Справа № 752/30112/25
Провадження №: 3/752/10079/25
іменем України
18 грудня 2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
04 грудня 2025 року о 20 год 52 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку з матір'ю ОСОБА_2 , в ході якої словесно ображав, принижував штовхався, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного ОСОБА_3 характеру.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно між ним і матір'ю сталася сварка за вказаних у протоколі обставин, яку спровокувала матір. Зазначив, що на даний час конфлікт вичерпано, він вибачився перед матір'ю. Запевнив, що у майбутньому не допустить такої поведінки.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно матері ОСОБА_2 , окрім обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується даними рапорту оперативного чергового Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 04.12.2025, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_1 , що надані в ході розгляду справи.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно матері ОСОБА_2 .
Враховуючи, що на момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 не досяг повноліття, а також та те, що дане адміністративне правопорушення не спричинило будь-яких тяжких наслідків, за змістом письмових пояснень потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що примирилася з сином, суд вважає можливим, у відповідності до ст. 24-1 КУпАП, застосувати до нього захід впливу у виді попередження, що буде достатнім для його виправлення.
У зв'язку із застосуванням до правопорушника заходу впливу, судовий збір, у відповідності до ст. 24-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9,12, 13, 24-1, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 284, 287-288 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Єсауленко М.В.