12 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/10564/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 ( суддя Петренко О.С.) в адміністративній справі №340/10564/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення не в повному обсязі за період з 01.03.2018 по 01.04.2019, без урахування фіксованої величини - 3368,17 грн.
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити на її користь індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3368,17 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 01.04.2019 включно, відповідно до положень абз. 4,6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затв. постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 та здійснити доплату донарахованих сум індексації.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №340/10564/23 позов задоволено.
09.09.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю (звіт) за виконанням рішення суду (вх. №26656/25).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю по адміністративній справі відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оцінюючи надані як докази намагання виконати рішення суду, військовою частиною НОМЕР_1 надано копії заявок. Проте з наданих документів не можливо встановити, що останні взагалі кудись надсилалаиь. Докази надсилання заявок військовою частиною не додано. Також військовою частиною не надано копію фінансового звіту за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" на підтвердження факту відсутності фінансування на виконання рішень судів на протязі липня 2024 - вересня 2025 років.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас, слід зауважити, що частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Однак, підстави їх застосування є різними, а саме:
- невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (стаття 382 КАС України);
- обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з виконанням (неналежним виконанням) судового рішення у справі (стаття 383 КАС України).
Таким чином, спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.
При цьому, для застосування вказаного способу судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Окремо необхідно зазначити, що відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців. Своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом є завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців.
Відповідно до висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
У постановах від 18.01.2024 у справі №160/2888/23 та від 30.04.2025 у справі №440/10814/24 Верховний Суд констатував, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України.
Таким чином, суд не може підміняти собою орган виконавчої служби та перебирати на себе їх повноваження.
Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Проте, в даному випадку відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки незгода позивача з бездіяльністю відповідача на виконання рішення суду не є підставою для встановлення судового контролю у розумінні статті 382 КАС України.
Крім того, колегія суддів зауважує, що 25.07.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №2499 "Про виконання рішення суду, яке набрало законної сили" щодо добровільного виконання рішення Кіровоградського ОАС від 10.04.2024 року у справі №340/10564/23, яке набрало законної сили 22.07.2024.
На виконання судового рішення та наказу командира фінансовою службою військової частини НОМЕР_1 здійснено нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 3368,17 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 01.04.2019 включно, відповідно до положень абз. 4,6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затв. постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, та нараховано до виплати 47154,38 грн.
Отже, відповідачем на даний час вчиняються дії (подано заявки на виділення коштів задля виконання рішення суду) щодо виплати позивачу вже нарахованої грошової компенсації, при цьому, суд зазначає, що грошові кошти у вигляді індексації, що мають бути виплачені стягувачу за рішенням суду в даній справі, не є власністю Військової частини НОМЕР_1 , не знаходяться на її рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України у даній справі та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 в адміністративній справі №340/10564/23 про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова