10 грудня 2025 року
справа № 369/16117/19
провадження № 22-ц/824/10302/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - АТ КБ «ПриватБанк»
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2021 року постановлене під головуванням судді Дубас Т.В. та на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2024 року, постановлене під головуванням судді Волчка А.Я. у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи свої вимог тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 13.06.2006 року уклали кредитний договір КІА0АК02330018.
Згідно договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язаний надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 20000,00 Долар США на термін до 13.06.2013 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 20000,00 дол. США.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість у розмірі розмірі 30885,52 дол. США, що за курсом 24.16 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.11.2019 року складає 746194,16 грн. станом на 25.11.2019 р. за кредитним договором № КІА0АК02330018 від 13.06.2006 року, яка складається з наступного: 10089,30 дол. США заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 19096,22 дол. США заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1700 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 3730,97 грн. (три тисячі сімсот тридцять гривень та дев'яносто сім копійок).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 3730,97 грн. (три тисячі сімсот тридцять гривень та дев'яносто сім копійок).
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 3730,97 грн. (три тисячі сімсот тридцять гривень та дев'яносто сім копійок).
Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині стягнень з апелянта та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вимоги обґрунтовані тим, що матеріали справи свідчать про те, що позивач пропустив строк, встановлений договором поруки для звернення з вимогою про стягнення коштів на підставі договору поруки, укладеного з апелянтом.
Крім того, апелянт не була стороною додаткової угоди №1 від 11.10.2012 року до кредитного договору, якою був збільшений строк надання кредиту та строк нарахування процентів, страхових платежів і винагород - тобто Відповідач 2 в жодній формі не надавала своєї згоди на зміну вказаних істотних умов кредитного договору.
Копія повідомлення банку від 04.07.2019 року була направлена з пропуском строку, встановленого договором поруки для пред'явлення вимог до поручителя (до 13.06.2018 року), тобто на момент направлення повідомлення банку від 04.07.2019 року порука апелянта вже припинилась.
В договорі поруки, укладеному позивачем з апелянтом, не була передбачена, ні можливість зміни строків надання кредиту, ні збільшення періоду нарахування процентів без укладення окремої угоди з поручителем.
В разі задоволення апеляційної скарги додаткове рішення суду про стягнення судових витрат також підлягає скасуванню.
В письмових поясненнях представник АТ КБ «ПриватБанк» - Рура Наталія Вікторівна зазначає, що сторони в момент укладення як кредитного так і договору поруки оговорили всі істотні умови, на що свою згоду дав апелянт, поставивши власний підпис на договорі. Крім того, відповідно до п. 3 договору поруки, поручитель підтвердив, що зі всіма умовами кредитного договору ознайомлений.
Зобов'язання за кредитним договором не виконані та не прийняті кредитором, отже правовідносини між сторонами тривають.
В судовому засіданні представник позивача Рура Н.В. проти апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник відповідача Липовенко Г.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не виконував передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту. Сам факт отримання коштів від Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» ОСОБА_1 не заперечується. Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору він має прострочену заборгованість, що у свою чергу порушує права АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які забезпечені порукою відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і які підлягають до захисту, шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за договором.
Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 13.06.2006 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір ІА0АК02330018.
Згідно договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язаний надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 20000,00 Долар США на термін до 13.06.2013 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
13.06.2006 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду до кредитного договору КІА0АК02330018 відповідно до умов якої термін позовної давності був збільшений сторонами до 50 років.
13 червня 2006 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № КІА0АК02330018/Р1, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків за кредитним договором ІА0АК02330018.
11 жовтня 2012 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків за кредитним договором від 13 червня 2006 року.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст.ст.526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
13.06.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № КІА0АК02330018. Згідно договору позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 20000,00 долар США на термін до 13.06.2013 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
В порушення умов кредитного Договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № KIA0AK02330018 між позивачем та ОСОБА_6 13.06.2006 року було укладено договір поруки № KIA0AK02330018/P1, а також між позивачем та ОСОБА_3 11.10.2012 року було укладено договір поруки.
Відповідно до вимог ст.ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
В порушення умов кредитного договору та договору поруки, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ані позичальник, ані поручителі зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконали.
Згідно ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 2 договору поруки № KIA0AK02330018/P1, укладеному банком та ОСОБА_6 , встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Відповідно до п. 5 умов Договору поруки позивачем було направлено на адресу апелянта письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за Договором KIA0AK02330018, що підтверджується Реєстром згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з відбитком поштового штемпелю про відправку 31.07.2019 року. Претензія направлялась за відомою позивачу адресою проживання апелянта, тобто за адресою, яку надав апелянт при укладенні договору поруки, та засвідчив своїм особистим підписом в Договорі поруки.
Згідно з п.6 Договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п'яти календарних днів з моменту її отримання.
Вимога банку залишена без задоволення.
Відповідно до умов договору поруки та ч. 1 ст. 559 ЦК України апелянт несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником за кредитним договором в обсязі наданої поруки.
Згідно ст. 509 ЦК України Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.
Відповідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до п. 11 умов договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Доказів повного виконання зобов'язань за кредитним договором апелянтом не надано.
Обсяг зобов'язання скаржника визначено умовами договору поруки.
Сторони в момент укладення як кредитного так і договору поруки оговорили всі істотні умови, на що свою згоду дав апелянт, поставивши власний підпис на договорі. Крім того, відповідно до п. 3 договору поруки, поручитель підтвердив, що зі всіма умовами кредитного договору ознайомлений.
Зобов'язання за кредитним договором не виконані та не прийняті кредитором, отже правовідносини між сторонами тривають.
Враховуючи, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рушення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Аналіз положень статті статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Оскільки, судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому розподіл судових витрат визначених додатковим рішенням суду першої інстанції не підлягає зміні.
Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2021 року залишити без змін.
Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 24 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: