Справа № 761/5708/21
Провадження № 1-кс/761/6428/2025
14 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_3 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 12020100100006219 від 08.09.2020 (справа № 761/5708/21, провадження № 1-кп/761/2028/2025),
У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100100006219 від 08.09.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190КК України.
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду зазначеного вище кримінального провадження.
На обґрунтування заяви обвинувачений пзазначив, що вважає суддю ОСОБА_4 упередженим, оскільки останній під час підготовчого судового засідання не належним чином пояснив обвинуваченому право на колегіальний розгляд цього кримінального провадження.
Вказане, на думку ОСОБА_3 , є підставою для задоволення поданої ним заяви про відвід головуючого судді.
Учасники судового провадження, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибули, що не є перешкодою для розгляду заяви.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Суддя, дослідивши заяву, матеріали кримінального провадження (справа № 761/5708/21, провадження № 1-кп/761/2028/2025), дійшов висновку про таке.
Статтями 75 та 76 КПК України встановлені обставини, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК порядку визначення судді для розгляду справи.
Ініціатор відводу, аргументуючи свою заявц, зазначив, що існують обставини, що утворюють сумніви щодо неупередженості головуючого судді ОСОБА_4 .
Поняття «обставини, які викликають сумнів неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Суддя бере до уваги, що з моменту ратифікації Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), та у силу ст. 9 КПК суд під час розгляду кримінального провадження зобов'язаний керуватися рішеннями ЄСПЛ.
Згідно з п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. Під час ухвалення судових рішень судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Надаючи оцінку доводам заяви, суддя відмічає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Неупередженість судді та суду передбачає відсутність будь-якої зацікавленості при відправленні правосуддя, об'єктивність і повну безсторонність щодо учасників процесу.
Практика Європейського суду з прав людини сформулювала зміст такої категорії як «безсторонній суд», що включає суб'єктивний та об'єктивний критерії.
Суб'єктивний критерій означає, що суд має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; об'єктивний - що суд має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Отже, суб'єктивну складову категорії «безсторонній суд» утворює наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Таким чином, ознакою суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку суду умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися у його об'єктивності.
ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» зазначив, що для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Таким чином, безсторонність суду може викликати сумніви, коли є підстави побоюватися, що суд перебуває у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі.
З наведеного витікає, що існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» Суд зазначив, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім.
Ініціатор відводу зазначив, що упередженість головуючого судді ОСОБА_4 полягає у тому, що останній під час підготовчого засідання не роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_3 права на заявлення клопотання про колегіальний розгляд провадження.
Крім того, у подальшому головуючий суддя ОСОБА_4 клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про колегіальний розгляд провадження залишив без розгляду.
Таким чином, вищеописані дії головуючого судді, на думку обвинуваченого, свідчать про порушення головуючим суддею прав обвинуваченого.
У той же час, зазначені дії головуючого судді ОСОБА_4 не містять ознак прямої чи опосередкованої зацікавленість у вирішенні справи, оскільки не породжують наслідків для оцінки обставин інкримінованих обвинуваченому дій, та ухвалення рішення у справі про винуватість ОСОБА_3 .
З викладеного витікає, що наведені ініціатором відводу обставини не впливають та не можуть вплинути на об'єктивність розгляду кримінального провадження.
Таким чином, викладені у заяві обвинуваченого ОСОБА_3 доводи про упередженість головуючого судді ОСОБА_4 ґрунтуються на припущеннях, тобто не можуть вважатися обґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суддя
У задоволенні заяви обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190КК України ОСОБА_3 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 12020100100006219 від 08.09.2020 (справа № 761/5708/21, провадження № 1-кп/761/2028/2025) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1