ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8062/25
провадження № 2-н/753/542/25
про відмову у видачі судового наказу
"14" липня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Котенко Р.В. розглянувши заяву Державного підприємства "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,
до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява ДП "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані йому за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею обрано Котенко Р.В.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеної заяви, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частиною 1 ст. 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012р., наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.
Одночасно, з наявних в матеріалах справи документів слідує, що заявлені вимоги не є достеменно такими, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Так, 05 травня 2025 року до суду надійшла інформація з електронного реєстру територіальної громади м. Києва, відповідно до якої зазначено, що місце проживання ОСОБА_1 не значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1391787 від 19.05.2025 відомості щодо місця реєстрації боржника ОСОБА_1 - відсутні.
З метою встановлення місця проживання боржника судом було направлено запит до Державної міграційної служби України про надання інформації щодо місця реєстрації/ проживання/перебування відповідача.
Згідно із відповіддями Державної міграційної служби України, які надійшли на адресу суду 16.06.2025 та 19.06.2025, за наявними в ДМС України даними місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.02.2014 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Натомість заявником до заяви не долучена копія договору, укладеного між ним та ОСОБА_1 на надання житлово-комунальних послуг.
З огляду на докази, що були долучені до заяви стягувачем, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_3 .
Враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 2014 року є адреса: АДРЕСА_2 , долучена до заяви копія ордеру на жиле приміщення № 18, виданого 29 грудня 1999 року Управління справами Верховної ради України, без наявності інших належних та достатніх доказів, зокрема, договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг стягувачем, не може підтверджувати факт того, що боржником за заборгованістю за період з травня 2023 року по березень 2025 року, що обліковується за квартирою АДРЕСА_1 , є саме ОСОБА_1 .
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З урахуванням особливостей наказного провадження та наведених вище обставин, суд констатує, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги ОСОБА_1 , за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 163, 165, 166, 167, 258-260, 353 ЦПК України,
відмовити у видачі судового наказу за заявою Державного підприємства "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Роз'яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р. В. Котенко