25 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8259/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку та оголошення у розшук;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити заходи, направлені на виключення його з переліку військовозобов'язаних, які порушили правила військового обліку та перебувають у розшуку в приватній інформаційній системі "Оберіг".
Ухвалою судді від 12.12.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду 23.12.2025 року надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій він просить заборонити працівникам РТЦКСП, підпорядкованих оперативним командуванням Збройних Сил України за військово-адміністративним поділом, а в загальній структурі - Генеральному штабу ЗСУ, Міністерству оборони України, та поліції, підпорядкованим Національній поліції України, вчиняти дії відносно нього у вигляді адміністративного затримання та доставлення його до РТЦКСП - до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Позивач зазначає, що невжиття таких заходів може призвести до його призову на військову службу під час мобілізації, а забезпечення позову сприятиме збереженню існуючого становища прав та обов'язків позивача до розгляду справи по суті, оскільки відносно нього може бути прийняте рішення про переміщення до навчального центру чи військової частини, в тому числі в зону бойових дій. Це може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та значно ускладнить виконання рішення суду.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову шляхом: 5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику - до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів записів/відомостей про ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 2 цього Закону основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Статтею 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Цей спір виник у зв'язку з тим, що позивач не погоджується із тим, що в його електронному військово-обліковому документі, оформленому з використанням засобів Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів, та в мобільному додатку "Резерв+" відображаються позначки "Порушення правил військового обліку", "Вас розшукує ТЦК" та з тим, що відповідач вважає його порушником правил військового обліку. Позивач звернувся до суду з позовом про спонукання відповідача видалити з цього Реєстру відомості про порушення ним правил військового обліку та про його розшук.
Позивач просить забезпечити свій позов шляхом заборони працівникам ТЦКСП та органів поліції вчиняти дії щодо його адміністративного затримання та доставлення до ТЦКСП, аби запобігти можливому призову на військову службу під час мобілізації.
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з частиною 5 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов'язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що адміністративне затримання та доставлення порушника є заходами забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, провадиться уповноваженими на те органами (посадовими особами) щодо осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, зокрема з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення (статті 259, 260 - 263 КУпАП).
Зазначені заходи застосовуються зокрема до осіб, які допустили порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідальність за які передбачена статтями 210, 210-1 КУпАП.
Ці заходи безпосередньо не пов'язані з процедурами призову громадян на військову службу під час мобілізації та не є елементом такого призову, а сам по собі статус особи як порушника правил військового обліку не тягне автоматичного призову на військову службу.
Наслідки адміністративного затримання та доставлення не мають невідворотного характеру для особи. Чинне законодавство передбачає способи захисту прав особи у разі незаконного застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
За правилами статті 151 КАС України суд може забезпечити позов шляхом заборони іншим (конкретно визначеним) особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; при цьому не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Предметом спору у цій справі є достовірність та актуальність записів/відомостей про позивача, які внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органом ведення якого є зокрема ТЦКСП. Позивач не висуває будь-яких вимог до органів поліції, а також не спорює дії ТЦКСП щодо його призову на військову службу.
Спосіб забезпечення позову, який обрав позивач, не пов'язаний з предметом спору, не є співмірним із заявленими вимогами.
Мотиви, наведені у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам чи інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору і ґрунтуються виключно на припущеннях заявника без підтвердження того, що такі наслідки фактично настануть, а дії, про які він вказує, будуть вчинені. Побоювання позивача щодо можливого настання для нього наслідків, які він вважає негативними та прагне уникнути, самі по собі не можуть бути підставою для забезпечення позову.
З цих підстав суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ