про залишення заяви без руху
26 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/767/25
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Чопко Ю.О. ,розглянув матеріали (вх.№875 від 23.12.2025)
за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства
У грудні 2025 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 справу №921/767/25 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.
Розглянувши зазначену заяву, господарський суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі п'ятій Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем ст. 115, 116 КУзПБ.
Завданням суду є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником, як ознаки його неплатоспроможності.
При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Лише фізична особа - боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози (ст. 76, 77 ГПК України, п. 3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Так, при зверненні до господарського суду боржницею не подано усіх документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання (постанова ВС від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21).
Зокрема, не додано договорів, укладених з кредиторами, вказаними в заяві, а саме, укладених з ТОВ "ФК Європейська агенція з повернення боргів", АТ "Універсал Банк" (долучено лише анкету).
Не надано доказів звернення ОСОБА_1 до фінансових установ із запитами для отримання вищезазначених договорів.
Окрім того, суд звертає увагу заявниці, що інформація про наявність кредитної заборгованості, яка отримана із УБКІ (Українське бюро кредитних історій) не є остаточною та достовірною і не може бути єдиним доказом дослідження в судовому процесі. Вказаного правового висновку дотримується Верховний суд у своїй постанові від 16.11.2022 у справі №917/1604/21. Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
В заяві боржниця зазначає, що отримані грошові кошти були витрачені, зокрема на її лікування, проте доказів, які підтверджують ці витрати, не надано.
Матеріали справи не містять виписок медичних обстежень, досліджень, що підтверджують необхідність постійного медикаментозного лікування, що в свою чергу потребувало чи потребує значних коштів, в тому числі залучення кредитних коштів .
Крім того, судом проаналізовано дані боржницею виписки по рахунках та встановлено, що на підтвердження регулярного придбання ліків, оплати послуг в медичних центрах, відсутні докази витрачання коштів.
Окрім того, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами (вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021).
План реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання боргів.
Адже процедура банкрутства переслідує як публічний так і приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Тобто, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Системне тлумачення приписів книги п'ятої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Суд критично ставиться до посилання заявниці щодо ймовірного розміру доходу, враховуючи, що дане припущення не підтверджено доказами, при цьому, з наданих боржницею документів вбачається, що остання ніколи не була працевлаштована та про відсутність дій із пошуку роботи.
Боржницею, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство долучено проєкт плану реструктуризації боргів на п'ять років, в якому зазначено доходи боржниці в місяць -0,00 грн. , загальні витрати в місяць - 3028,00 грн., сума, яка буде виділятись для погашення вимог кредиторів в місяць - 1500 грн. (після знаходження офіційного місця роботи) .
Заявниця також зазначає, що чоловік надає фінансову допомогу для здійснення оплат, пов'язаних із провадженням справи про неплатоспроможність, оплатою послуг арбітражного керуючого .
Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні заяви ОСОБА_2 про зобов'язання (погодження) останнім виконувати оплати ОСОБА_1 у даній справі. У Деклараціях про майновий стан членів сім"ї не вказано доходи чоловіка ОСОБА_2 ,як можливість опллачувати витрати у справі про неплатоспроможність .
З огляду на викладене, у суду відсутня можливість встановити реальний розмір суми, яку заявниця здатна погашати для реального виконання плану реструктуризації боргів.
Такі умови відновлення платоспроможності боржника не передбачають особливості провадження у справі про неспроможність фізичних осіб, які визначені у ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Із системного аналізу викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що проєкт плану реструктуризації боргів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до нього не може бути досягнута кінцева мета процедури відновлення платоспроможності боржника повне або часткове погашення вимог кредиторів.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
При цьому, суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті заявником у строк, що не повинен перевищувати 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх належних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначено вище у даній ухвалі.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 30, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 76-77, 162, 164, 174,234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника від 22.12.2025 (вх.№875 від 23.12.2025), залишити без руху.
Встановити заявнику строк 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви .
Встановити заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом надання суду: заяви, документів, зазначених у описовій частині ухвали.
Попередити заявника про те, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно ст. 37, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, має наслідком повернення її заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 26.12.2025 та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Ю.О. Чопко