17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 650/1585/25
провадження № 61-11028ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 24 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства
з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (далі - ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»), у якому просив:
- розірвати договір оренди землі від 19 червня 2006 року
№ 4АА002128-040671500035 (з урахування додаткової угоди від 28 грудня
2017 року), укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31585301, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:042:0006;
- стягнути з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на його користь заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 54 704,07 грн.
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області
від 07 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 19 червня 2006 року
№ 4АА002128-040671500035 (з урахування додаткової угоди від 28 грудня
2017 року), укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31585301, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:042:0006.
Стягнуто з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість
з орендної плати за землю в розмірі 54 704,07 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 20 червня 2025 року
ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 30 червня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залишено без руху та запропоновано надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Разом з тим, залишаючи скаргу без руху апеляційну скаргу ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 квітня 2025 року апеляційним судом не було вирішено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, тому ухвалою Херсонського апеляційного суду від 11 липня 2025 року апеляційну скаргу
ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залишено без руху. Надати заявнику строк для подання до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня вручення ухвали
про залишення апеляційної скарги без руху, заяви про поновлення строку
на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку
та доказів направлення іншій стороні (позивачу) копії апеляційної скарги
та доданих до неї документів листом з описом вкладення (засобами поштового зв'язку чи у електронному вигляді через електронний кабінет). Роз'яснено заявнику, що невиконання вимог ухвали суду щодо наведення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, а невиконання у встановлений строк інших вимог ухвали суду - підставою для визнання апеляційної скарги неподаною
та її повернення.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 24 липня 2025 року відмовлено
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 квітня 2025 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
25 серпня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», через підсистему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 24 липня 2025 року у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Херсонського апеляційного суду від 24 липня 2025 року та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2025 року касаційну скаргу
ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції саме 24 липня 2025 року,
як зазначено у касаційній скарзі, доказів надсилання копії касаційної скарги ОСОБА_1 з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України
та частини сьомої статті 43 ЦПК України, документу, що підтверджує сплату судового збору та надання уточненої редакції касаційної скарги, відповідно
до кількості осіб, які беруть участь у справі, з уточненням прохальної частини.
Вимоги вказаної ухвали заявник виконав.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Херсонського апеляційного суду від 24 липня 2025 року,
яке мотивоване тим, що копію оскаржуваної ухвали товариство отримало 24 липня 2025 року, а з урахуванням вихідних днів, касаційна скарга подана до суду в межах строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів
з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті
394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
У частині першій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання заявника підлягає задоволенню, оскільки копію повного тексту ухвали Херсонського апеляційного суду від 24 липня 2025 року отримав в той же день
об 18 год 05 хв, що підтверджується роздруківкою з картки руху документа.
Касаційну скаргу заявник направив до Верховного Суду 25 серпня 2025 року, тобто протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд не врахував, що заявник
не отримував оскаржуване рішення суду першої інстанції через підсистему «Електронний Суд», у зв'язку з неналежним функціонуванням системи повідомлень, що є об'єктивною причиною, яка перешкоджала товариству своєчасно дізнатись про оскаржуване рішення та подати апеляційну скаргу
у встановлений законом процесуальний строк.
З метою з'ясування причин неотримання повідомлення про надходження судового рішення у цій справі, а також тексту судового рішення, заявник звернувся
до служби технічної підтримки ЄСІТС, однак відповіді не отримав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається
ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав
і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій
їх реалізації.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.
У статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів
з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)
без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється
з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті
358 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення
у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом
з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до частин п'ятої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля),
що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційна систему, особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь,
в електронній формі шляхом ix надсилання до електронного кабінету таких осіб a6o в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення
та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо)
між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані
за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частини 4-6 статті 14 ЦПК України).
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля),
що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику
в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як встановив апеляційний суд, 07 квітня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області постановив у справі рішення, копія якого
12 квітня 2025 року доставлена до електронного кабінету ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Тобто з цієї дати заявник був обізнаний про постановлене
у справі рішення та у разі наявності наміру щодо його апеляційного оскарження, мав подати апеляційну скаргу у передбачений цивільним процесуальним законодавством строк, але пропустив цей строк, звернувшись до суду зі скаргою 19 червня 2025 року.
На обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження заявник послався на несвоєчасність одержання копії рішення у зв'язку
з технічними проблемами в роботі системи ЄСІТС, що не забезпечило йому своєчасність ознайомлення з постановленим у справі рішенням; відсутність
у заявника юриста та перебування на розгляді в судах великої кількості справ
за участі відповідача тощо.
Таким чином, враховуючи день доставлення копії судового рішення
до електронного кабінету заявника, апеляційний суд правильно зазначив, що строк на апеляційне оскарження розпочався 13 квітня 2025 року, а тому останнім днем для подання апеляційної скарги було 13 травня 2025 року (частина друга статті 354 ЦПК України).
Разом із тим, апеляційну скаргу подано 19 червня 2025 року, тобто із спливом значного строку у понад два місяці з моменту виникнення права на апеляційне оскарження.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами
за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Пропущений строк апеляційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених скаржником підстав пропуску такого строку суд дійде висновку про їх поважність.
При цьому, вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у тісному взаємозв'язку з тривалістю пропущеного строку.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся
зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними (ухвали
від 18 вересня 2020 року у справі № 11-119сап20 та від 22 лютого 2021 року
у справі № 9901/42/20).
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що офіційним джерелом інформації щодо технічних збоїв в підсистемі ЄСІТС є повідомлення технічної підтримки ЄСІТС, до якої особа мала можливість звернутися з метою фіксації обставин та часу збоїв у роботі підсистеми, якщо такі мали місце.
Заявник був обізнаний про розгляд справи, про що свідчить подане ним клопотання до суду першої інстанції в електронному вигляді про відкладення розгляду справи.
Відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржуване рішення суду постановлено 07 квітня 2025 року та забезпечено загальний доступ для ознайомлення з рішенням 09 квітня 2025 року, що свідчить про можливість заявника бути ознайомленим з постановленим у справі судовим рішенням.
Також встановлено, що заявник має офіційний електронний кабінет
в підсистемі ЄСІТС, що забезпечує ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» своєчасний доступ
до постановлених у справі процесуальних документів.
Визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що заявник не надав суду належних доказів на підтвердження технічних помилок у функціонуванні системи «Електронний суд».
Тому колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що заявник подавши апеляційну скаргу, пропустив строк, передбачений статтею 354 ЦПК України та не вказав поважних причин такого пропуску та не надав доказів
на підтвердження цього, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб,
що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Європейський Суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони
і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом
із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним,
але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у рішеннях
у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України»
від 08 листопада 2005 року.
Доводи касаційної скарги, які є аналогічними тим, що були викладені в апеляційній скарзі та яким надана належна правова оцінка, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення
не впливають.
Процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений ЦПК України, забезпечує оперативність цивільного судочинства, є дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований
на незловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Доводи, наведені представником заявника у касаційній скарзі, не дають підстав для висновків про незаконність оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, тому правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидним
і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування, касаційна скарга
є необґрунтованою.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства
з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 24 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю, відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська