Справа № 159/7530/24
Провадження № 2/159/1280/25
26 грудня 2025 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.
при секретарі Посполітак Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, повернення попередньої оплати, стягнення пені, відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживача, повернення попередньої оплати, стягнення пені, відшкодування моральної шкоди, вказуючи на те, що між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір на виготовлення дверей згідно замовлення №1 від 30.06.2024 року. Відповідно до п.1.1. договору виконавець зобов'язався виконати на замовлення роботу із виготовлення дверей з усіма складовими та фурнітурою із власного матеріалу та власними засобами, а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір в частині виготовлення виробу є договором побутового підряду. Пунктом 2.4. сторони погодили, що вартість дверей за договором становить 102700 грн. Відповідно до п.2.5. оплата здійснюється у готівковій або безготівковій формі в національній валюті шляхом повної передплати або у розмірі 50% ціни виробу у розмірі 52700 грн., що зазначається в графі «Передплата, форма розрахунку». Остаточний розрахунок має бути здійснений замовником під час доставки виробу. Сума залишку становить 50000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10 год. 30 хв. вона в приміщенні магазину відповідача « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 здійснила попередню оплату через платіжний термінал ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується чеком № 2040617225 від 30.06.2024 року. Внесення даної суми передоплати та факт укладення вищезазначеного договору підтверджується і діловою перепискою позивача з відповідачем у «Telegram», де відповідач не заперечує внесення передоплати і виникнення зобов'язань перед позивачем щодо поставки дверей, що додається. Відповідно до п.3.9. договір в частині виготовлення виробу є виконаним виконавцем з моменту направлення замовнику повідомлення про його готовність. Згідно з п.3.10. термін виготовлення дверей зазначено 1 серпня. Таким чином, останнім днем поставки виробу є - 01.08.2024 року. Станом на дату написання позовної заяви повідомлення про готовність дверей від відповідача не надходило, жодних актів приймання - передачі вона не підписувала. Пунктом 6.5. договору передбачено, що у разі не виконання обов'язків ФОП ОСОБА_2 зобов'язується повернути передоплату у повному обсязі протягом 5 робочих днів на вказані реквізити замовника. Вона здійснювала листування з відповідачем та її представником Валерією у відповідності до умов п.1.5. договору за допомогою мобільного додатку « «Telegram». Доставка і встановлення дверей були заплановані на 12.09.2024 року, замовлення так і не було виконане, а 13.09.2024 року відповідач у мобільному додатку «Telegram» направила зразок заяви на повернення коштів. Відповідач продовжувала обіцяти здійснити доставку дверей. Вона чекала, з розумінням ставилася до відповідача, була готова прийняти доставку дверей і сплатити решту суму згідно договору, про що неодноразово повідомляла у листуванні. В свою чергу, відповідач то запевняла у формі погроз, що доставить готове замовлення та сфотографується з сусідами чи відправить ТТН, то запевняла, що гроші будуть повернуті, станом на дату звернення до суду, ані замовлення не доставлене, ані кошти не повернуті. Посилається на ст.ст.2, 4, 5, 10, 22 ЗУ «Про захист прав споживача», ст.ст.525, 526, , 610, 612, 626, 629, 693 ЦК України. 12.09.2024 року завершився термін поставки замовлених дверей, починаючи з 13.09.20024 року у позивача виникло право на стягнення пені відповідно до ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів». Розрахунок пені: 102700 грн. (вартість дверей за договором) х 3% = 3081 грн. - розмір 3% в день; 3081,00 грн. х 55 днів (з 13.09.2024 по 06.11.2024 дата звернення до суду) = 169455 грн. 17.09.2024 року вона направила лист-заяву про повернення попередньої оплати цінним листом з описом вкладення через АТ «Укрпошта». Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №216/3521/16-ц від 01.09.2020. Внаслідок неналежного надання відповідачем ФОП ОСОБА_2 послуг згідно умов укладеного договору їй завдано моральної шкоди. Так, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору, вона не змогла завершити ремонтні роботи в своєму будинку, за адресою: АДРЕСА_2 та переїхати з орендованого житла у власне, через що продовжує нести збитки у вигляді оплати орендних платежів за квартиру. Також, була вимушена звертатись за консультаціями до адвокатів, звертатись у поліцію з заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Виявилось, відповідач ошукала не тільки її, в поліції повідомили, що щодо відповідачки порушено кримінальне провадження № 12023105010001478 від 21.11.2023 року за заявою ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. Її заява була приєднана до даного кримінального провадження, а також у наслідок завдання позивачці матеріальної шкоди на загальну суму 52700 грн., її було залучено до кримінального провадження в якості потерпілої. Таким чином, через невиконання відповідачем умов договору їй довелося докладати додаткові зусилля для організації свого життя та витрачати час та матеріальні ресурси для захисту своїх інтересів та відновлення своїх прав. Спричинену їй моральну шкоду оцінює у розмірі 50000 грн. Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь передоплату в розмірі 52700 грн., пеню в розмірі 169455 грн., 50000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно письмової заяви просить розглянути справу без її участі, позов підтримує, просить його задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, згідно пояснення наданих в заяві про перегляд заочного рішення вказувала на те, що, що у зв'язку із воєнними діями та безперервними обстрілами була вимушена виїхати із місця зареєстрованого проживання у м.Харків, де також знаходилось виробництво із виготовлення продукції, яке двічі піддане ворожому обстрілу, що призвело до пожежі, руйнування та вплинуло на господарську діяльність. Вказані обставини вплинули на вимушені затримки та своєчасне виконання прийнятих робіт. Не погоджується в частині нарахованої пені. 31.06.2024 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на виготовлення дверей згідно замовлення 0102 від 31.06.2024.За приписами вказаного договору було узгоджено умови оплати, а саме у п.2.4, 2.5 договору. Відповідачем було отримано суму попередньої оплати у розмірі 52700 грн. та розпочато виконання зобов'язань із виготовлення дверей на замовлення. Вказане замовлення із виготовлення дверей було здійснено своєчасно згідно положень договору. Згідно п.3.6. договору протягом 3 днів з дня повідомлення про готовність виробу замовник зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок із виконавцем, а також з'явитись за одержанням виробу та підписанти Акт приймання-передачі. Пункт 3.6. договору регламентує можливість отримання замовлення за допомогою служб доставки. В той же час, обов'язок із доставки замовлення не входить до обов'язків відповідача як складової роботи та зобов'язань побутового підряду. Згідно п.3.9. договору визначено, що договір в частині виготовлення виробу є виконаним з моменту направлення змовнику повідомлення про його готовність. 04.09.2024 року від позивача, керуючись приписами договору, було отримано повідомлення в порядку п. 1.5. договору про необхідність доставки дверей на 12.09.2024 року, а у відповідь відповідачем додатково підтверджено про готовність замовлення. Не враховуючи, що вказане повідомлення від позивача було отримане не із дотриманням п.3.10. Відповідачем воно було попередньо узгоджено. 12.09.2024 року було повідомлено Позивачу про попередню можливість доставки лише на 13.09.2024. 13.09.2024 було повідомлено позивачу, що служба доставки не має можливості забезпечити доставку, і було запропоновано доставити на 19.09.2024 року і було запропоновано знижку у 4000 грн. Відповідач не обмежував позивача у праві самостійно забрати замовлення у порядку визначеному договором. 13.09.2024 позивач відмовилась від подальших взаємовідносин за договором, висловила бажання відмовитись від готового замовлення та 13.09.2024 скерувала заяву про повернення коштів попередньої оплати. Таким чином, станом на 13.09.2024 року позивач вважається таким, що відмовилась від договору та готового замовлення. В той же час відповідач не заперечувала щодо можливості із повернення суми попередньої оплати, хоча фактично замовлення було виконано своєчасно, про що сповіщено позивача. Виготовлене замовлення позивача до сьогодні стоїть на виробництві, вказане замовлення було виготовлено під замовлення та індивідуальні розміри. Позивач відмовилась від договору та замовлення, при цьому сам договір в тому числі в судовому порядку розірваним не визнавався. Відповідач не погоджується, що сума попередньої оплати підлягає поверненню, з урахуванням того, що замовлення було виготовлено, про що сповіщено позивача. Відповідач наголошує, що виконав свою роботу своєчасно, на умовах визначених договором, а враховуючи, що 04.09.2024 позивач самостійно визначив умови доставки на 12.09.2024, а вже 13.09.2024 відмовився від договору і вимагав повернення коштів, то об'єктивно нарахування пені після 13.09.2024 року є незаконним, позивач як споживач вже відмовився від замовлення та результатів роботи через затримку доставки, а не затримку виготовлення. Таким чином, строк виконання зобов'язання був припинений, як і саме зобов'язання через відмову позивача його прийняти. Після скерування 13.09.2024 року позивачем заяви про повернення коштів у зв'язку із відмовою від замовлення, обов'язок відповідача із його поставки припинився, і в даних правовідносинах було можливе лише застосування ст. 625 ЦК щодо попередньої оплати, однак такі вимоги не заявлені. Згідно із до п.6 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили. Вимоги позивача про нарахування пені утричі більші ніж сума попередньої оплати не підлягає задоволенню, як і моральна шкода, так як відповідач свої зобов'язання виконував належним чином.
Суд ухвалив слухати справу заочно.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, повернення попередньої оплати, стягнення пені, відшкодування моральної шкоди, обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно договору на виготовлення дверей згідно замовлення від 30.06.2024 року, між позивачем та відповідачем укладено договір на виконання робіт по виготовленню дверей, вартість дверей становить 102700 грн., оплата здійснюється у готівковій або безготівковій формі в національній валюті шляхом повної передплати або у розмірі 50% ціни виробу у розмірі 52700 грн. Про готовність виробу виконавець повідомляє замовника. Термін виготовлення 1 серпня, термін доставки три дні від просьби клієнта.
Згідно бланку замовлення від 30.06.2024 року, вартість замовлення склала 102700 грн., 50% передоплати 52700 грн., доставка зазначена безкоштовно.
Згідно квитанції 30.06.2024 року через термінал Приватбанк ФОП ОСОБА_2 Двери от АДРЕСА_1 здійснена оплата 52700 грн.
Згідно письмової заяви від 13.09.2024 року, ОСОБА_1 зверталась до ФОП ОСОБА_2 з вимогою повернути кошти в розмірі 52700 грн. сплачених 30.06.2024 року за виготовлення дверей.
Згідно постанови слідчого від 02.10.2024 року, ОСОБА_1 визнана потерпілою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12023105010001478 від 21.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Згідно консультативного висновку невролога від 19.10.2024 року, ОСОБА_1 встановлений діагноз та призначено лікування.
Судом встановлено, 30.06.2024 року між позивачем та відповідачем як ФОП укладено договір на замовлення дверей, вартість дверей становила 102700 грн., передоплата 50 % вартості в розмірі 52700 грн., яка була сплачена позивачем по справі через банківський термінал відповідача 30.06.2024 року. Таким чином між сторонами був укладений договір побутового підряду з терміном виконання серпень. Згідно наданої переписки між позивачем та відповідача та надісланою заяви про повернення сплаченої передоплати, відповідачем зобов'язання за договором виконані в передбачений строк не були, в зв'язку з чим позивач, як замовник вимагала повернення передоплати, яка не була їй повернута.
Заперечення позивача на виконання відповідачем умов договору, щодо виготовлення замовлення та відмову від його отримання самим позивачем не доведена належними доказами. Строк виконання замовленні згідно договору встановлений 1 серпня, незважаючи на пункти в договорі щодо отримання замовлення безпосередньо замовником або його відправлення поштою на прохання замовника, бланком замовлення та перепискою встановлено обов'язок саме виконавця замовлення здійснити доставку замовлення, яка не була доставлена позивачу строком до 13 вересня до вимоги позивача повернути сплачені кошти, тобто більше місяця термін доставки замовленні неодноразово узгоджувався сторонами. Відповідачем не доведено виготовлення замовлення та повідомлення про це замовника.
Вказані правовідносини між сторонами регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст.626 ЦК України договір це домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавствам за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інші вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 ст.610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до ст.865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.873 ЦК України, вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.
Відповідно до п.5 ст.4, 16 Закону України«Про захист прав споживача», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Відповідальність за шкоду, завдану внаслідок недоліків
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Таким чином, відповідач зобов'язання з договором побутового підряду не виконала, в зв'язку з чим сплачена позивачем, як замовником сума в розмірі 50 % вартості продукції 52700 грн., підлягає поверненню позивачу, а тому і стягненню з відповідача на користь позивача.
В зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором побутового підряду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 3 % вартості роботи за кожен день прострочення виконання в розмірі 169455 грн. з розрахунку 102700 грн. (вартість замовлення) х 3% =3081 грн. х 55 днів ( з 13.09.2024 року по 06.11.2024 року (дата звернення до суду з позовом).
Вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди завданої в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання за договором побутового підряду підлягають частковому задоволенню. Суд вважає позивачу невиконанням договору та не поверненням внесеної суми була завдана шкоди, яка полягала в душевних хвилюваннях та стражданнях щодо невиконання зобов'язання у вигляді виготовлення дверей та неповернення внесеної суми, законним сподіванням позивача на виготовлення відповідачем замовлення та отримання позивачем замовленої продукції та добровільним поверненням внесених позивачем коштів в зв'язку з невиконанням умов договору, як передбачено і самим договором, докладанням позивачем додаткових зусиль для повернення грошових коштів шляхом спілкування з відповідачем та шляхом захисту порушеного права в поліції та в суді, неможливістю своєчасно отримати замовлену продукцію та користування нею, з приводу чого вона переживала хвилювання. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, характер завданої шкоди позивачу, глибину моральних страждань позивача, ступень вини відповідача та розмір моральної шкоди, яку просить позивач 50000 грн. суд вважає завищеними, на думку суду розумним та справедливим розміром відшкодування моральної шкоди є 5000 грн.
Відповідно до ст. ст.23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв'язку з задоволенням позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір від сплати якого позивач звільнений законодавством в розмірі 2221 грн. 55 коп. за вимогами майнового характери та 1211 грн. 20 коп. за вимогами немайнового характеру.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.23, 526, 549, 550, 610, 611, 626, 865, 973, 1167 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991 року № 1023, ст.ст.10, 60, 212, 213, 215, 218, 258-268, 280-282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача, повернення попередньої оплати, стягнення пені, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 попередню оплату в розмірі 52700 грн., пеню в розмірі 169455 грн. та 5000 грн. моральну шкоду.
В інший частині позову ОСОБА_1 - відмовити
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3432 грн. 75 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Ковельського міськрайонного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення складене 26.12.2024 року.
Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА