Справа №758/10709/23 2-а/760/404/25
26 грудня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А, розглянувши у порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
11 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Коваленко Дмитра Олексійовича , в якому просить суд скасувати постанову від 30 липня 2023 року серії ЕГА № 1160769 у справі про адміністративне правопорушення, винесену Коваленком Д.О. , інспектором полку 1 1 батальйону 4 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в м. Києві.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.09.2023 року позовну заяву залишено без руху.
Позивачем 06.10.2023 року на виконання ухвали суджу направлено позовну заяву в новій редакції, згідно якої ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд скасувати постанову від 30 липня 2023 року серії ЕГА № 1160769 по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 3 400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183 КУпАП.
За змістом оскаржуваної постанови 30 серпня 2023 року в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спец лінію 102 та повідомила про те, що невідомий чоловік зґвалтував її та побив, хоча насправді цього факту не було.
Позивач в обґрунтуванні позовної заяви зазначає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права, є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки інспектором не було виконано вимог ст. 280 КУпАП. У справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП не міститься жодного доказу, в розумінні ст.251 КУпАП, на підтвердження вини позивача у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Вказує, що проживає в комунальній квартирі та сусід по квартирі намагався її зґвалтувати та намагався її побити. 30 серпня 2023 року, коли вона прибула додому ввечері, сусід по квартирі почав на неї нападати. Вона побігла до ванної кімнати з надією сховатись та убезпечити себе. Сусід почав виламувати двері з метою проникнення до ванної кімнати. Всі вказані дії побачила мати позивача ОСОБА_3 та намагалась їй допомогти. За допомогою матері вона змогла вийти з кімнати. Сусід намагався позивача не тільки зґвалтувати, а й нанести тілесні ушкодження. Вийшовши з ванної кімнати, будучи переляканою та перебуваючи на кухні, позивач здійснила виклик на лінію 102. Під час виклику та запису її дзвінка було чути її крики та ситуацію, що була вдома. Зазначає, що під час виклику поліції нападник намагався її побити. Після виклику поліції вона сховалась в кімнаті і перебувала там до прибуття поліції. Під час прибуття поліції нападник поводив себе спокійно і говорив, що це неправда і такого не було.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10.10.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02 листопада 2023 року від представника Департаменту патрульної поліції - Олійник І.З. надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування заперечень вказано, що викладені в позовній заяві твердження позивача не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню з огляду на те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень. Інспектор при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб визначений КУпАП.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.11.2023 року задоволено самовідвід судді Ковбасюк О.О. від розгляду справи, оскільки встановлено що ОСОБА_1 включена до списків присяжних Подільського районного суду м. Києва згідно з рішенням Київської міської ради №5678/5719 від 24.11.2022.
Ухвалами суддів Подільського районного суду м. Києва від 07.11.2023, 08.11.2023, 14.11.2023, 20.11.2023, 23.11.2023, 28.11.2023 були задоволені самовідводи інших суддів Подільського районного суду м. Києва та адміністративну справу розпорядженням в.о. голови Подільського районного суду м. Києва від 06.12.2023 року передано на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.12.2023 року, справу передано на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2024 року справу розподілено судді Верещінській І.В.
Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України судовий розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в позовній заяві, заперечення відповідача, обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 30 липня 2023 року серії ЕГА № 1160769, складеною інспектором полку 1 батальйону 1 роти 4 взводу 2 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Коваленком Д.О., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. (а.с. 18)
З оскаржуваної постанови встановлено, що 30 липня 2023 року в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спец лінію 102 та повідомила про те, що невідомий чоловік зґвалтував її та побив, хоча насправді цього факту не було.
Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вважає постанову необґрунтованою та незаконною, через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
За змістом пунктів 3, 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Статтею 183 КУпАП за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань передбачена відповідальність - накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліції, медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Крім цього, оскаржувана постанова серії ЕГА № 1160769 від 30 серпня 2023 року не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, записи технічних приладів та засобів, на підставі яких інспектором зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Частина 2 ст. 99 КАС України передбачає, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідач разом із відзивом долучає DVD-диск, який містить відеозаписи (електронні документи у цифровій формі), які не засвідчено електронним цифровим підписом, відтак останні не можуть вважатись допустимими доказами з точки зору положень ст.ст. 74, 99 КАС України.
Аналогічної позиції щодо належності та допустимості електронних доказів притримується і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 26 березня 2019 року у справі 855/90/19.
Крім того, подія, яка мала наслідок складання оскаржуваної постанови, фіксувалась на бодікамеру поліцейського 30 серпня 2023 року, у той час, як наявні на DVD-диску файли датовані 31 жовтня 2023 року, тобто наведені файли відеозапису є створеними 31 жовтня 2023 року копіями оригінального відеозапису, який мав місце 30 серпня 2023 року, а тому такі копії підлягали обов'язковому засвідченню електронним цифровим підписом, як це передбачено вимогами ст.99 КАС України.
В контексті наведеного Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 року у справі №607/7987/17 зауважив, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а.
За встановлених обставин, відповідачем не надано відеозапису, який може вважатися належним доказом інкримінованого позивачу правопорушення.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, за вкладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин.
За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача - Департаменту патрульної поліції, який є суб'єктом владних повноважень на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 536,80 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1160769 від 30 серпня 2023 року, складену інспектором полку 1 батальйону 1 роти 4 взводу 2 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Коваленко Д.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладенення штрафу у розмірі 3 400 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок понесених судових витрат.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Верещінська