Справа № 761/36170/25
Провадження № 2-во/761/181/25
12 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі суду від 01 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини, -
У провадженні судді Фролової І.В. перебуває цивільна справа №761/36170/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста від 01 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві п'ять днів на усунення недоліків позовної заяви.
На адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі суду від 101 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини.
У своїй заяві представник вказує, що в ухвалі суду було допущено описки, а саме помилково зазначено: "До Шевченківського районного суду м. Києва на підставі ухвали Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшла вказана позовна заява".
У відповідності до положень ч. 2 ст. 269 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути питання про внесення виправлень без повідомлення учасників справи про час та місце слухання справи.
Сторони в судове засідання не викликалися.
Дослідивши обставини викладені у заяві, перевіривши матеріали справи, суд доходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання.
Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Отже, під час виготовлення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року судом було допущено описки.
Факт допущення зазначеної описки підтверджується матеріалами справи.
Вказана описка призводить до утруднення виконання рішення суду.
Таким чином, це є опискою в розумінні вимог ст. 269 ЦПК України, яка має бути виправлена.
Суд зауважує, що виправлення цієї помилки не матиме наслідком зміни змісту та суті рішення, оскільки позовні вимоги так само залишаться задоволеними як і раніше.
Враховуючи вищевикладене, зазначені описки, які є очевидними і сталися при виготовленні судового рішення, підлягають виправленню, а заява підлягає задоволенню.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 269, 353-356 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі суду від 01 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Виправити описку, допущену в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року у справі №761/36170/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини.
Викласти 1 (перший) абзац описової частини ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2025 року у справі №761/36170/25 наступним чином:
«До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.».
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: