Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/12827/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/828/25
26 грудня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2025 року щодо відмови у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/, оскільки: (1) для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення; (2) ні в скарзі, ні в заявах до НАБУ та САП скаржник не навів реальних ознак складу кримінальних правопорушень, які б дали підстави виснувати про наявність ознак кримінальних правопорушень; (3) зі змісту скарги не вбачається будь-якої ознаки підслідності НАБУ і предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ (а. с. 29-32).
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити його скаргу і зобов'язати уповноважену особу НАБУ/САП внести відомості до ЄРДР за його заявою від 05.12.2025. Зазначає, що: (1) відповідно до ст. 214 КПК достатньо відомостей, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, для внесення відомостей до ЄРДР; (2) слідчий суддя неправомірно застосував стандарт доказування, властивий стадії досудового розслідування або судового розгляду, замість мінімального стандарту «відомостей, які можуть свідчити»; (3) заява ґрунтувалась на офіційному висновку Національного агентства з питань запобігання корупції, яким встановлено недостовірні відомості у декларації депутата Закарпатської обласної ради ОСОБА_7 на суму майже 66 млн грн та ознаки незаконного збагачення (а. с. 52-55).
Заявник та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибули. Заявник зазначив в апеляційній скарзі про необхідність здійснювати судовий розгляд за його відсутності. Прокурор подав заперечення, в якому просив провести апеляційний розгляд за його відсутності й відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки відомості про кримінальні правопорушення, зазначені у заяві, вже є предметом розслідування у кримінальному провадженні 52025000000000144 від 10.03.2025, про що зазначено детективом НАБУ у поясненнях та листі-відповіді ОСОБА_6 від 15.12.2025.
Надаючи оцінку своєчасності апеляційного оскарження, колегія суддів враховує, що апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 12.12.2025 надісланочерез систему «Електронний суд» 18.12.2025. Тобто її подання відбулося із пропуском відповідного строку. Так, хоч слідчий суддя й постановив та оголосив резолютивну частину оскаржуваної ухвали 12.12.2025 за відсутності заявника, але з його повідомленням (а. с. 18-21). Тому перебіг строку на апеляційне оскарження відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.07.2021 у справі №204/7066/20, і ч. 5 ст. 115 КПК для заявника розпочався з наступного дня (13.12.2025) та завершився 17.12.2025 (останній день на подачу).
Враховуючи ч. 1 ст. 117 КПК і позицію, висловлену в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 (справа №461/1434/18), а також те, що ОСОБА_6 оскаржує рішення, зокрема, в частині підстав відмови у задоволенні скарги, то до його проголошення й отримання повного тексту заявник не був обізнаний з мотивами оскаржуваної ухвали. Наведена причина є поважною, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів вважає їх безпідставними із огляду на те, що за змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК). Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298). Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК зобов'язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Водночас, якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18. Й оцінюючи обставини, вказані в заяві / повідомленні, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення КК, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Поруч із зазначеним, із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи було скасовано, у зв'язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей про факти, що містять ознаки кримінального правопорушення. Й відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких міститься інформація, згідно з якою певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення. Тому при вирішенні справи за скаргою слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
Застосовуючи наведений підхід до обставин цього провадження, колегія суддів ураховує, що 05.12.2025 ОСОБА_6 звернувся до НАБУ та САП із заявами про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 366-2, 368-5, 209 КК. У них він вказав, що НАЗК за результатами перевірки декларації суб'єкта за 2021 рік виявило значні недостовірні відомості на суму майже 66 млн грн, а також ознаки незаконного збагачення і службового підроблення, вчинених депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_7 . Заявник вказав, що цей висновок НАЗК скерувало в НАБУ (а. с. 67-76).
11.12.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшли скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, САП щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за вищевказаними заявами (а. с. 1-5, 8-12).
У матеріалах справи наявні письмові пояснення детектива НАБУ на скаргу (вони не вплинули на постановлення рішення слідчим суддею, так як надійшли в суд після його прийняття, проте мають значення для з'ясування усіх обставин), у яких вказано, що НАБУ розглянуто звернення ОСОБА_6 (№Х-15606 від 05.12.2025) щодо можливих неправомірних дій депутата Закарпатської обласної ради ОСОБА_8 та відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР у зв'язку з тим, що відомості, про які йдеться у його зверненні, вже є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000144 від 10.03.2025 за фактом можливого вчинення вищезгаданим депутатом Закарпатської обласної ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК, розслідування яких здійснюють детективи НАБУ. У зв'язку з цим, як зазначив детектив, подане ОСОБА_6 звернення долучено до матеріалів кримінального провадження №52025000000000144 від 10.03.2025, та доводи викладені у ньому будуть перевірені під час досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні. Про результати розгляду звернення ОСОБА_6 надано відповідь за вих. № 541-294/38843 від 15.12.2025 (а. с. 23-25).
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що хоча слідчий суддя й не врахував вказані обставини, оскільки не був з ними обізнаний, проте по суті він прийняв правильне рішення щодо відмови в задоволенні скарги заявника, враховуючи, що наведені ним обставини вже є предметом досудового розслідування, яке здійснюється НАБУ. Адже відповідно до п. 2 глави 4 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298 /далі - Положення/ з метою недопущення випадку неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР та їх повторної реєстрації, на етапі внесення даних здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними. Перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями: прізвище, ім'я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; дата вчинення правопорушення; територія вчинення правопорушення.
При встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, такі матеріали об'єднуються в одне провадження, після чого одному з них присвоюється статус «дублікат» (п. 9 глави 4 Розділу ІІ Положення). Тобто, у випадку наявності інформації про аналогічні факти, що надійшла з різних джерел, така інформація повторно у ЄРДР не реєструється та відповідно не розслідується, а обліковується як «дублікат».
Оскільки колегією суддів встановлено, що НАБУ, вже розслідує кримінальне провадження №52025000000000144 від 10.03.2025 за фактами, аналогічними тим, що викладені у заявах про кримінальне правопорушення від 05.12.2025 ОСОБА_6 , правові підстави для повторного внесення в ЄРДР аналогічних відомостей відсутні.
За таких обставин, колегія суддів, виходячи з принципу диспозитивності та змагальності сторін, приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги заявника. Водночас колегія суддів не оцінює чи були фактичні підстави у НАБУ вносити відомості за заявою ОСОБА_6 , оскільки, з огляду на проведення згаданим правоохоронним органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000144, встановлено відсутність підстав для повторного внесення відомостей, які вже внесені та з огляду на які триває розслідування. Щодо норм КК, за якими внесено такі відомості, то вказане не має суттєвого значення, оскільки суд перевіряє лише щодо внесення до ЄРДР певних фактів, а визначення конкретної норми закону про кримінальну відповідальність за якою вносити відомості - дискреційне повноваження слідчого, прокурора.
Надаючи таку оцінку про необхідність відмови у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов даного висновку з інших підстав, ніж колегія суддів, але враховуючи те, що не може бути скасоване правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля принципу правового пуризму, тобто лише з формальних причин (п. 38 рішення ЄСПЛ від 23.07.2009 у справі «Сутяжник проти Росії» / Sutyazhnik v. Russia, заява №8269/02), підстав для скасування оскаржуваної ухвали не встановлено.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 303, 304, 369, 370, 375, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Строк на апеляційне оскарження поновити.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4