Справа № 752/10683/24
Провадження № 2-а/752/37/25
Іменем України
10 листопада 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Солодовник Я.С.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іноземцева О.В.,
представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті - Бугаєнко С.С.,
у м. Києві в приміщенні суду розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
20 травня 2024 року адвокат Іноземцев О.В., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що позивач ОСОБА_1 є генеральним директором ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ». ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ» є власником вантажних автомобілів: МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_1 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_2 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_3 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_4 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_5 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_6 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_7 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_32 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_9 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_10 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_11 , МАЗ 6501С9 д.н.з. НОМЕР_12 , МАЗ 6501С9 д.н.з. НОМЕР_13 , МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_14 , МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_15 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_16 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_17 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_18 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_19 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_20 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_21 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_22 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_23 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_24 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_25 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_26 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_27 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_28 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_29 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_30 , ASTRA HD9 84.41, д.н.з. НОМЕР_31 .
Зазначені вантажні автомобілі були передані в лізинг ТОВ «АВТОТРАНСЛАЙН».
Засобами поштового зв'язку позивач отримав постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.
Зі змісту постанов вбачається, що Державною службою України з безпеки на транспорті позивача як відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП щодо нібито зафіксованого в автоматичному режимі скоєння правопорушення зазначеними вище автомобілями, а саме: перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил Дорожнього Руху України: навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу.
Вказані вантажні автомобілі перевозили сипучий вантаж, що підтверджується товарно-транспортними накладними.
З оскаржуваними постановами позивач ОСОБА_1 не погоджується, оскільки вони були прийняті відповідачем відносно позивача, стосувалися порушень п. 22.5. Правил дорожнього руху щодо перевищення нормативів навантаження на осі транспортного засобу. Але при цьому відповідачем не було прийнято до уваги те, що відповідно до абз. 7 п. 22.5. Правил дорожнього руху у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.
Відповідно до Указу Президента України, затвердженого законом № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, в Україні запроваджено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 22 лютого 2022 року, який діє безперервно до цього часу та діяв у момент автоматичної фіксації порушень відповідачем, про що було складено відповідні постанови.
Представник позивача стверджував, що група компаній «RDS», на виконання п. 4 Рішення Ради оборони Харківської області, від 28 березня 2023 року, Протоколу № 3, та договору № Н44-ТП-2/23 від 18.04.2023 між ТОВ «РДС» та Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області, виконувала роботи з влаштування тимчасової переправи на автомобільній дорозі загального користування державного значення у Харківській області відповідно до Переліку, а саме у с. Сеньково на а/д Р-79/М-18/ Сахновщина-Ізюм-Купянськ-КПП «Піски», для чого використовувала будівельну техніку та вантажні самоскиди (які було зазначено в постановах).
Окрім цього, зазначені транспортні засоби були задіяні у виконанні логістичного забезпечення оперативного угрупування військ «Харків», військових частин та військових підрозділів, роботи з утримання, аварійного відновлення та реконструкції споруд оборони в Харківській області. Саме при виконанні таких робіт, було зафіксоване можливе перевищення загальної маси транспортних засобів, за матеріалами створеними системою за допомогою технічних засобів в автоматичному режимі.
Також звертав увагу суду на формулювання п. 4 Протоколу № 3 засідання Ради оборони Харківської області від 28.03.2023 року, а саме: «4. Щодо невідкладності проведення робіт з влаштування тимчасових переправ в с. Сенькове та в с. Гороховатка на а/д Р-79/М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - КПП «Піски»». При розгляді вказаного питання було заслухано керівника Служби автомобільних доріг Харківської області Алексєєва Андрія, який зокрема повідомив: «…що до Харківської обласної військової адміністрації надійшли звернення від командира 92 ОМБР полковника ОСОБА_2 та генерал-полковника ОСОБА_3 з проханням терміново провести роботу з влаштування тимчасової переправи в с. Сенькове та в с. Гороховатка на а/д Р-79/М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - КПП «Піски»», а тому фактично замовниками проведення вказаних робіт були саме керівники військових формувань і на підставі цих замовлень приймалося відповідне рішення засіданням Ради оборони Харківської області та в подальшому укладалися відповідний договір № Н44-ТП-2/23 від 18.04.2023 року, який також наявний в матеріалах справи.
З вказаних документів вбачається, що договір № Н44-ТП-2/23 від 18.04.2023 року між ТОВ «РДС» та Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області, укладався на виконання п. 4 Протоколу № 3 засідання Ради оборони Харківської області Харківської обласної військової адміністрації. Ініціатива щодо укладання договору виходила саме від створеного військового органу з дорученням відповідній службі відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області укласти договір з підрядною організацією.
Щодо строків проведення робіт, представник позивача зазначав, що за даними додатку № 1 до наявного в матеріалах справи Договору № Н44-ТП-2/23 від 18.04.2023 року найменування об'єкту, на якому проводилися роботи співпадає з тим, який було зазначено у п. 4 Протоколу № 3 засідання Ради оборони Харківської області від 28.03.2023 року, що є додатковим підтвердженням, що вказаний договір укладався саме на виконання зазначеного рішення Ради оборони Харківської області, замовленого військовими формуваннями.
Пунктом 5.1 вказаного Договору було встановлено, що термін надання послуг на підставі п. 3 ст. 63 ЦК України з 28.03.2023 року до 28.04.2023 року та в будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі, а тому договір продовжував діяти після 28.04.2023 року, в тому числі діяв у червні-серпні 2023 року, що підтверджується Актом за формами Кб-2в та КБ-3 від 23.08.2023 року.
Вантажні автомобілі, що були вказані в оскаржуваних постановах, які є предметом оскарження були передані ТОВ «АВТОТРАНСЛАЙН» в оренду ТОВ «СЕПОСТАВКА», що підтверджується: договором оренди транспортних засобів машин та обладнання № 16/02-О/Н від 16.02.2022 року з додатком, актами приймання-передачі та додатковими угодами (копії додаються), договором оренди транспортних засобів машин та обладнання № 16/02-О/С від 16.02.2022 року з додатком, актами приймання-передачі та додатковими угодами (копії додаються). Саме ТОВ «СЕПОСТАВКА» на підставі Договору поставки № 04/01-С/Р від 04.01.2022 року здійснювало поставку будівельних матеріалів та сумішей за місцем проведення ремонтних робіт ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» в тому числі на об'єкті - тимчасової переправи на автомобільній дорозі загального користування у селі Сеньково, що підтверджується приєднаними до позовної заяви товарно-транспортними накладними.
З урахуванням наведених обставин вважає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили про те, що в діях позивача є склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Просив, оскаржувані постанови, які були прийняті відповідачем відносно позивача щодо порушень п. 22.5. Правил дорожнього руху, а саме перевищення нормативів навантаження на осі транспортного засобу у період воєнного стану в Україні які здійснювали перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення визнати протиправними та скасувати
Одночасно з позовною заявою, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Іноземцевим О.В. подано заяву про поновлення строку звернення до суду з тих причин, що позивач, не погодившись з оскаржуваними постановами, у першу чергу користувався своїм правом досудового врегулювання спору, допущену Державною службою України з безпеки на транспорті помилкою при надсиланні на адресу ОСОБА_1 відповіді на його скаргу, виликий обсяг документів, які необхідно було опрацювати для звернення до суду з адміністративним позовом.
Провадження у справі відкрито 23 жовтня 2024 року, після усунення представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Іноземцевим О.В. недоліків позовної заяви.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
19.12.2024 року представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Давиденко О.С. ознайомилася з матеріалами справи.
28.01.2025 року до суду надійшла заява представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
17.02.2025 року відповідачем Державною службою України з безпеки на транспорті подано до суду відзив на позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, в якому представник просив відмовити в задоволенні заявлених вимог, оскільки постанови винесені на законних підставах.
Представник відповідача зазначав, що інформація, яка формує об'єктивну сторону порушення: підтвержується інформаційними файлами та даними фотофіксації. Натомість позивачем не наведено жодних належних та допустимих, достатніх доказів на спростування позиції відповідача. Враховуючи зазначене, вважає, що оскаржувані постанови за своїм змістом відповідають вимогам нормативно-правових актів та містять необхідну інформацію. В постановах зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параментри транспортних засобів, які перевищили нормативні вагові та /або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параментри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Враховуючи те, що позивач згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів на час прийняття постанов обліковується як належний користувач транспортних засобів, а також те, що інші особи не зверталися до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення із заявою про визнання зазначеного факту та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності встановлює, що позивач є належним користувачем транспортних засобів щодо перевищення нормативів навантаження на осі яких були прийняті оскаржувані постанови.
26.03.2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позов ОСОБА_1 ..
Представник позивача наголосив на тому, що позивач, звертаючись до суду з позовом не заперечує, що він є відповідальною особою щодо якої може бути винесено постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за допущені порушення нормативів ваги при здійсненні перевезень, також не оспорює питання щодо ваги перевезених вантажів та змісту цих вантажів. Позивач обґрунтовує незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності виключно з тих підстав, що вантажний транспорт, який був зазначений у постановах відповідача, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, залучався до проведення робіт в інтересах зміцнення обороноздатності Держави у зв'язку з повномасштабною агресією російської федерації, яка триває з лютого 2022 року. Стверджував, що до зафіксованих відповідачем порущень мала б бути застосована норма абз. 7 п.22.5. Правил дорожнього руху. Наданий відповідачем лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2023 року №116/14/8507 ніяким чином не суперечить позиції позивача, оскільки роботи за участю вантажного транспорту проводилися на підставі рішення Ради оборони Харківської області за відповідним замовленням керівників військових формувань. Саме начальник Харківського гарнізону звертався з відповідним листом до керівника відповідача та повідомляв про те, який саме вантажний транспорт було залучено для проведення відповідних робіт в інтересах зміцнення обороноздатності Держави.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Іноземцев О.В. заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Не заперечував, що відповідачем в автоматичному режимі були зафіксовані порушення навантаження на здвоєнні осі транспортних засобів, котрими 02, 03, 05, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22 червня 2023 року перевозилася будівельна сипуча суміш для використання під час виконання робіт з влаштування тимчасової переправи на автомобільній дорозі загального користування державного значення, а саме в селі Сенькове та в селі Гороховатка Харківської області. Стверджував, що такі перевезення мали місце під час запровадження в Україні воєнного стану, а відповідно до абзацу 7 п.22.5 Правил дорожнього руху у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги щодо обмеження навантаження не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.
Вказав, що саме на виконання рішення Ради оборони Харківської області прийнятого 28.03.2023 року та на підставі договору укладеного перевізником із Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області здійснювалися зазначені перевезення. Саме при виконанні зазначених робіт були зафіксовані порушення щодо яких прийняті постанови про накладення адміністративних стягнень.
Представник відповідача стверджувала, що позивачем пропущено строк на оскарження до суду постанов про накладення на нього ж адміністративного стягнення без поважних причин, а надані докази на підтвердження того, що зафіксовані порушення були допущені позивачем, оскільки перевезення здійснювалися для забезпечення виконання робіт з влаштування тимчасової переправи для обороноздатності не є підтвердженням наявності дозволу на перевезення з порушенням параметрів ваги.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до правил частини 2 статті 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Приміткою до цієї ж статті передбачено, що дія її частини першої не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Судом встановлено, що Державною службою України на транспорті 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 24, 25 липня 2023 року були винесені постанови по справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України зокрема:
11.07.2023 року серії АА № 00010920;
12.07.2023 року серії АА № 00010964; АА № 00010967; АА № 00010969; АА № 00010971; АА № 00010973 ; АА № 00010974; АА № 00010975; серії АА № 00010979; серії АА № 00010980; серії АА № 00010981; серії АА № 00010982; серії АА № 00010983; серії АА № 00010985; серії АА № 00010986; серії АА № 00010987; серії АА № 00010989 ; серії АА № 00010990 ; серії АА № 00010991 ; серії АА № 00011018 ; серії АА № 00011020 ; серії АА № 00011021 ; серії АА № 00011022 .; серії АА № 00011023 ; серії АА № 00011025 ; серії АА № 00011026 ; серії АА № 00011028 ; серії АА № 00011029 ; серії АА № 00011030 ; серії АА № 00011032 ; серії АА № 00011040 ; серії АА № 00011041 ; серії АА № 00011044 ; серії АА № 00011050 ; серії АА № 00011051 ; серії АА № 00011052 ; серії АА № 00011053 ; серії АА № 00011054 ; серії АА № 00011055 ; серії АА № 00011056 ; серії АА № 00011058 ; серії АА № 00011060 ; серії АА № 00011062 ; серії АА № 00011063 ; серії АА № 00011067 ; серії АА № 00011068 ;
13.07.2023 року серії АА № 00011089; серії АА № 000111091 ; серії АА № 00011092 ; серії АА № 00011093 ; серії АА № 00011094 ; серії АА № 000111096 ; серії АА № 00011097 ; серії АА № 00011098 ; серії АА № 00011099 ; серії АА № 00011100 ; серії АА № 00011101 ; серії АА № 00011102 ; серії АА № 00011105 ; серії АА № 00011109 ; серії АА № 00011111 ; серії АА № 00011112 ; серії АА № 00011114 ; серії АА № 00011115 ; серії АА № 00011116 ; серії АА № 00011117 ; серії АА № 00011122 ; серії АА № 00011123 ; серії АА № 00011124 ; серії АА № 00011125 ; серії АА № 00011126 ; серії АА № 00011127 ; серії АА № 00011128 ; серії АА № 00011130 ; серії АА № 00011132 ; серії АА № 00011149 ; серії АА № 00011152 ; серії АА № 00011153 ; серії АА № 00011154 ; серії АА № 00011156 ; серії АА № 00011157 ; серії АА № 00011159 ; серії АА № 00011161 ; серії АА № 00011162 ; серії АА № 00011164 ; серії АА № 00011165 ; серії АА № 00011166 ; серії АА № 00011169 ; серії АА № 00011174 ; серії АА № 00011175 ; серії АА № 00011176 ; серії АА № 00011178 ; серії АА № 00011181 ; серії АА № 00011206 ; серії АА № 00011208 ; серії АА № 00011213 ; серії АА № 00011215 ; серії АА № 00011216 ; серії АА № 00011217 ; серії АА № 00011223 ; серії АА № 00011226 ; серії АА № 00011230 ; серії АА № 00011232 ; серії АА № 00011233 ; серії АА № 00011234 від 13.07.2023 р.; серії АА № 00011235 ; серії АА № 00011236 ; серії АА № 00011237 ; серії АА № 00011239 ; серії АА № 00011241 ; серії АА № 00011242 ;
14.07.2023 року серії АА № 00011248; серії АА № 00011254 ; серії АА № 00011255 ;
17.07.2023 року серії АА № 00011282; серії АА № 00011283 ; серії АА № 00011285 ; серії АА № 00011286 ; серії АА № 00011287 ; серії АА № 00011290 ; серії АА № 00011291 ; серії АА № 00011292 ; серії АА № 00011295 ; серії АА № 00011296 ; серії АА № 00011298 ; серії АА № 00011299 ; серії АА № 00011300 ; серії АА № 00011301 ; серії АА № 00011304 ; серії АА № 00011305 ; серії АА № 00011306 ; серії АА № 00011307 ; серії АА № 00011310 ; серії АА № 00011311 ; серії АА № 00011314 ; серії АА № 00011317 ; серії АА № 00011318 ; серії АА № 00011320 ; серії АА № 00011328 ; серії АА № 00011348 ; серії АА № 00011350 ; серії АА № 00011351 ; серії АА № 00011355 ; серії АА № 00011356 ; серії АА № 00011359 ; серії АА № 00011360 ; серії АА № 00011361 ; серії АА № 00011378 ; серії АА № 00011379 ; серії АА № 00011400 ; серії АА № 00011403 ; серії АА № 00011407 ; серії АА № 00011408 ; серії АА № 00011410 ; серії АА № 00011446 ; серії АА № 00011453 ; серії АА № 00011455 ; серії АА № 00011456 ; серії АА № 00011458 ; серії АА № 00011463 ; серії АА № 00011464 ; серії АА № 00011465 ; серії АА № 00011466 ; серії АА № 00011468 ; серії АА № 00011471 ; серії АА № 00011472 ; серії АА № 00011495 ; серії АА № 00011499 ; серії АА № 00011501 ; серії АА № 00011504 ; серії АА № 00011506 ; серії АА № 00011507 ; серії АА № 00011510 ; серії АА № 00011511 ; серії АА № 00011513 ; серії АА № 00011534 ; серії АА № 00011542 ; серії АА № 00011544 ; серії АА № 00011545 ; серії АА № 00011547 ; серії АА № 00011548 ; серії АА № 00011549 ; серії АА № 00011550 ; серії АА № 00011552 ; серії АА № 00011555 ; серії АА № 00011556 ; серії АА № 00011559 ; серії АА № 00011560 ; серії АА № 00011562 ; серії АА № 00011563 ; серії АА № 00011565 ; серії АА № 00011566 ; серії АА № 00011599 ; серії АА № 00011600 ; серії АА № 00011601 ; серії АА № 00011603 ; серії АА № 00011606 ; серії АА № 00011608 ; серії АА № 00011612 ; серії АА № 00011613 ; серії АА № 00011616 ; серії АА № 00011617 ; серії АА № 00011655 ; серії АА № 00011656 ; серії АА № 00011657 ; серії АА № 00011658 ; серії АА № 00011659 ; серії АА № 00011660 ; серії АА № 00011661 ; серії АА № 00011663 ; серії АА № 00011666 ; серії АА № 00011667 ; серії АА № 00011668 ; серії АА № 00011670 ; серії АА № 00011671 ; серії АА № 00011673 ; серії АА № 00011675 ; серії АА № 00011676 ; серії АА № 00011677 ; серії АА № 00011681 ; серії АА № 00011683 ; серії АА № 00011684 ; серії АА № 00011686 ; серії АА № 00011693 ; серії АА № 00011729 ; серії АА № 00011730 ; серії АА № 00011732 ; серії АА № 00011733 ; серії АА № 00011736 ; серії АА № 00011737 ; серії АА № 00011740 ; серії АА № 00011741 ; серії АА № 00011745 ; серії АА № 00011746 ; серії АА № 00011747 ; серії АА № 00011748 ;
18.07.2023 року серії АА № 00011797; серії АА № 00011804 ; серії АА № 00011805 ; серії АА № 00011809 ; серії АА № 00011810 ; серії АА № 00011811 ; серії АА № 00011812 ; серії АА № 00011815 ; серії АА № 00011817 ; серії АА № 00011820 ; серії АА № 00011822 ; серії АА № 00011828 ; серії АА № 00011833 ; серії АА № 00011842 ; серії АА № 00011844 ; серії АА № 00011847 ; серії АА № 00011850 ; серії АА № 00011852 ; серії АА № 00011854 ; серії АА № 00011856 ; серії АА № 00011857 ; серії АА № 00011858 ; серії АА № 00011859 ; серії АА № 00011896 ; серії АА № 00011900 ; серії АА № 00011902 ; серії АА № 00011906 ; серії АА № 00011907 ; серії АА № 00011910 ; серії АА № 00011911 ; серії АА № 00011912 ; серії АА № 00011914 ; серії АА № 00011915 ; серії АА № 00011923 ; серії АА № 00011924 ; серії АА № 00011925 ; серії АА № 00011929 ; серії АА № 00011933 ; серії АА № 00011941 ; серії АА № 00011943 ; серії АА № 00011944 ; серії АА № 00011945 ; серії АА № 00011954 ;
19.07.2023 року серії АА № 00012022; серії АА № 00012023 ; серії АА № 00012024 ; серії АА № 00012026 ; серії АА № 00012028 ; серії АА № 00012029 ; серії АА № 00012031 ; серії АА № 00012032 ; серії АА № 00012033 ; серії АА № 00012036 ; серії АА № 00012037 ; серії АА № 00012051 ;
24.07.2023 року серії АА № 00012555; серії АА № 00012558 ; серії АА № 00012559 ; серії АА № 00012560 ; серії АА № 00012561 ; серії АА № 00012564 ; серії АА № 00012565 ; серії АА № 00012567 ; серії АА № 00012568 ; серії АА № 00012569 ; серії АА № 00012571 ;
25.07.2023 року серії АА № 00012575; серії АА № 00012576 ; серії АА № 00012577 ; серії АА № 00012578 ; серії АА № 00012579 ; серії АА № 00012580 ; серії АА № 00012581 ; серії АА № 00012582 ; серії АА № 00012583 ; серії АА № 00012584 ; серії АА № 00012585 ; серії АА № 00012586 ; серії АА № 00012587 ; серії АА № 00012588 ; серії АА № 00012589 ; серії АА № 00012590 ; серії АА № 00012591 ; серії АА № 00012592 ; серії АА № 00012593 ; серії АА № 00012594 ; серії АА № 00012595 ; серії АА № 00012596 ; серії АА № 00012598 ; серії АА № 00012599 ; серії АА № 00012600 ; серії АА № 00012601 ; серії АА № 00012602 ; серії АА № 00012603 ; серії АА № 00012605 ; серії АА № 00012610 .
Як видно зі змісту зазначених постанов протягом червня місяця, а саме 02, 03, 05, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22 числа службові особи відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, розглянувши відомості з матеріалів інформаційних файлів, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 81,WAGA-WIM35,№12 за адресою М-03, км. 534+ 863 Харківської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті було зафіксовано транспортні засоби: МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_1 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_2 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_3 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_4 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_5 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_6 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_7 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_32 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_9 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_10 , МАЗ 6501С5 д.н.з. НОМЕР_11 , МАЗ 6501С9 д.н.з. НОМЕР_12 , МАЗ 6501С9 д.н.з. НОМЕР_13 , МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_14 , МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_15 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_16 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_17 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_18 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_19 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_20 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_21 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_22 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_23 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_24 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_25 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_26 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_27 , IVECO TRAKKER AT380T41, д.н.з. НОМЕР_28 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_29 , IVECO TRAKKER AT410T41, д.н.з. НОМЕР_30 , ASTRA HD9 84.41, д.н.з. НОМЕР_31 , відповідальна особа за які ОСОБА_1 , допустив рух цих транспортних засобів із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22,5 ПДР України - перевищення загальної маси транспортних засобів (з зазначенням конкретних параметрів у кожній постанові) відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП, керуючись статтями 14-3, 229, 279-5 - 279-8, 284 КУпАП постановили притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративні стягнення у межах санкції ч.2 ст. 132-1 КУпАП з урахуванням зафіксованих перевищень параметрів ваги перевезення.
Сторони у справі визнали, що за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів , затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 року №779 транспортні засоби, щодо яких Державною службою України з безпеки на транспорті було зафіксовано перевезення з порушенням вагових нормативів, є власністю ТОВ «ОТП Лізинг», директором якого є позивач у справі ОСОБА_1 ..
За даними договорів оренди транспортних засобів, машин та обладнання №16/02-ОН від 16.02.2022 року та №16/02-О/С від 16.02.2022 року, що були укладені між орендарем ТОВ «Сепоставка» та орендодавцем ТОВ «Автотранслайн», додатку №1 до договору оренди транспортних засобів, машин та обладнання №16/02-О/Н від 16.02.2022 року, акту прийому-передачі ТОВ «Автотранслайн» орендарю ТОВ «Сепоставка» складеного до договору оренди транспортних засобів, машин та обладнання №16/02-О/С від 16.02.2022 року вантажні автомобілі, щодо перевезення якими вантажу із перевищенням нормативних параметрів відповідно до пункту 22.5 ПДР України було зафіксовано Державною службою України з безпеки на транспорті використовувалися ТОВ «Сепоставка» ( а.с.194-195 тому №4, а.с.1-12 тому №5).
Звертаючись до суду з позовом, про визнання протиправними та скасування постанов Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення відповідальної особи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП, представник позивача стверджував, що за отриманою від орендаря транспортних засобів інформацією, зазначені в оскаржуваних постановах вантажні автомобілі перевозили будівельні суміші для відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області, а також будівництва переправи з метою забезпечення обороноздатності у зв'язку з військовою агресією рф..
Так, судом встановлено, що між сторонами у справі мають місце публічно-правові відносини з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.
Правилами частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач звернувся до суду з пропуском встановленого правилами частини 2 статті 286 КАС України строку для оскарження постанов, якими його притягнуто до адміністративної відповідальності за частино 2 статті 132-1 КАС України, заявив клопотання про поновлення строку, відповідач просив залишити без розгляду заявлений позов з підстав пропуску строку на звернення до суду
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п.4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно пп.15, 27, 29 п.5 зазначеного вище Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Положеннями п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001року №30, встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Згідно п.22.1 Правил дорожнього руху маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів на автомобільних дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, фактичної маси: вантажні автомобілі: трьохвісний автомобіль 25 (26) тонн; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 тонн; навантаження на вісь: на здвоєні осі, якщо відстань між осями: від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19 тонн; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23 тонни.
Таким чином, Правилами дорожнього руху встановлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують хоча б один нормативно-ваговий параметр фактичної маси та/або навантаження на вісь. А відтак, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344 (надалі Закон № 2344) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Пунктом 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 зі змінами, встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно п.7 Положення № 103 Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Таким чином Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Отже, зазначеними вище положеннями чинного законодавства визначені повноваження Державної служби України з безпеки на транспорті щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
У відповідності зі статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Спеціальним суб'єктом є особа, яка може бути визнана суб'єктом конкретного адміністративного правопорушення, а відтак притягнута до адміністративної відповідальності за наявності у неї, крім ознак загального суб'єкта, певних додаткових ознак.
Суб'єктами адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), виступають юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб. Такими особами можуть бути власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах.
Отже, суб'єктом правопорушення даної категорії справ можуть бути належний користувач транспортного засобу, фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб, керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи; особа, яка ввезла транспортний засіб на іноземній реєстрації на терито
Нормами ст. 14-3 КУпАП чітко встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 132-1 цього Кодексу, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу.
Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року №1197 (Порядок № 1197).
Згідно з пп. 3 п. 2 Порядку № 1197 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно з п. 14 Порядку № 1197 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю або за дорученням) та належного користувача.
Відповідальною особою за порушення, що зазначені у оспорюваних постановах, є позивач, який згідно з відомостями ЄДРТЗ на час прийняття постанов обліковується як належний користувач ТЗ.
Водночас статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП (в редакції Закону № 1582-IX від 29.06.2021) визначено наступне порушення: «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків (ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні даного спору суд приймає до уваги, що постановою КМУ від 28.10.2022 року №1217 пункт 22.5 ПДР доповнено абзацом, згідно якого у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.
За даними протоколу №3 засідання Ради оборони Харківської області 28.03.2023 року з четвертого питанням порядку денного - щодо невідкладності проведення робіт з влаштування тимчасових переправ в с. Сенькове та в с. Гороховатка на а/д Р-79/м-18/ -Сахновщина-Ізюм-Куп'янськ-КПП «Піски» слухали: А.Алексєєва, керівника Служби автомобільних доріг у Харківській області, який проінформував, що до Харківської обласної військової адміністрації надійшли звернення від командира 92 ОМБР, полковника ОСОБА_2 та генерал-полковника ОСОБА_3 з проханням терміново провести роботу з влаштування тимчасової переправи в с. Сенькове та в с. Гороховатка на а/д Р-79/М-18/ - Сахновщина - Ізюм - Куп'янськ - КПП «Піски». Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України поставило завдання виконати вищезазначені роботи Службі автомобільних доріг у Харківській області. У зв'язку з потребою виконання робіт у двотижневий термін, та враховуючи необхідність дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», пропонувалося враховувати вимоги та умови підпункту 4 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, зокрема щодо існування нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі. Прийнято рішення: розглянути питання Службі автомобільних доріг у Харківській області (А.Алексєєв) та виконати роботи з влаштування тимчасової переправи в с. Сенькове та в с. Гороховатка на а/д Р-79/М-18/-Сахновщина-Ізюм-Куп'янськ-КПП «Піски» в двотижневий термін. (а.с.157-170 тому №4).
18.04.2023 року Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, в особі заступника начальника з розвитку доріг Демченко А.Є., як замовником, та ТОВ «Ростдорстрой» в особі директора Андрюшина А.О., (як виконавцем) на підставі Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» уклали договір №1144-ТП -2/23, відповідно до змісту якого: (п.1.1.) виконавець зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги:Експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення. Влаштування тимчасової переправи на автомобільній дорозі загального користування державного значення у Харківській області відповідно до переліку; (п.5.1.) термін надання послуг - на підставі п. 3 статті 631 ЦК України з 28.03.2023 року до 28.04.2023 року та в будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі; (п.5.7.) виконавець може залучити субпідрядні організації до надання послуг за письмовим погодженням із замовником у порядку, встановленому чинним законодавством і цим договором; (п.п.5.8.2.) укладання субпідрядних договорів не створює будь-яких правових відносин (зобов'язань) між замовником і субпідрядником. Відповідальність за надані субпідрядниками послуги несе виконавець; (5.10) у звершальний період терміну надання послуг з утримання об'єкту, зазначеного в договорі, виконавець зобов'язаний звільнити з території об'єкту всі матеріали, обладнання та інші об'єкти, які не підлягають передачі замовнику, і протягом 10 днів до закінчення терміну дії договору передати замовнику об'єкт за актом передачі; передачі також підлягає документація, отримана від замовника і розроблена виконавцем відповідно до умов цього договору. (а.с.171-182).
За даними додатку №1 до договору №1144-ТП-2/23 від 18.04.2023 року місцезнаходження/місце надання послуг - км 217+636 автомобільної дороги Р-79/М-18/-Сахновщина-Ізюм-Куп'янськ-контрольно-пропускний пункт «Піски» у Харківській області (а.с.183 тому №4).
Як видно зі змісту листа №408 від 18.07.2023 року начальника Харківського гарнізону Бригадного генерала юстиції Сергія Мельника до голови Державної служби України з безпеки на транспорті Євгена Зборовського, з 24.02.2022 року відповідно до Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про основи національного спротиву», «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Указів Президента України №64/2022 «Про введення військового стану в Україні», №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій, з метою здійснення керівництва у сфері забезпечення обороноздатності держави Україна», пункту 4 Протоколу №3 засідання Ради оборони Харківської області від 28.03.2023, ТОВ «Паркінг+» групи компанії «RDS», виконувало роботи пов'язані зі зміцнення обороноздатності Держави. На виконання завдання Харківської обласної військової адміністрації, Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області, ДП «Дороги Харківщини», ТОВ «Паркінг+» групи компанії «RDS» у стислі терміни здійснювало роботи з утримання, аварійного відновлення та реконструкції понад 30 об'єктів дорожньої та енергетичної інфраструктури східних рубежів Харківської області. За окремим розпорядженням з логістичного забезпечення оперативного угрупування військ «Харків», військових частин та військових підрозділів, ТОВ «Паркінг+» групи компанії «RDS» здійснювало роботи з утримання, аварійного відновлення та реконструкції споруд оборони в Харківській області. Під час вирішення питання про юридичну відповідальність за дії пов'язані перевезенням вантажів призначених для проведення згаданих вище робіт, просив врахувати спрямованість термінових дій суб'єкта на укріплення обороноздатності. (а.с.189 тому №4).
У додатку до вказаного листа міститься перелік залученої до робіт техніки, в якому, серед іншого, містяться відомості про належні ТОВ «АВТОТРАНСЛАЙН» транспортні засоби дані про яких зазначені в оскаржуваних постановах. (а.с.190-191 тому №4).
Судом також встановлено, що виконання дорожніх робіт за договором №Н44-ТП-2/23 від 18 квітня 2023 року назва об'єкту «Експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення. Влаштування тимчасової переправи на автомобільній дорозі загального користування державного значення у Харківській області відповідно до переліку» продовжували виконуватися ще й в серпні 2023 року, що підтверджено актом №1 приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за укрупненими показниками вартості за серпень 2023 року підписаного замовником в особі заступника начальника з розвитку Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, в особі заступника головного інженера генпідрядника ТОВ «РДС», в особі провідного інженера відділу будівництва, реконструкції та ремонту, а також головного інженера інвестиційно-кошторисного відділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області (а.с.193 тому №4).
Наразі, судом встановлено, що всі без виключення транспортні засоби, які за даними оскаржуваних постанов здійснювали перевезення вантажів з перевищенням параметрів ваги, визначених п.22.5 ПДР, містяться в переліку техніки, залученої до виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення, влаштування тимчасової переправи на автомобільний дорозі загального користування державного значення у Харківській області (км 217+636 автомобільної дороги Р-79/М-18/ Сахновщина-Ізюм-Купянськ-КПП «Піски»), що також підтверджено й листом начальника Харківського гарнізону від 18.07.2023 року.
При вирішенні даного спору суд приймає до уваги, що пунктом 22.5 ПДР, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 року №1217, передбачено не поширення на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування, вимог абзаців першого та другого цього пункту.
На думку суду, наданими позивачем доказами підтверджено перевезення транспортними засобами вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави у період воєнного стану в Україні за рішенням військового командування, яким є протокол засідання №3 від 28.03.2023 року Ради оборони Харківської області Харківської обласної військової адміністрації, саме на виконання якого 18.04.2023 року між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області та ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» укладено договір №Н44-ТП-2/23.
На підставі викладеного у сукупності суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено перевезення транспортними засобами ТОВ «АВТОТРАНСЛАЙН», вантажів з перевищенням параметрів, визначених п.22.5 ПДР, за що передбачена відповідність за ч.2 ст.132-1 КУпАП. Однак, враховуючи, що транспортні засоби ТОВ «АВТОТРАНСЛАЙН» здійснювали перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, на них не поширюються вимоги абзаців першого та другого п.22.5 ПДР. З вказаного слідує, що оскаржуваними у даній справі постановами позивача неправомірно притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративні стягнення у вигляді штрафу.
Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено правомірності спірних постанов, прийняття їх з урахуванням всіх обставин справи, про які відповідача було повідомлено військовим командуванням Харківської області, у зв'язку з чим такі постанови підлягають скасуванню в судовому порядку.
Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду, суд не приймає їх до уваги з огляду на наступне.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України.
Зокрема, частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
За наведених обставин суд доходить висновку, що позивачем дотримано порядок та строк звернення до суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для залишення його позовної заяви без розгляду.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.ч. 3-4 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними скаргами фізичної особи, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України Про банки і банківську діяльність від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).
Як було зазначено вище, указом Президента України з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією рф. В подальшому, дія воєнного стану в України постійно продовжувалась та діє по сьогоднішній день.
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний суд України у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».
04.03.2022 року видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Таким чином, через військову агресію та введення у зв'язку із цим воєнного стану в Україні, а також конкретні фактичні обставини, пов'язані із зазначеною військовою агресією, що унеможливили своєчасне звернення громадянина за захистом власних прав та інтересів, вважаю, що є підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та прийняття до провадження позовної заяви про визнання протиправними та скасування постанов.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення даного позову шляхом скасування постанов та закриття провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, ст.ст. 7, 14-2, 132-1, 245, 251, 252, 254, 256, 258, 276, 279-1, 283, 284 КУПАП, суд, -
поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.
Скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 11.07.2023 року серії АА № 00010920.
Скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 12.07.2023 року: серії АА № 00010964; АА № 00010967; АА № 00010969; АА № 00010971; АА № 00010973 ; АА № 00010974; АА № 00010975; серії АА № 00010979; серії АА № 00010980; серії АА № 00010981; серії АА № 00010982; серії АА № 00010983; серії АА № 00010985; серії АА № 00010986; серії АА № 00010987; серії АА № 00010989 ; серії АА № 00010990; серії АА № 00010991 ; серії АА № 00011018; серії АА № 00011020 ; серії АА № 00011021 ; серії АА № 00011022 .; серії АА № 00011023; серії АА № 00011025 ; серії АА № 00011026 ; серії АА № 00011028 ; серії АА № 00011029 ; серії АА № 00011030 ; серії АА № 00011032 ; серії АА № 00011040 ; серії АА № 00011041 ; серії АА № 00011044 ; серії АА № 00011050 ; серії АА № 00011051 ; серії АА № 00011052 ; серії АА № 00011053 ; серії АА № 00011054 ; серії АА № 00011055 ; серії АА № 00011056 ; серії АА № 00011058 ; серії АА № 00011060 ; серії АА № 00011062 ; серії АА № 00011063 ; серії АА № 00011067 ; серії АА № 00011068 .
Скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 13.07.2023 року: серії АА № 00011089; серії АА № 000111091; серії АА № 00011092; серії АА № 00011093; серії АА № 00011094; серії АА № 000111096; серії АА № 00011097; серії АА № 00011098; серії АА № 00011099; серії АА № 00011100 ; серії АА № 00011101; серії АА № 00011102 ; серії АА № 00011105; серії АА № 00011109; серії АА № 00011111 ; серії АА № 00011112 ; серії АА № 00011114 ; серії АА № 00011115 ; серії АА № 00011116 ; серії АА № 00011117 ; серії АА № 00011122 ; серії АА № 00011123 ; серії АА № 00011124 ; серії АА № 00011125 ; серії АА № 00011126 ; серії АА № 00011127 ; серії АА № 00011128 ; серії АА № 00011130 ; серії АА № 00011132 ; серії АА № 00011149 ; серії АА № 00011152 ; серії АА № 00011153 ; серії АА № 00011154 ; серії АА № 00011156 ; серії АА № 00011157 ; серії АА № 00011159 ; серії АА № 00011161 ; серії АА № 00011162 ; серії АА № 00011164 ; серії АА № 00011165 ; серії АА № 00011166 ; серії АА № 00011169 ; серії АА № 00011174 ; серії АА № 00011175 ; серії АА № 00011176 ; серії АА № 00011178 ; серії АА № 00011181 ; серії АА № 00011206 ; серії АА № 00011208 ; серії АА № 00011213 ; серії АА № 00011215 ; серії АА № 00011216 ; серії АА № 00011217 ; серії АА № 00011223 ; серії АА № 00011226 ; серії АА № 00011230 ; серії АА № 00011232 ; серії АА № 00011233 ; серії АА № 00011234 від 13.07.2023 р.; серії АА № 00011235 ; серії АА № 00011236 ; серії АА № 00011237 ; серії АА № 00011239 ; серії АА № 00011241 ; серії АА № 00011242 .
Скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 14.07.2023 року: серії АА № 00011248; серії АА № 00011254; серії АА № 00011255.
Скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 17.07.2023 року: серії АА № 00011282; серії АА № 00011283; серії АА № 00011285; серії АА № 00011286; серії АА № 00011287; серії АА № 00011290; серії АА № 00011291; серії АА № 00011292; серії АА № 00011295; серії АА № 00011296; серії АА № 00011298; серії АА № 00011299; серії АА № 00011300 ; серії АА № 00011301 ; серії АА № 00011304 ; серії АА № 00011305 ; серії АА № 00011306 ; серії АА № 00011307 ; серії АА № 00011310 ; серії АА № 00011311 ; серії АА № 00011314 ; серії АА № 00011317 ; серії АА № 00011318 ; серії АА № 00011320 ; серії АА № 00011328 ; серії АА № 00011348 ; серії АА № 00011350 ; серії АА № 00011351 ; серії АА № 00011355 ; серії АА № 00011356 ; серії АА № 00011359 ; серії АА № 00011360 ; серії АА № 00011361 ; серії АА № 00011378 ; серії АА № 00011379 ; серії АА № 00011400 ; серії АА № 00011403 ; серії АА № 00011407 ; серії АА № 00011408 ; серії АА № 00011410 ; серії АА № 00011446 ; серії АА № 00011453 ; серії АА № 00011455 ; серії АА № 00011456 ; серії АА № 00011458 ; серії АА № 00011463 ; серії АА № 00011464 ; серії АА № 00011465 ; серії АА № 00011466 ; серії АА № 00011468 ; серії АА № 00011471 ; серії АА № 00011472 ; серії АА № 00011495 ; серії АА № 00011499 ; серії АА № 00011501 ; серії АА № 00011504 ; серії АА № 00011506 ; серії АА № 00011507 ; серії АА № 00011510 ; серії АА № 00011511 ; серії АА № 00011513 ; серії АА № 00011534 ; серії АА № 00011542 ; серії АА № 00011544 ; серії АА № 00011545 ; серії АА № 00011547 ; серії АА № 00011548 ; серії АА № 00011549 ; серії АА № 00011550 ; серії АА № 00011552 ; серії АА № 00011555 ; серії АА № 00011556 ; серії АА № 00011559 ; серії АА № 00011560 ; серії АА № 00011562 ; серії АА № 00011563 ; серії АА № 00011565 ; серії АА № 00011566 ; серії АА № 00011599 ; серії АА № 00011600 ; серії АА № 00011601 ; серії АА № 00011603 ; серії АА № 00011606 ; серії АА № 00011608 ; серії АА № 00011612 ; серії АА № 00011613 ; серії АА № 00011616 ; серії АА № 00011617 ; серії АА № 00011655 ; серії АА № 00011656 ; серії АА № 00011657 ; серії АА № 00011658 ; серії АА № 00011659 ; серії АА № 00011660 ; серії АА № 00011661 ; серії АА № 00011663 ; серії АА № 00011666 ; серії АА № 00011667 ; серії АА № 00011668 ; серії АА № 00011670 ; серії АА № 00011671 ; серії АА № 00011673 ; серії АА № 00011675 ; серії АА № 00011676 ; серії АА № 00011677 ; серії АА № 00011681 ; серії АА № 00011683 ; серії АА № 00011684 ; серії АА № 00011686 ; серії АА № 00011693 ; серії АА № 00011729 ; серії АА № 00011730 ; серії АА № 00011732 ; серії АА № 00011733 ; серії АА № 00011736 ; серії АА № 00011737 ; серії АА № 00011740 ; серії АА № 00011741 ; серії АА № 00011745 ; серії АА № 00011746 ; серії АА № 00011747 ; серії АА № 00011748 .
Скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18.07.2023 року: серії АА № 00011797; серії АА № 00011804; серії АА № 00011805; серії АА № 00011809; серії АА № 00011810; серії АА № 00011811; серії АА № 00011812; серії АА № 00011815; серії АА № 00011817; серії АА № 00011820; серії АА № 00011822; серії АА № 00011828; серії АА № 00011833; серії АА № 00011842; серії АА № 00011844 ; серії АА № 00011847 ; серії АА № 00011850 ; серії АА № 00011852 ; серії АА № 00011854 ; серії АА № 00011856 ; серії АА № 00011857 ; серії АА № 00011858 ; серії АА № 00011859 ; серії АА № 00011896 ; серії АА № 00011900 ; серії АА № 00011902 ; серії АА № 00011906 ; серії АА № 00011907 ; серії АА № 00011910 ; серії АА № 00011911 ; серії АА № 00011912 ; серії АА № 00011914 ; серії АА № 00011915 ; серії АА № 00011923 ; серії АА № 00011924 ; серії АА № 00011925 ; серії АА № 00011929 ; серії АА № 00011933 ; серії АА № 00011941 ; серії АА № 00011943 ; серії АА № 00011944 ; серії АА № 00011945 ; серії АА № 00011954 .
Скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 19.07.2023 року: серії АА № 00012022; серії АА № 00012023; серії АА № 00012024; серії АА № 00012026; серії АА № 00012028; серії АА № 00012029; серії АА № 00012031; серії АА № 00012032; серії АА № 00012033; серії АА № 00012036; серії АА № 00012037 ; серії АА № 00012051.
Скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 24.07.2023 року: серії АА № 00012555; серії АА № 00012558; серії АА № 00012559; серії АА № 00012560; серії АА № 00012561; серії АА № 00012564; серії АА № 00012565; серії АА № 00012567; серії АА № 00012568; серії АА № 00012569; серії АА № 00012571.
Скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 25.07.2023 року: серії АА № 00012575; серії АА № 00012576 ; серії АА № 00012577; серії АА № 00012578; серії АА № 00012579; серії АА № 00012580; серії АА № 00012581; серії АА № 00012582; серії АА № 00012583; серії АА № 00012584 ; серії АА № 00012585 ; серії АА № 00012586 ; серії АА № 00012587 ; серії АА № 00012588 ; серії АА № 00012589 ; серії АА № 00012590 ; серії АА № 00012591 ; серії АА № 00012592 ; серії АА № 00012593 ; серії АА № 00012594 ; серії АА № 00012595 ; серії АА № 00012596 ; серії АА № 00012598 ; серії АА № 00012599 ; серії АА № 00012600 ; серії АА № 00012601 ; серії АА № 00012602 ; серії АА № 00012603 ; серії АА № 00012605 ; серії АА № 00012610 .
Провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя К.Г.Плахотнюк