Справа № 443/1211/25 Головуючий у 1 інстанції: Сливка С.І.
Провадження № 33/811/1571/25 Доповідач: Белена А. В.
17 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Кравцова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року,
Постановою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 19 липня 2025 року о 23 год. 33 хв. на вул. Січових Стрільців, 27 в м. Жидачів Львівської області керував автомобілем «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», тест 4827, результат - 0,39 ‰, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.
Звертає увагу, що він не отримував на руки повний текст постанови, а відтак був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу та викласти в ній мотиви незгоди з таким рішенням суду, а тому дана апеляційна скарга подається з дотриманням строків, передбачених ст. 294 КУпАП. Після ознайомленням з матеріалами справи у найкоротший термін буде подана уточнена апеляційна скарга.
Захисник - адвокат Кравцов В.В. подав додаткові пояснення до апеляційної скарги ОСОБА_1 , у яких, зокрема, зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , у матеріалах справи відсутня постанова про порушення ОСОБА_1 ПДР, що також свідчить про відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Враховуючи наведене, вважає, що у разі порушення співробітниками поліції процедури зупинення транспортного засобу, усі подальші докази , які зібрані в ході оформлення матеріалів, є недійсними.
Звертає увагу, що відповідно до п. 7 р. ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Таким чином, в даній інструкції йдеться про показник 0,2 проміле алкоголю в крові, а досліджується рівень алкоголю у повітрі, що видихається. Проте, жодного посилання на допустиму чи не допустиму норму алкоголю у повітрі, що видихається, законодавство України не містить.
Вказує, що мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно з нормами міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
Апелянт стверджує, що з матеріалів справи вбачається, що працівники поліції не запитали чи згоден ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду, чим порушено вимоги ч. 3 ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кравцова В.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 396803 від 20.07.2025; роздруківкою алкотестера «Драгер», відповідно до якої за результатами огляду ОСОБА_1 , такий перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду - 0,39 ‰ ; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого за результатами огляду ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат - 0,39 ‰; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 скеровано до КНП Ходорівська МЛ для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, огляд не проводився; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Працівниками поліції було дотримано вимог закону під час проведення огляду та складання процесуальних документів.
Доводи апелянта, що працівники поліції не вказали причини зупинки апелянта, як підставу для скасування постанови, апеляційний суд до уваги не бере.
Разом з тим апеляційний суд звертає увагу на те, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.
Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 ПДР.
Твердження захисника про те, що результат 0,30 ‰ не є станом алкогольного сп'яніння відповідно до норм міжнародного права, зокрема Віденської конвенцію про дорожній рух, яка з урахуванням Конституції України, Закону України «Про міжнародні договори України» має пріоритет над нормами національного права, не спростовують зазначеного висновку судді з огляду на таке.
Стаття 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 8 листопада 1968 року) з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 1 травня 1971 року, містить норму, згідно з якою в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках в повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Проте зазначена норма вказаної Конвенції за суттю є рекомендаційною та не встановлює мінімального рівня алкоголю у крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким, на думку авторів Конвенції, настає алкогольне сп'яніння. При цьому Конвенція не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші ніж 0,25 ‰ у повітрі. Зокрема, в Україні встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові 0,2 ‰.
Не відповідає дійсності твердження апелянта про те, що працівники поліції не запитали, чи згоден ОСОБА_1 з результатом тесту та таке спростовується відеозаписом, відповідно до якого на пропозицію працівника поліції пройти огляд на визначення стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «DragerAlkotest6810», пройшов такий огляд, результат проби позитивний - 0,39 ‰, та на запитання поліцейського «Чи погоджуєтеся з результатом?» ОСОБА_1 фактично погодився. Після того працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а також те, що останній відсторонений від керування транспортними засобами.
Усі зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та є безальтернативним.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА