Справа № 761/10799/25
Провадження № 1-кс/761/9603/2025
15 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , участь якого забезпечена шляхом відеоконференцзв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор», розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 09.01.2025 у кримінальному провадженні № 12024100100003885 від 26.09.2024
До Шевченківського районного суду м.Києва звернувся підозрюваний у кримінальному провадженні № 12024100100003885 від 26.09.2024 ОСОБА_3 з заявою про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 09.01.2025.
На обґрунтування відводу заявник зазначив, що слідчий суддя ОСОБА_4 , на його думку, здійснює неофіційний негативний вплив на досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100003885, тому є упередженим та необ'єктивним.
У судовому засіданні ОСОБА_3 заяву підтримав та просив її задовольнити з викладених вище підстав.
Інші учасники розгляду справи до суду не прибули.
Суддя, заслухавши доводи заявника, дослідивши наявні матеріали, дійшов висновку про таке.
Статтею 75 КПК України визначений перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
До однієї з підстав, яка унеможливлює участь судді у розгляді справи, є наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Суддя бере до уваги, що з моменту ратифікації Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), та у силу ст. 9 КПК суд під час розгляду кримінального провадження зобов'язаний керуватися рішеннями ЄСПЛ.
Згідно з п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. Під час ухвалення судових рішень судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Надаючи оцінку доводам заяви, суддя відмічає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Неупередженість судді та суду передбачає відсутність будь-якої зацікавленості при відправленні правосуддя, об'єктивність і повну безсторонність щодо учасників процесу.
Практика Європейського суду з прав людини сформулювала зміст такої категорії як «безсторонній суд», що включає суб'єктивний та об'єктивний критерії.
Суб'єктивний критерій означає, що суд має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; об'єктивний - що суд має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Отже, суб'єктивну складову категорії «безсторонній суд» утворює наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Таким чином, ознакою суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку суду умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об'єктивності.
ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» зазначив, що для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Таким чином, безсторонність суду може викликати сумніви, коли є підстави побоюватися, що суд перебуває у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі.
Отже, ініціатором заяви має бути обґрунтовано, що відносини, які склались між слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва та однією із сторін кримінального провадження мають такий характер, що свідчить про можливу упередженість слідчого судді, тобто його зацікавленість у вирішенні справи через надання переваги інтересам органу досудового розслідування.
У той же час, доводи підозрюваного ОСОБА_3 базуються виключно на припущеннях, тобто не є об'єктивно доведеною наявність підстав вважати, що слідчий суддя ОСОБА_4 може бути якимось чином зацікавленою у прийнятті рішення у справі з метою задоволення інтересів однієї із сторін.
Таким чином, наведене захисником не створює сумнівів щодо упередженості слідчого судді ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на повідомлення про підозру від 09.01.2025. кримінальному провадженні № 12024100100003885 від 26.09.2024 (справа № 761/10799/25, провадження № 1-кс/761/7754/2025) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1