Справа № 640/12628/22
про залишення апеляційної скарги без руху
25 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бужак Н.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання законним права користування, визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання законним права користування, визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить:
1. Поновити строк на подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 640/12628/22.
2. Врахувати, що позивач вже виконав вимоги обох судів цивільного та адміністративного, але вимоги цих судів є взаємовиключними, чим позивача заведено в тупік та самостійно він більше не може виконати та оскаржити відмову у вікритті відразу цивільного та адміністративного судів в апеляційній інстанції.
2.1. Ухвала Київського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року в «Електронний суд» не відображаться зовсім. Остання дата у справі «Електронний суд» стоїть 18.08.2022 (скріншот на 20.12.2025 додається).
2.2. Суд може і повинен самостійно направляти справу до іншого суду, якщо встановить, що вона належить до підсудності іншого суду, керуючись нормами процесуальних кодексів (ЦПК, ГПК, КАСУ). Це відбувається шляхом винесення відповідної ухвали, щоб забезпечити розгляд справи належним судом, і спори між судами про підсудність не допускаються. Що зроблено не було.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 300 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; 2) найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 5) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; 6) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; 7) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік матеріалів, що додаються.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянтом не було виконано вимоги вищевказаної статті, а саме з тексту апеляційної скарги не можливо зрозуміти, які саме вимоги позивач висуває до суду апеляційної інстанції та в чому конкретно полягає неправильність чи неповнота оскаржуваного судового рішення, встановлення обставин у справі та застосування норм права судом першої інстанції, оскільки в апеляційній скарзі відсутня прохальна частина.
Таким чином, ОСОБА_1 має подати до суду належним чином оформлену апеляційну скаргу, що відповідає вимогам ст. 296 КАС України та зазначити вимоги до суду апеляційної інстанції.
Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Стаття 295 КАС України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року, тоді як апеляційну скаргу сформовано в системі «Електронний суд» та направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду 20 грудня 2025 року, тобто закінчення строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку, де зазначено, що позивачем ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року було оскаржено до Київського апеляційного суду, проте ухвалою Київського апеляційного суду від 30.08.2022 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження та повернуто йому копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами.
Як зазначає апелянт, ухвалу Київського апеляційного суд від 30.08.2022 він не отримував, а тому наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року.
Так, згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Щодо вказаних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, слід зазначити, що вказані твердження є безпідставними та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку, з огляду на наступне.
Так, з картки руху справи вбачається, що оскаржувану ухвалу доставлено до Електронного суду 09.09.2022.
Окрім того, з довідки про направлення документів засобами електронного зв'язку вбачається, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року була направлена на електронну адресу позивача, що зазначена ним у позовній заяві.
При цьому, позивач не заперечує, що отримав оскаржувану ухвалу, а лише посилається на те, що ним було оскаржено ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року в апеляційному порядку та ухвалою Київського апеляційного суду від 30.08.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Позивач зазначає, що ухвалу Київського апеляційного суду від 30.08.2022 він не отримував, а тому вважає, що наявні підстави для поновлення строку на оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року.
Разом з тим, у відповідності до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Київського апеляційного суду від 30.08.2022 у справі №640/12628/22 зареєстровано в реєстрі: 01.09.2022 та забезпечено надання загального доступу:02.09.2022.
Таким чином, зазначені апелянтом обставини не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.
Водночас, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Водночас, навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа “Олександр Шевченко проти України», п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними.
Отже, апелянт має подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати відповідні докази.
Окрім того, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.
Таким чином, апелянт відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України повинен додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 грн.
Також, слід зазначити, що апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд».
У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги відповідно становить 2422,40 грн (3028*0,8=2422,40).
Оскільки ОСОБА_1 не сплатив судовий збір, то апелянт має доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2422,40 грн.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача UA638999980313171206081026007. Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
У зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та запропонувати апелянту усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання уточненої апеляційної скарги, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та документа про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року у справі №640/12628/22, наведені ОСОБА_1 у заявленому клопотанні.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків в термін протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Бужак Н.П.