П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/39390/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,
апелянта/відповідача - Раєнка В.В., позивача ОСОБА_1 , його представника Ростомова Г.А., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (суддя Вовченко О.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 31.10.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
19.12.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ №314 "Про застосування дисциплінарних стягнень" від 13 листопада 2024 року в частині дисциплінарного стягнення до інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Наказ №1631 о/с від 06 грудня 2024 року "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Наказ №133 о/с "По особовому складу" від 02 лютого 2025 року в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді до інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №314 від 13 листопада 2024 року "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині застосування дисциплінарного стягнення до інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", лейтенанта поліції ОСОБА_1 ..
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №1631 о/с від 06 грудня 2024 року "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " лейтенанта поліції ОСОБА_1 ..
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №133 о/с "По особовому складу" від 02 лютого 2025 року в частині внесення змін про звільнення з 17 грудня 2024 року зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " лейтенанта поліції ОСОБА_1 ..
Поновлено лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з 18 грудня 2024 року.
Стягнуто з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 грудня 2024 року по 31 жовтня 2025 року - день поновлення на посаді в розмірі 331009,38 грн.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування усіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що комісією було проведено неупереджене службове розслідування, з врахуванням засад Дисциплінарного статуту, щодо рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. Зокрема, позивач вдався до критики та обговорення наказу, тим самим порушивши встановлену законом заборону вчинення таких дій. Не виявивши бажання виконати вимоги наказу про виконання спеціального завдання, позивач фактично відмовився від його виконання. Вказана поведінка позивача (ненадання безумовної згоди на виконання наказу та участь у його обговоренні) містить ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки невиконання наказу командира поліцейським підрозділу поліції особливого призначення під час дії воєнного стану створює серйозну загрозу розлагодженості дій підрозділу поліції особливого призначення у надзвичайних ситуаціях, загрозу національній безпеці та суверенітету України в цілому. Причинами та умовами, що сприяли скоєнню дисциплінарного проступку, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_1 та недотримання ним вимог посадових Інструкцій, чинного законодавства України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
Після затвердження висновку службового розслідування ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції та таке стягнення було реалізоване шляхом видання наказу Департаментом по особовому складу.
При цьому апелянт зважає на ту обставину, що в умовах воєнного стану та враховуючи ступінь тяжкості дисциплінарного проступку до ОСОБА_1 було застосовано співмірне його вини дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Таке рішення є дискреційними повноваженнями керівника.
Також, на думку апелянта суд першої інстанції не мав права встановлювати факт наявності або відсутності конфлікту у підрозділі і надати оцінку морально-психологічного стану поліцейських. Спірні правовідносини розглядалась саме з приводу невиконання наказу, а не з приводу конфліктів, недовіри до керівництва чи ще щось. Для наявності встановлення факту конфлікту та оцінки морально-психологічного стану підрозділу мають бути залучені відповідні фахівці (психологи), які і були залучені під час оголошення наказу.
Окремо апелянт покликався на те, що судом першої інстанції проігноровано принци вмотивованості судового рішення.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у згаданій частині - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 01 квітня 2009 року проходив службу в органах МВС України та з 07 листопада 2015 року в Національній поліції України (т. 1 а.с. 132-133).
Згідно наказів Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та Національної поліції України від 20 березня 2023 року №203, від 21 березня 2023 року №210 "Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції" призначений по управлінню поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 "): відповідно до статті 65 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VІІІ "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 призначений інспектором взводу №2 роти №1 полку, що підтверджено витягом з наказу №389 о/с від 01.05.2023 року (т. 1 а.с. 101).
Згідно довідки заступника начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" ОСОБА_2 від 27.12.2024, лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу №роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") відряджався наказами ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в період з 12.07.2023 року до 04.11.2024 року до оперативно стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " до Донецької та Луганської областей; в оперативно-тактичне угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_5 " оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " до Донецької та Луганської областей; в оперативно-тактичне угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_6 " оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 "; в оперативно-тактичне угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_7 " оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 "; в оперативно-тактичне угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_5 " оперативно-стратегічного, угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 ". Зокрема наказом ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 19.09.2024 №309 ДСК позивач відряджався в оперативно-тактичне угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_5 " оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", із 19.09.2024 до особливого розпорядження (відрядження припинено наказом ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 04.11.2024 №364 ДСК, із 04.11.2024) (т. 1 а.с. 104).
02.10.2024 року командиру зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_3 , за №118/59/13-2024/вн/ВСЛ надійшов рапорт в.о. командира роти № НОМЕР_1 ЗП УПОП №2 ДПОП (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " лейтенанта поліції ОСОБА_4 , що 02.10.2024 полковником поліції ОСОБА_5 до окремих поліцейських роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", зокрема і лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №1 полку, доведено наказ командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковника поліції ОСОБА_6 від 01.10.2024 №28дск/ВСЛ "Про виконання бойового (спеціального) завдання". Після доведення до відома вимог БН від 01.10.2024 №28/дск/ВСЛ поліцейські зокрема і ОСОБА_1 доповіли, що наказ їм зрозумілий та вони готові його виконувати, однак у ході письмового ознайомлення з вимогами даного наказу вказали, що не готові на даний час його виконувати з різних причин, що підтвердили особистими підписами у листах ознайомлення з наказом від 01.10.2024 №28дск/ВСЛ (т. 1 а.с. 127-129).
Також 02.10.2024 командиру зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_3 , за №119/59/13-2024/вн/ВСЛ надійшла доповідна записка начальника відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майора поліції ОСОБА_7 за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків окремими поліцейськими роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ "Лють", які 02.10.2024 відмовились від виконання бойового (спеціального) завдання (т. 1 а.с. 122-126).
В доповідній записці зазначено, що 02.10.2024, приблизно о 12:10 заступником командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " полковником поліції ОСОБА_5 у присутності в.о. командира роти №1 полку - лейтенанта поліції ОСОБА_8 працівників моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють" та УПОП №2 ДПОП "ОШБ "Лють", а також начальника відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" полковника поліції ОСОБА_9 та керівника госпітальної групи зведеного загону НГУ молодшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_10 до поліцейських зокрема і інспектора взводу №2 роти №1 полку лейтенанта поліції ОСОБА_1 доведено наказ командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковника поліції ОСОБА_6 від 01.10.2024 №28дск/ВСЛ "Про виконання бойового (спеціального) завдання". Після доведення до відома вимог БН від 01.10.2024 №28/дск/ВСЛ поліцейські зокрема і ОСОБА_1 повідомили, що наказ їм зрозумілий та вони готові його виконувати, однак у ході письмового ознайомлення з вимогами даного наказу вказали, що не готові на даний час його виконувати з різних причин, що підтвердили особистими підписами у листах ознайомлення з наказом.
03.10.2024 т.в.о. начальника управління - командиром полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ОСОБА_11 прийнято наказ №163 "Про призначення службового розслідування" за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків окремими поліцейськими роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які 02.10.2024 відмовились від виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 р. №28дск/ВСЛ "Про виконання бойового (спеціального) завдання", з метою повного та об'єктивного дослідження обставин повноти виконання службових обов'язків, відповідно до вимог ст. 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (т. 1 а.с. 129-130).
16.10.2024 т.в.о. начальника управління - командиром полку ОСОБА_12 прийнято наказ №509 "Про продовження строку проведення службового розслідування", в якому наказано продовжити строк службового розслідування, призначеного наказом УПОП №2 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 03.10.2024 №463 "Про призначення службового розслідування", до 01.11.2024 (т. 1 а.с. 100).
04.10.2024 ОСОБА_1 ознайомився з наказом №163 від 03.10.2024.
Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 надав пояснення (т. 1 а.с. 142-145), у яких зазначив, що 02.10.2024 приблизно о 12:10 йому було доведено наказ командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковника поліції ОСОБА_6 від 01.10.2024 №28дск/ВСЛ "Про виконання бойового (спеціального) завдання". Зміст даного наказу був зрозумілий, однак на той час виконати його не мав можливості з наступних причин: несвоєчасне доведення до його відома, що в.о. командиром роти №1 полку призначено лейтенанта поліції ОСОБА_8 він дізнався лише 02 жовтня 2024 року, під час доведення наказу; не доведено до його відома перед оголошенням наказу відомостей про логістичні дані на визначених у наказі позиціях та попереднього обговорення плану виконання бойового (спеціального) завдання, зазначеного у наказі БН від 01.10.2024 №28дск/ВСЛ; бажання отримати щорічну оплачувану відпустку для відновлення морально-психологічного стану та стану здоров'я, так як відчував себе погано, що перешкоджало виконанню належним чином функціональних обов'язків водія та могло призвести до тяжких наслідків; відповідно до наказу БН від 01.10.2024 №28дск/ВСЛ йому та іншим поліцейським треба було виставити кулемет " ІНФОРМАЦІЯ_8 " та автоматичну кулеметну систему "ШАБЛЯ", навиків поводження з якими він не мав, ніяких відповідних курсів та навчання не проходив, при цьому у той час, як взвод до якого він відноситься використовує іншу зброю - автоматичний гранатомет АГС-17 "ПОЛУМ'Я" або "РЕПКОМ", тому він не міг забезпечити виконання наказу: потребував проходження лікування за станом здоров'я.
01.11.2024, за результатами проведеного службового розслідування, складено та затверджено т.в.о. начальника управління - командиром полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк "Цунамі") ОСОБА_11 висновок службового розслідування №9953/01/59/13-2024вн, (т. 1 а.с. 159-215).
У висновку службового розслідування зазначено, що дисциплінарна комісія встановила вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 1 та 4 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5, 20 та 22 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ "Лють", що виразилось у невиконанні наказу зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк "Цунамі") ДПОП "ОШБ "Лють" від 01.10.2024 р. №28 ДСК/ВСД "Про виконання бойового (спеціального) завдання" та комісія пропонувала застосувати до інспектора взводу №2 роти №1 управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк "Цунамі") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом т.в.о. начальника ДПОП "ОШБ "Лють" ОСОБА_13 "Про застосування дисциплінарних стягнень" від 13.11.2024 №314 наказано за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 2, та 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, підпунктів 1 та 4 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5, 20 та 22 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", затвердженої начальником управління - командиром полку управління поліції особливого призначення №2 (2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 19 березня 2024 року, що виразилось у невиконанні наказу зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01 жовтня 2024 року №28 ДСК/ВСЛ "Про виконання бойового (спеціального) завдання" застосувати до інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (п. 4) (т. 1 а.с. 219-224).
06.12.2024 т.в.о. начальника ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_14 прийнято наказ №1631 о/с "По особовому складу", про звільнення зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з 06 грудня 2024 року (т. 1 а.с. 227).
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1575, виданої КНП "Чорноморська лікарня" Чорноморської міської ради Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 у період з 05.12.2024 по 16.12.2024 проходив лікування у хірургічному відділенні з діагнозом "Хронічний панкреатит, ст. загострення" (т. 1 а.с. 18).
Наказом ДПОП "ОШБ "Лють" від 06.02.2025 №133 о/с (по особовому складу), внесено зміни до наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 06.12.2024 №1631 о/с, виклавши його в такій редакції: "Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0029352), інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", із 17 грудня 2024 року…" (т. 2 а.с. 16-17).
Не погодившись із законністю наказів від 13.11.2024 №314 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині застосування дисциплінарного стягнення до лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; від 06.12.2024 №1631 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ; від 02.02.2025 №133 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " лейтенанта поліції ОСОБА_1 , останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування та поновлення на посаді.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ від 13.11.2024 №314 "Про застосування дисциплінарних стягнень" прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин справи. Зокрема суд виснував, що позивач не відмовлявся від виконання наказу №28дск/ВСЛ від 01.10.2024, а зазначив обставини, які перешкоджали його виконанню. Проте, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією такі обставини перевірені не були, та відповідна оцінка їм не надана.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Статтею 3 Закону №580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За приписами частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №580-VIII1 поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 64 Закону №580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки". Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Частиною першою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону №580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Обов'язки керівника щодо підлеглих регламентовані статтею 3 Дисциплінарного статуту.
Порядок віддання (видання) наказу визначено статтею 4 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Згідно з частиною п'ятою статті 5 Дисциплінарного статуту виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з частиною другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Згідно з частинами другою, третьою, четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частиною сьомою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Законом України від 15.03.2022 №2123-IX "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану". Указані зміни набрали чинності 01.05.2022.
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Відповідно до частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
З матеріалів справи вбачається, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення стало вчинення ним дисциплінарного проступку, порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 1 та 4 пункту 1, підпунктів 2, 4, 5, 20 та 22 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ "Лють", що виразилось у невиконанні наказу зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк "Цунамі") ДПОП "ОШБ "Лють" від 01.10.2024 р. №28 ДСК/ВСД "Про виконання бойового (спеціального) завдання".
Причинами та умовами, що сприяли скоєнню дисциплінарного проступку вказано - особиста недисциплінованість зокрема та не дотримання ним вимог посадових інструкцій, чинного законодавства України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував (зокрема, у постановах від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, від 04.04.2025 у справі №380/546/23), що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Водночас адміністративний суд, у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
У постанові від 26.01.2022 у справі №620/39721 Верховний Суд указав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Повертаючись до обставин справи, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України.
02.10.2024 заступником командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " полковником поліції ОСОБА_5 до поліцейських доведено наказ командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковника поліції ОСОБА_6 від 01.10.2024 №28дск/ВСЛ "Про виконання бойового (спеціального) завдання".
Після доведення до відома вимог БН від 01.10.2024 №28/дск/ВСЛ поліцейські серед яких був інспектора взводу №2 роти №1 полку лейтенанта поліції ОСОБА_1 доповіли, що наказ їм зрозумілий та вони готові його виконувати, однак у ході письмового ознайомлення з вимогами даного наказу вказали, що не готові на даний час його виконувати з різних причин.
У поясненнях ОСОБА_1 , наданих під час проведенні службового розслідування за даним фактом повідомив, що він не мав можливості виконати наказ з наступних причин:
- несвоєчасне доведення до його відома, що в.о. командиром роти №1 полку призначено лейтенанта поліції ОСОБА_8 він дізнався лише 02 жовтня 2024 року, під час доведення наказу;
- не доведено до його відома перед оголошенням наказу відомостей про логістичні дані на визначених у наказі позиціях та попереднього обговорення плану виконання бойового (спеціального) завдання, зазначеного у наказі БН від 01.10.2024 №28дск/ВСЛ;
- бажання отримати щорічну оплачувану відпустку для відновлення морально - психологічного стану та стану здоров'я, так як відчував себе погано, що перешкоджало виконанню належним чином функціональних обов'язків водія та могло призвести до тяжких наслідків;
- відповідно до наказу БН від 01.10.2024 №28дск/ВСЛ йому та іншим поліцейським треба було виставити кулемет та автоматичну кулеметну систему, навиків поводження з якими він не мав, ніяких відповідних курсів та навчання не проходив, при цьому у той час, як взвод, до якого він відноситься, використовує іншу зброю автоматичний гранатомет АГС-17 "ПОЛУМ'Я" або "РЕПКОМ", тому він не міг забезпечити виконання наказу;
- потребував проходження лікування за станом здоров'я.
З матеріалів службового розслідування та висновку службового розслідування не вбачається, що комісією перевірялися обставини неможливості виконання позивачем наказу.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що така бездіяльність не відповідає приписам частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту, якими визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Частиною першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Отож, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях та вини поліцейського. Самого лише посилання на загальні вимоги недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.
Колегія суддів акцентує увагу й на тому, що суб'єкт владних повноважень повинен належним чином мотивувати своє рішення (висновок). Це дає можливість зацікавленому суб'єкту, чиїх прав, свобод та інтересів воно стосується, оскаржити таке рішення до суду й визначити підстави позову, обґрунтувати свої вимоги. Недотримання суб'єктом владних повноважень вимог стосовно обґрунтованості прийнятого ним адміністративного акта свідчить про недотримання визначених у частині другій статті 2 КАС критеріїв, серед яких закріплено вимоги до владних суб'єктів діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Окрім цього в постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №160/18668/21 зазначено, що стосовно вимог до адміністративного акта суб'єкта владних повноважень у судові практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим). Вимога про те, що адміністративний акт повинен містити мотиви, на яких він ґрунтується, на додаток до принципів справедливої адміністративної процедури, що регулюють адміністративні акти, встановлена також у Рекомендації №R(91)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про адміністративні санкції (прийнято Комітетом Міністрів 13.02.1999 року) на 452-му засіданні заступників міністрів) (Council of Europe Committee of ministers Recommendation No. R(91)1 of the Committee of Ministers to member states on administrative sanctions)
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей висновок згодом було застосовано Верховним Судом й у постанові від 11.09.2023 у справі №420/14943/21, у якій Суд звертав увагу й на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі "Suominen v. Finland", заява №37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Ураховуючи, що під час проведення службового розслідування, комісією не перевірялися обставини, наведені позивачем в обґрунтування об'єктивної неможливості виконання наказу, є підстави стверджувати, що його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що він на виконання вимог ч.2 ст.5 Дисциплінарного статуту повідомив керівника про відсутність можливості виконати наказ від 01.10.2024 №28дск/ВСЛ.
Як зазначено відповідачем в апеляційній скарзі, працівники полку УПОП №2 ДГІОП "ОШБ "Лють" несуть відповідальність за умисне невиконання доручень, наказів та розпоряджень прямих керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Ураховуючи, що з висновку службового розслідування вбачається, що причини неможливості виконання наказу комісією не перевірялися, відповідно і факт умисного невиконання позивачем наказу від 01.10.2024 №28 дск/ВСЛ встановлено не було.
Поряд з цим, як встановлено судом першої інстанції та не спростовується доводами апеляційної скарги відповідача, на відеозаписи на DVD-диску, де працівникам поліції зокрема і позивачу оголошено наказ зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01 жовтня 2024 року №28 дск/ВСЛ "Про виконання бойового (спеціального) завдання", поліцейські зазначили, що вони виконують завдання більше ніж пів року та у них пригнічений психоемоційний стан та морально-психологічний стан при цьому хто психолог з ким можливо спілкуватися їм не відомо. Також присутні зазначили, що їм потрібний досвідчений командир, та вони не обізнані хто у них командир. Тривалий час не надаються відпустки. В оголошеному наказі зазначено про застосування новітньої зброї, однак навчання та інструктажі не проводилися. При цьому ОСОБА_1 повідомив під запис (відео файл 0022-0027), що він не відмовляється від виконання наказу та підтримує своїх побратимів.
Отже з досліджених судом доказів: листа ознайомлення з наказом від 01 жовтня 2024 року №28дск/ВСЛ та відеозапису на DVD-диску вбачається, що ОСОБА_1 не відмовляється від виконання наказу.
Відповідачем також не спростовується, що в період до 02.10.2024 року до відома поліцейських роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ "Лють" не було доведено наказ про призначення командира роти, що призвело до незлагодженості роти.
Матеріали службового розслідування не містять доказів доведення до відома роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ "Лють" наказу ЗП УПОП №2 ДПОП "ОШБ "Лють" від 24.09.2024 №3 о/с ВСЛ про покладання виконання обов'язків командира роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ "Лють" на ОСОБА_8 .
З дослідженого судом наказу №28дск/ВСЛ від 01.10.2024 вбачається наказ на виконання поліцейськими (три розрахунки (не менше 4 поліцейських)) бойових (спеціальних) завдань на новітній зброї. Також т.в.о. командира роти №1 ( ОСОБА_15 ) наказано організувати проведення цільового інструктажу.
Водночас, з пояснень ОСОБА_8 від 09.10.2024, не вбачається, що ним як в.о. командира роти №1, якому згідно наказу від 01 жовтня 2024 року №28дск/ВСЛ, наказано організувати та забезпечити зокрема і проведення цільового інструктажу, забезпечено проведення цільового інструктажу зокрема і позивачу.
Між тим, відповідно до Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 №70, з поліцейськими проводиться цільовий інструктаж перед: 1) виконанням службових завдань, пов'язаних із можливим застосуванням або використанням зброї; 2) проведенням спеціальних операцій; 3) проведенням практичних стрільб; 4) проведенням командно-штабних навчань; 5) відрядженням з вогнепальною зброєю (п.4). Цільовий інструктаж проводять: 1) особи, передбачені пунктом 3 цього розділу; 2) керівник стрільб; 3) керівник спеціальної операції; 4) керівник командно-штабних навчань. Цільовий інструктаж завершується перевіркою рівня знань, а саме: усним опитуванням знання матеріальної частини зброї, правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею, основ, правил і прийомів стрільби, а також перевіркою набутих навичок безпечного поводження зі зброєю. Рівень знань перевіряє особа, яка проводила інструктаж (п. 5). Запис про проведення первинного (цільового) інструктажу робить особа, яка його проводила, у журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю (п. 6).
Проте, дисциплінарною комісією при проведенні службового розслідування, в порушення Порядку №893, Дисциплінарного статуту, не зважаючи на пояснення позивача та інших поліцейських, які мали виконувати бойовий наказ про відсутність у них навиків поводження з новітньою зброєю, комісією не з'ясовано обставини та причини не проведення цільового інструктажу ОСОБА_1 .
Крім того, позивач як 02.10.2024 року так і під час проведення службового розслідування у поясненнях зазначав про необхідність відновлення його морально - психологічного стану та стану здоров'я.
Відповідно до пп. 51 п. 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. №877 Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань: організовує систему психологічного забезпечення поліцейських та працівників Національної поліції і забезпечує її функціонування.
Завдання, засади організації, принципи, напрями, функції системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, повноваження психологів, а також принципи та механізм організації роботи з особами, які потребують психологічної підтримки та допомоги визначені в Порядку організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2019 року №88.
Згідно п. 6 роз. І цього Порядку №88, об'єктами системи психологічного забезпечення є: поліцейські, працівники поліції, які перебувають на штатних посадах в органах поліції (далі - працівники поліції), а також члени їх сімей (за потреби).
В п. 7 роз. І Порядку №88 зазначено завдання системи психологічного забезпечення: 1) психологічне вивчення об'єктів системи психологічного забезпечення; 2) психологічна підготовка об'єктів системи психологічного забезпечення; 3) психопрофілактична робота щодо об'єктів системи психологічного забезпечення; 4) підтримка та оптимізація соціально-психологічного клімату в колективах; 5) психологічне супроводження службової діяльності працівників поліції, у тому числі в ході проведення ними оперативних заходів та слідчих дій.
Пунктом 2 роз. ІІІ Порядку №88 визначені напрями системи психологічного забезпечення: психологічне вивчення об'єктів системи психологічного забезпечення. Цей напрям реалізується шляхом психологічного дослідження з використанням формалізованих методик (тести, опитувальники, проективні та психофізіологічні методики) та малоформалізованих методик (спостереження, бесіди, інтерв'ю, аналіз продуктів інтелектуальної діяльності індивіда) (п.п. 1); психологічна підготовка об'єктів системи психологічного забезпечення. Цей напрям реалізується шляхом проведення навчальних, практичних занять із використанням інноваційних методів, технологій, інтерактивних форм навчання (ділові ігри, моделювання ситуацій, тренінги) (п.п. 2); психопрофілактична робота щодо об'єктів системи психологічного забезпечення. Цей напрям реалізується шляхом комплексу психологічних, діагностичних, просвітницьких, практичних заходів та передбачає проведення цільових психодіагностичних досліджень, експрес-діагностики, консультування, заходів психокорекції, функціонування психотренінгових комплексів, кімнат психологічної саморегуляції, сприяння в організації та проведенні психологічної реабілітації працівників поліції, які перебували в екстремальних ситуаціях; (п.п. 3); підтримка та оптимізація соціально-психологічного клімату в колективах. Цей напрям реалізується шляхом анкетування працівників поліції, курсантів (слухачів), поліцейських ЗВО, здійснення моніторингу стану соціально-психологічного клімату в колективах, виявлення чинників, що негативно позначаються на ефективності діяльності, працездатності колективів, методом оцінки взаємин членів колективу, узагальнення та аналізу отриманих даних, що оформлюється довідкою про результати проведення опитування працівників поліції, поліцейських ЗВО, курсантів (слухачів), зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку, а також проведення заходів корекції внутрішньоколективних відносин, надання відповідних рекомендацій для підвищення ефективності професійної діяльності колективів (п.п. 4).
Повноваження психологів поліції визначені в п. 1 роз. VII Порядку №88, а саме: 1) здійснюють психодіагностичне вивчення працівників поліції, за результатами якого складають довідку про результати психологічного вивчення; 2) проводять планову експрес-діагностику працівників поліції для виявлення несприятливих індивідуальних психологічних станів, що заважають якісному виконанню ними професійних завдань, а також позапланову експрес-діагностику працівників поліції під час комплектування груп для виконання спеціальних операцій та після перебування в екстремальних ситуаціях; 3) здійснюють психопрофілактичні заходи щодо працівників поліції, які потребують психологічної допомоги та підтримки; 4) здійснюють психологічне консультування працівників поліції, проводять інші доцільні заходи психокорекції для забезпечення оптимальної працездатності працівників поліції, збереження їх психологічного та фізичного здоров'я; 9) здійснюють моніторинг стану соціально-психологічного клімату в колективах шляхом анкетування, проводять соціометричні дослідження, вивчають взаємини членів колективу, визначають умови, причини, чинники, що сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективів; 10) надають рекомендації керівникам та працівникам поліції щодо створення оптимальних соціально-психологічних умов для ефективної діяльності, високої професійної функціональності колективів; 11) уживають психологічних заходів для оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах, корекції службових внутрішньоколективних відносин, проводять відповідні тренінги, заняття.
Перелік облікової документації з психологічного забезпечення визначений в п.1 роз. VIII Порядку №88, до облікової документації з психологічного забезпечення належать: 1) карта психологічного супроводження, до якої вноситься основна біографічна інформація, долучаються та зберігаються матеріали щодо проведених заходів та їх результатів; 2) журнал обліку карт психологічного супроводження, форму якого наведено у додатку 8 до цього Порядку, до якого вноситься основна довідкова інформація щодо місця зберігання карт психологічного супроводження та руху матеріалів; 3) матеріали, робочі записи результатів спостережень, бесід, психологічного тестування, довідки за результатами психологічного вивчення, надання консультативної або психокорекційної допомоги працівникові поліції, курсанту (слухачу), поліцейському ЗВО (далі - відомості психологічного характеру); 4) журнал обліку результатів вивчення соціально-психологічного клімату в колективах, журнал обліку довідок за результатами психологічного вивчення працівників поліції, поліцейських ЗВО, курсантів (слухачів), журнал обліку роботи з групою психологічної підтримки та допомоги, журнал обліку психопрофілактичної роботи, журнал обліку заходів із психологічного супроводження службової діяльності працівників поліції, у тому числі під час проведення ними оперативних заходів та слідчих дій.
Згідно відеозапису доведення 02.10.2024 року працівникам поліції наказу №28дск/ВСЛ від 01.10.2024, поліцейські взводу №1 та взводу №2 роти №1 полку, що були присутні на шикуванні повідомляли присутніх: заступник командира полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " полковник поліції ОСОБА_5 начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють" підполковник поліції ОСОБА_9 та лікаря спеціаліста госпітальної групи зведеного загону Національної гвардії України молодший лейтенант медичної служби ОСОБА_10 , що потребують психологічної допомоги та підтримки, зокрема і ОСОБА_1 .
В матеріалах службового розслідування наявні пояснення начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_9 , де зазначено, що за результатом крайніх психодіагностичних досліджень (19.09.2024), встановлено, що рівень загальних адаптивних можливостей та психологічна здатність до дій у визначених умовах обстановки, у поліцейських на достатньому рівні. За підтримкою та допомогою до фахівців відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють" раніше не зверталися. Методом візуального спостереження, за об'єктивними, зовнішньо вираженими показниками (діями, вчинками, мовою, зовнішнім виглядом тощо) встановлено, що індивідуальні особливості перебігу (психічних процесів, психічний стан поліцейських та психологічна готовність до дій, вчинків, виконання завдань у визначених умовах обстановки - задовільна. Гострих стресових реакцій та інших негативних станів, які вказували б на нездатність до виконання бойових (спеціальних) завдань, не спостерігалось (т. 1 а.с. 150-152).
Як вірно зазначив суд першої інстанції, спостереження, це один із шляхів психологічного дослідження який використовується для психологічного вивчення об'єктів системи психологічного забезпечення, це процес визначення в особи провідних індивідуально-психологічних особливостей, якостей і рис характеру, мотивації її поведінки, психофізіологічних, емоційних реакцій та станів, закономірностей перебігу психічних процесів, рівня розвитку інтелекту, пізнавальної сфери, особливостей мислення, пам'яті, уваги, емоційно-вольової сфери, способу прийняття самостійних рішень, наявності лідерських тенденцій, загального розвитку комунікативних якостей, схильності до управлінської діяльності, прогнозування стресостійкості, успішності у певних умовах професійної діяльності, психологічної готовності до несення служби в екстремальних ситуаціях. Психологічні дослідження повинні відображатися в обліковій документації з психологічного забезпечення.
Отож письмові пояснення начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють" ОСОБА_9 не узгоджуються з приписами Порядку №88 та не підтверджені обліковими документами з психологічного забезпечення.
У висновку службового розслідування зазначено, що присутньою на шикуванні начальником відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють" підполковником поліції ОСОБА_9 за результатами візуального спостереження було встановлено, що у працівників поліції, зокрема і у ОСОБА_1 гострих стресових реакцій та інших протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання не виявлено.
Водночас з відеозапису від 02.10.2024 вбачається, що психопрофілактичні заходи психологічного забезпечення поліцейських взводу №1 та взводу №2 роти №1 полку не проводилися, що підтверджено поясненнями поліцейських.
Також з матеріалів службового розслідування не вбачається наявність належних доказів проведення психопрофілактичної роботи щодо поліцейських взводу №1 та взводу №2 роти №1 полку; підтримки та оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах; психологічного супроводження службової діяльності працівників поліції, зокрема і позивача, який з 10.07.2023 року проходив службу в зонах бойових дій Донецької та Луганської областей, що свідчить що дисциплінарною комісією не вивчені всесторонньо обставини за якими призначено службове розслідування.
Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією не було з'ясовувано питання щодо надання в 2024 році відпусток позивачу.
Вищенаведені обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що службове розслідування відносно позивача проведено формально, неповно та необ'єктивно, без з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.
Крім цього, колегія суддів наголошує, що застосування певного виду стягнення повинне відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Враховуючи наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду дисциплінарного стягнення слід нагадати, що таке рішення має прийматися останнім з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.
В рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019 зазначено, що Конституція України містить низку фундаментальних щодо здійснення державної влади положень, за якими: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3); ніхто не може узурпувати державну владу (частина четверта статті 5); державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції є нормами прямої дії (стаття 8); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Як зазначено у цьому ж рішенні Конституційного Суду України, названі конституційні приписи перебувають у взаємозв'язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов'язують наділених державною владою суб'єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.
Тому доводи апеляційної скарги про законність компетенції суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права, які він розуміє як дискреційні, не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у рішенні від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.
Таким чином, повноваження Департаменту поліції чітко визначені законом та, зокрема, щодо прийняття рішення про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Однак, наявність таких повноважень у відповідача не означає, що він як орган державної влади не повинен дотримуватись встановленому на законодавчому рівні механізму, тобто правової процедури здійснення його повноважень, також його рішення повинні відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Отже, проведення службового розслідування та складений за його результатами відповідний висновок повинні здійснюватися у суворій відповідності з чітко встановленою та визначеною правовою процедурою (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Проте, вказаний вище висновок не відповідає зазначеним принципам, з його змісту не вбачається, що він прийнятий з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), пропорційно, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, а тому не може вважатись законною підставою для прийняття спірних наказів.
За такого правового регулювання та встановлених обставин справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність спірних наказів відповідача, обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Щодо розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки його правильності, оскільки в апеляційної скарзі не ставиться під сумнів такий розмір та відсутні посилання на неправильність такого розрахунку.
Відхиляючи посилання апелянта на невідповідність рішення суду першої інстанції умовам вмотивованості, колегія судів враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Резюмуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
При вирішенні даної справи колегією суддів також враховано, що наказом від 13.11.2024 №314 окрім позивача наказано за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII, підпунктів 1 та 4 пункту 1, підпунктів 1, 2, 5, 6 та 20 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції командира взводу №2 роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ "Лють", що виразилось у невиконанні наказу зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк "Цунамі") ДПОП "ОШБ "Лють" від 01.10.2024 №28 ДСК/ВСД "Про виконання бойового (спеціального) завдання" застосувати до командира взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " капітана поліції ОСОБА_16 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. 06.12.2024 прийнято наказ №1635 "По особовому складу", яким серед іншого командира взводу №2 роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_16 звільнено зі служби в поліції.
Постановою п'ятого апеляційного суду від 18.07.2025 у справі №420/37405/24 задоволено позов ОСОБА_16 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про проходження публічної служби. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №314 "Про застосування дисциплінарних стягнень" від 13 листопада 2024 року, в частині накладення дисциплінарного стягнення до командира взводу №2 роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_16 . Визнати протиправним та скасувати наказ №1635 о/с "По особовому складу" від 06 грудня 2024 року, в частині звільнення зі служби командира взводу №2 роти №1 полку УПОП №2 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_16 . Поновлено ОСОБА_16 на посаді командира взводу №2 роти №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з 07 грудня 2024 року.
У справі №420/37405/24 суд апеляційної інстанції встановив обставини, які унеможливлюють визначення наказів про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби такими, що прийняті у відповідності до законодавства та на підставі всебічно встановлених обставин.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2025 року касаційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №420/37405/24 повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №420/37405/24.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя К.В.Кравченко
Суддя Ю.В.Осіпов
Повне судове рішення складено 26 грудня 2025 року.