Єдиний унікальний номер судової справи 201/1629/14
Номер провадження 1-кп/201/171/2025
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, заявлене під час підготовчого провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному 31 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040030001150 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зі слів маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого менеджером-керуючим в ТОВ «МЦ БАУХЕМІ», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
встановив:
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження, внесене 31 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040030001150 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за наступних обставин:
31 жовтня 2013 року близько 16 години 45 хвилин ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом автомобілем «Ваз-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Набережній Перемоги з боку вул. Космічної в напрямку вул. Овражної в м Дніпропетровську.
На шляху руху ОСОБА_5 грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожніх обставин, їх змінам, при виникненні безпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїжджу частину зліва направо по ходу його руху, заходів до негайного зниженню швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, в наслідок чого в районі електроопори №199, скоїв на неї наїзд.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкритого уламкового перелому кісток правої гомілки зі зміщенням відламків в середній третині, рани середньої третини правої гомілки; перелому гомілки малогомілкової кістки зі зміщенням відламків; садин обличчя, синців верхніх кінцівок та нижньої кінцівки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «Ваз-2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, який свідчить:
п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди», невиконання якого, знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Дії ОСОБА_5 , які виразилися в порушені Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_7 , тяжкі тілесні ушкодження, кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В обґрунтування клопотання обвинувачений зазначив, що відповідно до обвинувального акту вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України інкримінується йому 31 жовтня 2013 року строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення якого на даний час вже сплинув, що є підставою для закриття цього кримінального провадження. Повідомив, що він цілком розуміє наслідки закриття кримінального провадження саме з цих підстав і не потребує реабілітуючого рішення.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення останнього від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, зазначив, що із ним позиція обвинуваченого узгоджена з приводу даного питання.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням передбачених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження, вважаючи його таким, що ґрунтується на вимогах закону.
При цьому, просив суд вирішити долю речових доказів в кримінальному провадженні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні. Крім того зазначив, що заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Потерпіла ОСОБА_7 в підготовчі судові засідання по вказаному кримінальному провадженню жодного разу не з'явилася і про причини свого не прибуття суд не повідомляла, у зв'язку із чим судом за клопотанням сторони обвинувачення були постановлені ухвали про доручення органу досудового розслідування в порядку ст. 333 КПК України проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місця знаходження потерпілої ОСОБА_7 , однак здійснити належне повідомлення потерпілої не виявилося можливим та судом вичерпано всі передбачені законом можливості щодо забезпечення її явки до суду, а тому суд вважає за можливе розгляд клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 провести за відсутності останньої.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд серед іншого має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як випливає з положень ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
При цьому, відповідно до ст. 372 КПК України при прийняті такого рішення, суд має зазначити в ухвалі формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінувалося обвинуваченому, суть питання, що вирішується ухвалою, встановлені судом обставини щодо наявності передбачених законом підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні свого рішення.
Виходячи з положень ст. 49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, є обов'язком суду у разі наявності всіх передбачених законом про кримінальну відповідальність умов, а отже, суд не вирішує питання щодо винуватості особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки зазначене питання може бути вирішено виключно при ухваленні вироку суду в порядку, передбаченому ст. ст. 368-374 КПК України.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки десять років - у разі вчинення тяжкого злочину
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Згідно ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 2 років.
Відповідно до ст. 12 КК України інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, з дня його вчинення (31 жовтня 2013 року) минуло понад десять років.
Під час розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, встановлено, що ОСОБА_5 не ухилявся від досудового розслідування і не був оголошений у розшук, не містять таких відомостей і матеріали кримінального провадження, тобто передбачений строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся.
Таким чином, десятирічний строк давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, визначений ч. 1 ст. 49 КК України, сплинув 31 жовтня 2023 року.
За таких обставин, заявлене ОСОБА_5 клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, тож обвинувачений має бути звільненим від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
В межах даного кримінального провадження заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі, і запобіжні заходи відносно ОСОБА_5 не застосовувалися.
Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:
- лазерний носій інформації компакт-диск з відеозаписом обставин дорожньо-транспортної пригоди, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12013040030001150, що знаходяться в суді - необхідно зберігати в матеріалах вказаного кримінального провадження;
- відео реєстратор «HD Portabie DVR with 2/5 NFT LSD SCREEN» із флешкартою «Transctnd. YC-10, 32gd» - необхідно повернути ОСОБА_5 , як власнику цього майна.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З урахуванням того, що суд дійшов висновку про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 та звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, витрати по проведенню судової авто-технічної експертизи, оформленої висновком експерта № 70/27-872 від 19.11.2013 року у розмірі 293 (двісті дев'яноста трьох) гривень 40 копійок, судової авто-технічної експертизи, оформленої висновком експерта № 70/27-51 від 24.01.214 року у розмірі 293 (двісті дев'яноста трьох) гривень 40 копійок, судової авто-технічної експертизи, оформленої висновком експерта № 6/6.1/10.1/208/209 від 14.06.2017 року в розмірі 4461 (чотирьох тисяч чотирьохсот шестидесяти однієї) гривень 60 копійок, не підлягають стягненню з останнього, такі витрати слід віднести на рахунок держави.
Такий висновок суду повністю узгоджуються із висновками Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеними в постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17.
Тому, доводи прокурора ОСОБА_3 в частині вирішення питання щодо судових витрат в кримінальному провадження суперечать нормам КПК України та висновку викладеному в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду зазначеній вищі, тому не заслуговують на увагу.
Стосовно заявленого цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень, суд зазначає наступне.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при закритті кримінального провадження по справі у зв'язку з примиренням винного з потерпілим не передбачене вказаними вище нормами закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених положень кримінального процесуального закону, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження.
В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених кримінальним процесуальним законом підставах, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачеві та представнику цивільного позивача його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, зважаючи на те, що дане кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків давності, суд вважає, що у даному випадку, цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень, слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 129, 284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 49, КК України, суд, -
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене 31 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040030001150 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - закрити.
Речові докази:
- лазерний носій інформації компакт-диск з відеозаписом обставин дорожньо-транспортної пригоди, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12013040030001150, що знаходяться в суді - необхідно зберігати в матеріалах вказаного кримінального провадження;
- відео реєстратор «HD Portabie DVR with 2/5 NFT LSD SCREEN» із флешкартою «Transctnd. YC-10, 32gd» - необхідно повернути ОСОБА_5 , як власнику цього майна.
Витрати по проведенню судової авто-технічної експертизи, оформленої висновком експерта № 70/27-872 від 19.11.2013 року у розмірі 293 (двісті дев'яноста трьох) гривень 40 копійок, судової авто-технічної експертизи, оформленої висновком експерта № 70/27-51 від 24.01.214 року у розмірі 293 (двісті дев'яноста трьох) гривень 40 копійок, судової авто-технічної експертизи, оформленої висновком експерта № 6/6.1/10.1/208/209 від 14.06.2017 року в розмірі 4461 (чотирьох тисяч чотирьохсот шестидесяти однієї) гривень 60 копійок, віднести на рахунок держави.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень - залишити без розгляду.
Роз'яснити цивільному позивачу (потерпілій) ОСОБА_7 , що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає її праву на звернення до суду із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її проголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 годині 45 хвилин 24 жовтня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1