12 грудня 2025 рокуСправа №160/30764/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -
24.10.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 15 жовтня 2025 року, про результати моніторингу закупівлі - «Капітальний ремонт тротуару по просп. Василя Стуса, вул. Звенигородська, вул. Олександра Алексєєнка м. Кам'янське, Дніпропетровської області» (на основі CPV за ДК 021:2015 - код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)» (ідентифікатор закупівлі UA-2025-08-17-000572-a) - в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради (надалі - Позивач) було проведено закупівлю - «Капітальний ремонт тротуару по просп. Василя Стуса, вул. Звенигородська, вул. Олександра Алексєєнка м. Кам'янське, Дніпропетровської області» (на основі CPV за ДК 021:2015 - код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)» (ідентифікатор закупівлі UA-2025- 08-17-000572-a). Східним офісом Держаудитслужби за результатами моніторингу відповідної закупівлі було складено висновок (оприлюднено в електронній системі закупівель від 15.10.2025), яким було встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Вважає, що викладені у складеному висновку порушення не відповідають дійсності та не містить зобов'язань стосовно усунення порушень. Позивач зазначає, що абзацом першим частиною 3 статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином абзац перший частини 3 статті 22 Закону надає замовнику беззаперечне право самостійно визначати умови тендерної документації, що необхідні для проведення тендерної процедури та реалізації в подальшому договірних відносин, зважаючи на вимоги чинного законодавства України. Вказують, що тендерна документація не містить вимоги стосовно подання саме «свідоцтва (з додатком) про відповідність системи вимірювання випробувальної лабораторії виробника вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 сфера дії якого поширюється на асфальтобетонні суміші за ДСТУ 9290-5:2024». Таким чином, тендерна пропозиція могла бути визначена такою, що відповідає вимогам законодавства у сфері публічних закупівель і не підлягала відхиленню.
За викладених обставин позивач вважає висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 15 жовтня 2025 року, про результати моніторингу закупівлі - «Капітальний ремонт тротуару по просп. Василя Стуса, вул. Звенигородська, вул. Олександра Алексєєнка м. Кам'янське, Дніпропетровської області» (на основі CPV за ДК 021:2015 - код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)» (ідентифікатор закупівлі UA-2025-08-17-000572-a) неправомірним та просить скасувати його в повному обсязі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
04.11.2025 року Департаментом житлово - комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради подано клопотання про розгляд справи за участю сторін.
05 листопада 2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
13.11.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Східного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Керуючись ч. 2 ст. 8 Закону №922, на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, Східний офіс Держаудитслужби видав наказ від 29.09.2025 № 268 «Про початок здійснення моніторингу закупівель», згідно з переліком, серед яких також була включена закупівля Позивача, унікальний номер якої UA-2025-08-17-000572-a. Частиною 6 ст. 8 Закону №922 визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UA-2025- 08-17-000572-a, Офісом було складено оскаржуваний висновок, який оприлюднений в електронній системі закупівель 15.10.2025 року.
З урахуванням наведених термінів, відображених у Законі №922, слідує, що Замовник, формує тендерну документацію задля реалізації публічної закупівлі товарів, робіт та послуг, у даному випадку для реалізації закупівлі: «Капітальний ремонт тротуару по просп. Василя Стуса, вул. Звенигородська, вул. Олександра Алексєєнка м. Кам'янське, Дніпропетровської області» (на основі CPV за ДК 021:2015 - код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)»»а учасник, який виявив бажання взяти участь у публічній закупівлі, зобов'язаний підтвердити свою відповідність, шляхом підготовки тендерної пропозиції з урахуванням вимог тендерної документації. Так, при здійсненні моніторингу процедури закупівлі UA-2025-08-17- 000572-a Офісом встановлено порушення пп. 2 п. 44 Особливостей.
Користуючись правом, наданим чинним законодавством, Замовник, у пункті 4 вимоги до якості виконання робіт Додатку № 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» до тендерної документації визначив, що для підтвердження якості виконання робіт учасник має надати: «..інформацію та підтверджуючий документ про наявність власного (орендованого) асфальтобетонного(их) заводу(ів), з якого(их) будуть поставлятися асфальтобетонні суміші із зазначенням типу (стаціонарний або мобільний), найменування (марка і модель) та їх (його) місцезнаходження. У разі відсутності власного (орендованого) асфальтобетонного(их) заводу(ів) учасник подає договір поставки асфальтобетонних сумішей, укладений між учасником та виробником асфальтобетонних сумішей, та гарантійний лист від виробника асфальтобетонних сумішей щодо можливості поставки необхідних обсягів асфальтобетонних сумішей протягом строку виконання робіт; Асфальтобетонний завод (виробництво) повинно бути атестовано на виготовлення асфальтобетонних та щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-119:2011 та ДСТУ 9290-5:2024. 6 Атестат подається у складі тендерної пропозиції та повинен мати термін дії протягом строку виконання робіт. … інформаційну довідку про наявність чи залучення випробувальної (вимірювальної) лабораторії на термін дії договору про закупівлю, в підтвердження цього Учасник надає копію відповідного договору, дійсного в протягом терміну виконання робіт. Учасник також подає Свідоцтво про відповідність системи вимірювання випробувальної лабораторії виробника вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 з додатком, чинне протягом строку виконання робіт, або більшим строком.». Отже, з вищенаведених вимог Замовника, відображених у тендерній документації, слідує обов'язок надання учасником у складі тендерної пропозиції інформації та підтверджуючого документу про наявність власного (орендованого) асфальтобетонного заводу, з якого будуть поставлятися асфальтобетонні суміші. Асфальтобетонний завод повинен бути атестований на виготовлення асфальтобетонних та щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-119:2011 та ДСТУ 9290-5:2024, а також свідоцтва про відповідність системи вимірювання випробувальної лабораторії виробника вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 з додатком. Моніторингом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасником закупівлі ТОВ «УКРАВТОБУД» у файлі «АБЗ та лабораторія.pdf» завантажено АТЕСТАТ ВИРОБНИЦТВА (Зареєстрований в Реєстрі органу з оцінки відповідності 19.03.2025 № UA.10305. 03655 - 25) на виготовлення асфальтобетонних та щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-119:2011 та ДСТУ 9290-5:2024 та свідоцтво № 08-0090/2023 від 21.12.2023 про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 з додатком.
Проте, слід зазначити, що у вказаному додатку, асфальтобетонні суміші за ДСТУ 9290-5:2024 у переліку сфери об'єктів та процесів системи вимірювань, на які поширюється свідоцтво № 08-0090/2023 від 21.12.2023 про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005, відсутні. Таким чином, у складі тендерної пропозиції учасника закупівлі ТОВ «УКРАВТОБУД» на стадії подання тендерної пропозиції не надав Свідоцтво про відповідність системи вимірювання випробувальної лабораторії виробника вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 з додатком на асфальтобетонні суміші за ДСТУ 9290-5:2024, що свідчить про ігнорування вимог Замовника відображених у Додатку № 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» до тендерної документації та про відсутність підтвердження учасником якості виконання робіт.
За таких обставин відповідач наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог.
18.11.2025 року Департаментом житлово - комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради подано відповідь на відзив проти позову, в якому позивач вказує на безпідставність заперечень відповідача з огляду на наступне. Непоадння ТОВ «Укравтобуд» у складі тендерної пропозиції «свідоцтва ( з додатком) про відповідність системи вимірювання випробувальної лабораторії виробника вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 сфера дії якого поширюється на асфальтобетонні суміші за ДСТУ 9290-5:20204», не може розцінюватись як невідповідність такої пропозиції умовам тендерної документації, адже остання не містила в собі такої вимоги. У протилежному випадку, і з огляду на вимоги статтей 5, 16 та 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», наявність такої вимоги свідчила б про дискримінацію такого учасника. Позивач вказує, що зазначені у моніторингу розбіжності не призводять до збільшення ціни закупівлі та не зменшують обсяг закупівлі, відтак наполягають на задоволенні позовних вимог.
24.11.2025 року Департаментом житлово - комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради подано додаткові пояснення у справі за якими позивач зазначає, що у них не виникало обов'язку відхиляти тендерну пропозицію ТОВ «Укравтобуд». Та на час розгляду адміністративної справи ТОВ «Укравтобуд» частково надало послуги по договору, виконавши зі свого боку усі істотні умови. Кошти за отримані послуги сплачені. Претензій чи зауважень до обсягів та якості наданих послуг у позивача немає. З огляду на викладене позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Керуючись ч. 2 ст. 8 Закону №922, на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, Східний офіс Держаудитслужби видав наказ від 29.09.2025 № 268 «Про початок здійснення моніторингу закупівель», згідно з переліком, серед яких також була включена закупівля Департаменту житлово - комунального господарства Кам'янської міської ради, унікальний номер якої UA-2025-08-17-000572-a.
За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UA-2025- 08-17-000572-a, Офісом було складено оскаржуваний висновок, який оприлюднений в електронній системі закупівель 15.10.2025 року.
Моніторингом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасником закупівлі ТОВ «УКРАВТОБУД» у файлі «АБЗ та лабораторія.pdf» завантажено АТЕСТАТ ВИРОБНИЦТВА (Зареєстрований в Реєстрі органу з оцінки відповідності 19.03.2025 № UA.10305. 03655 - 25) на виготовлення асфальтобетонних та щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-119:2011 та ДСТУ 9290-5:2024 та свідоцтво № 08-0090/2023 від 21.12.2023 про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 з додатком. Слід зазначити, що у свідоцтві № 08-0090/2023 від 21.12.2023 визначено, що сферу об'єктів вимірювань та процесів системи вимірювань, на які поширюється свідоцтво, наведено у додатку, який є невід'ємною частиною цього свідоцтва, без додатку свідоцтво не дійсне. Додаток до свідоцтва № 08-0090/2023 від 21.12.2023 має вигляд таблиці, розміщеної на 6 арк., з графами: «Об'єкт вимірювання», «Процес (методика) вимірювань» та «Показники та обмеження процесу (методики)» та містить відомості щодо наступних об'єктів: - «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. ДСТУ Б В.2.7-32-95»; - «Пісок із відсівів дроблення вивержених гірських порід для будівельних робіт ДСТУ Б В.2.7-210:2010.»; - «Щебінь та гравій природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. ДСТУ Б В.2.7-74-98 та ДСТУ Б В.2.7-75-98»; 7 - «Емульсії бітумні дорожні Б В.2.7-129:2013»; - «Емульсії бітумні дорожні ДСТУ Б В.2.7-129:2013»; - «Суміші асфальтобетонні та асфальтобетон дорожній і аеродромний. ДСТУ Б. В.2.7-119:2011»; - «Суміші асфальтобетонні та асфальтобетон дорожній і аеродромний ДСТУ Б В.2.7-119:2011»; - «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон щебенево - мастиковий. ДСТУ Б В.2.7-127:2015»; - «Суміші бетонні ДСТУ Б В.2.7-96-2000 та ДСТУ Б В.2.7-176:2008»; - «Бетони ДСТУ Б В.2.7-43-96»; - «Розчини будівельні ДСТУ Б В.2.7-23-95». Проте, слід зазначити, що у вказаному додатку, асфальтобетонні суміші за ДСТУ 9290-5:2024 у переліку сфери об'єктів та процесів системи вимірювань, на які поширюється свідоцтво № 08-0090/2023 від 21.12.2023 про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005, відсутні. Таким чином, у складі тендерної пропозиції учасника закупівлі ТОВ «УКРАВТОБУД» на стадії подання тендерної пропозиції не надав Свідоцтво про відповідність системи вимірювання випробувальної лабораторії виробника вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 з додатком на асфальтобетонні суміші за ДСТУ 9290-5:2024, що свідчить про ігнорування вимог Замовника відображених у Додатку № 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» до тендерної документації.
Не погоджуючись з висновками, що було викладено в результаті проведення перевірки та вважаючи їх незаконними , необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 року №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-XII).
Згідно зі статтею 1 цього Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року №922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (надалі, також - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.
Так, згідно з частиною 1 статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з вимогами частин 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно із частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Так, форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 року №86 (надалі - Порядок №86).
Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 86 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов'язки позивача, а також права та обов'язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).
Відповідно до пункту 1 Особливостей, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до пункту 43 Особливостей:
- якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель;
- під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо;
- замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Пунктом 1.2 розділу 3 «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» та Додатком 2 до Тендерної документації встановлено вимогу для учасників процедури закупівлі: відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі», під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України »Про електронні документи та електронний документообіг» та »Про електронні довірчі послуги».
Згідно із частиною 1 статті 25 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.
Згідно із частиною 16 статті 29 Закону № 922-VIII якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:
1) перелік виявлених невідповідностей;
2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;
3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Згідно з абзацом 3 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Згідно із ч. 8 ст. 12 Закону № 922-VIII подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Як вбачається з оспорюваного висновку, за результатами моніторингу відповідачем встановлено наявність порушень законодавства, а саме:
- За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції переможця ТОВ «Укравтобуд» встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Пунктом 43 Особливостей № 1178 визначено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Згідно з абзацом 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.
Моніторингом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасником закупівлі ТОВ «УКРАВТОБУД» у файлі «АБЗ та лабораторія.pdf» завантажено АТЕСТАТ ВИРОБНИЦТВА (Зареєстрований в Реєстрі органу з оцінки відповідності 19.03.2025 № UA.10305. 03655 - 25) на виготовлення асфальтобетонних та щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-119:2011 та ДСТУ 9290-5:2024 та свідоцтво № 08-0090/2023 від 21.12.2023 про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 з додатком. Слід зазначити, що у свідоцтві № 08-0090/2023 від 21.12.2023 визначено, що сферу об'єктів вимірювань та процесів системи вимірювань, на які поширюється свідоцтво, наведено у додатку, який є невід'ємною частиною цього свідоцтва, без додатку свідоцтво не дійсне. Додаток до свідоцтва № 08-0090/2023 від 21.12.2023 має вигляд таблиці, розміщеної на 6 арк., з графами: «Об'єкт вимірювання», «Процес (методика) вимірювань» та «Показники та обмеження процесу (методики)» та містить відомості щодо наступних об'єктів: - «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. ДСТУ Б В.2.7-32-95»; - «Пісок із відсівів дроблення вивержених гірських порід для будівельних робіт ДСТУ Б В.2.7-210:2010.»; - «Щебінь та гравій природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. ДСТУ Б В.2.7-74-98 та ДСТУ Б В.2.7-75-98»; 7 - «Емульсії бітумні дорожні Б В.2.7-129:2013»; - «Емульсії бітумні дорожні ДСТУ Б В.2.7-129:2013»; - «Суміші асфальтобетонні та асфальтобетон дорожній і аеродромний. ДСТУ Б. В.2.7-119:2011»; - «Суміші асфальтобетонні та асфальтобетон дорожній і аеродромний ДСТУ Б В.2.7-119:2011»; - «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон щебенево - мастиковий. ДСТУ Б В.2.7-127:2015»; - «Суміші бетонні ДСТУ Б В.2.7-96-2000 та ДСТУ Б В.2.7-176:2008»; - «Бетони ДСТУ Б В.2.7-43-96»; - «Розчини будівельні ДСТУ Б В.2.7-23-95». Проте, слід зазначити, що у вказаному додатку, асфальтобетонні суміші за ДСТУ 9290-5:2024 у переліку сфери об'єктів та процесів системи вимірювань, на які поширюється свідоцтво № 08-0090/2023 від 21.12.2023 про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005, відсутні. Таким чином, у складі тендерної пропозиції учасника закупівлі ТОВ «УКРАВТОБУД» на стадії подання тендерної пропозиції не надав Свідоцтво про відповідність системи вимірювання випробувальної лабораторії виробника вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 з додатком на асфальтобетонні суміші за ДСТУ 9290-5:2024, що свідчить про ігнорування вимог Замовника відображених у Додатку № 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» до тендерної документації та про відсутність підтвердження учасником якості виконання робіт.
Водночас в позовній заяві позивачем не спростовуються виявлені в ході моніторингу розбіжності, а зазначено підставою правомірності укладення угоди те, що абзацом першим частиною 3 статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином абзац перший частини 3 статті 22 Закону надає замовнику беззаперечне право самостійно визначати умови тендерної документації, що необхідні для проведення тендерної процедури та реалізації в подальшому договірних відносин, зважаючи на вимоги чинного законодавства України.
Зазначає, що тендерна документація не містить вимоги стосовно подання саме «свідоцтва (з додатком) про відповідність системи вимірювання випробувальної лабораторії виробника вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 сфера дії якого поширюється на асфальтобетонні суміші за ДСТУ 9290-5:2024».
За п. 48 Особливостей, під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону.
У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
Згідно частини 1 статті 16 цього Закону, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
У частині 2 цієї статті зазначено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
За частиною 3 - 4 цієї статті, у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб'єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.
За положенням частини 7 статті 17 Закону, у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб'єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб'єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
За частиною 1, 2 статті 26 Закону, Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.
Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію/пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота).
Також, п. 44 Особливостей не містить такої підстави для відхилення ТП, як невідповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям.
За п. 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Зазначене відповідає ч. 16 ст. 29 Закону за якою, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
За частиною 9 статті 26 Закону № 922-VIII, учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей.
Таким чином, законом передбачена можливість усунення протягом 24 годин невідповідностей інформації та/або документів, які саме були подані у тендерній пропозиції, та щодо яких замовником в електронній системі закупівель розміщено повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
У такому випадку за пп.2 п. 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі: не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Керуючись пунктом 32 частини 1 статті 1 Закону, ТОВ «Укравтобуд» на виконання вимог тендерної документації, надало у складі тендерної пропозиції зазначені документи у повному обсязі, а саме: - довідку про залучення асфальтобетонного заводу, договір поставки асфальтобетонних сумішей №01/24 від 10 січня 2024 року, укладений між учасником та виробником асфальтобетонних сумішей, гарантійний лист від виробника асфальтобетонних сумішей ФОП ОСОБА_1 щодо можливості поставки необхідних обсягів асфальтобетонних сумішей протягом строку виконання робіт; - асфальтобетонний завод (виробництво) атестовано на виготовлення асфальтобетонних та щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-119:2011 та ДСТУ 9290-5:2024. Атестат від 19 березня 2025 року № UA.10305.03655-25 подано у складі тендерної пропозиції та він має термін дії протягом строку виконання робіт, а саме до 23.02.2027 року; - «Транспортну схему транспортування асфальтобетонної суміші» (описову), в якій зазначено маршрут, відстань та час транспортування (перевезення) асфальтобетонної суміші; - довідку про наявність чи залучення випробувальної (вимірювальної) лабораторії на термін дії договору про закупівлю, в підтвердження цього ТОВ «Укравтобуд» надало копію відповідного договору №02/24-У від 10 січня 2024 року, дійсного протягом терміну виконання робіт до 31.12.2025 року. ТОВ «Укравтобуд» також надало Свідоцтво про відповідність системи вимірювання вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 з додатком №08-0090/2023 від 21 грудня 2023 року, чинне протягом п'яти років.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушення Закону № 922-VІІІ та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Також щодо способу усунення виявлених порушень, суд зазначає таке.
У констатуючій частині оскарженого висновку відповідач, у зв'язку із виявленням порушень під час спірного моніторингу, на підставі статей 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" у п. 3 висновку зобов'язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором (розірвання договору) та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Зауваження Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, так як воно не пов'язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
При вирішенні даного спору суд також враховує необхідність чіткого дотримання учасниками торгів вимог, визначених у тендерній документації, а також необхідності підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційним вимогам саме тими документами, які визначені у такій документації. В той же час, відповідні протиправні дії замовника неодмінно повинні утворювати порушення одного з основних принципів здійснення державних закупівель, визначеного статтею 5 Закону №922-VIII, а саме - недискримінація учасників. Натомість, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.
Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні " передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договору.
Суд звертає увагу, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою про застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.
Крім цього, відповідно до частини 1 статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.
Відповідно до ст. 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:
1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;
2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;
3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;
5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Як вбачається з оскаржуваного висновку, відповідач не встановив випадків, які передбачені статтею 43 Закону №922-VIII, що виключає наявність будь-яких підстав про ствердження щодо нікчемності договору про закупівлю.
Також суд вважає за необхідне врахувати правовий висновок Верховного Суду у постановах №420/5590/19 від 30.11.2021, де суд касаційної інстанції вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.
У цьому випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.
Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Таким чином, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, зокрема, шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.
Суд також звертає увагу на те, що з метою виконання завдань і функцій державного фінансового контролю, відповідно до статті 10 Закону №2939-ХІІ, передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, а також звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Проте ні Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов'язань (розірвання договорів).
Суд зауважує, що, зазначивши у висновку про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.
Водночас статтею 598 Цивільного кодексу України визначено підстави припинення зобов'язання, та передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов'язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 28 січня 2021 року у справі №160/12925/19, висловлював правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи докази, що надані сторонами на підтвердження своїх правових позицій, доводів та пояснень суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову Департаменту житлово - комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 3028,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 15 жовтня 2025 року, про результати моніторингу закупівлі - «Капітальний ремонт тротуару по просп. Василя Стуса, вул. Звенигородська, вул. Олександра Алексєєнка м. Кам'янське, Дніпропетровської області» (на основі CPV за ДК 021:2015 - код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)» (ідентифікатор закупівлі UA-2025-08-17-000572-a) в повному обсязі.
Стягнути з Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689, місцезнаходження: вул. Володимира Антоновича, 22, м. Дніпро, 49600) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради ( код ЄДРПОУ 34827358, місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська обл. ,м. Кам'янське, вул. Героїв - рятувальників, 14) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук