Справа № 559/3129/25
Провадження № 1-кп/559/270/2025
24 грудня 2025 року м.Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погорільці Золочівського району Львівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні одну малолітню дитину, ФОПа на час подій, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 на час розгляду, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий -
з участю: зі сторони обвинувачення прокурорки ОСОБА_4 , зі сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 (дистанційно),
ОСОБА_5 у вересні 2023 року, в денну пору доби (точнішого часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , побачив у мережі Інтернет оголошення, де пропонувалися послуги з оформлення службового посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України. При спілкуванні у телефонному режимі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, остання повідомила ОСОБА_3 , що за грошову винагороду в сумі 2000 доларів США зможе виготовити службове посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України і надала перелік необхідних для цього документів та інформації. В цей час у ОСОБА_3 виник кримінально протиправний умисел, спрямований на пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, і яке надає права, з метою використання його іншою особою.
Реалізуючи вказаний умисел, 01.10.2023 у денну пору доби (точнішого органом досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що він не проходить службу в Державній прикордонній службі України та не отримував у встановленому порядку посвідчення військовослужбовця, а його особисті дані та документи будуть використані для виготовлення підробленого офіційного документа, будучи пособником кримінально протиправних дій невстановленої досудовим розслідуванням особи, надіслав цій особі через месенджер «Телеграм» фотографії паспорта громадянина України, виданого на своє ім'я, та власну фотографію, а також адресу доставки такого посвідчення, при цьому перерахувавши на банківську картку грошові кошти у сумі 500 доларів США.
Після цього, невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи надані ОСОБА_3 фотографії та відомості, виготовила підроблений офіційний документ, а саме: службове посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України серії НОМЕР_2 від 22.11.2023, видане на ім'я ОСОБА_3 , що підтверджує факт військової служби останнього у Державній прикордонній службі України. Зазначене посвідчення військовослужбовця у середині листопада 2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) за допомогою служби доставки «Нова Пошта» невстановлена досудовим розслідуванням особа передала ОСОБА_3 для його особистих потреб. Надалі, 22.11.2023 у денну пору доби (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 перебуваючи у відділенні № 1 служби доставки «Нова Пошта», що за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Лисиничі, вул. Глинянський Тракт, 1Б, перерахувавши на банківську картку грошові кошти у сумі 1500 доларів США, отримав поштове відправлення, де знаходилось зазначене посвідчення військовослужбовця.
ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою його особистого використання.
Крім цього, 31.05.2025 близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на автомобільній дорозі М-06 «Київ-Чоп», 380 км, в межах с. Тараканів Дубенського району Рівненської області, був виявлений працівниками патрульної поліції, які попросили його пред'явити військово-облікові документи у зв'язку з наявною в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» інформацією про порушення вказаним громадянином вимог законодавства про мобілізацію. В цей час у ОСОБА_3 виник кримінально протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, а саме: службового посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України серії НОМЕР_2 від 22.11.2023, виданого на ім'я ОСОБА_3 .
Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_5 на підтвердження факту військової служби у Державній прикордонній службі України та з метою введення в оману працівників поліції щодо проходження ним військової служби в складі правоохоронного органу спеціального призначення, надав працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме: службове посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України серії НОМЕР_2 від 22.11.2023 на ім'я ОСОБА_3 з його вчасною фотокарткою, в якому зазначено, що останній є техніком (з м. д. Львів) Центрального апарату Управління розвідки, бланк якого не відповідає аналогічним бланкам службових посвідчень військовослужбовця Державної прикордонної служби України, що перебувають в офіційному обігу на території України за способами друку та елементами захисту.
ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа.
Обвинувачений ОСОБА_5 клопотав звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України в зв'язку з дійовим каяттям і справу закрити, бо він визнає вину і щиро кається. Ухвалою суду від 23.12.2025 в задоволенні клопотання відмовлено, оскільки юридичних підстав для звільнення немає.
Допитаний у судовому засіданні 23.12.2025 обвинувачений ОСОБА_5 дав показання, що фактичні обставини справи визнає . Але йому сказали, що це буде офіційно. Знайшов у Інтернеті, де саме не вкаже - Інтернет великий, попереписувались, сказали, що ніяких проблем не буде і все йде офіційно. Заплатив 2000 доларів за посвідчення. Не знав, що воно підроблене, інакше би не купляв, купляв, щоб офіційно рахуватись на службі і офіційно служити. Спеціальне навчання не проходив, військову строкову службу не служив, отримав посвідчення і поки вилучили його поліцейські в Державній прикордонній службі ніяких функцій не виконував. Кається, що купив його. Дізнався, що воно підроблене лише тоді, коли його вилучили. Мобілізували до складу ЗСУ 01.06.2025, після того як працівники поліції вилучили це посвідчення і доставили його в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Пред'явив посвідчення, бо поліцейські спитали, що це таке. Вони самі попросили його показати, бо побачили серед інших документів, а він його їм не давав. Купив посвідчення з метою служити в прикордонній службі, але не служив. Був ФОПом. Зараз служить військовослужбовцем. Коли пред'являв посвідчення, то не знав, що не виконує обов'язки військової служби. Придбав посвідчення військовослужбовця, щоб бути військовослужбовцем, але нічого більше не зробив, до Державної прикордонної служби не звертався. Брат загинув на війні, це правда, що раніше повідомляв, що вчинив кримінальне правопорушення, бо боявся приймати участь в бойових діях. Але зараз в суді наполягає, що купив посвідчення і думав, що справді служить.
Допитаний у судовому засіданні 24.12.2025 свідок ОСОБА_6 (інспектор взводу 2 батальйону № 3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП, лейтенант), дав показання, що ця подія була десь в кінці травня 2025 року. Вони з напарником ОСОБА_7 перебували на нічній зміні, під її кінець вже сонце встало і освітлення дозволяло працювати з вимірювачем швидкості на дорозі М06 в районі н.п. Тараканова. Напарник фіксував швидкість, а він спілкувався з водіями. Цей водій ОСОБА_3 під час перевищення швидкості був зупинений особисто ним, з напарником підійшли, спитав, чому він так поспішає? Він сказав, що поспішає на службу, що він військовослужбовець. Зазвичай, для військовослужбовців списують такі правопорушення рапортом, бо вони часто поспішають по роботі. Тому попросили надати його документи, що він військовослужбовець і потім посвідчення водія.
Він показав посвідчення військовослужбовця прикордонника і воно одразу викликало підозри - там не було хто його видав, а також було в базі повідомлення від ТЦК щодо ОСОБА_3 як порушника. Але сам ОСОБА_5 сказав, що проходить військову службу. З відкритих джерел з'ясували, що він є ФОПом, але людина, яка служить в прикордонній службі з 2023 року - не може бути ФОПом у 2025. Також він сказав що служить і призваний по строковій службі, а документ був від 2023, коли не було строкової служби. Адекватно він відразу не міг дати відповідь на питання хто його командир, хто йому видав дане посвідчення. Прибули з ним в ТЦК і з'ясували, що була позначка, що він не служив. Викликали слідчо-оперативну групу (СОГ) як уповноважені особи і зареєстрували подію кримінального правопорушення.
Під час зупинки т/з посвідчення військовослужбовця було в водія ОСОБА_3 , а потім в РТЦК та СП він його не взяв, вернулись з РТЦК та СП забрати посвідчення, яке він лишив у машині. Він був собою, яка порушила ст. 22 ЗУ «Про мобілізацію». Коли виявили правопорушення, то як поліцейські зобов'язані були зберегти сліди та їх цілісність.
Особисто йому висловлював припущення щодо підробки його документа, а він казав як так, він же служить. Він посвідчення в руки не давав. Для списання рапорту фотографують на телефон посвідчення і якраз на телефоні навіть є фото як саме цей водій сам тримає у руках посвідчення.
При детальному огляді вже було встановлено, що печатка не є мокрою, а надрукована на принтері. Забрали в нього посвідчення для того, щоб зберегти докази. І так, попереджали його, що для складання матеріалів до нього можуть бути застосовані спецзасоби.
Допитаний у судовому засіданні 24.12.2025 свідок ОСОБА_7 (інспектор взводу 2 батальйону № 3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП, сержант), що патрулювали з лейтенантом ОСОБА_6 і іншими екіпажами, зупиняли авто за порушення швидкісного режиму. Зупинили цього водія ОСОБА_3 , назвали причину зупинки, на що той одразу сказав, що він військовий і поспішає по службі. Вони сказали - без проблем, показує посвідчення військовослужбовця і їде далі. Він показав службове посвідчення. Списують по рапорту такі порушення і треба ж пересвідчитись, що військовий, роблять фото посвідчення, щоб потім рапорт правильно заповнити, скидають фото черговому, якому підтверджують, що це в/с і списують правопорушення рапортом. Тож попросив ще посвідчення водія показати. Тобто, спочатку він показав службове посвідчення військовослужбовця, а потім вже посвідчення водія. І не забирали в нього посвідчення - сам його показав та сам в руках тримав. Не давав їм в руки посвідчення і це викликало підозри. Сам має досвід і раніше вже виявляв підроблені документи, хоч то були водійські посвідчення. Навіть є фото на телефоні, зробив сам його, щоб рапорт написати (оглянуто телефон свідка iPhone 12 - є фото ОСОБА_8 з посвідченням в руках, яке він показує, дата зйомки - 31.05.2025).
Він показав те посвідчення, а тоді виявили, що він світиться по базі як такий якого треба доставити в ТЦК як порушника. Він сказав, що не знає чому, тож попросив у нього військовий квиток, там малу бути все написано, а він сказав, що не має з собою квитка. Тоді в Інтернеті став дивитись може є його декларація як військовослужбовця, хотів пересвідчитись який у нього статус, бо ж і помилка якась могла бути. Але декларації не було, а вибило, що він ФОП незакритий. Він сказав, що просто не закрив, але цього не могло бути при службі ще з 2023, та й строкової служби тоді не було. Оскільки виникли підозри щодо підробки посвідчення, то цього разу зайшов через Інтернет подивився як же виглядає офіційне посвідчення військовослужбовця прикордонної служби і виявив, що не відповідає зразку - там не було хто видав. Питав хто керівник - він довго згадував і сказав що той у Львові, а по документам керівник мав бути в Києві. Він сказав, що їде на Київ до керівника, а хто це правильно не сказав, а саме же в цей момент в Інтернеті дивився як звати того керівника.
Запропонував проїхати в РТЦК для з'ясування, бо ж сам не експерт і могла бути помилка з обліками. Поїхали в РТЦК і там він сказав, що посвідчення в машині. Нащо залишати посвідчення військовослужбовця в машині, коли ти їдеш в ТЦК і не має військового квитка. Це вже було зрозуміло, що щось точно не так. Тоді спільно з ОСОБА_3 і ще одним працівником РТЦК повернулись до машини. Роз'яснили, що якщо він буде порушувати, намагатись втекти, до нього буде застосовано фізичну силу і він може бути затриманий на 3 години. Він дістав те посвідчення з авто - з карманчиком під кермом, і його забрали, бо були ознаки підробки і зобов'язані були забезпечити схоронність доказу. Там в РТЦК багато питань йому задавали, він ще скидав якісь довідки, що він служить, але вони були всі не такі, на якомусь столі сфотографовані. А військовий квиток, якого він казав, що немає, при поверхневий перевірці в сумці його виявили і у військовому квитку була відмітка, що він не служив. Тоді точно було зрозуміло, що ОСОБА_5 обманює і викликав СОГ.
Камера працювала, але їх з ОСОБА_6 камери посідали десь в 5-6 ранку і взяв камеру напарниці чи напарника з іншого екіпажу, тоді було три екіпажі, а потім відео шукали за його номером камери і тому одразу не зберегли. Було дві машини на автодорозі М06, там де дозволено, під'їжджав ще третій екіпаж. Відео місяць зберігається. Але він сам живий доказ тому, що відбувалось, як і його напарник. І фото на телефон зробив, і посвідчення те ОСОБА_5 дістав з-під керма авто та першим ділом сказав, що він військовослужбовець.
Після допиту свідків 24.12.2025 обвинувачений ОСОБА_5 вибачився, сказав, що вчора обманув суд. Насправді він купив посвідчення військовослужбовця прикордонника, щоб не служити, боявся їхати на передок. Але після тих подій його мобілізували, він служить в зоні бойових дій, посвідчення УБД ще немає, бо воно виготовляється 6 міс. Просить врахувати його щире каяття.
З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, після допитів обвинуваченого та свідків, подальший судовий розгляд обмежено дослідженням документів, що характеризують особу ОСОБА_3 .
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою та надає права, з метою використання його іншою особою, та використав завідомо підроблений документ, а тому ці дії кваліфіковано правильно за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України є кримінальними проступками; дані про особу винного, який несудимий, згідно характеристики за місцем проживання скарг на не надходило, має дружину і дитину, був фізичною-особою підприємцем з 14.10.2022 (ФОП закрито 23.06.2025), на диспансерному обліку в лікаря-психіатра чи нарколога не перебуває. Як обставину, що в цій справі пом'якшує покарання, суд враховує щире каяття, бо, зрештою. ОСОБА_5 покаявся. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено. Суд враховує і характер правопорушень, коли інші боролись та протидіяли агресору, ОСОБА_5 доклав зусиль, щоб отримати підроблене посвідчення саме військовослужбовця прикордонної служби та не бути мобілізованим, і пред'явив його правоохоронцям, запевняючи, що він є військовослужбовцем, таким чином намагаючись уникнути від відповідальності за адміністративне правопорушення. Проте, після виявлення кримінального правопорушення 01.06.2025 ОСОБА_3 мобілізували і наразі він дійсно має статус військовослужбовця та в лавах ЗСУ захищає Батьківщину.
Вирішуючи питання щодо міри покарання, беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, суд робить висновок, що виправлення обвинуваченого можливе і необхідно, із врахуванням положень ст.70 КК України, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу близько середньої межі санкції. Саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для досягнення мети за ч.2 ст. 50 КК України: виправлення та попередження вчинення нового кримінального правопорушення.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Судові витрати за проведення експертиз необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави згідно ст.124 КПК України. Питання речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.70, ч.1, 4 ст.358 КК України, ст.100, 124, 349, 366-371, 373-376, ч.15 ст. 615 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України та призначити покарання:
- за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) гривень;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання в виді штрафу в розмірі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) гривень.
Речові докази в справі: - службове посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України серії НОМЕР_2 від 22.11.2023 на ім'я ОСОБА_3 , металевий предмет - жетон з номерним знаком ПВ Україна НОМЕР_3 (додаток до службового посвідчення) та обкладинку на службове посвідчення чорного кольору з написом «Державна прикордонна служба України», що зберігається в Дубенському РВП ГУНП в Рівненській області, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету витрати за проведення судової експертизи в розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 60 копійок.
На вирок може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Дубенський міськрайонний суд з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники мають право на отримання копії вироку. Прокурорці та обвинуваченому повний текст вироку вручається в день проголошення його резолютивної частини в умовах дії воєнного стану згідно ч.15 ст. 615 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1