Справа № 296/12785/25
3/296/2838/25
"18" грудня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Дідоренко А.Е., розглянувши протокол серії ЕПР1 №501727, що надійшов з Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 02 листопада 2025 року о 23 год 36 хв, у м. Житомирі вул. Велика Бердичівська,16, керував електросамокатом JET б/н в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки із застосуванням Alcotest 6810. Результат огляду становить 1.94 % проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 з даними протоколу погодився, щиро розкаявся, зазначив, що посвідчення водія в нього було вилучено і ним не відновлювалося поки що, тому транспортними засобами не керує, в той день вирішив поїхати електросамокатом, не знав, що пересуватись «випившим» на ньому заборонено. Також вказав, що є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, долучив копію посвідчення УБД.
У порядку статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відносно водія ОСОБА_1 03.11.2025 року поліцейський взводу №2 роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП капрал поліції Кожан А.В. склала протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом 02.11.2025 року в стані алкогольного сп'яніння, на підставі тесту № 1605 від 02.11.2025 року.
Працівниками поліції під час несення служби у складі екіпажу Гранті 102 за адресою в м.Житомир по вул. Велика Бердичівська,16 у порядку ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію України» було зупинено електросамокат JET б/н під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з яким в останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням Alcotest Drager 6810. Результат огляду становить 1.94 % проміле.
Окрім визнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується і матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №501721 від 03.11.2025 року;
- видруком чека Драгер з результатами проведеного освідування ОСОБА_1 від 02.11.2025 року з результатом 1.94% проміле. З результатом водій ОСОБА_1 погодився, про що поставив свій підпис;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- рапортом інспектора взводу №2 роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП капрала поліції А.Кожана;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціальних технічних засобів, з результатами огляду ОСОБА_1 погодився про що поставив свій підпис;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
Розділом 2.9 а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У ПДР України чітко визначено поняття транспортного засобу - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності й розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низько швидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами, поділеними на дві категорії:
- легкий персональний транспортний колісний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами потужністю в діапазоні до 1000 Вт. Може бути з одним, двома, трьома або чотирма колесами. Максимальна швидкість до 25 км/годину;
- низько швидкісний приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами. Може також бути з різною кількістю коліс, але максимальна швидкість доходить до 50 км/годину. Споряджена маса не більше 600 кілограмів.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.03.2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.
Відтак, ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування будь-якими транспортними засобами особами які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Крім того, у вищенаведеній постанові Верховного Суду вказано про те, що для кваліфікації діяльності, пов'язаної з використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму належить до механічних транспортних засобів.
Судом встановлено, що поліцейськими дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, щодо порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер скоєного правопорушення та особу винного, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставинами, які пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до ч.1 ст. 34 КУпАП, суд визнає щире розкаяння винного, та вступ ОСОБА_1 до лав ЗСУ в період воєнного стану і проходження служби.
Обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
Щодо наявності обставин, які є підставою не застосовувати обов'язкове додаткове стягнення саме в цій справі: суд враховує, що ОСОБА_1 проходить службу в лавах Збройних Сил України, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, розкаюється у вчиненому, за час розгляду справи в суді до адміністративної відповідальності не притягувався (нові адміністративні матеріали, у тому числі, за ст. 130 КУпАП, щодо нього не складались), посвідчення на право керування передано на збергіання сервісного центру та перебуває в статусі «підлягає знищенню».
Згідно з роз'ясненнями абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Враховуючи наведене, беручи до уваги наявність обставин, що пом'якшують відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, особу правопорушника, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 40-1, 221, 283, 284 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні 02.11.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача:37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача:UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.
Cуддя А. Е. Дідоренко