вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
26.12.2025м. ДніпроСправа № 904/6307/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК І К» м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» м. Дніпро
про стягнення суми боргу у розмірі 476693грн95коп, пені у розмірі 99930грн84коп, 3% річних у розмірі 9670грн73коп., інфляційних втрат у розмірі 8408грн03коп.
Без участі представників учасників справи.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІК І К» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» про стягнення суми боргу у розмірі 476693грн95коп, пені у розмірі 99930грн84коп, 3% річних у розмірі 9670грн73коп., інфляційних втрат у розмірі 8408грн03коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання з оплати вартості товару, одержаного на підставі договору поставки від 09.07.2025 №9-2025.
Позивач вказав, що поставив відповідачу товар на загальну суму 7355043грн21коп за видатковими накладними №3416 від 09.07.2025 на суму 356104грн53коп, №3486 від 14.07.2025 на суму 954563грн23коп, №3533 від 16.07.2025 на суму 505642грн26коп, №3596 від 21.07.2025 на суму 1050827грн52коп, №3639 від 23.07.2025 на суму 845574грн87коп, №3703 від 28.07.2025 на суму 403109грн61коп, №3709 від 28.07.2025 на суму 521024грн81коп, №3749 від 30.07.2025 на суму 1119923грн43коп, №3764 від 01.08.2025 на суму 144704грн, №3868 від 06.08.2025 на суму 187005грн46коп, №3886 від 07.08.2025 на суму 289870грн, №3983 від 12.08.2025 на суму 741689грн49коп, №3992 від 13.08.2025 на суму 235004грн та товарно-транспортними накладними №Р3416 від 09.07.2025, №Р3486 від 14.07.2025, №Р3533 від 16.07.2025, №Р3596 від 21.07.2025, №Р3639 від 23.07.2025, №Р3703 від 28.07.2025, №Р3709 від 28.07.2025, №Р3749 від 30.07.2025, №Р3764 від 01.08.2025, №Р3868 від 06.08.2025, №Р3886 від 07.08.2025, №Р3983 від 12.08.2025, №Р3992 від 13.08.2025.
Позивач повідомив, що відповідач не сплатив у повному обсязі вартість отриманого товару. За розрахунками позивача сума боргу за поставлений товар становить 476693грн95коп.
Пославшись на пункт 7.3 договору, за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 99930грн84коп. за загальний період 11.08.2025-06.11.2025.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач також нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 9670грн73коп. за загальний період 11.08.2025-06.11.2025 та інфляційні втрати у розмірі 8408грн03коп. за вересень 2025 року.
Позивач просив стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу дорівнює 40000грн.
Позивач просив суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, задовольнив клопотання позивача та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 11.11.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 12.11.2025 о 10:40. Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 27.11.2025 включно.
Станом на момент вирішення спору відзив на адресу суду не надходив.
На адресу суду 02.12.2025 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання позивача про закриття провадження у справі №904/6307/25 в частині стягнення основного боргу у розмірі 476693грн95коп., у зв'язку із сплатою платіжними інструкціями від 04.11.2025 №299 на суму 250000грн, від 21.11.2025 №360 на суму 100000грн, від 01.12.2025 №397 на суму 126693гргн95коп.
Позивач просив суд повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5720грн32коп, сплачений платіжною інструкцією від 06.11.2025 №3234.
На адресу суду 16.12.2025 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання позивача про залучення доказів понесених судових витрат. Позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000грн.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду не надавав, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІК І К» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр» (далі - покупець) укладений договір поставки від 09.07.2025 №9-2025 (далі - договір від 09.07.2025).
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 договору від 09.07.2025 постачальник зобов'язався в порядку і терміни, встановлені договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості, відповідної якості та узгодженою ціною, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити його на умовах, визначених договором.
Найменування (із зазначенням кодів згідно з Державним класифікатором продукції та послуг у випадку, якщо постачальник є платником ПДВ), кількість, асортимент, характеристики, вартість товару, ціна за одиницю і загальна вартість кожної партії товару, що поставляється, зазначаються у специфікаціях, рахунках-фактурах та/або видаткових накладних (їх форми додається до цього договору та є його невід'ємними частинами), які підписуються сторонами.
Пунктом 1.4 договору від 09.07.2025 встановлено, що підписання покупцем видаткової накладної підтверджує його погодження ціни, асортименту та кількості поставленого товару.
Відповідно до пунктів 2.1-2.4 договору від 09.07.2025 загальна сума договору складається з сум видаткових накладних відвантаженого товару протягом всього строку дії договору.
Покупець проводить оплату товару постачальникові на умовах відтермінування платежу до 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання видаткової накладної, яка підтверджує отримання партії такого товару.
Ціна поставленого товару визначається у видаткових накладних, які надаються постачальником покупцю при прийманні-передачі товару в роздрукованому вигляді.
Оплата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника або внесення коштів в касу постачальника, за кожну партію товару, згідно з умовами договору, або будь-яким іншим, не забороненим чинним законодавством способом (за умови попереднього письмового погодження сторонами).
Пунктом 4.7 договору від 09.07.2025 встановлено, що право власності та ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару уповноваженому представникові покупця і підписання ним товарної (видаткової) накладної, яка засвідчує, що товар був отриманий покупцем або перевізником покупця.
Пунктом 6.1 договору від 09.07.2025 передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025.
Пунктом 7.3 договору від 09.07.2025 встановлено, що за порушення строків оплати за поставлений товар, визначений договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості партії товару. Пеня нараховується за весь час прострочення виконання договірних зобов'язань покупцем.
Відповідно до статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Сторони не надали до суду докази визнання недійсним у судовому порядку договору від 09.07.2025.
Згідно з підписаними сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними протягом липня та серпня 2025 року (№3416 від 09.07.2025 на суму 356104грн53коп. (ТТН №Р3416 від 09.07.2025), №3486 від 14.07.2025 на суму 954563грн23коп. (ТТН №Р3486 від 14.07.2025), №3533 від 16.07.2025 на суму 505642грн26коп. (ТТН №Р3533 від 16.07.2025), №3596 від 21.07.2025 на суму 1050827грн52коп. (ТТН №Р3596 від 21.07.2025), №3639 від 23.07.2025 на суму 845574грн87коп. (ТТН №Р3639 від 23.07.2025), №3703 від 28.07.2025 на суму 403109грн61коп. (ТТН №Р3703 від 28.07.2025), №3709 від 28.07.2025 на суму 521024грн81коп. (ТТН №Р3709 від 28.07.2025), №3749 від 30.07.2025 на суму 1119923грн43коп. (ТТН №Р3749 від 30.07.2025), №3764 від 01.08.2025 на суму 144704грн. (ТТН №Р3764 від 01.08.2025), №3868 від 06.08.2025 на суму 187005грн46коп. (ТТН №Р3868 від 06.08.2025), №3886 від 07.08.2025 на суму 289870грн. (ТТН №Р3886 від 07.08.2025), №3983 від 12.08.2025 на суму 741689грн49коп. (ТТН №Р3983 від 12.08.2025), №3992 від 13.08.2025 на суму 235004грн (ТТН Р3992 від 13.08.2025)) постачальник передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 7355043грн21коп.
Протягом серпня - жовтня 2025року відповідач сплатив частину вартості отриманого товару на суму 6878349грн25коп платіжними інструкціями від 14.08.2025 №3637 на суму 1310667грн76коп, від 21.08.2025 №3658 на суму 505642грг26коп, від 26.08.2025 №3680 на суму 1050827грн52коп, від 01.09.2025 №83 на суму 1248684грн48коп, від 11.09.2025 №117 на суму 1119923грн43коп, від 19.09.2025 №141 на суму 521024грн81коп, від 26.09.2025 №165 на суму 621579грн, від 10.10.2025 №221 на суму 300000грн; від 17.10.2025 №249 на суму 200000грн.
Протягом листопада - грудня 2025року відповідач сплатив позивачу 476693грн95коп за отриманий товар платіжними інструкціями від 04.11.2025 №299 на суму 250000грн, від 21.11.2025 №360 на суму 100000грн, від 01.12.2025 №397 на суму 126693гргн95коп.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до платіжної інструкції від 04.11.2025 №299 відповідач перерахував позивачу 250000грн. У графі призначення цього платіжного документу платежу вказано: «оплата згідно договору постачання б/н від 09.07.2025 за продукцію у т.ч. ПДВ 20%-41666,67грн». Датою виконання банком платіжної інструкції від 04.11.2025 №299 визначено 04.11.2025.
Позивач звернувся 06.11.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом від 06.11.2025 про стягнення суми боргу у розмірі 476693грн95коп, пені у розмірі 99930грн84коп, 3% річних у розмірі 9670грн73коп., інфляційних втрат у розмірі 8408грн03коп.
Станом на момент звернення до суду з позовом (06.11.2025) відсутнє порушення права позивача в частині суми боргу у розмірі 250000грн, оплаченої відповідачем 04.11.2025.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Відсутність предмету спору до порушення провадження у справі зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №910/7290/19.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про закриття провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення суми боргу у розмірі 250000грн. та про повернення судового збору у розмірі 3000грн.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК І К» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" про стягнення суми боргу у розмірі 250000грн.
Після відкриття провадження у справі №904/6307/25 відповідач сплатив суму боргу у розмірі 226693грн95коп платіжними інструкціями від 21.11.2025 №360 на суму 100000грн та від 01.12.2025 №397 на суму 126693гргн95коп.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд закриває провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 226693грн95коп, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
На підставі пункту 7.3 договору від 09.07.2025 за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 99930грн84коп. за загальний період 11.08.2025-06.11.2025.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок пені та встановив, що позивач при здійсненні розрахунку не врахував часткову оплату 04.11.2025 у розмірі 250000грн, положення статті 254 Цивільного кодексу України та неправильно визначив періоди заборгованості.
За розрахунками суду, з урахуванням меж позовних вимог, обґрунтований розмір пені дорівнює 76832грн58коп. та складається з сум:
- 907грн33коп. за період 11.08.2025-13.08.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 356104грн53коп. за видатковою накладною №3416 від 09.07.2025;
- 1288грн35коп. за період 18.08.2025-20.08.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 505642грн26коп. за видатковою накладною №3533 від 16.07.2025;
- 4462грн42коп. за період 21.08.2025-25.08.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 1050827грн52коп. за видатковою накладною №3596 від 21.07.2025;
- 5027грн12коп. за період 25.08.2025-31.08.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 845574грн87коп. за видатковою накладною №3639 від 23.07.2025;
- 1369грн47коп. за період 28.08.2025-31.08.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 403109грн61коп. за видатковою накладною №3703 від 28.07.2025;
- 9735грн31коп. за період 28.08.2025-18.09.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 521024грн81коп. за видатковою накладною №3709 від 28.07.2025;
- 9511грн68коп. за період 01.09.2025-10.09.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 1119923грн43коп. за видатковою накладною №3749 від 30.07.2025;
- 2949грн58коп. за період 02.09.2025-25.09.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 144704грн. за видатковою накладною №3764 від 01.08.2025;
- 2858грн88коп. за період 08.09.2025-25.09.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 187005грн46коп. за видатковою накладною №3868 від 06.08.2025;
- 4185грн25коп. за період 09.09.2025-25.09.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 289870грн. за видатковою накладною №3886 від 07.08.2025;
- 23958грн79коп. за період 12.09.2025-03.11.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 741689грн49коп. (з урахуванням оплати 10.10.2025-300000грн, 17.10.2025-200000грн, 04.11.2025-250000грн) за видатковою накладною №3983 від 12.08.2025;
- 10578грн40коп. за період 15.09.2025-06.11.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 235004грн. за видатковою накладною №3992 від 13.08.2025.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 76832грн58коп. та відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 23098грн26коп.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 9670грн73коп. за загальний період 11.08.2025-06.11.2025 та інфляційні втрати у розмірі 8408грн03коп. за вересень 2025 року.
Розрахунок 3% річних містить помилки, які є аналогічними тим, що допущені при здійсненні розрахунку пені. За розрахунком суду правомірний розмір 3% річних становить 7435грн43коп. та складається із сум:
- 87грн81коп. за період 11.08.2025-13.08.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 356104грн53коп. за видатковою накладною №3416 від 09.07.2025;
- 124грн68коп. за період 18.08.2025-20.08.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 505642грн26коп. за видатковою накладною №3533 від 16.07.2025;
- 431грн85коп. за період 21.08.2025-25.08.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 1050827грн52коп. за видатковою накладною №3596 від 21.07.2025;
- 486грн50коп. за період 25.08.2025-31.08.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 845574грн87коп. за видатковою накладною №3639 від 23.07.2025;
- 132грн53коп. за період 28.08.2025-31.08.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 403109грн61коп. за видатковою накладною №3703 від 28.07.2025;
- 942грн13коп. за період 28.08.2025-18.09.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 521024грн81коп. за видатковою накладною №3709 від 28.07.2025;
- 920грн49коп. за період 01.09.2025-10.09.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 1119923грн43коп. за видатковою накладною №3749 від 30.07.2025;
- 285грн44коп. за період 02.09.2025-25.09.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 144704грн. за видатковою накладною №3764 від 01.08.2025;
- 276грн67коп. за період 08.09.2025-25.09.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 187005грн46коп. за видатковою накладною №3868 від 06.08.2025;
- 405грн02коп. за період 09.09.2025-25.09.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 289870грн. за видатковою накладною №3886 від 07.08.2025;
- 2318грнгрн59коп. за період 12.09.2025-03.11.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 741689грн49коп. (з урахуванням оплати 10.10.2025-300000грн, 17.10.2025-200000грн, 04.11.2025-250000грн) за видатковою накладною №3983 від 12.08.2025;
- 1023грн72коп. за період 15.09.2025-06.11.2025 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 235004грн. за видатковою накладною №3992 від 13.08.2025.
Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 2235грн30коп.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційної складової.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Аналогічна правова позиція викладену у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.
За розрахунками суду обґрунтований розмір інфляційної складової, нарахованих за порушення відповідачем строків оплати товару, становить 6357грн89коп. та складається із сум:
- 1563грн07коп. за вересень 2025 року за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 521024грн81коп. за видатковою накладною №3709 від 28.07.2025;
- 434грн11коп. за вересень 2025 року за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 144704грн. за видатковою накладною №3764 від 01.08.2025;
- 561грн02коп. за вересень 2025 року за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 187005грн46коп. за видатковою накладною №3868 від 06.08.2025;
- 869грн61коп. за вересень 2025 року за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 289870грн. за видатковою накладною №3886 від 07.08.2025;
- 2225грн07коп. за вересень 2025 року за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 741689грн49коп. за видатковою накладною №3983 від 12.08.2025;
- 705грн01коп. за вересень 2025 року за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 235004грн. за видатковою накладною №3992 від 13.08.2025.
В задоволені позовних вимог про стягнення інфляційної складової в розмірі 2050грн14коп. слід відмовити.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито, у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Внаслідок закриття провадження у справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 226693грн95коп, у зв'язку з відсутністю предмету спору, сума судового збору у розмірі 2720грн33коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 1087грн51коп.
Позивач заявив про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 40000грн.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач додав до матеріалів справи: договір про надання професійної правничої допомоги від 13.02.2023; додаткову угоду від 16.12.2025; акт виконаних робіт по договору про надання професійної правничої допомоги від 13.02.2023 з урахуванням додаткової угоди від 16.12.2025.
Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІК І К» у справі здійснювала адвокат Кузнецова Аліса Андріївна на підставі ордеру серія АХ №1302419 від 06.11.2025 виданого адвокатським об'єднанням: «Адвокатське об'єднання «Мельник та Партнери».
Між Адвокатським об'єднанням «Мельник та Партнери» (далі - об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПІК І К» (далі - клієнт) укладений договір про надання професійної правничої допомоги від 13.02.2023 (далі -договір від 13.02.2023).
Пунктом 1.1 договору від 13.0.2.2023 визначено, що предметом договору є забезпечення об'єднанням захисту прав, свобод і законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІК І К» у вигляді: - надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; - представництво інтересів клієнта у судах всіх рівнів та спеціалізації під час здійснення судочинства у якості позивача, відповідача чи третьої особи з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України або Кодексом адміністративного судочинства чи Господарським процесуальним кодексом України, а також в інших державних органах установах, перед фізичними та юридичними особами; - представництва інтересів клієнта, як потерпілого, свідка, підозрюваного або обвинуваченого, при проведенні будь-яких слідчих дій за його участі, під час досудового розслідування по кримінальному провадженню, а у разі потреби і під час судового провадження в суді першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій.
Відповідно до п.2.2 договору від 13.02.2023 клієнт відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" оплачує працю об'єднання по наданий правової допомоги, означеної у п.1.1 договору, за договірною ціною, яка визначається шляхом виставлення об'єднанням рахунків клієнту, але не нижче, ніж розмір гонорару адвоката, затвердженому рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021.
Пунктом 3.1 договору від 13.02.2023 визначено, що об'єднання на підставі договору і відповідно до нього (п. 1.1 договору) бере на себе функції по наданню правової допомоги клієнту у вигляді представництва його інтересів, перед громадянами, юридичними особами різних форм власності та підпорядкування, а також перед органами місцевого самоврядування, в органах судової влади України у якості позивача, відповідача чи третьої особи з усіма правами представника, які передбачені ЦПК України, КАС України чи ГПК України, а також представництва інтересів клієнта, як потерпілого, свідка, підозрюваного або обвинуваченого, при проведенні будь-яких слідчих дій за його участі, під час під час досудового розслідування по кримінальному провадженню, а у разі потреби і під час судового провадження в суді першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій, які має надавати на належному якісному рівні та відповідно до чинного законодавства.
Договір вступає в силу з моменту його підписання (п.4.4 договору від 13.02.2023).
У додатковій угоді від 16.12.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги від 13.02.2023 об'єднання та клієнт узгодили:
- доповнити договір про надання професійної правничої допомоги від 13.02.2023 пунктом 2.2.а: « 2.2.а Сторони погодили що гонорар (винагорода) за надання адвокатських послуг (правової допомоги) за договором про надання професійної правничої допомоги від 13.02.2023, а саме ведення господарської справи №904/6307/25 в суді першої інстанції, тобто в Господарському суді Дніпропетровської області, буде обчислюватись у фіксованому розмірі та складає 40000грн, яка підлягає сплаті клієнтом не пізніше 30 (тридцяти) днів на реквізити об'єднання після набрання рішення (ухвали) законної сили, в незалежності від результату розгляду».
Відповідно до підписаного об'єднанням та клієнтом акту виконаних робіт від 16.12.2025 виконані роботи по ведення господарської справи №904/6307/25 в суді першої інстанції, тобто в Господарському суду Дніпропетровської області в незалежності від кількості витраченого часу адвокатом об'єднання на складання будь-яких процесуальних документів, зокрема: усна консультація адвоката з вивченням документів - 4год.; узгодження правової позиції, складання позовної заяви та остаточне узгодження правової позиції по справі, подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області - 24год.; узгодження правової позиції, складання клопотання про закриття провадження по справі в частині стягнення основної заборгованості та повернення судового збору - 2год.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку не присуджувати позивачу всі його заявлені до стягнення витрати на професійну правову допомогу. Підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 21343грн06коп. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається на позивачеві.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Закону України “Про судовий збір», статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 91, 129, 178, 231, 237, 238, 240, 241, 242, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІК І К» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прем'єр» про стягнення суми боргу у розмірі 476693грн95коп, пені у розмірі 99930грн84коп, 3% річних у розмірі 9670грн73коп., інфляційних втрат у розмірі 8408грн03коп. - задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 226693грн95коп, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прем'єр» (Ідентифікаційний код 23940728; адреса місцезнаходження: 49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Петра Яцика, буд. 2Д) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІК І К» (Ідентифікаційний код 33605368; адреса місцезнаходження: 61110, Харківська область, м. Харків, вул. Івана Камишева, буд. 59) пеню у розмірі 76832грн58коп, 3% річних у розмірі 7435грн43коп., інфляційні втрати у розмірі 6357грн89коп, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1087грн51коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21343грн06коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 250000грн, пені у розмірі 23098грн26коп, 3% річних у розмірі 2235грн30коп., інфляційних втрат у розмірі 2050грн14коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ПІК І К» (Ідентифікаційний код 33605368; адреса місцезнаходження: 61110, Харківська область, м. Харків, вул. Івана Камишева, буд. 59) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 2720грн33коп., сплаченого платіжною інструкцією від 06.11.2025 №3234.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова