26 грудня 2025 рокуСправа №160/31880/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
Визнати протиправною відмову викладену у листі від 18.06.2025р. за № 27531-19461/3-01/8-0400/25 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні ОСОБА_1 , для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 22.01.2014 по 31.10.2017 та з 02.09.2019 по 30.09.2024 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 22.01.2014 по 31.10.2017 та з 02.09.2019 по 30.09.2024 починаючи з 23.05.2025, здійснивши перерахунок пенсії з дати звернення з заявою, а саме з 23.05.2025, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не зараховано її період роботи з 22.01.2014 по 31.10.2017 та з 02.09.2019 по 30.09.2024 на посаді молодшої сестри палатної в Комунальному закладі «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» та на посаді молодшої медичної сестри туберкульозного відділення № 3 та фтизіопульманологічного відділення № 2 в Комунальному підприємстві «Дніпропетровському обласному клінічно-лікувальному профілактичному об'єднання «Фтізіатрія» Дніпропетровської обласної ради» до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
24 листопада 2025 року до суду надійшов відзив на позовну, у якому зазначено, що Відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Після набрання чинності Закону України №1058, тобто з 01.01.2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. За даними електронної пенсійної справи страховий стаж, зарахований по 28.02.2025, що складає 28 років 1 місяць 1 день (в тому числі періоди роботи за Списком № 2 та відповідно ст. 60 Закону України № 1788: з 01.02.2014 по 31.10.2017, з 02.09.2019 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020, з 01.07.2020 по 28.02.2023 роки).
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком за нормами ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно до розрахунку страхового стажу період роботи з 01.02.2014 по 31.10.2017, з 02.09.2019 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020, з 01.07.2020 по 28.02.2023 роки не зараховано позивачу до страхового стажу відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у подвійному розмірі.
Згідно записів трудової книжки № НОМЕР_1 від 22.01.2014 року в періоди: з 22.01.2014 по 31.10.2017 на посаді молодшої сестри палатної в Комунальному закладі «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» та з 02.09.2019 по 30.09.2024 на посаді молодшої медичної сестри туберкульозного відділення № 3 та фтизіопульманологічного відділення № 2 в Комунальному підприємстві «Дніпропетровському обласному клінічно-лікувальному профілактичному об'єднання «Фтізіатрія» Дніпропетровської обласної ради» (а.с. 15 зворот - 17).
23.05.2025 року Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про зарахування періодів роботи з 01.02.2014 по 28.02.2023 для обчислення пенсії в подвійному розмірі (а.с. 8).
18.06.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило Позивачу у зарахуванні вказаних періодів роботи до стажу роботи у подвійному розмірі для обчислення пенсії, оскільки після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з 01 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Крім того, зазначили, що за даними електронної пенсійної справи страховий стаж, зарахований по 28.02.2025, що складає 28 років 1 місяць 1 день ( в тому числі періоди роботи за Списком №2 та відповідно ст. 60 Закону України №1788: з 01.02.2014 по 31.10.2017, з 02.09.2019 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 30.06.2020, з 01.07.2020 по 28.02.2023 роки ).
Позивачка не погодившись із вказаною відмовою відповідача звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003(в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Судом встановлено, що в періоди роботи з 22.01.2014 по 31.10.2017 на посаді молодшої сестри палатної Комунальному закладі «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня», з 02.09.2019 по 30.09.2024 працював на посаді молодшої сестри туберкульозного відділення № 3 та фтизіопульманологічного відділення № 2 в Комунальному підприємстві «Дніпропетровському обласному клінічно-лікувальному профілактичному об'єднання «Фтізіатрія» Дніпропетровської обласної ради», що підтверджується трудовою книжкою.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Стаття 60 Закону № 1788-ХП є чинною на теперішній час.
За правилами ч. 4 ст. 24 Закону №1058-1V періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує ст. 60 Закону № 1788-ХП та не зупиняє її дію.
Отже, за правилами статті 60 Закону № 1788-ХП та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-1V період роботи у психіатричних закладах охорони здоров'я і після 2004 року підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 року у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 року у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 року у справі № 160/14078/22, у яких суд дійшов висновку про зобов'язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ періоди роботи позивачів у психіатричних закладах після 01.04.2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом № 1058-1V.
У постанові від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що «Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-1V.».
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також вказала, що невиключепня законодавцем відповідних положень із Закону № 1788-ХІІ свідчить про те, що зазначений Закон не містить обмежень у сфері застосування.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17 сформулював висновок, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у гіатолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я після набрання чинності Законом № 1058-ІV «дає право на зарахування стажу у подвійному розмірі, як це передбачено cт. 60 Закону № 1058-IV».
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд звертає увагу, що позивачка зверталась до відповідача із заявою від 23.05.2025 року та просила зарахувати періоди роботи з 01.02.2014 по 28.02.2023 в подвійному розмірі, про що відповідачем було відмовлено, проте позивачка ставить питання про зарахування по 30.09.204 року.
Суд, враховуючи, що спірний період а саме у період з 28.02.2023 по 30.09.2024 року працювала на посаді молодшої медичної сестри туберкульозного відділення та фтизіопульманологічного відділення, тобто на роботах, стаж на яких повинен бути зарахований у подвійному розмірі, тому суд уважає, що позовні вимоги повинні бути задоволенні у такій редакції: Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у незарахуванні ОСОБА_1 , для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 22.01.2014 по 31.10.2017 та з 02.09.2019 по 30.09.2024. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 22.01.2014 по 31.10.2017 та з 02.09.2019 по 30.09.2024 починаючи з 23.05.2025, здійснивши перерахунок пенсії з 23.05.2025, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132КАС України).
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у незарахуванні ОСОБА_1 , для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 22.01.2014 по 31.10.2017 та з 02.09.2019 по 30.09.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 22.01.2014 по 31.10.2017 та з 02.09.2019 по 30.09.2024 починаючи з 23.05.2025, здійснивши перерахунок пенсії з 23.05.2025, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев