26 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/2561/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року в адміністративній справі №280/2561/25 (головуючий суддя першої інстанції - Стрельнікова Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач 07.04.2025 року звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Запорізькій області при призначенні їй пенсії в разі втрати годувальника, якими зменшено основний розмір пенсії ОСОБА_2 з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; не урахування до суми грошового забезпечення для обчислення пенсії щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень згідно постанови КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021; не урахування індексації відповідно до ст.64 Закону України « 2040-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства від 15.02.2022 та з урахуванням індексації за 2023-2024 роки.
- зобов'язати ГУ ПФУ у Запорізькій області призначити їй пенсію в разі втрати годувальника відповідно до спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії ОСОБА_2 74 % від грошового забезпечення з урахуванням довідки виданої Південно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21.07.2022 р. №3/47 «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії»; з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021, з врахуванням індексації, відповідно до ст.64 Закону України №2040-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства від 15.02.2022 та з урахуванням індексації за 2023-2024 роки.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення нарахування і виплати при призначенні пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника» щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», сум індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та зменшення основного розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 74 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника, з дати її призначення, відповідно до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з основного розміру пенсії 74% відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_2 зазначеного в довідці наданої Південно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21 січня 2022 року №3/47 «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» із врахуванням усіх його складових: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, з урахуванням щомісячної до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», сум індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин справи. Відповідач вказує, що відсотковий розмір грошового забезпечення, яке враховується для обчислення розміру пенсії, передбачений ст.13 Закону №2262-ХІІ, ця стаття в редакції станом на день призначення пенсії передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Дії відповідача щодо застосування 70 % грошового забезпечення, передбаченого Законом №2262 під час проведення перерахунку пенсії позивачу є такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки на момент здійснення такого перерахунку діяла норма ст. 13 Закону № 2292, яка передбачала саме такий максимальний розмір пенсії. На виконання Постанов №168 від 24.02.2023, №185 від 23.02.2024, Постанови №118 від 16.02.2022 позивачеві нараховується індексація. Також зазначає про відсутність підстав для виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. та посилається на постанову Верховного Суду по справі №400/6254/24.
Позивач відзив на скаргу не подала, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 25.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено що чоловік позивача - ОСОБА_2 перебував з 06.06.1991 на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. з розрахунку 74 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про соціальний захист окремих категорій осіб» ОСОБА_2 проведено з 01.07.2021 перерахунок шляхом встановлення щомісячної доплати до основного розміру пенсії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 280/2869/22, зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки наданої Південно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 21 січня 2022 року №3/47 «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2024 по справі №280/417/24, яке набрало законної сили, зокрема зобов'язано ГУ ПФУ в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з дати припинення нарахування вказаної доплати.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер та позивачу з 01.09.2024 року призначено пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно тексту позову, при призначення пенсії, нарахування здійснено виходячи із 70% сум грошового забезпечення та припинено нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. та сум індексації за 2023 -2024 роки.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач оскаржила їх до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262).
Стаття 13 Закону №2262 у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугою строків служби збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
В подальшому редакція статті 13 Закону №2262 змінювалась, зокрема, щодо максимального розміру пенсії 90 процентів.
08.07.2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262, зокрема, у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27.03.2014 року прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262 у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом надасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Відтак, стаття 63 Закону №2262 визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262 умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені постановою №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону №2262 регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262 ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова №103 не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Відтак, при здійсненні перерахунку пенсії управлінням Пенсійного фонду протиправно зменшено відсоткове значення розміру основної пенсії з 74% до 70%.
Висновки в цій справі відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у рішенні від 04 лютого 2019 року в зразковій справі №240/5401/18, відповідно до якої Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262 на підставі постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, відповідачем протиправно зменшено відсотковий розмір пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення при призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону №2262, як правильно зазначив суд першої інстанції.
Доводи скаржника про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність спростовуються наведеними вище положеннями чинного законодавства та висновками Верховного Суду, оскільки відповідач застосовує норми, що регулюють призначення пенсії, а не порядком перерахунку вже призначеної пенсії.
Щодо вимог позивача про зобов'язання пенсійного органу нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 та індексацію за 2023, 2024 роки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 та №185, колегія суддів зазначає наступне.
Правова позиція щодо вирішення спірних правовідносин у вказаній категорії справ викладена Верховним Судом у постановах від 08.11.2022 року у справі №420/2473/22 та від 26.04.2023 року у справі №160/14146/22.
Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вказане вище, апеляційний суд зазначає, що відповідач, припинивши виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень до основного розміру пенсії ОСОБА_1 , після призначення пенсії по втраті годувальника померлого ОСОБА_2 , діяв неправомірно.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунків пенсії за вислугу років ОСОБА_2 станом на 01.03.2023 та 01.03.2024 на виконання постанови КМУ №168 від 24.02.2023, йому нараховувалась індексація базового ОСНП 2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 в сумі 1500,00 грн., індексація базового ОСНП 2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 в сумі 1148,46 грн., проте згідно протоколу про призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 індексація пенсії за 2023-2024 року відповідно до постанов КМУ №168, №185 не нараховується.
Відповідно до статті 64 Закону України №2262-ХІІ у редакції Закону України №2040-ІХ, яка застосовується з 01 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини 4 статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Апеляційний суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання пенсії по втраті годувальника з урахуванням індексації за 2023-2024 роки, як правильно і зазначив суд першої інстанції.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року в адміністративній справі №280/2561/25 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року в адміністративній справі №280/2561/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко