Справа № 521/18845/23
Номер провадження:1-кп/521/796/25
19 вересня 2025 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023162470000390 від 12.03.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ранішене судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Кучурган, Роздільнянського району, Одеської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , ранішене судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ч. 1 ст. 49, п.1 ч.2 ст. 106 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
законних представників обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
В провадженні суду на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_3 приблизно о 20 годині 00 хвилин 09.03.2023 року, перебуваючи у відділені «ПриватБанк» за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера 125/1, побачив банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 , яку останній забув на банкоматі у відділенні за вищевказаною адресою, яка відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», пп.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.
У подальшому ОСОБА_3 усвідомлюючи, що картка та наявні на ній кошти є чужою власністю, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на привласнення офіційного документу, маючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, розуміючи, що зазначена банківська картка належить особі, яка залишила без уваги зазначене майно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливим мотивом, таємно, шляхом вільного доступу, привласнив банківську платіжну карту АТ КБ «ПриватБанк» номер № НОМЕР_1 , яка використовувалась та належала потерпілому ОСОБА_10 , з метою подальшого використання в корисливих цілях, таким чином позбавив потерпілого можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно привласнивши вказаний офіційний документ, який був залишений останнім.
Дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
До суду захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 надано клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 357 КК України, у зв'язку із закінченням, передбачених ч. 1 ст. 49, п.1 ч.2 ст. 106 КК України, строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.
Згідно зі ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення містить ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Виходячи з положень ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч.1 ст. 357 КК України, віднесений кримінальним законом до кримінального проступку, санкцією ч.1 ст. 357 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 КК України звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
Згідно ч.2 ст. 106 КК України щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки давності: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку; 2) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину; 3) сім років - у разі вчинення тяжкого злочину; 4) десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Таким чином, за умови відсутності даних про ухилення ОСОБА_3 від слідства або суду, строк давності для звільнення його від кримінальної відповідальності згідно з приписами п. 1 ч. 2 ст. 106 КК України становить два роки з дня вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, і до дня набрання вироком законної сили.
Судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов'язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що обвинувачений ухилявся від слідства або суду чи вчинив новий злочин в період з 09.03.2023 року по даний час.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49, п.1 ч.2 ст. 106 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.ст. 49, 106 КК України, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 566/554/16-к звільнення від кримінальної відповідальності відбувається незалежно від визнання обвинуваченим вини. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.
Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується. У вказаній справі Європейський Суд зазначив, що «презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону. Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою».
Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в обвинувальному акті, подія кримінального правопорушення мала місце 09.03.2023 року, з урахуванням відсутності обставин, з якими закон пов'язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що на даний час сплинув передбачений ч.1 ст. 49, п.1 ч.2 ст. 106 КК України дворічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим суд, за наявності згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, визначених ч.1 ст. 49, п.1 ч.2 ст. 106 КК України, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 357 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 106 КК України та ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369, 372 КПК України, суд -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ч. 1 ст. 49, п.1 ч.2 ст. 106 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 357 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ч. 1 ст. 49, п.1 ч.2 ст. 106 КК України.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162470000390 від 12.03.2023 р. відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом семи днів.
Суддя ОСОБА_1