Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 709/1729/25
номер провадження 2-а/695/97/25
22 грудня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.
за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Війтенка Вадима Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов у справі про адміністративні правопорушення від 15.07.2025,
представник ОСОБА_1 адвокат Війтенко В.Ю. звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанов про адміністративні правопорушення від 15.07.2025. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.03.2025 о 14.45 год. ОСОБА_1 йшов по АДРЕСА_1 . В цей час до нього під'їхали працівники поліції, ледь не збивши з ніг автомобілем, та почали вимагати пред'явити документи, що посвідчують особу. В свою чергу ОСОБА_1 запитав про законні підстави для їх перевірки, оскільки поліцейські їх не назвали. У відповідь поліцейські зазначили, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку. У зв'язку з не наданням доказів перебування у розшуку, ОСОБА_1 пред'являти документи не став. Внаслідок чого поліцейські здійснили його адміністративне затримання, вдягли кайданки та доставили до відділу поліції. У відділені поліції відбулося оформлення відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення: за ст. 185 КУпАП (ВАВ № 025802), за ст. 173 КУпАП (ВАВ №025860), за ст. 173 КУпАП (ВАВ № 025859). Під час оформлення вказаних матеріалів до приміщення, де перебував ОСОБА_1 із працівниками поліції, увійшов невідомий чоловік, представився працівником ТЦК та у не передбачений КУпАП спосіб втрутився у процедуру оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Почав звинувачувати ОСОБА_1 у тому, що він перебуває у розшуку, необхідності проходження ВЛК. Зі свого боку ОСОБА_1 зазначив, що вказана особа перешкоджає оформленню матеріалів у справі про адміністративне правовпорушення та ВЛК він пройде у встановленому законодавством порядку. Після оформлення поліцейськими протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відпустили. При цьому будь-які повістки про проходження ВЛК, тощо йому у встановленому порядку не вручалися, представником ТЦК протоколи не оформлювалися та їх копії не надавалися. В подальшому Чорнобаївський районний суд Черкаської області за складеними протоколами за ст. 185 КУпАП (справа 709/510/25), за ст. 173 КУпАП (справа № 709/508/25), за ст. 173 КУпАП (справа № 509/507/25) справи закрив у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
10 вересня 2025 року ОСОБА_1 на мобільний додаток «Monobank» надійшло повідомлення про блокування рахунків на підставі постанов про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 79005970 (виконавчий документ №1/118), № НОМЕР_1 (виконавчий документ № 1/119), № НОМЕР_2 (виконавчий документ № 1/117). В мобільному застосунку «ДІЯ» відобразилася інформація про відкриття вищезазначених виконавчих проваджень. Ознайомившись у АСВП з вказаними виконавчими провадженнями ОСОБА_1 виявив, що відносно нього 15.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 15.07.2025 було винесено три постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 1/117, № 1/118, №1/119, які спрямовані до Чорнобаївського ВДВС для виконання, а 10.09.2025 за постановами виконавця відкриті зазначені виконавчі провадження.
Відповідно постанови № 1/117 від 15.07.2025 ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 в порушення вимог абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 3633, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив свої персональні (облікові) дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) шляхом прибуття самостійно до ТЦК та СП або через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), чим вчинив адміністративне правопорушенян за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. як порушення військовозобов'язаним законодавства про оборону, мобілізаціну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Відповідно постанови № 1/118 від 15.07.2025 ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 в порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3.5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ № 1487 від 31.12.2022, після прибуття 29.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовився від отримання картки для проходження медичного огляду (про що о 16 год. 10 хв. 29.03.2025 був складений акт відмови від проходження ВЛК), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов'язаним законодавства про оборону, мобілізаціну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Відповідно постанови № 1/119 від 15.07.2025 ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 в порушення вимог ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 1.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ № 1487 від 31.12.2022, відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), будучи належним чиноим оповіщеним 29.03.2025 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09 год. 00 хв. 31.03.2025 відмовився від отримання повістки для проходження ВЛК та уточнення облікових даних (про що о 16 год. 00 хв. 29.03.2025 був складений акт відмови від отримання повістки), причин відмови не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов'язаним законодавства про оборону, мобілізаціну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Жодних карток для проходження ВЛК, повісток про необхідність до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не отримував. Відмова в отриманні ним карток чи повістки під відеозапис чи в присутності свідків (понятих) не фіксувалася. Протокол про адміністративне правопорушення, розгляд справи і винесення оскаржуваної постанови здійснені без участі ОСОБА_1 .. Повідомлення про виклик для розгляду справи, копії винесених постанов ОСОБА_1 не вручалися та на його адресу не надходили. Вважаючи спірні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправними, такими, що порушують його право на «презупцію невинуватості» ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду. Окрім того, як убачається 15.07.2025 відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 винесені три постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Стягнення накладено у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за кожну постанову. Водночас відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стяг нення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Таким чином всупереч даних приписів закону, при одночасному розгляді ІНФОРМАЦІЯ_3 відноно ОСОБА_1 трьох справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП накладення за кожне правопорушення окремого стягнення в розмірі 17 000 грн. на загальну суму 51 000 грн. є протиправним. Дотримуючись вимог закону ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 при розгляді вказаних справ за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП міг накласти лише одне стягнення в межах санкції даної статті. Вказана ситуація призвела до штучного та суттєвого збільшення розміру штрафів. У постанові № 1/117 від 15.07.2025 не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії. З оскаржуваної постанови не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Отже, не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП (у розумінні примітки до ст. 210 КУпАП). Постанова № 1/118 від 15.07.2025 містить неіснуюче порушення у вигляді відмови в отриманні картки для проходження медичного огляду, оскільки такого обов'язку законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію не містить. Відповідальності за відмову від отримання повістки, у тому числі для уточнення облікових даних законодавством не передбачено. Як і взагалі не передбачено такої повістки, як уточнення облікових даних. Тому, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за неіснуюче порушення, у вигляді відмови в отриманні повістки. Такого обов'язку законодавство про оборону, мобілізаціну підготовку та мобілізацію не містить. За неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що становить склад правопорушення, згідно спірної постановіи №1/119 від 15.07.2025 ОСОБА_1 не притягувався. Жодних повісток про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не отримував. Відмова в отриманні ним повістки під відеозапис чи в присутності свідків (понятих) не фіксувалася.
Зважаючи на викладене вище, представник позивача просить оскажувані постанови скасувати та провадження у справах закрити.
Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.09.2025 передано позовну заяву за підсудністю на розгляд до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31.10.2025 відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача адвокат Війтенко В.Ю. не з'явився. До початку судового засідання подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
З постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1/117 від 15.07.2025 судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 в порушення вимог абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 3633, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив свої персональні (облікові) дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) шляхом прибуття самостійно до ТЦК та СП або через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), чим вчинив адміністративне правопорушенян за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. як порушення військовозобов'язаним законодавства про оборону, мобілізаціну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн..
З постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1/118 від 15.07.2025 судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 в порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3.5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ № 1487 від 31.12.2022, після прибуття 29.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовився від отримання картки для проходження медичного огляду (про що о 16 год. 10 хв. 29.03.2025 був складений акт відмови від проходження ВЛК), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов'язаним законодавства про оборону, мобілізаціну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн..
З постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1/119 від 15.07.2025 судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 в порушення вимог ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 1.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ № 1487 від 31.12.2022, відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), будучи належним чиноим оповіщеним 29.03.2025 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09 год. 00 хв. 31.03.2025 відмовився від отримання повістки для проходження ВЛК та уточнення облікових даних (про що о 16 год. 00 хв. 29.03.2025 був складений акт відмови від отримання повістки), причин відмови не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов'язаним законодавства про оборону, мобілізаціну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн..
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Згідно із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 2ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-21,244-24цьогоКодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
За приписами ст. 268 КУпАП справу може бути розглянути за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Матеріали справи не містять, а представником відповідача не надано належних доказів дотримання вказаних вимог, зокрема відмови ОСОБА_1 від отримання повістки та належного повідомлення про прибуття 15.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , доказів повідомлення його про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відтак забезпечення йому права на захист.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Суд наголошує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративне відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами; (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 676/752/17,від 21.03.2019у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 № 308/12552/16.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від06.03.2018у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 у справі № 05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а, від 3103.2021 у справі № 676/752/17 та від 25.05.2022 у справі № 465/5145/16-а.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XIIгромадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Як матеріали справи, так і оскаржувані постанови не містять відомостей про те, що позивач не з'явився за викликом ТЦК та СП, не виконав рішення з проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, не надав в установленому порядку будівлі, споруди, транспортні засоби чи інше майно.
Таким чином покликання на порушення позивачем частини першої статті 22 Закону № 3543-XII є безпідставним. Відомостей про порушення позивачем будь-яких інших норм законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію для цілей притягнення позивача до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП матеріали справи, оскаржувані постанови не містять.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Суд наголошує на тому, що відповідач не довів жодними доказами ні факту формування повістки, ні намагання її вручити позивачу, ні факту його відмови від її отримання.
Відповідно до пунктів 30, 40, 47 Порядку № 560 повістка формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або бланк повістки заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу. Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис або особисто підписує повістку та скріплює гербовою печаткою (пункт 30).
Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським (пункт 40).
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину . Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (пункт 47).
Згідно підпункту 1 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Таким чином, доказами, що підтверджують відмову від отримання повістки є акт відмови від отримання повістки та відповідний відеозапис.
Вказаних вище доказів вручення чи відмови від отримання повістки відповідачем не було надано суду.
Під час судового розгляду справи, відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справ про адміністративні правопорушення, що є підставою для визнання таких постанов у справі про адміністративні правопорушення неправомірними як таких, що винесені з порушенням встановленої процедури.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а.
Суд звертає увагу на те, що згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
З аналізу означених норм процесуального права можна виснувати, що в адміністративному процесі обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Разом із тим, відповідачем жодного доказу обставин, що викладені в постановах за справами про адміністративні правопорушення суду не надано.
Водночас суд зазначає, що ним були створені усі процесуальні умови для своєчасного надання доказів на підтвердження правомірності винесення постанови за справою про адміністративне правопорушення, однак відповідач жодних доказів суду не надав.
Щодо поновлення строку звернення до суду із зазначеним позовом, обставини на які посилається представник позивача, а саме виявлення оскаржуваних постанов 10.09.2025, знайшли своє підтвердження відповідними доказами, тому суд поновлює такий строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України із ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1816,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241 - 247, 255, 286, 289, 292, 295 КАС України, суд
позов представника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) адвоката Війтенка Вадима Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_4 ) про скасування постанов про адміністративні правопорушення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.
Постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 1/117, № 1/118, № 1/119 від 15.07.2025 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати та провадження по справах закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн.
Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення буде складено 26.12.2025.
Суддя: К.М. Ушакова