Справа №22ц-1563-2006р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія про відшкодування шкоди - Гавінчук Т.М.
Доповідач в апеляційній інстанції - Захарова А.Ф.
"03" серпня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Вініченко Б.Б.
суддів Захарової А.Ф., Ювшин В.І.
при секретарі Шанауріній І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» с. Ярославка Шполянського району Черкаської області на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 червня 2006р, по справі за позовом СТОВ «Лан» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих орендарю.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідачки, який заперечував на доводи апеляційної скарги, судова палата,-
встановила:
В травні 2006 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» с .Ярославка Шполянського району звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих орендарю.
Вказувало в обгрунтування позовних вимог, що 01 січня 2003 року СТОВ «Лан» уклало з відповідачем договір оренди, земельної частки (паю) у розмірі 3,34 га терміном на 3 роки, який закінчився 31.12.2005 року.
11.02.2006 року товариство запропонувало відповідачу поновити договір оренди землі і підписати його.
Однак вона відмовилась його підписувати і 18.02.2006 року вручила товариству заяву про виділення земельної ділянки в натурі.
Згідно ст.ЗЗ Закону України «Про оренду землі» від 2.10.2003 року у разі, якщо орендар продовжує користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає продовженню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. Проте відповідачка не вклалася у вищезгаданий термін і представила не лист-повідомлення, а заяву про виділення земельної ділянки в натурі, що не відноситься до компетенції товариства. Таким чином, відповідачка своїми неправомірними діями порушила вимоги ст.764 ЦК України, чим завдала господарству збитків та не дала отримати запланованого доходу.
У зв'язку з тим, що сільськогосподарський рік не співпадає з календарним роком, маючи намір на поновлення договору оренди землі, товариство впорало земельну ділянку, внаслідок чого понесло відповідні затрати. Згідно калькуляції, вартість одного гектара оранки становить 218,8 грн., з урахуванням розміру орендованої ділянки вартість оранки складає 730,8 грн. (3,34 гах 218,8 грн.).
Крім того, товариство планувало на цій земельній ділянці посіяти ячмень і від його вирощування отримати дохід. Згідно розрахунку такий складає 546 грн. з гектара, а з урахуванням площі орендованої ділянки він становить 1823,6 грн. (546 грн. х 3,34 га).
Таким чином, разом втрати господарства по оранці грунту та недоотриманого доходу становлять 2554,4 грн. (730,8 грн. + 1823,6 грн. = 2554,4 грн.).
Згідно ст.28 Закону України «Про оренду землі», ст.623 ЦК України сторона, яка порушила зобов'язання, повинна відшкодувати збитки. В добровільному порядку відповідачка відмовилась їх відшкодувати.
Враховуючи викладене, положення ст.ст.28; 33; 36 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 611; 614; 615; 623 ЦК України, просив постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1 відшкодувати позивачу витрати по оранці грунту та недоотриманий дохід у сумі 2554,4 грн. Покласти на відповідача витрати по сплаті держмита та правової допомоги у сумі 250 грн. Рішенням Шполянського райсуду Черкаської області від 21 червня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі на це рішення СТОВ «Лан» просе його скасувати як не відповідаюче вимогам закону та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 01 січня 2003 року між СТОВ «Лан» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної частки (паю) строком на 3 роки, дія якого закінчилася 31.12.2005 року.
11 лютого 2006 року товариство запропонувало ОСОБА_1 поновити договір оренди землі, однак вона відмовилася його підписати і 18.02.2006 року написала заяву про виділення земельної ділянки в натурі.
З матеріалів справи встановлено, що фактично ця земельна ділянка вже виділена відповідачці в листопаді 2003 року, коли їй було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 3,34 га ( ар.спр.14). Всі ці документи вона оформляла за свої кошти. Таким чином відповідачка реалізувала своє право власності на землю, що передбачено ст.78 ЗК України.
Наведене вказує на той факт, що змінився предмет договору і сторонам слід було переукласти договір оренди на нових умовах, проте цього виконано не було. Договір не відповідав вимогам діючого законодавства, в ньому відсутні істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі» - умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строк передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, та таке інше, а зазначена орендна плата - 1,1% від вартості земельного паю не відповідала встановленому розміру 1,5% за Указом Президента України від 02.02.2002 року «Про додаткові заходи щодо захисту селян».
Звідси цей договір і не міг бути поновлений на тих самих умовах після закінчення строку договору, а тому необгрунтованим є посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на ст.ЗЗ Закону України «Про оренду землі».
До того ж відповідачка не побажала надати в оренду свій земельний пай. А відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року в разі закінчення зазначеного в договорі строку оренди переважне право орендарів на поновлення договору оренди, передбачене ст.ЗЗ Закону від 06.10.1998 року № 161-XIУ «Про оренду землі» поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.
Таким чином не доведена протиправність і винність дій відповідачки в спричиненні товариству матеріальних збитків відмовою переукласти договір оренди, як правильно визначився суд. СТОВ «Лан» після використання земельного паю відповідачки повинно було провести оранку землі з метою недопущення погіршення екологічного стану і родючості земельної ділянки, як передбачено розділом.
З договору оренди землі, як вірно вказав суд.
Виходячи з наведеного, судова палата вважає правомірним висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог СТОВ «Лан» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих орендарю.
Керуючись ст.ст. 303; 304; 308; 314; 315 ЦПК України, судова палата,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» с. Ярославка Шполянського району Черкаської області відхилити.
Рішення Шполянського райсуду від 21 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двохмісячного строку.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
ВІРНО: суддя апеляційного суду
Черкаської області А.Ф. Захарова