24 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/917/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників учасників:
позивача - Пуга Я.Г.
відповідача - 1 - Черевко А.Є.
відповідача - 2 - Сербулов О.В.
третьої особи на стороні позивача - не з'явився
третьої особи на стороні відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятий гідротехнічний підводний загін"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 (у складі колегії суддів: Андрієнко В.В. (головуючий), Шапран В.В., Буравльов С.І.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятий гідротехнічний підводний загін"
до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України
та до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України
про витребування майна з чужого незаконного володіння
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. 27.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "П'ятий гідротехнічний підводний загін" (далі - ТОВ "П'ятий гідротехнічний підводний загін", Позивач, Скаржник") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Міністерство, Відповідач- 1) та до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (далі - ДП "Адміністрація річкових портів", Відповідач-2) і просило суд:
- витребувати з незаконного володіння Міністерства на користь ТОВ "П'ятий гідротехнічний підводний загін" споруду, причал на річці Дніпро, площа забудови: 1557,2 за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2851319280000 (далі - Причал), шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ТОВ "П'ятий гідротехнічний підводний загін" права власності на вказану споруду;
- витребувати з незаконного господарського відання ДП "Адміністрація річкових портів" на користь ТОВ "П'ятий гідротехнічний підводний загін" споруду, причал на річці Дніпро, площа забудови: 1557,2 за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2851319280000, шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ТОВ "П'ятий гідротехнічний підводний загін" права власності на вказану споруду.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що спірний Причал було включено до статутного фонду товариства у процесі приватизації, а підстави для реєстрації права на нього за будь-якими іншими особами відсутні.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025, у позові відмовлено.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що Позивач у ході реорганізації набув право власності виключно на те державне майно, яке було передано засновником до його статутного фонду. Водночас спірна гідротехнічна споруда (Причал) з державної власності не вибувала, а судовими рішеннями у справі № 40/94 (зокрема постанова від 08.09.2010) встановлено, що вказаний Причал як об'єкт загальнодержавного значення взагалі не може підлягати приватизації з огляду на приписи законодавства про приватизацію державного майна.
2.3. ТОВ "П'ятий гідротехнічний підводний загін" не погодилося з такими судовими рішеннями та 27.10.2025 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 26.11.2025 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. У касаційній скарзі ТОВ "П'ятий гідротехнічний підводний загін" просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
3.3. Доводами касаційної скарги Позивача є посилання на висновки Верховного Суду у постановах від 04.07.2025 у справі № 910/10365/15, від 28.04.2023 у справі № 904/5121/19, від 06.07.2022 у справі № 914/5618/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16, від 15.10.2019 ц справі № 911/2034/16, від 24.09.2024 у справі № 922/2555/21, від 24.07.2019 у справі № 910/10932/17, від 15.11.2021 у справі № 906/620/19.
3.4. Міністерство у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що Причал є об'єктом загальнодержавного значення та не міг бути приватизований. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
3.5. ДП "Адміністрація річкових портів" просить Суд відмовити у задоволенні касаційно скарги та залишити судові рішення у справі без змін.
Водночас Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу надав попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 10 000 грн. У подальшому 23.12.2015 року Судом отримано заяву ДП "Адміністрація річкових портів" про стягнення з Позивача витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 10 000 грн з доданими документами на підтвердження таких витрат.
3.6. У день судового засідання 24.12.2025 від ТОВ "П'ятий гідротехнічний підводний загін" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С. від розгляду справи № 910/917/25, у задоволенні якої ухвалою Суду відмовлено.
4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
4.1. Відкрите акціонерне товариство "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" створено шляхом перетворення підприємств та організацій Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот" в акціонерні товариства згідно наказу Фонду державного майна України (далі також ФДМУ) від 10.11.1992 № 477. Зокрема пунктом 4 цього наказу було зобов'язано визначити статутні фонди АСК "Укррічфлот" та інших акціонерних товариств станом на 01.09.1992.
4.2. На підставі вказаного наказу Українським міжгалузевим державним об'єднанням річкового флоту "Укррічфлот" було видано наказ № 149 від 17.11.1992, яким затверджено План організаційних заходів щодо перетворення підприємств, які входили до його складу, у акціонерні товариства та зобов'язано керівників підприємств, що перетворюються, створити комісію по реорганізації підприємства та покласти на неї зобов'язання відобразити у документах розмір майна та грошових коштів станом на 01.09.1992, які підлягають передачі новоствореному підприємству.
4.3. Таку комісію було створено і у ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", якою проведено опис та оцінку вартості цілісного майнового комплексу, що на той час знаходився на балансі товариства, та складено відповідний Акт, на підставі якого в подальшому ФДМУ було визначено статутний фонд відповідно до балансу підприємства станом на 01.09.1992 рік. Протоколом наради по визначенню статутного фонду ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" від 16.03.1993 було затверджено його статутний фонд.
4.4. За доводами Позивача спірний Причал також увійшов до переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", при цьому перелік було підписано головою правління та головним бухгалтером ВАТ.
4.5. У подальшому 25.05.1993 головою ФДМУ було затверджено рішення-протокол про випуск акцій ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" та прийнято рішення випустити прості іменні акції у кількості 58 749 штук номінальною вартістю 1000 крб кожна. Факт випуску акцій підтверджувався відповідним свідоцтвом Міністерства фінансів України від 22.07.1993.
4.6. Наказом ФДМУ від 12.07.1995 № 872 процес приватизації ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" було завершено.
4.7. Відповідно до свідоцтва ФДМУ від 21.07.1995, ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" є правонаступником прав і обов'язків орендного підприємства "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт". Даним свідоцтвом також засвідчено, що майно відповідача є колективною власністю акціонерів товариства, які придбали акції відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".
4.8. Згідно з положеннями Статуту ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" воно з моменту його реєстрації є правонаступником державного підприємства "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" з переходом до нього усіх майнових прав і зобов'язань останнього. Зокрема пунктом 1.5 Статуту визначено, що ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" засновано на базі державного майна "П'ятого експедиційного загону підводних та гідротехнічних робіт" шляхом випуску акцій на повну вартість майна. Вид товариства - відкрите. Відповідно до пункту 5.3 Статуту товариство є власником майна перетвореного державного підприємства; майна, одержаного в результаті його фінансово-господарської діяльності; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством. Товариство здійснює володіння, користування і розпоряджається належним йому майном відповідно до цілей своєї діяльності. Розмір його статутного фонду складає 58 749 000 карбованців, що сформований за рахунок вартості майна ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" відповідно до діючого законодавства та поділений на 58 749 простих іменних акцій номінальною вартістю 1000 карбованців
Товариство має право випуску цінних паперів відповідно до законодавства України.
4.9. Як визначено пунктом 8.4 Статуту, доля держави в майні ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", що напрацьована на період з 01.09.1992 до моменту державної реєстрації та не включена в статутний фонд, передається останньому в користування. Розпорядження цією часткою в процесі приватизації здійснює орган приватизації самостійно.
4.10. У подальшому наказом ФДМУ №57 від 26.01.1994 внесено зміни до статуту ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", згідно з якими розмір статутного фонду товариства складає 2 056 215,30 тис. крб, який було сформовано за рахунок вартості майна товариства та поділений на 58 749 простих іменних акцій номінальною вартістю 30 000 крб.
4.11. Відповідно до пункту 1.5 Статуту в редакції протоколу №1 загальних зборів від 01.08.1995 ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" засновано на базі відповідного акціонерного товариства шляхом випуску акцій на повну вартість майна. Вид товариства - відкрите.
4.12. Пунктами 6.1, 8.1 та 8.2 Статуту 1995 визначено, що засновником ВАТ є Фонд державного майна України. Розмір статутного фонду складає 2 056 215 000 крб. Він сформований за рахунок вартості майна ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" відповідно до діючого законодавства та поділений на 58 749 простих іменних акцій номінальною вартістю 35 000 карбованців кожна. Товариство має право випуску цінних паперів відповідно до законодавства України.
4.13. Проте Позивач доводить суду, що факт передачі Причалу йому у власність підтверджується обліком цього Причалу станом на 22.09.2005 на балансі ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" та реєстрацією 07.10.2005 в реєстрі гідротехнічних споруд за номером ГТС-1025, про що регістром судноплавства Міністерства транспорту України видано відповідне свідоцтво.
4.14. Також Позивач стверджує, що після видачі ФДМУ наказу від 17.11.1992 про приватизацію ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" 16.03.1993 визначено та затверджено статутний фонд ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" у сумі 58 749 тис. крб. При цьому, за доводами Позивача, Причал перейшов до переліку нерухомого майна у власність ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт".
4.15. У подальшому на виконання плану санації у справі № 910/4278/13 Відкритим акціонерним товариством "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (протокол №1 від 14.01.2014), як засновником, було створено Товариство з обмеженою відповідальністю "П'ятий гідротехнічний підводний загін". Статутний капітал товариства сформовано за рахунок майна засновника - ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт", до складу якого увійшов, зокрема, і причал на річці Дніпро. Майно для формування статутного капіталу новоствореному товариству було передано розпорядником майна ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" за актом приймання-передачі майна від 02.04.2014. У подальшому 20.12.2023 було нотаріально зареєстровано право господарського відання на вказаний спірний об'єкт за Державним підприємством "Адміністрація річкових портів".
4.16. За доводами Позивача, наведені обставини є достатніми для визнання за ним права власності на Причал, та звернулося до суду з відповідним позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частин першої та другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. Верховний Суд неодноразово зазначав, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника (постанови Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 910/20309/21, від 01.05.2024 у справі № 910/9635/22).
5.4. Переглянувши судові рішення у справі в межах, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України та виключно в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить із наступного.
5.6. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
5.7. За приписами статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.
5.8. Серед способів набуття права власності частина перша статті 345 Цивільного кодексу України визначає, зокрема, приватизацію державного майна. Відповідно до частини третьої статті 145 Господарського кодексу України, чинного у період виникнення спірних правовідносин, правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.
5.9. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна на час виникнення спірних правовідносин визначалися також Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 04.03.1992 № 2163-XII (втратив чинність згідно із Законом України від 18.01.2018 № 2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна").
Статтею 1 вказаного Закону № 2163-XII було визначено що, приватизація майна державних підприємств України - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.
Згідно частин першої та другої статті 18 цього ж Закону № 2163-XII продаж часток (акцій, паїв), що належать державі в майні господарських товариств, здійснюється шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства. При перетворенні його засновником виступає відповідний орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених для засновників акціонерного товариства законодавством.
Частинами першою, другою статті 7 Закону № 2163-XII визначено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.
5.10. ФДМУ у процесі приватизації здійснює такі основні повноваження: змінює організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у господарські товариства чи виступає орендодавцем майна, що перебуває у загальнодержавній власності; продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва; створює комісії по приватизації; затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності; укладає угоди щодо розробки планів приватизації та оцінки вартості майна об'єктів приватизації; видає ліцензії посередникам; розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації, організує та контролює їх виконання; здійснює зв'язок з місцевими органами приватизації.
5.11. На підставі наведених повноважень наказом Фонду державного майна України від 10.11.1992 "Про перетворення підприємств і організацій Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот" в акціонерні товариства" на базі державного майна транзитного (магістрального) флоту (головного підприємства) утворено 20 підприємств та структурних одиниць "Укррічфлот" та окремі акціонерні товариства, зокрема і акціонерне товариство "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт".
5.12. Згідно зі статтею 12 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, зокрема, переданого йому засновниками та учасниками у власність.
5.13. ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" створено шляхом перетворення підприємств та організацій Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот" в акціонерні товариства згідно наказу ФДМУ від 10.11.1992 № 477. Пунктом 4 цього наказу було зобов'язано визначити статутні фонди об'єднання "Укррічфлот" та інших акціонерних товариств станом на 01.09.1992.
5.14. Крім того, на підставі вказаного наказу ФДМУ Українським міжгалузевим державним об'єднанням річкового флоту "Укррічфлот" було видано наказ № 149 від 17.11.1992, яким затверджено план організаційних заходів щодо перетворення підприємств у акціонерні товариства. Згідно з цим планом керівників підприємств, що перетворюються, було зобов'язано створити комісію по реорганізації підприємства, на яку покласти роботу по відображенню у документах за станом на 01.09.1992 розміру майна, грошових коштів для передачі новоствореному підприємству.
5.15. У свою чергу, на виконання наказу від 17.11.1992 № 149 під час проведення приватизації на ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" було створено відповідну комісію, якою проведено оцінку вартості цілісного майнового комплексу та складено відповідний акт і визначено статутний фонд відповідно до балансу підприємства станом на 01.09.1992 у розмірі 58 749 тис. крб.
5.16. В такий спосіб суди попередніх інстанцій обґрунтовано виснували, що ФДМУ був органом приватизації та засновником АТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт ".
5.17. Перелік нерухомого майна, що передається у власність вказаному товариству, підписано заступником Голови ФДМУ. При цьому зазначено, що Фонд державного майна України передав АТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" об'єкти нерухомості, визначені у вказаному Переліку.
5.18. Суди зазначили, а сторони не спростували, що у вказаному Переліку спірний Причал відсутній, а отже не був переданий до статутного капіталу АТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт".
5.19. Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції на дату підписання Переліку нерухомого майна, що передається у власність об'єднання "Укррічфлот") товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, та іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
5.20. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Позивач набув право власності виключно на те державне майно, яке було передано засновником до його статутного фонду. Отже спірне нерухоме майно - гідротехнічна споруда Причал - не вибувало з державної власності.
5.21. Додатково колегія суддів зазначає, що з огляду на положення статей 181, 182, 186, 187 Цивільного кодексу України гідротехнічні споруди є інженерними спорудами, що допомагають здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води. Такий об'єкт як гідротехнічна споруда є інженерною спорудою та нерозривно пов'язана із землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об'єкта та її переміщення в інше місце неможливо без її знецінення та зміни призначення.
5.22. Водночас гідротехнічні споруди можуть бути такими, що призначені для використання водних ресурсів та такими, які призначені для захисту від шкідливої дії води, тобто захисні. При цьому гідротехнічні споруди не можуть бути віднесені до об'єктів приватизації.
5.23. У спільному інструктивному листі Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 08.08.2005 №10-21-12089 наведено перелік водогосподарських нерухомих об'єктів та гідротехнічних споруд захисного значення, які забезпечують використання водних ресурсів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод. Такими об'єктами є: земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водопуски; водопостачальні, скидні та розбірно-осушувальні канали; споруди та канали; рибоуловлювачі та камери облову; насосні станції, причали.
5.24. При цьому суд касаційної інстанції враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 911/30/22, від 14.01.2025 у справі № 903/1299/23, від 05.03.2025 у справі № 904/4633/23, відповідно до яких гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію у здійсненні певних водогосподарських заходів як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води. Таким чином спірні гідроспоруди забезпечують функціонування водного об'єкта та не можуть існувати окремо від нього.
5.25. За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано виснували, що спірна споруда Причал є гідротехнічною спорудою, яка не підлягає приватизації, що прямо визначено як у діючих на час виникнення спірних правовідносин Законах України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію майна державних підприємств", так і чинному Законі України "Про приватизацію державного і комунального майна".
5.26. Колегія суддів відхиляє посилання Скаржника на обставини, встановлені у господарській справі № 40/94, оскільки вивченням судових рішень у вказаній справі встановлено, що у задоволенні позову прокурора про визнання недійсним свідоцтва про власність від 21.07.95 на цілісний майновий комплекс відмовлено виключно з підстав пропуску строків позовної давності, проте після пред'явлення позову ФДМУ самостійно скасував спірне свідоцтво.
5.27. Тобто ні Позивач, ні ВАТ "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" не набували у власність спірний Причал, який є об'єктом державної власності, що згідно із законодавством не міг бути приватизований, не передавався до статутного капіталу вказаного ВАТ і, відповідно, не може бути у власності Позивача. При цьому вищезазначені посилання Позивача не доводять протилежного та не обґрунтовують підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у справі.
5.28. Інші доводи касаційної скарги також не спростовують доведених судами обставин справи та їх висновків про відсутність підстав для задоволення позову.
5.29. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
5.30. Розглянувши заяву ДП "Адміністрація річкових портів" про стягнення з Позивача витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.
У відзиві на касаційну скаргу Позивача (перший процесуальний документ Відповідача - 2 до суду касаційної інстанції) ДП "Адміністрація річкових портів" на виконання частини першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України повідомило про орієнтовний розмір судових витрат, які підприємство має намір понести у зв'язку з розглядом справи судом касаційної інстанції, що складає 10 000 грн.
У наданій Суду заяві від 23.12.2025 ДП "Адміністрація річкових портів" просить стягнути витрати на правничу допомогу у вказаному розмірі з ТОВ "П'ятий гідротехнічний підводний загін" та додає документи на підтвердження такого розміру (ордер від 12.12.2025, рахунок-фактура від 22.12.2025 на суму 10 000 грн, платіжна інструкція № 1404 від 23.12.2025 на суму 10 000 грн, додаткова угода від 12.12.2025 до наявного у матеріалах справи договору від 06.01.2019).
У судовому засіданні представник Відповідача-2 зазначене клопотання підтримав.
Представниця Скаржника у судовому засіданні підтвердила факт ознайомлення з заявою ДП "Адміністрація річкових портів" та заперечила проти її доводів виключно з огляду на необхідність задоволення касаційної скарги.
Перевіривши вказані доводи Суд приходить до висновку, що вказане клопотання Відповідача- 2 підлягає задоволенню, оскільки зазначений у ньому розмір витрат на правничу допомогу (10 000 грн) відповідає критеріям розумності та реальності, є співмірним з витраченим адвокатом часом на надання правової допомоги при розгляді касаційної скарги та підтверджується наданими документами (договір, додаткова угода до нього, ордер, рахунок-фактура, платіжна інструкція), а стягнення таких витрат узгоджуватиметься з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Згідно положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. Звертаючись із касаційною скаргою, ТОВ "П'ятий гідротехнічний підводний загін" не спростувало наведених висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.
6.4. За таких обставин доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а вказані судові рішення - без змін.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.
Керуючись статтями 129, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятий гідротехнічний підводний загін" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі № 910/917/25 залишити без змін.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятий гідротехнічний підводний загін" (04071, вул. Електриків, буд.4, м. Київ, код ЄДРПОУ 39145889) на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (вул. Овода Миколи, буд. 64, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 33404067) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 (десять тисяч) грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко