Номер провадження 22-ц/821/2273/25 Справа № 697/85/25
про зупинення провадження
24 грудня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідач Фетісова Т.Л.
судді Новіков О.М., Сіренко Ю.В.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи в рамках розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.10.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
у січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом до ОСОБА_2 , яким просила змінити спосіб стягнення аліментів в відповідача з твердої суми у вигляді 50 % від прожиткового мінімуму + 1500 грн. з індексацією щомісячно на 1 / 4 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини, з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову вказано на те, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.03.2020 у справі №697/2783/14-ц , ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі у вигляді 50 % від прожиткового мінімуму + 1500 грн., з індексацією щомісячно на користь позивача на утримання дитини до досягнення дитиною повноліття.
З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів, розмір витрат на утримання дитини значно зріс.
Позивач вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є змінити спосіб стягнення аліментів в відповідача з твердої суми у вигляді 50 % від прожиткового мінімуму + 1500 грн. з індексацією щомісячно на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини, з дня пред'явлення позову то досягнення дитиною повноліття. Також позивач зазначила, що на даний час відповідач проходить військову службу, тому матеріальне становище відповідача значно покращилося.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.10.2025 позов задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів, що визначені рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.03.2020 у справі №697/2783/14-ц (провадження №2/697/277/2020), з твердої грошової суми, що підлягає індексації відповідно до закону щомісячно в розмірі 1500 грн. на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Відкликано виконавчий лист Канівського міськрайонного суду Черкаської області №697/2783/14-ц, виданий 19.05.2020 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі, що підлягає індексації відповідно до закону щомісячно в розмірі 1500,00 грн. з 01.01.2020 року і до повноліття дитини.
Рішення обґрунтовано тим, що відповідач на своєму утриманні інших дітей не має, є особою працездатного віку, являється військовослужбовцем, матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач відноситься до осіб які мають інвалідність. З довідки форми ОК-5, вбачається, що дохід відповідача значно покращився, при цьому на обґрунтування своїх доводів, про надмірність розміру стягнення з нього аліментів у розмірі 1 / 4 частини його доходу суду доказів надано не було та матеріали справи таких не містять.
Щодо зміни способу стягнення аліментів з дня пред'явлення позову до суду, суд вказав, що таке має відбуватися з дня набрання законної сили рішенням суду, оскільки аліменти вже стягнуті.
Зміна способу стягнення аліментів в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) відповідає інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності і буде достатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини та суттєво не погіршить матеріальне становище відповідача.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав 19.11.2025 засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та новим рішенням відмовити у задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції стороною відповідача тричі заявлялось клопотання про зупинення провадження у справі із наданням доказів того, що він перебуває саме у зоні зіткнення ЗСУ та російської федерації, які кожного разу були відхилені з формальних підстав.
Крім того, в апеляційній скарзі вказується на те, що стороною позивача не було надано доказів, що її матеріальний стан значно погіршився, позивач обмежилась лише доводами про те, що відповідач на сьогоднішній день зарахований до лав ЗСУ, та його матеріальне становище значно покращилося. При цьому, будь-яких доказів матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов'язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, матеріальних потреб дітей, їх стану здоров'я, позивачкою надано не було, хоча це є її процесуальним обов'язком.
Скаржник зазначає, що матеріали справи не містять інформації чи зверталася позивачка до державної виконавчої служби з відповідною заявою щодо проведення індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, враховуючи вищевказані зміни та положення Закону України від 17.05.2016 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».
На переконання відповідача доводи позивача не є підставою для задоволення вимог про зміну способу стягнення аліментів у спосіб, визначений у позовній заяві, оскільки сам по собі факт зростання цін не може бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог, а є підставою для проведення індексації розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Також скаржник наголошує, що жоден закон чи нормативно правовий акт не регулює в Україні такий правовий механізм як «відкликання судом виконавчого листа про стягнення аліментів», а більш того, такої позовної вимоги позивачем не ставилось, а суд фактично вийшовши за межі позовних вимог, ухвалив вказане рішення на власний розсуд.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08.12.2025 відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою та ухвалою апеляційного суду від 09.12.2025 справу призначено до розгляду на 24.12.2025 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
23.12.2025 Черкаським апеляційним судом через систему «Електронний суд» та електронну пошту отримано клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до звільнення його з військової служби з посиланням на те, що він перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині Аххх.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотань сторони відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що відповідач перебуває саме у зоні зіткнення ЗСУ та російської федерації, що на думку скаржника є порушенням норм процесуального права, та клопотанню відповідача про зупинення провадження у справі до звільнення ОСОБА_2 з військової служби, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Указом Президента України від 24.02 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (у актуальній редакції далі - Указ) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (у актуальній редакції далі - Закон про правовий режим воєнного стану) в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження по справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Зупинення провадження у справі не повинно призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи та поставлення учасників справи в стан невизначеності.
Аналіз п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України свідчить про те, що вказана норма покладає на суд імперативний обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. За такого формулювання процесуального закону суд обмежений у методах для вирішення балансу інтересів при зупиненні провадження в справах, де однією зі сторін є військовослужбовець. З огляду на те, що воєнний стан запроваджено на всій території України, за наявності інформації, що учасник справи мобілізований і це підтверджено належними доказами, суди всіх інстанцій зупиняють провадження у справах.
Якщо учасник справи служить у ЗСУ, надає відповідні докази та клопоче про зупинення провадження у справі з цих підстав, у суду немає дискреції відмовити в задоволенні такого клопотання.
Велика Палата Верховного Суду 12.11.2025 прийняла постанову у справі №754/947/22, якою відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах № 756/3462/20, № 557/1226/23, № 904/4027/22 та № 852/2а-1/24, де підходи щодо зупинення провадження були іншими, та уточнила порядок розгляду судових справ за участю військовослужбовців під час дії воєнного стану.
У вказаному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:
«Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов'язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України.
Профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації.
З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з'ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з'єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке. Системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції».
У вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов'язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі.
Таким чином, враховуючи зазначене, апеляційний суд у справі, що переглядається, приходить до висновку, що під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що:
- Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан. Тому для застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не потрібно додаткових підтверджень цього факту;
- належним доказом для зупинення провадження є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі військовий квиток, наказ командира тощо.
З наявних матеріалів цивільної справи, зокрема, довідок ВЧ Ахххх Національної Гвардії України №7914 від 21.11.2024 та №2762 від 28.04.2025 ОСОБА_2 дійсно з 23.08.2024 перебуває на військовій службі у військовій частині Аххх (т.1 а.с.24), вказане відповідає записам військового квитка Серія АГ №ххх (т.1 а.с.25-27), згідно з копією довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №747 від 17.02.2025 відповідач ОСОБА_2 проходить службу в Національній гвардії України, військова частина Ахххх (т.1 а.с.76), за даними довідки №1351 із медичної карти амбулаторно (стаціонарного) хворого від 29.09.2025 відповідач проходив стаціонарне лікування, місцем роботи (посада) зазначено - військовослужбовець, ВЧ ОСОБА_4 (т.2 а.с.31).
Отже, враховуючи, що з 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_2 щодо продовження розгляду справи, оскільки представник відповідача тричі заявляв клопотання про зупинення провадження у справі про що, у тому числі, вказується і в апеляційній скарзі, а також відповідач ОСОБА_2 особисто направив апеляційному суду клопотання про зупинення провадження у справі, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні, або до припинення воєнного стану в Україні.
Керуючись ст.ст.251, 253, 368 ЦПК України, апеляційний суд,
клопотання відповідача - задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні, або до припинення воєнного стану в Україні.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Суддя-доповідач
Судді