Справа № 761/47257/25
Провадження № 1-кс/761/30000/2025
22 грудня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2019 року
До провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2019 року.
Як зазначає ОСОБА_3 у клопотанні, ухвалою слідчої судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2019 року у справі № 757/16336/19-к клопотання старшого слідчого в особливо в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України задоволено, накладено арешт, зокрема, на: земельну ділянку з кадастровим номером 6323783000:01:000:0479 за адресою: Харківська обл., Куп'янський р-н, с/рада Кіндрашівська; -земельну ділянку з кадастровим номером 6323783000:01:000:0480 за адресою: Харківська обл., Куп'янський р-н, с/рада Кіндрашівська; Квартиру АДРЕСА_1 . Вказане майно належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКП НОМЕР_1 ). Про ту обставину, що на належне ОСОБА_3 майно було накладено арешт, вона дізналась з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де підставою накладення арешту на нерухоме майно зазначено вищезгадану ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2019 року у справі № 757/16336/19-к. Номер запису про обтяження: 32255243 від 04.07.2019 року.
Обґрунтовуючи доводи клопотання ОСОБА_3 просить скасувати арешт на майно та заборону на їх відчуження та розпорядження та вважає, що накладення арешту на земельні ділянки є необґрунтованим, з наступних причин.
Про наявність порушеного кримінального провадження ОСОБА_3 стало відомо Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де підставою накладення арешту на нерухоме майно зазначено вищезгадану ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2019 року у справі № 757/16336/19-к. Номер запису про обтяження: 32255243 від 04.07.2019 року.
Особа, яка звернулась з вказаним клопотанням в судове засідання не з'явилась, про місце і час розгляду клопотання повідомлялась належним чином, просила розгляд проводити за її відсутності.
Інший учасник у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2019 у справі 757/16339/19-к задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та накладено арешт на вищезазначене майно.
Із мотивувальної частини ухвали вбачається, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що арешт на вище зазначені земельні ділянки було накладено з метою подальшої її конфіскації як виду покарання, оскільки ОСОБА_3 являється підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені в ньому доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що вподальшому застосуванні арешту відпала потреба.
При цьому, ОСОБА_3 в клопотанні про скасування арешту майна не доведено та не надано доказів, які б спростовували обґрунтування обставинам, встановленим слідчим суддею при накладенні арешту на вищевказане майно.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження, не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, та існують підстави для подальшого збереження арешту майна, при цьому, слідчим суддею не встановлено, що даний захід кримінального провадження несе в собі надмірний тягар для особи, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/16336/19-к від 02.04.2019 у кримінальному провадженні № 42016000000001183 від 05.05.2016 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1