12 грудня 2025 рокуСправа №160/30886/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
27.10.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 21.08.2025 № 561/32-00-07-13.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 28.08.2025 року ТОВ «ОМЕГА» отримало податкове повідомлення-рішення форми «С» від 21.08.2025 № 561/32-00-07-13, відповідно до якого ТОВ «ОМЕГА» нараховано штрафні санкції у розмірі 24 756,45 грн.: суть порушення: - проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення штрихованого коду марки акцизного податку; законодавча підстава: пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі по тексту - Закону № 265); - проведення розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування підакцизного товару без зазначення відповідного коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД. Вказані рішення позивач вважає протиправними, оскільки ТОВ «ОМЕГА» у повному обсязі виконує вказані приписи закону та при продажу підакцизних товарів вказує у фіскальному чеку цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої по тим алкогольними напоям, марка акцизного податку міститься цей штрихований код, що власне і констатовано контролюючим органом у Акті перевірки. Разом з тим, в Акті перевірки відображені НЕ ФІСКАЛЬНІ ЧЕКИ, А СЛУЖБОВІ ДОКУМЕНТИ (АНУЛЯЦІЯ/ВІДМОВА ВІД ТОВАРУ ДО МОМЕНТУ ОПЛАТИ). Вказані службові чеки не є розрахунковими документами, які складаються при продажу товару, а тому не мають містити в собі обов'язкових реквізитів, що вимагаються до розрахункових документів. За вказаних обставин, рішення про застосування фінансових санкцій Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «С» від 21.08.2025 № 561/32-00-07-13 підлягає скасуванню як протиправне.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/30886/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
12.11.2025 від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшов письмовий відзив проти позову, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі з огляду на наступне. За результатами фактичної перевірки встановлено порушення вимог п.п.1, 2, 11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), зокрема: п.1 ст.3 Закону № 265, який передбачає проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; п.2 ст.3 Закону № 265, відповідно до якого необхідно надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); п.11 ст.3 Закону № 265, який передбачає, що треба проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 01.01.2022 набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу II Закону № 265, згідно з яким суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівкові та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Перевіркою РРО, розрахункових документів, даних СОД РРО ДПС, що використовувалися ТОВ «ОМЕГА» для проведення розрахунків з покупцями товарів за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, «Радужний» масив, Ж/М «Ульянівка», буд 15/2, з 22.12.2024 по 30.07.2025 року (РРО фн 3000909857, 3000909858, 3000909859, 3000909860,3000909861) встановлено системні факти проведення розрахунків із споживачами при роздрібній торгівлі алкогольними напоями без відображення у розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) шляхом введення вручну або сканування таких даних. Таким чином, перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на загальну суму 13 104,30 грн., чим порушено п.1, 2 ст.3 Закону №265. Крім того, встановлено порушення п.11 ст.3 Закону №265, не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування підакцизного товару без значення відповідного коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД (триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян) на суму 5100,00 грн.
Виявлені в ході проведення перевірки порушення є повністю доведеними, адміністративний позов не містить достатніх та змістовних спростувань виявлених в ході перевірки порушень, що свідчить про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо винесення оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій форми «С» від 21.08.2025 № 561/32-00-07-13, діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для його скасування.
Також у відзиві проти позову відповідачем викладено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування заявлених клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, спрощеного позовного провадження з викликом сторін заявниками зазначено про необхідність дотримання гласності судового процесу та вказано щодо значимості справи. Також сторонами наголошується необхідність дослідження доказів судом.
Розглянувши подані сторонами заяви, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Частинами 1-3 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 ст. 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування заяви відповідачем зазначено, що для повного і всебічного встановлення обставин справи необхідним є її розгляд в судовому засіданні з відібранням усних пояснень та детальним встановленням обставин справи.
Суд зазначає, що законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 та багатьох інших.
26.11.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега» подано відповідь на відзив проти позову. Позивач зазначає, що ануляція/відмова від товару до моменту оплати є службовими документами, а не розрахунковими, які складаються при продажі товару, а тому не мають містити в собі обов'язкових реквізитів, що вимагаються до розрахункових документів. З огляду на викладене вважають заперечення відповідача безпідставними та наполягають на задоволенні позовних вимог.
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 18.07.2025 № 7700-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» було призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, «Радужний» масив, Ж/М «Ульянівка», буд. 15/2.
За результатами проведеної фактичної перевірки, ТОВ «ОМЕГА» отримало Акт фактичної перевірки від 31.07.2025 № 41657/Ж5/07-06/30982361 (далі по тексту - Акт перевірки), відповідно до якого у магазині «Варус» за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, «Радужний» масив, Ж/М «Ульянівка», буд. 15/2, виявлені наступні порушення:
- п.1 ст.3 Закону № 265, який передбачає проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
-п.2 ст.3 Закону № 265, відповідно до якого необхідно надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
-п.11 ст.3 Закону № 265, який передбачає, що треба проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Заперечення до акту № 41657/Ж5/07-06/30982361 ТОВ «ОМЕГА» до ГУ ДПС в Одеській області не надавало.
28.08.2025 року ТОВ «ОМЕГА» отримало податкове повідомлення-рішення форми «С» від 21.08.2025 № 561/32-00-07-13, відповідно до якого ТОВ «ОМЕГА» нараховано штрафні санкції у розмірі 24 756,45 грн.:
суть порушення: - проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення штрихованого коду марки акцизного податку; законодавча підстава: пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі по тексту - Закону № 265);
- проведення розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування підакцизного товару без зазначення відповідного коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД.
01.09.2025 ТОВ «ОМЕГА» подано скаргу № 01-09-2025/В708/1 до Державної податкової служби України на вказане податкове повідомлення-рішення.
23.10.2025 ТОВ «ОМЕГА» отримало рішення ДПС України № 30726/6/99-00-06-03-02- 06 від 23.10.2025, відповідно до якого скаргу ТОВ «ОМЕГА» на податкове повідомлення-рішення форми «С» від 21.08.2025 № 561/32-00-07-13 було залишено без задоволення.
Не погоджуючись з винесеним рішенням про застосування штрафних санкій та вважаючи його протиправними Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» звернулось з цим позовом до суду.
Так, правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України та Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та встановлює Податковий кодекс України.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, залучення громадськості до такого контролю, зменшення можливості продажу контрафактного алкоголю постановами Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» та № 97 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» з 01.05.2020 запроваджено марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв.
Одним із обов'язкових реквізитів марки акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв є штрих-код та QR-код, які містять інформацію про серію та номер марки.
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 Про затвердження змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі - Положення № 13), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2021 за № 832/36454 внесено зміни щодо форми та змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Пунктом 2 розділу II Положення № 13 про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів визначено перелік обов'язкових реквізитів які мають бути у розрахунковому документі, зокрема цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 13 у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Згідно з пунктами 1 та 2 статті 3 розділу II Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 01.01.2022 набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу II Закону № 265, згідно з яким суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівкові та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Чинне законодавство не розмежовує марки акцизного податку на «старого зразку», видані до 01.05.2020 та «нового зразка». Закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Вносити значення коду (серії та номеру) марки акцизного податку можливо кількома способами:
за допомогою ручного введення - такий спосіб передбачений для реєстраторів розрахункових операцій, які не мають сканера та не підлягають опрацюванню, або у випадку застосування РРО/ПРРО коли їх сканер не може зчитати штриховий код;
сканування штрихового коду акцизної марки за допомогою сканера, якщо така можливість передбачена РРО чи ПРРО суб'єкта господарювання.
Серія та номер марки «нового зразка» у роздрібній торгівлі до РРО/ПРРО зачасту вноситься вручну, так як при скануванні штрихового коду не завжди він зчитується, на що впливає як саме марка акцизного податку розташована на шийці пляшки алкогольного напою.
Згідно пп.14.1.278 п.14.1 с.14 Податкового кодексу України визначено, що система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Від реєстраторів розрахункових операцій ТОВ «Омега» копії розрахункових документів надходять до СОД РРО ДПС, тобто які дані сформовано реєстраторами розрахункових операцій платника податків, така дані і обліковуються у системі. Перевіркою РРО/ПРРО, розрахункових документів, даних СОД РРО ДПС, що використовувалися ТОВ ТОВ «Омега» для проведення розрахунків з покупцями товарів за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, «Радужний» масив, Ж/М «Ульянівка», буд. 15/2, з 21.07.2025 по 30.07.2025 року встановлено системні факти проведення розрахунків із споживачами при роздрібній торгівлі алкогольними напоями без відображення у розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) шляхом введення вручну або сканування таких даних.
Таким чином, перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на загальну суму 13 104,3 грн., чим порушено п. 1, 2 ст.3 Закону №265.
Також, встановлено порушення п. 11 статті 3 Закону №265, не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування підакцизного товару без значення відповідного коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД (триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2025 № 561/32-00-07- 13 на суму 24 756,45 грн., яке 21.08.2025 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек номер 4910112374060), лист з ППР платником податків отримано 28.08.2025.
Також слід зазначити, що Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.07.2024 року у справі №160/23377/23 зроблено наступний висновок: «Разом з тим, контролюючим органом за результатом проведеного аналізу бази даних СОД РРО (по чекова інформація), здійснено аналіз та співставлення інформації щодо відображення у фіскальних чеках цифрового значення та штрихового значення та штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) та встановлено видачу розрахункових документів (фіскальних чеків) не встановленої форми, зокрема відсутній обов'язковий реквізит фіскального чека цифрове значення штрихкодового коду марки акцизного податку на підакцизні товари (серія та номер). Загальна сума виданих розрахункових документів не встановленої форми складає 357 311,31 грн.
Таким чином, податковим органом встановлено реалізацію підакцизних товарів (алкогольних виробів), що вважаються немаркованими згідно підпункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.
Наведені обставини підтверджуються доданими до матеріалів справи витягами з бази даних СОД РРО (по чекова інформація).».
Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2024 року у справі №160/23377/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Омега» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №160/23377/23 набрало законної сили 29.07.2024.
Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд вважає, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, натомість позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо неправомірного формування даних податкового обліку виявлених під час перевірки.
Згідно із ч. 1ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук