26 грудня 2025 року м. Київ № 320/20709/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 про залишення відзиву без розгляду та повернення його заявнику в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України полковника поліції Жукова Євгена Олександровича
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України полковника поліції Жукова Євгенія Олександровича в якому просить суд:
- визнати дії начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України полковника поліції Жукова Євгена Олександровича щодо зменшення стажу служби в поліції ОСОБА_1 , поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега), протиправним та зобов'язати начальника департаменту патрульної поліції Національної поліції України полковника поліції Жукова Євгена Олександровича утриматися від вчинення дій щодо зменшення стажу служби в поліції поліцейського ОСОБА_1 ;
- стягнути з начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України полковника поліції Жукова Євгена Олександровича на користь ОСОБА_1 шкоду у розмірі 10% від грошового забезпечення ОСОБА_1 поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 (з обслуговування лівого берега), з 20.06.2023 по день прийняття рішення по справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
На адресу суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, підписаний Щур І.В.
Від представника позивача надійшла заява про залишення відзиву без розгляду та повернення його заявнику. В обґрунтування вказаної заяви, представник позивача вказує, що відповідно до пункту 16-1 Розділ XV Конституції України, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року, оскільки в матеріалах справи відсутні докази що Щур Ілона Вячеславівна є прокурором або адвокатом, слід, на його думку, залишити відзив без розгляду та повернути особі, яка його подала відповідно до ч.2 ст.167 КАС України, ч. 4 ст.55 КАС України.
Від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли заперечення щодо повноважень участі у судових справах в порядку самопредставництва. Мотивуючи вказані заперечення представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Щур І.В. зазначила, що питання самопредставництва не врегуловано Конституцією України, але ці питання врегульовані положеннями відповідних кодексів. Крім того, відповідно до Посадової Інструкції старшого юрисконсульта відділу правового забезпечення управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, яка затверджена Наказом ДПП від 16.11.2016 № 4147, старший юрисконсульт відділу правового забезпечення, зокрема, забезпечує захист прав і законних інтересів Департаменту, представництво інтересів Департаменту та керівництва Департаменту в органах державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури, нотаріату, адвокатури, нотаріату, в судових органах, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Представником позивача були подані до суду додаткові пояснення у справі, в яких він повторно послався на приписи пункту 16 Розділу ХV Констиуції України, зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази того, що Щур І.В. є прокурором або адвокатом, або здійснює самопредставництво Управління як органу державної влади. Тому на думку представника позивача у суду є підстави для залишення відзиву без розгляду.
Розглянувши доводи заяви представника позивача про залишення відзиву без розгляду, суд зазначає про таке.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2020 у справі № 9901/39/20 дійшла таких висновків: "....21. Положеннями статті 131-2 Конуституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
22. За змістом підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
23. Положенням частини п'ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
24. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
25. Отже, стаття 55 КАС України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).
26. Так, з урахуванням положень Конституції України, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.
27. Зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
28. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження."
Отже, враховуючи висновки Великої палати Верховного суду, з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
З матеріалів справи слідує, що відзив на позовну заяву підписано Щур І.В. від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
На підтвердження своїх повноважень Щур І.В. надала належним чином завірені копії: Положення про ДПП, витягу з наказу про призначення Щур І.В. старшим юристконсультом відділу правового забезпечення, Положення про УПП, посадову інструкцію, довіреність у порядку передоручення від 01.11.2023, в якій зазначено, що Щур І.В. А. може підписувати (завіряти), подавати та отримувати будь-які документи та їх копії.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 7 Положення про Департамент патрульної поліції зазначено, що Департамент бере участь у судових справах в порядку самопредставництва через начальника, а також уповноважених працівників підрозділу правового забезпечення апарату Департаменту та підрозділів правового забезпечення територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту.
Довіреністю від 01.11.2023, яка підписана начальником Департаменту патрульної поліції, уповноважено саме Щур І.В. представляти та/або захищати права та законні інтереси, у тому числі підписувати (завіряти), подавати та отримувати будь-які документи та їх копії.
Також відповідно до пункту 2.2.11 посадової інструкції старшого юрисконсульта відділу правового забезпечення управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції затвердженої наказом ДПП від 16.11.2016 № 4147, старший юрисконсульт відділу правового забезпечення, зокрема, забезпечує захист прав і законних інтересів Департаменту, представництво інтересів Департаменту та керівництва Департаменту в органах державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури, нотаріату, адвокатури, в судових органах, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Оцінивши зміст документів, які були додані до відзиву, суд дійшов висновку про те, що вони є достатніми для підтвердження повноважень Щур І.В. на здійснення самопредставництва від імені не лише Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, а й начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у суді у розумінні статті 59 КАС України.
Таким чином, у задоволенні клопотання представника позивача про залишення відзиву без розгляду та повернення його заявнику з підстав відсутності у особи, яка його підписала повноважень слід відмовити.
Водночас, вирішуючи питання про прийняття зазначеного відзиву на позов суд зазначає про таке.
Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. При цьому, за правилами частини п'ятої цієї статті, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина шоста статті 121 КАС України).
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що процесуальний строк, може бути поновлений чи продовжений за наявності поважних причин. При цьому, поважними за змістом статті 121 КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду
Ухвалою суду від 17.09.2024 про відкриття провадження у справі судом було встановлено п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі № 320/20709/24 від 17.09.2024 була направлена відповідачу в його електронний кабінет 18.09.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 18.09.2024. Отже, останній день для подачі відзиву на позовну заяву сплив 02.10.2024.
Разом з тим, відповідачем пропущено строк для подачі відзиву на позовну заяву та подано його до суду 28.10.2024.
При цьому, відповідачем не було заявлено клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву із наведенням поважності обставин щодо пропуску цього строку, зокрема наявність обставин, які б дійсно перешкоджали стороні своєчасно подати відзив на позовну заяву.
Таким чином, враховуючи пропуск строку для подачі відзиву на позовну заяву та відсутність клопотання про поновлення строку для його подачі із наданням відповідних доказів, суд дійшов висновку про залишення відзиву відповідача без розгляду.
Керуючись статтями 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залишення відзиву без розгляду та повернення його заявнику відмовити.
2. Залишити без розгляду відзив Департаменту патрульної поліції.
3. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Панова Г. В.