Справа № 686/16258/25
Провадження № 2/686/5598/25
22 грудня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управляюча муніципальна компанія «Озерна» Хмельницької міської ради, Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницький Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом про зняття арешту з нерухомого майна, в обґрунтування якого вказала, що їй на праві власності належить 1/3 квартири АДРЕСА_1 . В квітні 2025 року позивачка дізналася, про наявність обтяження на вказане майно. З листа Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому стала відома інформація, що на виконанні у Другому відділі ДВС у місті Хмельницькому перебувало виконавче провадження №35556905 по примусовому стягненню судового наказу №2н-803 від 15.03.2021 виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖЕК №7 коштів в сумі 914 грн 52 коп. 04 грудня 2012 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. В межах виконавчого провадження постанова про звернення стягнення на майно не приймалась. 15 червня 2015 року державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», яку разом із виконавчим листом направлено стягувачу. Повторно до примусового виконання зазначений виконавчий лист до Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому не надходив. Листом від 16 квітня 2025 року №40656/25.17-42 виконавцем відмовлено в задоволенні заяви та знятті арешту.
12 листопада 2008 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявне обтяження накладене на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме, 1/3 частина квартири, адреса: АДРЕСА_2 на підставі постанови державного виконавця Хмельницького міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, Чубар С.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження 8178584. Листом від 16 квітня 2025 року Другий відділ ДВС відмовив ОСОБА_1 в задоволенні заяви щодо вилучення майна з під обтяження №8178584, у зв'язку з чим просить зняти арешт.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача КП «УМК «Озерна» Хмельницької міської ради подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, щодо задоволення позову не заперечує.
Представник відповідача Другого відділу Державної виконавчої служби у мсті Хмельницький Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 на праві власності належить 1/3 квартири АДРЕСА_1 , що інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.04.2025 № 423743830.
Також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження, арешт, нерухомого майна, який зареєстрований 12.11.2008 за № 8178584 реєстратором Хмельницькою філією ДП «Інформаційний центр» МЮУ на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н, 12.11.2008 міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції.
Згідно листа Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому від 16.04.2024 № 40363/25.17-42 встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 35556905 по примусовому виконанню судового наказу № 2-н-803 від 15.03.2012, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЖЕК № 7 коштів в сумі 914 грн. 52 коп.
04.12.2012 винесена постанови про відкриття виконавчого провадження, в межах виконавчого провадження постанова про звернення стягнення на майно не виносилась.
15.06.2015 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно до примусового виконання виконавчий документ не надходив.
Судом встановлено, що згідно судового наказу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2008 № 2н-1533/08 з ОСОБА_2 на користь ЖЕК № 7 стягнуто заборгованість за обслуговування будинку та прибудинкової території в розмірі 1203 грн. 14 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15,00 грн., а всього 1223 грн. 14 коп.
Згідно судового наказу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.03.2012 № 2н-803/12 з ОСОБА_1 на користь ЖЕК № 7 стягнуто заборгованість за обслуговування будинку та прибудинкової території в розмірі 878 грн. 35 коп. та судовий збір в розмірі 35 грн. 77 коп.
Згідно довідки КП «УМК «Озерна» Хмельницької міської ради від 24.04.2025 № 60, зазначено, що у ОСОБА_1 заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком станом на 01.05.2025 відсутня.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року ( справа № 554/7908/17-ц ) установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Саме такий висновок міститься у пункті 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц (провадження № 14-299цс18).
При цьому, посилання позивача в позовній заяві на положення статті 391 ЦК України щодо захисту права власності є безпідставними, оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, тобто арешт майна не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження органами державної виконавчої служби.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів. Зокрема, пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів судом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Таким чином, закон визначає ефективний та належний спосіб захисту порушеного права та інтересу особи - боржника внаслідок наявності обтяжень, накладених державним виконавцем на його майно в межах виконавчого провадження - оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Як видно з матеріалів справи, позивач зазначає, що обтяження накладено державним виконавцем в межах виконавчого провадження, де він був боржником.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 255, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Управляюча муніципальна компанія «Озерна» Хмельницької міської ради, Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницький Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Дата складання повного тексту ухвали: 26.12.2025.
Суддя: