Справа № 199/13346/25
(2-н/199/1149/25)
05.12.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Авраменко А.М., ознайомившись із матеріалами заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги (постачання електричної енергії), -
01 жовтня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернулась заявник із вищевказаною заявою про видачу судового наказу, в якій просить видати судовий наказ, яким стягнути з боржника на його користь заборгованість за спожиту електричну енергію в загальному розмірі станом на 31 жовтня 2024 року 19594,8 гривень. Заява про видачу судового наказу мотивована тим, що саме боржник ОСОБА_1 є споживачем наданих заявником житлово-комунальних послуг.
Ознайомившись із матеріалами заяви про видачу судового наказу, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до ст.161 ч.1 п.3 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» різновидом житлово-комунальних послуг є послуги з постачання та розподілу електричної енергії.
За змістом п.п.6, 13 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пунктом 4 ч.3 ст.163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В свою чергу, п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст.163 ЦПК України. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу (ч.2 ст.165 ЦПК України).
З метою визначення підсудності даної заяви про видачу судового наказу судом у відповідності та на підставі ст.165 ч.ч.4, 5, 7 ЦПК України здійснено запит до Єдиного демографічного реєстру, згідно відповіді з якого відомості про зареєстроване місце проживання боржника відсутні. За таких обставин судом направлено запит до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, відповідь на який надійшла до суду в період перебування судді у відпустці 28 листопада 2025 року.
Згідно згаданої вище відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради зареєстроване місце проживання боржника знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В той же час, заявник стверджує про надання ним житлово-комунальних послуг боржнику за адресою АДРЕСА_2 . При цьому матеріали заяви про видачу судового наказу не містять жодних доказів, що боржник фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , тобто за адресою надання заявником житлово-комунальних послуг, та/або є власником нерухомого майна за вказаною адресою, та/або підписала або іншим чином уклала із заявником договір щодо надання їй за означеною адресою житлово-комунальних послуг, борг за якими просить стягнути заявник. Відтак, до матеріалів заяви фактично не долучено жодних доказів, з яких можна було б зробити висновок, що боржник є споживачем житлово-комунальних послуг, наданих заявником за адресою АДРЕСА_2 . Такий недолік заяви про видачу судового наказу є порушенням п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, що, в свою чергу, зумовлює необхідність відмови у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ст.166 ч.2 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 ч.1 ст.165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цивільним процесуальним законом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160, 161, 165, 166, 258-261, 263, 352, 353, 354, 355 ЦПК України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги (постачання електричної енергії).
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ст.166 ч.2 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 ч.1 ст.165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цивільним процесуальним законом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко