Дата документу 08.12.2025
Справа № 334/8103/25
Провадження № 2/334/4299/25
08 грудня 2025 року м.Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Новікової Н.В.,
секретар судового засідання Сухова С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 334/8103/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 7162 грн. 31 коп. та моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 27.06.2025 вироком Дніпровського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Позивачу надано статус потерпілої в даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Протиправними діями ОСОБА_2 моральному здоров'ю позивача спричинено значної шкоди, тому що весь період намагання поновити порушені права позивача її життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями. Внаслідок завдання тілесних ушкоджень лівий бік голови потерпілої був деформований довготривалою гематомою, постійні головні болі, запаморочення та високий тиск супроводжують позивача кожен день з моменту побиття її ОСОБА_2 . Внаслідок протиправних дій відповідача, позивачем понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які вона могла б реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування установ органів державної влади, щоб добитися належного захисту своїх порушених прав.
Відповідач не подзвонив, не цікавився здоров'ям потерпілої, не запропонував добровільного відшкодування за заподіяні збитки. Протиправні дії відповідача негативно вплинули на відношення ОСОБА_1 до своєї самооцінки, порозумінь у сім'ї та з її дітьми, комунікації з іншими людьми, можливості працевлаштування із такими тяжкими наслідками для свого здоров'я, оскільки довго ходити не може, довго стояти не може, при нахилах тулубу чи голови униз починаються запаморочення; досі перебуває під наглядом лікаря - невропатолога.
Враховуючи присутність психологічно травмуючого фактору (неправомірних дій Відповідача), користуючись принципами розумності та справедливості, позивач визначила розмір моральної шкоди у 50000,00 грн. та матеріальну шкоду завдану злочином у розмірі 7162 грн. 31 коп., яку просить стягнути з відповідача.
Позивача в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав, відзив на позов не подав. Клопотань про відкладення розгляду не надходило.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У зв'язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
27.06.2025 вироком Дніпровського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до вироку, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. 20.04.2025 о 09:40, ОСОБА_2 , знаходячись стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальновизнані у суспільстві правила поведінки і моральності, перебуваючи в громадському місці, а саме біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_1 , де в цей момент перебували сторонні особи, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій з мотивів явної неповаги до суспільства, протиставляючи себе загальноприйнятим нормам поведінки в суспільстві, діючи умисно, із хуліганських спонукань, демонструючи факт своєї переваги над потерпілою ОСОБА_1 , бажаючи самоствердитись за рахунок її приниження та нанести тілесні ушкодження, в присутності інших громадян, підійшов до припаркованого автомобіля «Mitsubishi Colt», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому перебувала потерпіла, та безпричинно вдарив по колесу вказаного автомобіля, у зв'язку з чим потерпіла ОСОБА_1 вийшла з автомобіля. В подальшому, ОСОБА_2 з особливою зухвалістю, безпричинно, почав виражатись нецензурною лайкою в адресу потерпілої та наніс не менше одного удару кулаком правої руки в область щелепи з лівого боку, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді синця з набряком м'яких тканин у піднижньо-щелепній ділянці в середній частині і дещо ліворуч, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Від вказаного удару потерпіла ОСОБА_1 впала на землю, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді рани в лівій скроневій ділянці, «рановий дефект та підапоневротичну гематому м'яких тканин лівої лобно-тім'яної ділянки», що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України відносно потерпілої ОСОБА_1 , встановлені вироком Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 27.06.2025 та не підлягають доказуванню згідно вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абз.1 п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз'яснено, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_1 суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 до позову було надано фіскальні чеки, що підтверджують, понесені нею витрати на ліки на загальну суму 7162 грн. 31 коп. (не суперечать даті вчинення кримінального правопорушення та призначення лікаря невропатолога) А тому відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати потерпілій ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду, яка полягає у витратах на придбання ліків в сумі 7162 грн. 31 коп.
Крім того, в результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 була спричинена і моральна шкода.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_1 , суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, зухвалого та безпричинного характеру вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої; враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань, яких зазнав потерпілий, з урахуванням стану здоров'я, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, дійшов висновку, про задоволення позову в сумі 50 000,00 грн.
При зверненні до суду з позовом про відшкодування шкоди внаслідок кримінального правопорушення позивач був звільнений від оплати судового збору, тому в зв'язку з задоволенням позову суд покладає сплату судового збору на відповідача згідно ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 7162 грн. 31 коп. та в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 50000, 00 грн., а всього стягнути на користь ОСОБА_1 - 57162 грн. 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211,20 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2
Відповідач:
ОСОБА_2 , рнокпп: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя: