Справа № 202/1639/25
Провадження № 2/202/2277/2025
03 грудня 2025 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Зеленової О.Р., представника відповідача Бабенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У лютому 2025 року позивач звернулася в особі свого представника - адвоката Зеленової О.Р. з позовом, в якому зазначила, що 30 серпня 2024 року о 12 год. 45 хв. відповідач ОСОБА_4 в смт Слобожанське на перехресті з вул. Аерофлотською, керуючи в порушення п. 8.7.3. «е» ПДР Украі?ни на заборонении? червонии? сигнал світлофору транспортним засобом «Nissan Rogue» державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_1 , скоі?ла зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Caddy» державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , але яким користується вона, ОСОБА_1 .
Постановою Дніпропетровського раи?онного суду Дніпропетровськоі? області від 19 листопада 2024 року у справі № 175/15102/24 ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 850,00 грн.
Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортнии? засіб «Volkswagen Caddy» державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_2 , а також спричинено їй тілесні ушкодження.
Згідно з відомостями МСТБУ цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Nissan Rogue» державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_1 була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правовоі? відповідальності власників наземних транспортних засобів № 221105730 у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».
Максимальнии? розмірі страховоі? суми за цим полісом за шкоду, завдану маи?ну, становить 160 тис. грн, за шкоду, завдану життю і здоров'ю, 320 тис. грн.
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було виплачено страхове відшкодування за цим страховим випадком у сумі 156 800 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 3 жовтня 2024 року.
Згідно з висновком експерта № 9989 від 26.09.2024 р. за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Volkswagen Caddy», державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_2 , ідентифікаціи?нии? номер (VIN) НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 412 947,22 грн, ринкова вартість цього автомобіля в пошкодженому стані 124 256,49 грн.
При цьому відповідно до дослідницькоі? частини висновку експерта ринкова вартість досліджуваного КТЗ становить 412 947,22 грн. Вартість відновлювального ремонту 772 897,03 грн.
Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 7311 від 05.10.2024 року автомобіль «Volkswagen Caddy», державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_2 в пошкодженому стані продании? за ціною 102 000,00 грн.
За змістом статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правовоі? відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV в редакціі?, що діяла на день ДТП, транспортний засіб вважається фізично знищеним, так як його ремонт є технічно неможливим або економічно необґрунтованим.
Отже, позивач вважає, що вона має право на відшкодування матеріальноі? шкоди в розмірі, якии? дорівнює різниці між вартістю автомобіля в непошкодженому стані і ринковою вартістю автомобіля після ДТП, що визначена експертом.
З урахуванням того, що страховиком виплачено страхове відшкодування в сумі 156 800,00 грн, відповідач зобов'язана відшкодувати різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортноі? пригоди за вирахуванням суми страхового відшкодування в розмірі 131 890,73 грн. (412 947,22 - 124 256,49 - 156 800,00)
За проведення експертного дослідження автомобіля було сплачено 6500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 9989 від 12.09.2024.
Позивач вважає, що крім матеріальної шкоди, протиправними діями відповідача їй була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних і душевних стражданнях внаслідок отриманого забою м'яких тканин тіла, що мало негативнии? вплив на і?і? фізичний, психічнии? та емоціи?нии? ста та заважало звичаи?ному способу життя, бо спричинило фізичнии? біль при русі та під час сну, якии? на тривалии? час суттєво погіршився, вона відчувала себе емоціи?но виснаженою.
Автомобіль у розбитому стані довелося продати, бо його відновлювальнии? ремонт був економічно необґрунтованим. Її мати ОСОБА_3 - власник автомобіля, яка мешкає в іншому місті та є особою похилого віку, залишилася без транспортного засобу, що спричинило для позивачки необхідність докладати додаткових зусиль для організаціі? пресування Хлусовоі? Л. та зустрічей з нею з метою спілкування та організаціі? побуту.
Після ДТП відповідачка не вчинила жодних діи? для відшкодування завданоі? нею шкоди в добровільному порядку. Розгляд справи про адміністративне правопорушення тривав доволі довго в порівнянні зі встановленими законом строками, відповідачка свою вину у ДТП відверто не визнавала, а навпаки звинувачувала її у ДТП, відтак її душевні страждання тривали значнии? час. Тому оцінює завдану моральну шкоду в 30 000,00 грн.
За цих підстав позивач просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 131 890,73 грн, збитки в результаті порушення цивільного права позивачки 6500,00 грн, а також у рахунок відшкодування моральноі? шкоди 30 000,00 грн, а всього 168 390,73 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 лютого 2025 року у даній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Під час підготовчого провадження представником відповідача - адвокатом Бабенко О.А. був поданий відзив на позов, в якому вона позов не визнала, посилаючись на те, що обставини ДТП не підтверджують виключно вину відповідача. На її думку, відповідачем не було порушено правил дорожнього руху. Навпаки саме внаслідок раптового маневру та «підрізання» іншим водієм сталася ДТП. Однак протокол про адміністративне правопорушення було оформлено тільки стосовно відповідачки.
Вважає, що оскільки ДТП сталася за участю двох джерел підвищеноі? небезпеки (автомобілів), то відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК Украі?ни обидві сторони повинні нести часткову відповідальність, пропорціи?ну і?х вині.
Також звертала увагу, що позивач просить стягнути з відповідача 131 890,73 грн відшкодування маи?новоі? шкоди за пошкодження автомобіля.
Втім згідно з листом ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (вих. № 011024-01/в від 1 жовтня 2024 року) та платіжним дорученням № 47764205 від 03 жовтня 2024 року позивач отримала виплату за страховим випадком у розмірі 156 000 гривень.
Крім того, позивач 05 жовтня 2024 року продала пошкоджений автомобіль за ціною 102 000,00 гривень.
Жодних належних доказів того, що сума в розмірі 412 947 гривень, що зазначена позивачем, є реальним розміром витрат на відновлення автомобіля, не надано.
Також вважала необґрунтованою та такою, що не підтверджена належними доказами, вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з полісом ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» № 221105730 максимальнии? розмір страховоі? суми складав 160 000 гривень - за збитки, завдані маи?ну, та 320 000 гривень - за шкоду, завдану життю і здоров'ю.
Після настання страхового випадку позивач отримала відшкодування за шкоду, завдану маи?ну. Втім страховою компанією не встановлено настання страхового випадку за шкоду життю та здоров'ю. Травми у вигляді забою м'яких тканин тіла внаслідок удару не підтверджуються матеріалами справи.
Матеріали справи не містять підтвердження того, що позивач згідно з Законом Украі?ни «Про обов'язкове страхування цивільно-правовоі? відповідальності власників наземних транспортних засобів» зверталася до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» для відшкодування моральноі? шкоди.
Вважала, що доводи позивача про негативнии? вплив ДТП на і?і? психологічний та емоціи?нии? стан є суб'єктивними та могли бути спричинені іншими зовнішніми факторами, непов'язаними з подією ДТП 30 серпня 2024 року. Крім того, позивачем не доведена необхідність частих зустрічей з матір'ю.
Тому, на думку сторони відповідача, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та моральними стражданнями позивача.
Також вважала, що наданий позивачем висновок експерта є суперечливим, сумнівним, неоднозначним та необ'єктивним, так як ДТП мало місце 30 серпня 2024 року, а відповідно до висновку експерта огляд транспортного засобу проводився візуально 29 вересня 2024, тобто через один місяць з часу ДТП, що впливає на вартість відновлювального ремонту. Запрошення на огляд відповідач не отримувала і не була присутня під час огляду автомобіля.
Позивач отримала страхове відшкодування в розмірі 156 800 грн, що майже повністю покриває суму збитків. Тому з урахуванням недоліків, неповноти, неправильності виконання та невідповідності застосованих процедур оцінки вимогам нормативно-правових актів з оцінки та допущених порушень суму шкоди у висновку експерта є значно завищеною та такою, що не відповідає обставинам справи.
Крім цього, вважали завищеними витрати на правничу допомогу в розмірі 35 000 грн.
У свою чергу, представником позивача була надана відповідь на відзив, в якій наголошено, що порушення ОСОБА_6 вимог п. 8.7.3. «е» ПДР Украі?ни та скоєння зіткнення з транспортним засобом позивача встановлено постановою суду від 19 листопада 2024 року про притягнення її до адміністративноі? відповідальності за ст. 124 КУпАП, яка була залишена без змін апеляційним судом. Судами обох інстанціи? досліджувалися доводи ОСОБА_7 та і?і? захисника стосовно її невинуватості у скоєнні ДТП, але такі доводи не знаи?шли свого підтвердження. Таким чином, вина відповідача є встановленою та не потребує доведення.
Також заперечувала проти доводів відповідача щодо неврахування положень статті 1188 ЦК України та наявності підстав для частковоі? відповідальності ОСОБА_7 через спричинення шкоди внаслідок взаємодіі? кількох джерел підвищеноі? небезпеки.
Вважала, що шкода має бути відшкодована відповідачем як винною особою, що відповідає положенням ст. 1188 ЦК України.
Також вважала безпідставними доводи відповідача про недоведеність розміру маи?новоі? шкоди.
Звертала увагу, що до позовноі? заяви додано висновок експерта, складений за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, якии? був підготовлении? для подання до суду та згідно з яким вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Volkswagen Caddy, державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 412 947,22 грн.
Відповідно до п. 34.4 ст. 34 Закону № 1961 для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аваріи?ні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аваріи?ні комісари чи експерти.
Оскільки ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» сплачено страхове відшкодування в розмірі 156 800 грн, то відповідач зобов'язана відшкодувати різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортноі? пригоди за вирахуванням сплаченого страхового відшкодування.
Також сторона позивача не погодилася з доводами відповідача щодо недоведеності завдання моральноі? шкоди, посилаючись на те, що відшкодування моральноі? шкоди не покривається полісом ОСЦПВ. Відповідальність за завдану потерпілому моральну шкоду несе безпосередньо винуватець аваріі? на підставі частини 1 статті 1167 ЦК Украі?ни.
Крім того, стороною позивача зазначено, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть подані відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Ухвалою суду від 15 липня 2025 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2025 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник, яка також є представником третьої особи ОСОБА_3 , - адвокат Зеленова О.Р. позов підтримали та наполягали на його задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача - адвокат Бабенко О.А. позов не визнала з підстав, наведених у відзиві на позов, та просила відмовити в його задоволенні.
Суд, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом установлено, що матері позивача ОСОБА_3 належав на праві власності автомобіль «Volkswagen Caddy» державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_2 , який знаходився у володінні та користуванні позивача.
30 серпня 2024 року о 12 год. 45 хв. ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом «Nissan Rogue» державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_1 , в смт Слобожанське перетинала перехрестя з вул. Аерофлотською на заборонений червоний сигнал світлофору, внаслідок чого скоі?ла зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Caddy» державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_2 , який рухався з вул. Аерофлотською, під керуванням ОСОБА_1 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Тим самим ОСОБА_2 порушила вимоги п. 8.7.3. «е» ПДР Украі?ни.
Зазначені обставини встановлені постановою Дніпропетровського раи?онного суду Дніпропетровськоі? області від 19 листопада 2024 року у справі № 175/15102/24, яка набрала законної сили та якою ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 850,00 грн.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Nissan Rogue» державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «СК «Арсенал страхування» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 221105730. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, дорівнює 160 000 грн, франшиза 3200 грн.
За наслідками ДТП, яка мала місце 30.08.2024 року, за участю автомобіля «Nissan Rogue» державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_1 та під час якої було пошкоджено транспортний засіб «Volkswagen Caddy» державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_2 , ПрАТ «СК «Арсенал страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування в межах передбаченого полісом № 221105730 ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи (160 000 - 3200) у розмірі 156 800 грн.
03.10.2024 страхова виплата в розмірі 156 800 грн була перерахована на рахунок ОСОБА_1 (акт № 109.01588024-1 від 27.09.2024 р.), що підтверджується копією платіжного доручення та платіжної інструкції.
Згідно з висновком за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 9989 від 26 вересня 2024 року, складеного експертом автотоварознавцем ОСОБА_8 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Volkswagen Caddy», державнии? реєстраціи?нии? номер НОМЕР_2 становить 772 897,03 грн, вартість цього автомобіля на момент пошкодження становить 412 947,22 грн, ринкова вартість автомобіля в пошкодженому стані 124 256,49 грн.
Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на свою користь матеріальної та моральної шкоди, позивач посилається на те, що така шкода завдана винними діями відповідачки, але страхової суми недостатньо для повного відшкодування завданої їй шкоди.
При вирішенні спору між сторонами суд керується наступним.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.
Отже, власник або особа, яка має речове право на пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб, має право на відшкодування у повному обсязі завданої майнової шкоди.
Якщо розміру страхового відшкодування (регламентної виплати) не достатньо для повного відшкодування завданої майнової шкоди, то в такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в загальному порядку.
За змістом статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка була чинною на день виникнення спірних правовідносин та згідно зі статтею 8 ЦК України може застосовуватися за аналогією закону між іншими учасниками цивільних відносин, у випадку коли ремонт транспортного засобу є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому з урахуванням приписів частини 2 статті 1166 ЦК України вина заподіювача шкоди презюмується, тягар доведення відсутності вини покладається саме на відповідача.
Відтак, заперечуючи проти позову, саме відповідач повинна довести відсутність своєї вини у завданні шкоди позивачу.
В силу вимог частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В даному випадку вина відповідача підтверджується копією постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року у справі № 175/15102/24, що спростовує доводи представника відповідача про відсутність вини ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху та завданні шкоди позивачу.
Крім того, суд не може погодитися з твердженнями представника відповідача щодо необхідності часткового покладення на відповідача відповідальності за завдану шкоду.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21) конкретизувала правові висновки щодо застосування частини другої статті 1188 ЦК України, зазначивши, що припис частини другої статті 1188 ЦК України щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, застосовний не тоді, коли встановлена вина кожного з власників (володільців) транспортних засобів, унаслідок взаємодії яких завдана шкода (тобто не тоді, коли встановлено невжиття залежних від цих власників (володільців) заходів для запобігання заподіянню шкоди), а тоді, коли поведінка кожного з власників (володільців) була неправомірною (зокрема, якщо кожен із них порушував правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв'язку із чим відбулася вказана взаємодія та була завдана шкода третій особі).
Натомість об'єктивних підстав вважати, що поведінка іншого учасника (позивачки) була неправомірною, зокрема, що нею допущено грубу необережність, яка знаходилася у причинному зв'язку з настанням ДТП та/або сприяла збільшенню шкоди, у справі немає.
Навпаки надані у справі докази свідчать, що неправомірною була саме поведінка відповідача, яка керувала автомобілем, рухаючись на заборонений сигнал світлофору, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем позивача, тим самим пошкодила його, завдавши шкоду позивачу.
Отже, враховуючи, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, був пошкоджений автомобіль, яким позивач володіє на законних підставах і ремонт якого є економічно необґрунтованим, позивач має право на відшкодування завданої їй шкоди в розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вартість його відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість на момент ДТП.
Суд бере до уваги, що сторона відповідача не надала доказів щодо іншого дійсного розміру збитку, завданого позивачу, ніж визначено у висновку експерта за результатами автотоварознавчого дослідження № 9989 від 26 вересня 2024 року, проведеного на замовлення позивача. Клопотань про призначення у справі експертизи для визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу пошкодженням її автомобіля, з боку відповідача не було заявлено.
Тож у суду немає підстав ставити під сумнів розмір матеріального збитку та вартість пошкодженого транспортного засобу (залишків), визначених у такому висновку.
Таким чином, приймаючи до уваги, що страховиком було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 156 800 грн, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 131 890,73 грн (412 947,22 - 124 256,49 - 156 800).
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд керується тим, що згідно зі статтею 23 ЦК України, яка визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд звертає увагу, що завдання особі душевних стражданнях внаслідок знищення або пошкодження її майна є самостійно підставою для відшкодування винною особою моральної шкоди.
Доводи сторони відповідача про те, що позивач не зверталася до страховика з приводу відшкодування їй моральної шкоди правового значення не мають, так як згідно з полісом цивільно-правова відповідність відповідача за завдання такої шкоди не була застрахована.
Суд вважає доведеним, що внаслідок винних дій відповідача, яка пошкодила майно позивачки - автомобіль, позивач зазнала моральну шкоду, оскільки позбавилася можливості користуватися автомобілем, чим було порушено уклад її життя та її близьких осіб, пов'язаний із використанням власного автомобіля, створено їм незручності, позивач була змушена вживати додаткових заходів для організації свого життя, в тому числі для отримання відшкодування завданої шкоди, що негативно впливає на її психологічний стан.
Отже, позивач має право на відшкодування моральної шкоди відповідачем як винною особою.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, суд ураховує характер правопорушення, ступінь вини відповідача, глибину душевних страждань, завданих позивачу діями відповідача, та вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди позивачу слід визначити у заявленому нею розмірі 30 000 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з матеріалами справи позивачем були понесені витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 6500 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 9989 від 12 вересня 2024 року.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року № 712/4126/22 зроблений висновок, що «вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд ураховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.
Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тому сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже не є такою, що відповідає принципу верховенства права».
Суд звертає увагу, що витрати позивача на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 6500 грн пов'язані з розглядом справи, оскільки викликані необхідністю доведенням розміру матеріального збитку шляхом подання відповідного висновку експерта, який прийнятий і врахований судом як доказ. Тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, при зверненні до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1347 грн 13 коп.
Оскільки позов задоволено, вказані витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 131 890 (сто тридцять одна тисяча вісімсот дев'яносто) грн 73 коп., у рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) грн, витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 6500 (шість тисяч п'ятсот) грн, витрати по оплаті судового збору в розмірі 1347 (одна тисяча триста сорок сім) грн 13 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія Марченко