляційної скарги становить 908грн 40 коп. (605грн 60 коп. х 150%).
Враховуючи викладене, Міністерству оборони України необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908грн 40 коп. та направити на адресу Київського апеляційного суду документ, що підтверджує оплату.
Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:
· розрахунковий рахунок UA548999980313101206080026010
· отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101
· банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
· ЄДРПОУ 37993783
· код банку отримувача 899998
· код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
ухвалив:
апеляційну скаргу Міністерства оборони України, подану як представником ОСОБА_1, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року залишити без руху, надавши представнику ОСОБА_1 строк в десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надання доказів оплати судового збору.
У разі невиконання ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя