10 грудня 2025 року м. Харків Справа № 917/1070/15
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.,
представники учасників справи: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної іпотечної установи, м. Київ (вх. № 2366 П/2),
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.10.2025 (повний текст ухвали складено 31.10.2025) у справі № 917/1070/15 (суддя Білоусов С.М.),
за заявою Державної іпотечної установи, м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодьжитлобуд", м. Кременчук Полтавської області,
про банкрутство
У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1070/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодьжитлобуд" (далі - ТОВ "Молодьжитлобуд"), відкрита ухвалою суду від 16.06.2015 за заявою кредитора Державної іпотечної установи відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Господарського суду Полтавської області від 29.09.2015 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Боровика Руслана Леонідовича.
За період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Молодьжитлобуд" арбітражним керуючим Боровика Р.Л. до господарського суду подавалися поточні звіти про хід ліквідаційної процедури від 12.08.2025, 22.09.2025, 09.10.2025.
09.10.2025 до суду надійшло клопотання ліквідатора Боровика Р.Л. про затвердження грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута з 22.07.2025 по 01.10.2025 на суму 56000,00грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.10.2025, окрім іншого, прийнято поточні звіти ліквідатора до відома та затверджено грошову винагороду ліквідатора Боровика Р.Л. за період виконання повноважень з 22.07.2025 по 01.10.2025 на суму 56000,00грн.
Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором Боровиком Р.Л. за звітний період, згідно з вимогами ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), здійснено ряд заходів щодо встановлення наявності у ТОВ "Молодьжитлобуд" майна та майнових прав, а надані до матеріалів справи докази підтверджують фактичний обсяг виконаних робіт за період виконання його повноважень.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою суду, Державна іпотечна установа звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.10.2025 у справі №917/1070/15 в частині затвердження грошової винагороди ліквідатора та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги кредитор зазначає, що для визначення грошової винагороди арбітражному керуючому має значення не факт наявності у певний проміжок часу відповідних повноважень, а фактичне здійснення таких повноважень з достатнім рівнем ефективності. Однак, судом першої інстанції не враховано того, що ліквідатором Боровиком Р.Л. лише формально проведені дії в ліквідаційної процедурі щодо направлення запитів про майно банкрута, відповіді про які отримувалися попередні ліквідатором банкрута. Апелянт вважає, що судом не надано належної оцінки необхідності та обґрунтованості проведених ліквідатором дій, їх відповідність інтересам сторін та співмірність об'єму проведених ліквідатором дій за період з 22.07.2025 по 22.09.2025 заявленій сумі оплати основної грошової винагороди в розмірі 49600,00грн.
На думку скаржника, судом першої інстанції було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема, не досліджувалися фактичні дії, які вчинялися ліквідатором в цей період, їх необхідність та ефективність.
Скаржник також доводить, що КУзПБ встановлено, що звіт про нарахування і виплату основної винагороди повинен подаватися арбітражним керуючим саме за підсумками відповідних процедур у справі про банкрутство на розгляд суду не раніше, ніж за 5 днів до закінчення відповідної процедури, адже кожна з таких процедур відрізняється метою та заходами, що мають вчинятися арбітражним керуючим, а тому оцінка повноти і належності виконуваних функцій можуть бути надана саме за підсумками відповідної процедури. Водночас, КУзПБ не передбачає підстав для сплати кредиторами грошової винагороди ліквідатору до затвердження судом підсумкового звіту ліквідатора за наслідками завершення ліквідаційної процедури.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.10.2025 у справі №917/1070/15; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №917/1070/15 на 10.12.2025 о 14:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №105.
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 24.11.2025, арбітражний керуючий Боровик Р.Л. заперечує проти доводів та вимог апелянта, наводить перелік проведеним ним заходів у справі про банкрутство ТОВ "Молодьжитлобуд" та просить залишити ухвалу суду першої інстанції в оскарженій частині без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 задоволено заяву арбітражного керуючого Боровика Р.Л. про участь у судових засіданнях по справі №917/1070/15 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Згідно акту про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку №12-27/326 від 10.12.2025, складеного Східним апеляційним господарським судом, судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку у справі №917/1070/15 проведено без участі арбітражного керуючого Боровика О.Л. через відсутність можливості встановити з ним аудіозв'язок.
Уповноважені представник учасників справи про банкрутство у судове засідання 10.12.2025 не з'явилися; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.06.2015 порушено провадження у справі №917/1070/15 про банкрутство ТОВ "Молодьжитлобуд"; визнано кредиторські вимоги Державної іпотечної установи на суму 2434600,00грн до боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна ТОВ "Молодьжитлобуд" призначено арбітражного керуючого Кардаша С.Л.
Постановою Господарського суду Полтавської області від 29.09.2015 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором підприємства-банкрута арбітражного керуючого Кардаша С.Л. з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Боровика Р.Л. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1359 від 17.07.2013).
Ліквідатор банкрута - арбітражний керуючого Боровика Р.Л. подав на розгляд суду поточні звіти №01-14/2336 від 12.08.2025, №01-14/2381 від 22.09.2025 та №01-14/2383 від 09.10.2025 про хід ліквідаційної процедури, які прийнято судом до відома.
Також ліквідатор Боровик Р.Л. направив до суду першої інстанції клопотання №01-14/2384 від 09.10.2025 про затвердження грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 22.07.2025 по 01.10.2025 на суму 56000,00грн.
За результатами розгляду звітів арбітражного керуючого про хід ліквідаційної процедури та клопотання про затвердження грошової винагороди Господарським судом Полтавської області постановлено оскаржувану ухвалу від 28.10.2025 у справі №917/1070/15, якою прийнято поточні звіти ліквідатора до відома та затверджено грошову винагороду ліквідатора Боровика Р.Л. за період виконання повноважень з 22.07.2025 по 01.10.2025 на суму 56000,00грн.
Місцевий господарський суд дійшов висновків, що ліквідатором Боровиком Р.Л. за звітний період, згідно вимог ст. 61 КУзПБ, здійснено ряд заходів щодо встановлення наявності у банкрута майна та майнових прав, а надані до матеріалів справи докази підтверджують фактичний обсяг виконаних робіт ліквідатором. При цьому, за висновками суду, рішення кредиторів про схвалення/погодження такого звіту чи обґрунтованого рішення про відмову у його затвердженні, в сукупності із відсутністю в матеріалах справи доказів виплати грошової винагороди ліквідатору банкрута кредитором та з огляду на тривалість і особливості процедури ліквідації банкрута - не здійснення боржником господарської діяльності, не може бути підставою для не затвердження господарським судом звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату основної грошової винагороди.
З огляду на викладене, здійснивши перевірку розрахунку основної грошової винагороди арбітражного керуючого, місцевий господарський суд дійшов висновку, він є арифметично правильним та обґрунтованим, а тому клопотання ліквідатора Боровика Р.Л. про затвердження грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 22.07.2025 по 01.10.2025 у розмірі 56000,00грн підлягає задоволенню.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для затвердження грошової винагороди ліквідатора, з огляду на наступне.
За приписами ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Частинами 1, 3, 4 та 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено положеннями ст. 30 КУзПБ.
Частиною 1 ст. 30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Таким чином, виконання арбітражним керуючим своїх повноважень у процедурі банкрутства, зокрема на стадії ліквідаційної процедури, відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.
Нормами ч. 2 ст. 30 КУзПБ передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Таким чином, звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат має бути схвалений комітетом кредиторів, а звіт за підсумками судових процедур (розпорядження майном, санації, ліквідації) - затверджений господарським судом.
У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
Як свідчать досліджені судом матеріали справи, арбітражний керуючий Боровик Руслан Леонідович подав для затвердження Господарським судом Полтавської області звіт про затвердження грошової винагороди за виконання обов'язків ліквідатора у справі № 917/1070/15 у таких сумах та за такі періоди:
- за період з 22.07.2025 по 31.07.2025 (10 днів) в сумі 8000,00грн;
- за серпень 2025 року в сумі 24000,00грн;
- вересень 2025 року в сумі 24000,00 грн.
Всього за період з 22.07.2025 по 01.10.2025 нараховано 56000,00грн.
Колегія суддів зазначає, що основна грошова винагорода арбітражного керуючого Боровика Р.Л. за вказані періоди виконання обов'язків ліквідатора у справі №917/1070/15 обчислена виходячи із розрахунку розміру трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць, тобто у мінімальному розмірі відповідно до ч. 2 ст. 30 КУзПБ.
За змістом доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що комітетом кредиторів відмовлено арбітражному керуючому Боровику Р.Л. в схваленні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 22.07.2025 по 22.09.2025 в розмірі 49600,00грн з підстав неспівмірності заявленої суми оплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Молодьжитлобуд" об'єму та повноті проведених в ліквідаційній процедурі дій за період з 22.07.2025 по 22.09.2025, оскільки за цей період ліквідатором Боровиком Р.Л. зі всіх обов'язків передбачених ст. 61 КУзПБ, здійснено лише направлення запитів до реєстраційних органі та запит до попереднього ліквідатора, які не мають суттєвого значення, оскільки ліквідаційна маса банкрута сформована та від дійсного ліквідатора потрібно проведення інших дій передбачених КУзПБ щодо реалізації ліквідаційної маси. Виходячи з наведеного, апелянт вважає, що ліквідатором Боровиком Р.Л. формально проведені дії в ліквідаційної процедурі та судом першої інстанції не надано належної оцінки необхідності та обґрунтованості проведених ліквідатором дій.
Суд апеляційної враховує, що хоча нормою ч. 6 ст. 30 КУзПБ і передбачено схвалення комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, відмова комітету кредиторів у схваленні такого звіту або його часткове схвалення не є безумовною підставою для подальшої відмови судом у затвердженні такого звіту або для його часткового затвердження відповідно.
Апеляційний господарський суд враховує, що, неприйняття зборами (комітетом) кредиторів рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого, не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно, що і здійснено місцевим господарським судом у даному випадку (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 24.07.2018 у справі №5019/2863/11 та від 04.06.2019 у справі №Б-24/172-09).
При цьому КУзПБ не містить заборони винесення на затвердження господарського суду звіту про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат у разі його несхвалення комітетом кредиторів.
За положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів являється представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам по судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.
Чинним законодавством також не передбачено наслідків незатвердження звітів арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди комітетом кредиторів. Такі звіти у будь-якому випадку підлягають розгляду господарським судом та затвердженню у разі їх обґрунтованості.
Разом з тим, відповідні схвалення та погодження комітетом кредиторів звітів про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за своїм змістом є додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство та в силу КУзПБ, господарський суд не зв'язаний такими погодженнями (або ж їх відсутністю) у своїх правових позиціях та процесуальних діях під час провадження у справі про банкрутство; наявність чи відсутність відповідних погоджень підлягає дослідженню судом та обґрунтованому врахуванню або відхиленню.
Щодо клопотання про нарахування грошової винагороди ліквідатору Боровику Р.Л. за виконання повноважень ліквідатора банкрута з 22.07.2025 по 01.10.2025 в розмірі 56000,00грн, апеляційним господарським судом встановлено наступне.
На виконання вимог КУзПБ арбітражним керуючим Боровиком Р.Л. за час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Молодьжитлобуд" підготовлено та подано до суду поточні звіти №01-14/2336 від 12.08.2025, №01-14/2381 від 22.09.2025 та №01-14/2383 від 09.10.2025 про хід ліквідаційної процедури.
Із змісту вказаних звітів, а також долучених до справи доказів вбачається, що у період з 22.07.2025 по 01.10.2025 ліквідатором Боровиком Р.Л. здійснювалися ряд дій та заходів по отриманню документації від попереднього ліквідатора ТОВ "Молодьжитлобуд" - арбітражного керуючого Кардаша С.Л. щодо господарської, фінансової діяльності та інших матеріальних цінностей банкрута.
Так, відповідно до матеріалів справи, 08.08.2025 ліквідатором Боровиком Р.Л. надіслано заява №01-14/2320 на електронну адресу попереднього ліквідатора - арбітражного керуючого Кардаша С.Л. про необхідність передачі останнім згідно акту приймання-передавання документів, матеріальних цінностей та печатки ТОВ "Молодьжитлобуд" новому ліквідатору банкрута.
12.08.2025 ліквідатор Боровик Р.Л. отримав відповідь від арбітражного керуючого Кардаша С.Л. про те, що фактичне місцезнаходження його офісу є смт Ківшарівка Куп'янського району (лівий берег р. Оскол), яке знаходиться в зоні активних бойових дій, тому у нього відсутня можливості передати новому ліквідатору ТОВ "Молодьжитлобуд" Боровику Р.Л. печатку, штамп та документацію по справі №917/1070/15.
У зв'язку з наведеним обставинами, у серпні 2025 року ліквідатором Боровиком Р.Л. надіслано ряд запитів (22 шт) щодо встановлення майна і майнових прав банкрута на адреси органів, установ та організацій, які здійснюють реєстрацією майнових активів, а також самостійно здійснено запити до державних реєстрів, на які у період серпня - вересня 2025 року ліквідатором отримувалися відповіді (а.с. 35-59 т.10).
Згідно наданих суду матеріалів, ліквідатором Боровиком Р.Л. було встановлено, що відповідно до договору про надання послуг відповідального зберігання №1-06-10/15 від 06.10.2015 та акту приймання-передачі майна за договором відповідального зберігання №1-06-10/15 від 06.10.2015 зберігачем нерухомого майна банкрута - підвального приміщення за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Гвардійська (Героїв УПА), буд. 8, є Миронюк Ілля Петрович, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Листом №01-14/2378 від 18.09.2025 арбітражний керуючий Боровик Р.Л. повідомив зберігача майна ТОВ "Молодьжитлобуд" Миронюка І.П. про необхідність надання можливості огляду вказаного приміщення за участю зберігача 24.09.2025.
22.09.2025 ліквідатором Боровиком Р.Л. було надіслано на електронну адресу комітету кредиторів повідомлення №01-14/2380 про проведення зборів комітету кредиторів шляхом опитування.
24.09.2025 ліквідатором Боровиком Р.Л. самостійно здійснено вихід за місцем знаходження майна боржника за адресою: вул. Героїв УПА (Гвардійська), буд. 8, м. Кременчук, Полтавська область, за результатами якого встановлено відсутність зберігача Миронюка І.П. Приміщення підвалу по вказаній адресі зачинено, доступ для його станом на 24.09.2025 був відсутній, що підтверджено наявним в матеріалах справи актом (а.с. 63 т. 10).
Дослідивши обсяг роботи та перелік вчинених дій та заходів під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Молодьжитлобуд" арбітражним керуючим Боровиком Р.Л. за період з 22.07.2025 по 01.10.2025, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена у клопотанні сума 56000,00грн є співмірною із обсягом виконаної роботи арбітражним керуючим, який підтверджується наявними у справі доказами.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що арбітражний керуючий Боровик Р.Л. не здійснював заходів щодо затягування розгляду справи, а одразу після свого призначення ліквідатор розпочав здійснювати всі необхідні запити щодо пошуку, виявлення та повернення майна та майнових активів банкрута.
Направлення таких запитів до установ та організацій, що здійснюють реєстрацією майнових прав, з метою встановлення майна і майнових прав банкрута в першу чергу було зумовлено наявністю об'єктивних причин, зокрема, не передачею документації від попереднього ліквідатора банкрута, які перешкоджали ліквідатору Боровику Р.Л. дослідити та оцінити майнове/фінансове становище (наявність тих чи інших активів), з урахуванням минулої діяльності банкрута та проведення ліквідаційної процедури у цій справі з 2015 року. Протилежного судом не встановлено та матеріали справи не містять.
За приписами ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. При цьому, згідно з ст. 61 КУзПБ дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Таким чином, кредитор за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, чого у цій справі не встановлено.
Судом апеляційної інстанції встановлено відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів наявності скарг на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Боровика Р.Л., претензій чи зауважень з боку кредитора щодо якості та строків виконання ліквідатором своїх повноважень, а також клопотань кредитора про усунення останнього від виконання ним своїх обов'язків ліквідатора боржника.
Що стосується доводів апеляційної скарги Державної іпотечної установи про те, що ліквідатором здійснено неефективні дії та направлено лише формальні запити до реєстраційних органі та до попереднього ліквідатора, колегія суддів зауважує, що упродовж ліквідаційної процедури, зокрема, у період з 22.07.2025 по 01.10.2025, попереднім ліквідатором банкрута Кардашем С.Л. не передавалися новому ліквідатору документи щодо господарської та фінансової документації, інших матеріальних цінностей банкрута, а тому проведені арбітражним Боровиком Р.Л. заходи та вчинені дії щодо направлення запитів для розшуку майна банкрута були дійсно необхідними та об'єктивними для встановлення ліквідаційної маси.
Також судова колегія враховує, що ліквідатором Боровиком Р.Л. вчинялися дії щодо отримання доступу до нерухомого майна банкрута - підвального приміщення за адресою м. Кременчук, вул. Героїв УПА, 8, зокрема, шляхом направлення повідомлення № 01-14/2378 від 18.09.2025 відповідальному зберігачу Миронюку І.П., який відповідно до договору №1-06-10/15 від 06.10.2015, а також шляхом особистого виїзду за адресою місця знаходження цього об'єкту нерухомості.
Отже, долученими до справи звітами та наявними у справі доказами підтверджується факт належного виконання арбітражним керуючим Боровиком Р.Л. своїх повноважень ліквідатора банкрута ТОВ "Молодьжитлобуд" за період 22.07.2025 по 01.10.2025, що спростовує протилежні доводи апелянта.
Водночас матеріалах справи не містять будь-яких рішень комітету кредиторів про визнання неналежними чи неефективними дій ліквідатора Боровика Р.Л. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень.
За положеннями КУзПБ комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів. Однак, оцінку діяльності учасників справи, доказам, що свідчать про виконання судової процедури банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.
Судом першої інстанції правильно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що в ході виконання ліквідаційної процедури у справі №917/1070/15 ліквідатором Боровиком Р.Л. вживались необхідні і дієві заходи для пошуку та виявлення майна банкрута, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, зокрема, запитами, листами, витягами з реєстрів та іншими документами.
Колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі твердження кредитора фактично зводяться до його незгоди із повнотою та ефективністю дій ліквідатора боржника під час проведення ліквідаційної процедури, водночас, як свідчать матеріали справи, за час ліквідаційної процедури дії чи бездіяльність ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Боровика Р.Л., Державною іпотечною установою не оскаржувалися, жодних заперечень чи зауважень про його діяльність від кредитора до суду не надходило.
Будь-яких конкретних заходів чи дій в ліквідаційній процедурі, які мали бути вчинені ліквідатором Боровиком Р.Л., однак не були здійснені останнім, кредитором суду не наведено.
Факту невиконання чи неналежного виконання ліквідатором своїх прямих обов'язків, встановлених КУзПБ, протягом розгляду справи, як господарським судом, так і судом апеляційної інстанції не встановлено.
Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи скаржника про відсутність підстав для затвердження грошової винагороди ліквідатора за період з 22.07.2025 по 01.10.2025 з тих мотивів, що такий звіт мав надаватися ліквідатором виключно після завершення ліквідаційної процедури.
Колегія суддів виходить з того, що положення ст. 30 КУзПБ імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом (ч. 2 ст. 30 КУзПБ), що також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.03.2023 у справі № 908/1946/15-г.
Поряд з цим, апеляційний суд зазначає, що лише за підсумками ліквідаційної процедури суд може вирішувати питання про стягнення з кредиторів (пропорційно до визнаних кредиторських вимог) коштів на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі. Адже саме із звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та доданих до них доказів суд може встановити чи ліквідатор здійснив усю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів, виявив і реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі.
Водночас частина 6 ст. 30 КУзПБ, на яку посилається апелянт, не встановлює заборони на подання та не визначає необхідність розгляду судом клопотання ліквідатора Боровика Р.Л. про затвердження грошової винагороди арбітражному керуючому саме та виключно на стадії завершення ліквідаційної процедури.
Перевіривши розрахунок грошової винагороди ліквідатора Боровика Р.Л. за період з 22.07.2025 по 01.10.2025 у загальній сумі 56000,00грн, колегія суддів встановила, що він є правильним та відповідає приписам КУзПБ.
Суд апеляційної інстанції також враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.03.2023 у справі №908/1946/15-г, про те, що кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість поданого арбітражним керуючим Боровика Р.Л. клопотання та наявність правових підстав для затвердження звіту про нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Молодьжитлобуд" з 22.07.2025 по 01.10.2025 в розмірі 56000,00грн.
Доводи апеляційної скарги кредитора не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність ухвали, прийнятої судом першої інстанції.
Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державної іпотечної установи задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 28.10.2025 у справі №917/1070/15 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.10.2025 у справі №917/1070/15 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28.10.2025 у справі №917/1070/15 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
Повну постанову складено 22.12.2025.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя В.В. Лакіза
Суддя О.В. Плахов