Справа №760/24049/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/9047/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
16 грудня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року, -
за участю:
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року задоволено клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102090000076 від 23.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102090000076 від 23.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, накладено арешт на майно, вилучене за адресою : АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки Iphone14 імеі НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 з сім картками мобільного оператора Лайф НОМЕР_3 та Київстар НОМЕР_4 , ноутбук марки Aser серійний номер 44А32D94-E932-4816-87AEDA3B9667FC6, належні ОСОБА_6 , які поміщені до спеціальних пакетів «Національної поліції України».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Солом?янської окружної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до реєстру досудових розслідувань за №42025102090000076 від 23.05.2025.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та немотивованою, а під час її постановлення було порушено права та інтереси власника майна, оскільки доводи сторони захисту не були належним чином враховані слідчим суддею.
Згідно з позицією апелянта, у матеріалах клопотання прокурора, яке за обсягом складало півтори сторінки, відсутні будь-які відомості, які б підтверджували відповідність вилученого майна критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України. При цьому доводи представника власника майна щодо зазначених обставин, за твердженням сторони захисту, були повністю проігноровані під час судового розгляду.
Разом з тим, на переконання апелянта, сама лише наявність у матеріалах кримінального провадження постанови про визнання майна речовими доказами не є беззаперечним підтвердженням відповідності такого майна вимогам ст. 98 КПК України, оскільки слідчий суддя зобов?язаний самостійно перевіряти наявність передбачених законом ознак речових доказів, незалежно від існування відповідної постанови органу досудового розслідування.
Апелянт також зазначає, що у клопотанні прокурора про накладення арешту на майно не наведено відомостей про те, які саме сліди кримінального правопорушення були виявлені на вилучених електронних носіях інформації, що, на думку сторони захисту, позбавляє клопотання належного обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Окремо в апеляційній скарзі наголошується на порушенні слідчим суддею принципу змагальності сторін, оскільки обов?язок доведення підстав для накладення арешту на майно та спростування аргументів сторони захисту покладається на сторону обвинувачення, однак прокурором таких вимог, за твердженням апелянта, виконано не було, що призвело до однобокого розгляду клопотання.
В судове засідання прокурор не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином. Клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавав.
З урахуванням позиції представника власника майна, який не заперечував, щодо проведення розгляду без участі прокурора, відповідно до положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, про можливість розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна в підтримку поданої апеляційної скарги, яку останній підтримав з наведених в ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що Солом'янською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42025102090000076 від 23.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 29.08.2025 прокурор Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102090000076 від 23.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке вилучено за адресою : АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки Iphone14 імеі НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 з сім картками мобільного оператора Лайф НОМЕР_3 та Київстар НОМЕР_4 , ноутбук марки Aser серійний номер 44А32D94-E932-4816-87AEDA3B9667FC6, належні ОСОБА_6 , які поміщені до спеціальних пакетів «Національної поліції України».
На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий послався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період з лютого 2024 року по теперішній час ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 використовуючи як прикриття господарську діяльність юридичної особи ТОВ «Експосервіс Україна» діючи за попередньою змовою, організували на території Солом'янського району міста Києва протиправну схему отримання грошових коштів за незаконний перетин державного кордону України осіб чоловічої статті призовного віку.
Вищевказані особи надають засоби та усувають перешкоди до незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом оформлення документів таким особам для відвідування спеціалізованих міжнародних виставок для підприємців за межами України за грошову винагороду в розмірі від 5000 до 10000 доларів США, в залежності від терміну виїзду за кордон України та інших умов.
Також в ході обговорення такого механізму із зацікавленими особами акцентується увага на можливості неповернення осіб на територію України, що дає підстави стверджувати про протиправний характер подібної діяльності.
Після підбору кандидатів для незаконного перетину державного кордону України, вищевказані особи формують список осіб та супроводжують подальше документальне оформлення пакету документів. Після чого сформований пакет документів ОСОБА_9 направляє до Всеукраїнського громадського об'єднання «Українська аграрна конференція» (далі УАК), де з керівником організаційного відділу ОСОБА_15 , погоджує та звіряє надані документи, після чого остання готує лист за підписом генерального директора УАК ОСОБА_16 .
Надалі, після підписання такого листа ОСОБА_15 , передає його ОСОБА_9 , а останній відвозить його до головного спеціаліста Департаменту взаємодії з експортерами та просування експорту Міністерства економіки України ОСОБА_17 , яка в подальшому отримує винагороду від ОСОБА_9 , за прискорення підписання листа, що надає дозвіл особам на виїзд за кодон України.
28.08.2025 за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Iphone14 імеі НОМЕР_5 імеі2 НОМЕР_2 з сім картками мобільного оператора Лайф НОМЕР_3 та Київстар НОМЕР_4 , ноутбук марки «ASER» серійний номер 44А32D94-E932-4816-87AEDA3B9667FC6, які поміщено до спеціальних пакетів «Національної поліції України»
Все вищеописане вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Із врахуванням викладеного, з метою збереження речових доказів прокурор просив накласти арешт на це майно.
11.11.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102090000076 від 23.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, накладено арешт на майно, вилучене за адресою : АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки Iphone14 імеі НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 з сім картками мобільного оператора Лайф НОМЕР_3 та Київстар НОМЕР_4 , ноутбук марки Aser серійний номер 44А32D94-E932-4816-87AEDA3B9667FC6, належні ОСОБА_6 , які поміщені до спеціальних пакетів «Національної поліції України».
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за № 42025102090000076 від 23.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на майно та накладаючи арешт на нього, слідчий суддя проаналізувавши подані до суду матеріали кримінального провадження, із врахуванням доводів прокурора, оголошених в судовому засіданні, дійшов до висновку, що прокурором доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також те, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 мобільні телефони марки Iphone14 імеі НОМЕР_5 імеі2 НОМЕР_2 з сім картками мобільного оператора Лайф НОМЕР_3 та Київстар НОМЕР_4 , ноутбук марки «ASER» серійний номер 44А32D94-E932-4816-87AEDA3B9667FC6 відповідають ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, оскільки на них може міститись інформація, яка має значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також, із врахуванням доводів прокурора про те, що відносно мобільних телефонів та ноутбуку планується призначення судових експертиз, аби піддати дослідженню інформацію, що на них міститься, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України дає підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, заслухано доводи прокурора щодо підстав для задоволення вказаного клопотання та позицію представника власника майна, щодо відсутності підстав для його задоволення, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 42025102090000076 від 23.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та є речовим доказом в кримінальному провадженні № 42025102090000076 від 23.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що 22.08.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва у справі № 760/22953/25 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_18 , а фактично є місцем проживання ОСОБА_6 , з метою відшукання та вилучення:
- документів та їх проектів, пов'язаних із оформленням та наданням дозволу на безперешкодний перетин громадянами України державного кордону та чорнових записів на паперових носіях;
- електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, зовнішніх електронних носіїв інформації (у випадку, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, буде необхідною умовою проведення експертного дослідження та/або вони є засобом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення та/або якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту) /а. с. 86-89/.
28.08.2025 за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Iphone14 імеі НОМЕР_5 імеі2 НОМЕР_2 з сім картками мобільного оператора Лайф НОМЕР_3 та Київстар НОМЕР_4 , ноутбук марки «ASER» серійний номер 44А32D94-E932-4816-87AEDA3B9667FC6, які поміщено до спеціальних пакетів «Національної поліції України» /а. с. 76-85/.
28.08.2025 вилучені мобільні телефони та ноутбук постановою слідчого визнані речовими доказами /а. с. 90/.
Також слідчим суддею були досліджені матеріали кримінального провадження, додані у копіях до клопотання прокурора, а саме: заява про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_19 , рапорт, протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 01.07.2025, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_20 від 03.07.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 26.05.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 01.07.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_22 , рапорт, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08.07.2025 стосовно ОСОБА_9 , протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08.07.2025 стосовно ОСОБА_9 , протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08.07.2025 - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж, а саме - мобільного номеру ОСОБА_9 , протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.07.2025 - зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж, а саме - мобільного номеру ОСОБА_9 , протокол за результатами виконання постанови про контроль за вчиненням злочину від 08.07.2025.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Колегією суддів не встановлено недотримання прокурором вимог ст.ст. 171, 172 КПК України при зверненні із клопотанням про арешт майна, які б слугували підставою для відмови у його задоволенні.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,- без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4