Справа № 580/7072/25 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА
25 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Оксененка О.М.,
Черпака Ю.К., -
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про:
- визнання протиправними дій щодо застосування з 01 січня 2025 року при нарахування та виплаті його пенсії положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» та понижуюючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" від 03 січня 2025 року №1;
- зобов'язання здійснити з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату його позивачу без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» та понижуючих коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" від 03 січня 2025 року №1, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року провадження у справі зупинено провадження в адміністративній справі №580/7072/25 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Зупиняючи провадження у справі №580/7072/25, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість її розгляду до набрання законної сили рішенням у справі №320/2229/25, предметом позову в якій є визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (далі - Постанова №1) в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати) призначені (перераховані) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. При цьому, на підставі оспорюваних норм Постанови №1 позивачу з 01 січня 2025 року було проведено перерахунок пенсії та обмежено її максимальним розміром із застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених в пункті 1 Постанови №1, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.
Не погодившись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року про зупинення провадження у справі, посилаючись на порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 (надалі - апелянт) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою про скасування зазначеної ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відсутні передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України підстави для зупинення провадження у цій справі.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
За змістом частини першої статті 309 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка ухвалена в порядку спрощеного позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до наступного.
За правилами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Позиція Верховного Суду стосовно застосування цієї статті КАС України сформована, зокрема, у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №817/581/17, від 23 лютого 2024 року у справі №320/8536/21 та від 30 липня 2025 року у справі №160/2031/25.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним, зокрема, у постановах від 18 вересня 2018 року у справі №9901/314/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №800/330/17 та висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 05 липня 2021 року у справі №160/9902/19.
У постанові від 10 серпня 2023 року у справі №804/7154/16 Верховний Суд сформував висновок, згідно з яким під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі і одночасно мають значення для вирішення цієї справи.
Предметом розгляду даної справи є, зокрема, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області щодо обмеження позивачу пенсії максимальним розміром шляхом застосування з 01 січня 2025 року до обрахунку та виплати пенсії положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», а також понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 №1 та виплати пенсії з 01 січня 2025 року у зменшеному розмірі.
Позовні вимоги в цій частині ОСОБА_1 мотивує тим, що положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вказані положення суперечать нормам спеціального закону, яким врегульовано ті ж самі правовідносини.
Разом з тим, предметом розгляду у справі №320/2229/25 є визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 1 Постанови №1 в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати) призначені (перераховані) відповідно до Закону України №2262-XII коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 265 КАС України визначені наслідки визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним. Так, за частиною другою цієї статті нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, враховуючи закріплені КАС України правила щодо втрати чинності нормативно-правовим актом (або його окремої частині) лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, колегія суддів вважає, що рішення у справі №320/2229/25 не впливає на спірні правовідносини, які виникли у цій справі.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19).
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Це означає, що потенційне рішення у справі №320/2229/25 про визнання абзацу першого пункту 1 Постанови №1 нечинним матиме лише перспективну дію і не змінить ретроактивно правової оцінки дій відповідача, вчинених у період, коли постанова була чинною. Отже, між цими двома справами відсутній преюдиційний зв'язок, адже результат розгляду справи про законність окремого положення нормативного акта не встановить фактів, які б мали вирішальне значення для оцінки вже вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області дій.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що у справі №580/7072/25 судом першої інстанції не були встановлені необхідні умови для зупинення провадження у справі, передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року постановлена без достатніх правових підстав, що призвело до необґрунтованого зупинення провадження у справі №580/7072/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , а тому вказану ухвалу суду першої інстанції належить скасувати, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року - скасуванню, а справа №580/7072/25 - направленню для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Керуючись статтями 240, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року по справі №580/7072/25 про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Справу №580/7072/25 направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: О.М. Оксененка
Ю.К. Черпак