23.12.2025 м.Дніпро Справа № 908/85/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 27.05.2025р. у справі № 908/85/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка Трейд Опт», код ЄДРПОУ 42589237 (08205 Україна, Київська область, м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 2/1, оф. 56/1)
до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерело-Буд», код ЄДРПОУ 42112539 (69001 Україна, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 7)
про банкрутство, -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2025р. у справі № 908/85/24: затверджено звіт арбітражного керуючого Сєдової Н.І. про нарахування і виплату грошової винагороди у розмірі 142 141,93 грн за період з 22.10.2024 по 18.04.2025; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “Джерело-Буд», код ЄДРПОУ 42112539 (69001 Україна, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 7) - ліквідовано; провадження у справі закрито.
Не погодившись з вказаною ухвалою господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Запорізькій області, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.05.2025р. у справі № 908/85/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що він є контролюючим органом та у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство боржника у відповідності до ст. 78 Податкового кодексу України має право провести документальну позапланову перевірку боржника, втім останній за зареєстрованим місцезнаходженням не знаходиться, документи, всупереч вимогам ст. 85 Податкового кодексу України на перевірку не надає.
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Господарського суду Запорізької області з заявою про витребування оригінали первинних фінансово господарських та бухгалтерських документів для проведення перевірки. До отримання від ліквідатора документів та проведення перевірки працівниками Головного управління ДПС у Запорізькій області просило суд не затверджувати ліквідаційний баланс банкрута та не приймати рішення про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Джерело-Буд».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області 15.05.2025 по справі № 908/3185/24 було задоволено заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про витребування оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів для проведення перевірки.
Проте, незважаючи на не подання боржником документів на перевірку, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2025 по справі № 908/85/24 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело Буд» ліквідовано. Провадження у справі № 908/85/24 - закрито.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.05.2025 у справі № 908/85/24, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 23.12.2025р.
Учасники справи не скористалися своїм правом та не забезпечили явку представників в судове засідання, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи. Не подано учасниками справи і відзивів на апеляційну скаргу.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом обов'язковою не визнавалася, а неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників учасників справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.08.2024р. відкрито провадження у справі № 908/85/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерело-Буд», код ЄДРПОУ 42112539; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка Трейд Опт» до боржника у розмірі 144 000,00 грн основного боргу, 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 496 від 09.04.2013).
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство за № 73905 від 27.08.2024р.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка Трейд Опт» у розмірі 144 000,00 грн основного боргу до четвертої черги задоволення, 30 280,00 грн - витрати на сплату судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - до першої черги задоволення.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 22.10.2024 року припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерело-Буд». Припинено повноваження розпорядника майна боржника Сєдової Н.І. Затверджено звіт арбітражного керуючого Сєдової Н.І. про нарахування і виплату основної грошової винагороди у розмірі 44 903,22 грн за період з 20.08.2024 по 15.10.2024. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Джерело-Буд» банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерело-Буд» призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.
На офіційному офіційному веб-порталі судової влади України 28.10.2024р. за № 74435 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ліквідатором банкрута подано до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури, а також звіт про нарахування та виплату основної винагороди за період з 22.10.2024 по 18.04.2025. у розмірі 142 141,93 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2025р. у справі № 908/85/24: затверджено звіт арбітражного керуючого Сєдової Н.І. про нарахування і виплату грошової винагороди у розмірі 142 141,93 грн за період з 22.10.2024 по 18.04.2025; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “Джерело-Буд», код ЄДРПОУ 42112539 (69001 Україна, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 7) - ліквідовано; провадження у справі закрито.
Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження за апеляційню скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області.
З'ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд враховує наступне.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство та постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з ч. 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в силу частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом з тим, необхідною підставою власне їх процесуальної участі у справі як учасника є виключно порушення прав, обов'язків або інтересів судовим рішенням, яке вони оскаржують. За такої умови вони розглядаються не як потенційний, а як реальний учасник провадження у відповідному статусі залежно від характеру порушеного права.
Враховуючи те, що у справах про банкрутство виносяться судові рішення у формі ухвал та постанов, їх оскарження відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Отже, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу конкурсного кредитора з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення та доведення порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням (постанова Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 24-7/210-05-8241).
Головне управління ДПС у Запорізькій області не зверталося до суду з грошовими вимогами до боржника, не визнавалося господарським судом кредитором у справі, чи іншим учасником провадження, отже апелянт не є учасником справи та не має права на оскарження процесуальних рішень у справі як учасник провадження.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини").
Таким чином, в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство, а також інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується має безпосередньо стосуватися їх прав та обов'язків.
Так, судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Виходячи зі змісту статей 19-1, 41, 78 Податкового кодексу України, державою, серед іншого, делеговано контролюючим органам повноваження контролю і справляння податків із суб'єктів підприємницької діяльності. Функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.
В постановах Верховного Суду неодноразово зверталась увага, що з урахуванням особливостей здійснення провадження у справі про банкрутство, контролюючий орган має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Кодексом України з процедур банкрутства та довести факт порушення учасниками провадження у справі прав контролюючого органу.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в апеляційній скарзі не наведено обставин щодо наявності права на оскарження ухвали, зокрема з підстав вирішення судом його прав, інтересів та (або) обов'язків. Не вирішувалося таких прав, інтересів та обов'язків апелянта і оскаржуваною ухвалою.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо задоволення ухвалою Господарського суду Запорізької області 15.05.2025 по справі № 908/3185/24 заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про витребування оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів для проведення перевірки, адже сам по собі факт її постановлення не перешкоджає завершенню розгляду справи про банкрутство, а апелянтом не подано доказів звернення до виконання вказаної ухвали.
Так, проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, а процедура банкрутства врегульована Кодексом України з процедур банкрутства, норми якого, як і норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.
Тобто, обставини, пов'язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб'єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не було доведено того факту, що прийнятим судовим актом - ухвалою про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерело-Буд» та закриття провадження у справі було вирішено питання про права та обов'язки вказаного державного органу.
Таким чином, Головне управління ДПС у Запорізькій області не набуло процесуального права заперечувати судові рішення у справі про банкрутство ТОВ “Джерело-Буд», у тому числі і право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду про закриття провадження у справі в порядку статті 254 ГПК України як особа, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов'язки.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження має бути закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 264, 270, 271, 281, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.05.2025р. у справі № 908/85/24 - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повна ухвала складена та підписана 25.12.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков