25 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 523/10185/23
провадження № 51-4814ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України,
уродженця с. Новогеоргіївка
Октябрьського району
Приморського краю Російської Федерації,
раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 161 та частинами 2 і 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Суворовський районний суд м. Одеси вироком від 29 квітня 2024 року, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року, визнав ОСОБА_4 винуватим у вчиненні:
· розповсюдження матеріалів із закликами з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України (ч. 1 ст. 110 КК);
· умисних діях, спрямованих на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності громадян (ч. 1 ст. 161 КК);
· виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації (далі - РФ) проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту (ч. 2 ст. 436-2 КК);
· виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, вчинене повторно (ч. 3 ст. 436-2 КК) і призначив йому покарання у виді позбавлення волі:
· за ч. 1 ст. 110 КК на строк 3 роки;
· за ч. 1 ст. 161 КК на строк 2 роки;
· за ч. 2 ст. 436-2 КК на строк 2 роки;
· за ч. 3 ст. 436-2 КК із застосуванням приписів ст. 69 КК на строк 3 роки 1 місяць.
На підставі ст. 70 ККза сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
Вирішив питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат, речових доказів, та заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
За обстави детально викладених у вироку суду, 30 травня 2022 року близько 21:50, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання у м. Одесі, маючи умисел на розповсюдження матеріалів із закликами до дій з метою зміни меж території України або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які він розповсюджує у загальнодоступній соціальній Інтернет-мережі «ВКонтакте», може ознайомитися необмежена кількість осіб, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зміни меж території України або державного кордону України, використовуючи мобільний телефон зі встановленим на ньому програмним забезпеченням з розширенням, що надає змогу замінити ІР-адресу «VPN», авторизувавшись у соціальній Інтернет-мережі «ВКонтакте» як користувач « ОСОБА_5 » за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив розповсюдження шляхом опублікування на створеній ним сторінці (аккаунті) публікацій, що є доступними для загального ознайомлення всіх користувачів зазначеної соціальної Інтернет-мережі, які відвідували його сторінку, з наступним змістом: «Хорошо сказано. Восстановить Истинную Русь! Вот цель достойная жизни! Мне приносит удовлетворение то, как Россия с этой целью справляется. ДНР, ЛНР, Запорожская, Днепропетровская, Херсонская, Николаевская, Одесская области, а также ПМР в ближайшее время будут освобождены от нацистов и присоединены к Великой Руси. Жителей этих регионов я прошу приготовить цветы для встречи освободителей и делать все чтобы избавится от укро-фашистской власти».
Крім того, 24 червня 2022 року, в період з 14:40 до 15:04, ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, маючи умисел на вчинення умисних дій, спрямованих на порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, релігійної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками, усвідомлюючи характер та злочинність своїх дій, використовуючи указаний вище мобільний телефон, в ході телефонної розмови із ОСОБА_6 , промовив наступні репліки: «Ну, рассказывает. Тоже за эти темы иногда хапает. Шо роботы. Шо жидва нас поработила. Все тоже самое.»
В подальшому, 28 червня 2022 року, у період з 18:22 до 18:30, ОСОБА_4 продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи вказаний мобільний телефон, в ході телефонної розмови із ОСОБА_6 , промовив наступні репліки: «А я считаю, что когда наши придут, мы всех жидов отсюда депортируем. Я даже в НКВД пойду специально чтоб отлавливать их и депортировать.»
07 липня 2022 року, у період з 00:46 до 00:58, ОСОБА_4 продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи у місці, використовуючи той же мобільний телефон, в ході телефонної розмови із ОСОБА_6 , промовив наступні репліки: «Конечно, жидов надо вешать. Укров и жидов надо вешать. Резать просто, тупо». У вищезазначених репліках, промовлених ОСОБА_4 , міститься висловлювання, що за своїм значенням, спрямовані на розпалення національної ворожнечі, висловлювання, що містять образу почуттів громадян, у зв'язку з їх ідеологічними уподобаннями стосовно відстоювання права України на незалежність, самовизначення і територіальну цілісність.
Продовжуючи свої дії, він 30 травня 2022 року, приблизно о 21:50, знаходячись за місцем свого проживання, авторизувавшись у соціальній Інтернет-мережі «ВКонтакте» як користувач « ОСОБА_5 » за веб адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив розповсюдження шляхом опублікування на створеній ним сторінці (аккаунті) публікації, що є доступною для загального ознайомлення всіх користувачів зазначеної соціальної Інтернет-мережі, які відвідували його сторінку, з наступним змістом: «Хорошо сказано. Восстановить Истинную Русь! Вот цель достойная жизни! Мне приносит удовлетворение то, как Россия с этой целью справляется. ДНР, ЛНР, Запорожская, Днепропетровская, Херсонская, Николаевская, Одесская области, а также ПМР в ближайшее время будут освобождены от нацистов и присоединены к Великой Руси. Жителей этих регионов я прошу приготовить цветы для встречи освободителей и делать все чтобы избавится от укро-фашистской власти», яка містить заклик до виправдовування і визнання правомірною збройної агресії РФ проти України.
Також 26 червня 2022 року, у період з 00:23 до 00:42, ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, маючи умисел на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, будучи обізнаним щодо цієї збройної агресії, яка 24 лютого 2022 року набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи злочинність своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, використовуючи той же мобільний телефон, в ході телефонної розмови із ОСОБА_6 , промовив наступні репліки: «Они недоразвитые. Они не могут понять, что происходит. Они думают, что это было все развлечение. Они поигрались, попрыгали на Майдане, они убили людей в Одессе, убили в Донецке, они думали это шоу. А сейчас идет армия профессиональная».
Продовжуючи свою злочинну діяльність 10 липня 2022 року, у період з 22:33 до 22:43, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи вказаний вище мобільний телефон, в ході телефонної розмови із ОСОБА_6 , промовив наступні репліки:
-( ОСОБА_4 ): Не захватим, а освободим
-( ОСОБА_6 ): Будем отдыхать у вас в Одессе.
-( ОСОБА_4 ): Освободим.
-В цей же час, ОСОБА_4 , промовив наступні репліки:
-Да, потому что нужно делать было так, как сказал ОСОБА_7
-(нецензурна лексика), потому что война началась! Говорили, же, не делайте этого! Ты не можешь понять тоже? Они заберут все. Квартиры, машины, дома все заберут. Вот в чем дело.
-Нет. Но говорили же! Не начинайте войну. Уберите правительство (нецензурна лексика) американцев, иначе будут проблемы. Все вислоухие, ничего не поняли, поулыбались, посмеялись. А теперь уже все! Уже идет армия. Орда идет, которая все забирать будет. И (нецензурна лексика) ты ее остановишь. У зазначених вище репліках, промовлених ОСОБА_4 , міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений посилається на неконституційність вимоги частин 2 та 3 ст. 436-2 КК і просить виключити з його обвинувачення посилання на ці частини статті зазначеного кодексу.
У обґрунтування зазначених вимог стверджує, що положення частин 2 і 3 ст. 436-2 КК суперечать ст. 22, 34 Конституції України та Загальній декларації прав людини.
Касатор посилається на права людини і громадянина, закріплені у положеннях статей 8, 21 Конституції України.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, та копії оскаржуваних судових рішень, колегія суддів доходить висновку, що підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у скарзі, не має.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Так, згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновків суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 161 КК за обставин, установлених місцевим судом, а також правильності кваліфікації його дій за цією частиною статті вказаного кодексута справедливості призначеного покарання Верховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судових рішень в цій частині ніхто не оскаржує.
Доводи засудженогофактично зводяться до оспорювання конституційності положень частини 2 і 3 ст. 436-2 КК.
За приписами ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Перевірка законів та інших актів на відповідність Конституції здійснюється Конституційним Судом України (ст. 152 Конституції України), у тому числі за конституційними скаргами громадян.
У той же час, положення ст. 436-2 КК чи її частин 2 або 3 не визнавалися неконституційними у встановленому Законом порядку.
Згідно з пояснювальною запискою до проекту Закону України № 2110-IX від 03 березня 2022 року, яким КК був доповнений ст. 436-2 цього кодексу його метою є протидія засобами кримінально-правового впливу ворожим інформаційним впливам в умовах триваючої гібридної війни РФ з Україною, оскільки інформаційна безпека є важливою сферою забезпечення національної безпеки, а розвиток України як суверенної, демократичної, правової та економічно стабільної держави можливий лише за умови забезпечення належного рівня її інформаційної безпеки.
Крім того, як неодноразово зазначав Суд, обмеження свободи вираження поглядів, висловлювань і т. п. є необхідними у демократичному суспільстві, у разі, якщо такі мають законну мету, в тому числі в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності та громадської безпеки (також див.: ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Як убачається із копій судових рішень, суд першої інстанції,з яким погодився апеляційний суд, висновок щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні, крім іншого, кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 і 3 ст. 436 КК, зробив виходячи з аналізу сукупності доказів, які місцевий суд безпосередньо дослідив, проаналізував, детально навів у вироку та дав їм відповідну правову оцінку, більше того, доведеність фактичних даних за цими частинами статі КК не оспорюється засудженим.
Суд апеляційної інстанції переглянувши вирок місцевого суду за скаргою засудженого і відповідно до вимог ст. 419 КПК дав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі доводам, та обґрунтовано визнав їх неспроможними.
Стаття 370 КПК встановлює, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає підстав ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій, про що у своїй скарзі указує її автор.
Постановлені у кримінальному провадженні судові рішення є належно вмотивованими та обґрунтованими, їх зміст відповідає вимогам статей 370, 374, 419 КПК відповідно, у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися під час їх постановлення.
Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року у кримінальному провадженні стосовно нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3