Справа №760/20576/25 2-а/760/1421/25
26 грудня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
У липні 2025 року адвокат Сірий І.Л. в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3525901 від 19.07.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а саме за те, що 19.07.2025, 10:38 в м. Києві, проспект Глушкова, 40, ОСОБА_1 керуючи автомобілем, порушив вимогу Правил дорожнього руху, а саме керував ТЗ не пройшов обов'язковий технічний контроль у передбаченому законом порядку, чим порушив п.31.3.б. Правил дорожнього руху (далі - ПДР) - Експлуатація ТЗ які не пройшли обов'язковий технічний контроль, за що було притягнуто до відповідальності відповідно до ч.3 ст.121 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
На підставі вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Позов обґрунтований тим, що позивач керував транспортним засобом, який зареєстрований відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , автомобіль марки «TOYOTA», моделі «LAND CRUISER PRADO 150», д.н.з. НОМЕР_2 , тип - загальний легковий - загальний універсал-В, містить 5 місць для сидіння, маса без навантаження 2360 кг. Власником цього транспортного засобу є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВСЬКА ІНДУСТРІАЛЬНА МОЛОЧНА КОМПАНІЯ» в якій позивач є працівником та займає посаду Заступника генерального директора з технічних питань та інновацій.
Вказаний автомобіль був отриманий позивачем для виконання ним своїх безпосередніх службових обов'язків, а тому автомобіль є службовим автомобілем і відсутні підстави відносити його до категорії автомобілів, що здійснюють перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Також до оскаржуваної постанови не додано доказів, що цей автомобіль за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення виключно вантажів.
Просить скасувати постанову серії ЕНА № 5259201 від 19.07.2025, провадження у справі закрити.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Майстренка О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.07.2025 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано п'ятиденний строк для направлення до суду відзиву.
Позовна заява та вкзана ухвала були доставлені відповідачу через підсистему "Електронний суд".
Відповідач не скористався своїм правом, у відповідності до ст. 162 КАС України, на подання відзиву на позовну заяву у цій справі.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2025, 10:38 в м. Києві, по проспекту Глушкова, 40, відносно позивача працівником поліції було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, за те, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «TOYOTA», моделі «LAND CRUISER PRADO 150», д.н.з. НОМЕР_2 , порушив вимогу ПДР, а саме керував ТЗ, що не пройшов обов'язковий технічний контроль у передбаченому законом порядку, чим порушив п.31.3.б. ПДР - Експлуатація ТЗ які не пройшли обов'язковий технічний контроль, за що позивача притягнуто до відповідальності відповідно до ч.3 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Разом з тим, суд вважає, що дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.
Дослідивши оскаржувану постанову ЕНА № 5259201від 19.07.2025 та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин, в постанові та матеріалах справи не міститься.
Більш того, як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , автомобіль марки «TOYOTA», моделі «LAND CRUISER PRADO 150», д.н.з. НОМЕР_2 є легковим транспортним засобом, загальний універсал-В, містить 5 місць для сидіння, повна маса якого становить 2990 кг., маса без навантаження - 2 360 кг. Даний транспортний засіб на праві власності належить ТОВ «ЧЕРНІГІВСЬКА ІНДУСТРІАЛЬНА МОЛОЧНА КОМПАНІЯ».
Згідно п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 р. № 340, до категорії В відносяться автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.
Відповідно до Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, ратифікованою в Україні, до категорії В відносяться автомобілі, за винятком згаданих під категорію А, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3 500 кг i число сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перевищує восьми. Відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, визначеної в Митному тарифі України, встановленого Законом України Про митний тариф України легкові автомобілі, включаючи вантажопасажирські автомобілі знаходяться в одній групі та товарній позиції за № 8703 - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.
Аналіз законодавства у сфері класифікації колісних транспортних засобів, дає підстави для висновку про те, що автомобіль марки «TOYOTA», моделі «LAND CRUISER PRADO 150», державний номерний знак НОМЕР_2 , типу - загальний легковий - загальний універсал-В, з кількістю сидячих місць - 5, повна маса якого становить 2990 кг.
Положеннями ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», встановлено, що обов'язковому технічному контролю підлягають легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку зі строком експлуатації більше двох років.
Згідно з пп.15 п.2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2012 р. № 137, транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Будь-яких доказів щодо використання позивачем автомобіля для перевезення пасажирів або вантажів, відповідачем не надано.
Факт реєстрації транспортного засобу за юридичною особою не є тотожним використанню транспортного засобу з метою отримання прибутку.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, інспектором 3 зводу 2 роти БЗС батальйон із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачене ч.3 ст. 121 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого
ч. 3 ст. 121 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувана була винесена без достатніх правових підстав.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5259201від 19.07.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закриттю.
Враховуючи наведе вище, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,80 грн. за подання позову.
Керуючись ст.ст. 121, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5259201 від 19.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) за рахунок бюджетних асигнувань в дохід держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Суддя О. Майстренко